Семінар. Роль викладача на семінарському занятті, його функції.
1.Поняття.
2.Мета.
3.Види семінарських занять.
4.Форми проведення.
Семінар (від лат. seminarium - рассадник) призначений для поглибленого вивчення тієї чи іншої дисципліни та оволодіння її методологією. Мета: забезпечення студентам можливості оволодіти умінням, реалізовувати отримані на лекції теоретичні знання у межах обраної спеціалізації.
3 типи семінарських занять:
- просемінар;
- власне семінар;
- спеціальний семінар.
Просемінар готує студентів першого курсу до семінару.
Власне семінар вирішує складнощі навчального завдання та виховні задачі. На семінарському занятті доцільно обговорювати важкі для розуміння і засвоєння питання або вузлові теми курсу, засвоєння яких визначає якість професійної підготовки.
Форми проведення:
1) розгорнута бесіда за повідомленим планом;
2) невеличкі доповіді студентів з теми семінару з наступним обговоренням;
3) повідомлення студентів схеми;
4) заслуховування рефератів (недолік: ймовірна пасивність частини учасників);
5) семінар у вигляді круглого столу (позитивна сторона: близькість до реальних умов сучасного професійного спілкування).
Семінар-дискусія – теоретичні і практичні проблеми курсу обговорюються і розв’язуються методом діалогічного спілкування.
Переваги: студенти вчаться виражати свої думки, відстоювати погляди, аргументовано спростовувати хибну позицію.
Спецсемінар – формує дослідницький підхід до навчального матеріалу стосовно окремих проблем науки. Спецсемінар, яким керує авторитетний фахівець набуває змісту наукової школи.
|
|
|
Переваги: це форма роботи привчає студентів до колективного мислення і творчості, розкриває для них перспективи і можливості в участі дослідження наукових проблем.
Функції викладача:
1) надання допомоги студентам при підготовці семінару (план, література);
2) розвиток навичок роботи з текстом;
3) рішення стандартних та нестандартних завдань;
4) вибір методів навчання у відповідності освітнім цілям і досвіду студентів;
5) аналіз та оцінювання відповідей студентів;
6) створення дружної та творчої атмосфери.
Тренінг – це:
– процес, у центрі якого є проблема та її розуміння учасниками групи, а не компетентність ведучого щодо зазначеної проблеми.
- процес, під час якого група вступає у взаємодію;
- можливість у безпечних, з одного боку, трохи штучних, а з іншого – наближених до реальності умовах взаємодії з іншими людьми досягти бажаних змін.
Задачі:
- засвоєння концепції комунікативної компетентності у партнерській взаємодії;
- дослідження драм людського спілкування;
- відпрацьовування навиків проходження етапів ведення ділової бесіди.
|
|
|
Цілі: підвищення ефективності взаємодії з діловими партнерами.
Структура:
1. Розминка (найкраще тематична).
2. Діагностика проблеми у ході виконання чи вправи невеликої гри.
3. Теоретичний «шматок»: уведення понять, правил, технологій.
4. Відпрацювання навичок у серії вправ.
5. Узагальнення отриманих навичок у «великій» рольовій грі.
6. Рефлексія (обмін почуттями, аналіз того, що відбувається, відповіді на питання ведучого).
7. Міжособистісна підтримка, зворотній зв'язок.
Тренінг – метод активного навчання, спрямований на розвиток знань, вмінь та навичок та соціальних настанов.
Тренінг – діяльність, метою якої є формування знань, умінь, навичок, що потрібні у певних професіях, або для виконання функцій у будь-якій сфері економічної активності.
Види тренінгів (з огляду їх функціональної спрямованості):
1) занурення;
2) креативності;
3) вступ;
4) сензетивності;
5) спілкування;
6) побудову колективу;
7) соціально-психологічний тренінг.
Дві групи тренінгів:
1) за формою професійної діяльності фахівців;
2) за формою професійного спілкування.
Навчальний тренінг – запланований процес модифікації знань, поведінкових навичок студента через набуття професійного досвіду, щоб досягти ефективного виконання у певному виді діяльності.
|
|
|
Семінар-тренінг – групова форма навчання, яка дозволяє за короткий проміжок часу отримати нові знання, вміння та навички, а також вдосконалити вже отримані.
Структура семінару-тренінгу:
1) вступ, виявлення очікувань студентів;
2) характеристика суті проблеми;
3) постановка завдань;
4) виконання завдань;
5) презентація;
6) імітація;
7) обговорення підсумків.
Методи тренінгів:
- ігрові, ділові та рольові ігри;
- case-studies;
- групова дискусія;
- мозковий штурм;
- відео-аналіз;
- модерація.
Цілі тренінгів:
- залучення до обговорення; ініціалізація роздумів; зміна думок;
- «струс» команди;
- команди утворення;
- розширення репертуару моделей поведінки;
- придбання та вдосконалення навичок та вмінь з конкретних напрямів;
- розвага, відпочинок, релаксація.
Цілі навчального семінару-тренінгу:
1) передача знань;
2) розвиток вмінь і навичок;
3) вдосконалення навичок спілкування;
4) виховання особистого ставлення до майстерності педагога.
Елементи професійно-педагогічного тренінгу:
- педагогічний задум;
- банк професійно-орієнтованих ситуацій;
- предмет тренінгу;
- ролі й функціональні обов’язки учасників;
- система оцінок у тренінгу.
Лекція №6
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 244; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!