Прямий метод навчання. Лекція як форма реалізації прямого методу навчання
1. Прямий метод навчання: сутність, визначення.
2. Переваги і недоліки прямого методу
3. Лекція як форма реалізації прямого методу навчання
3.1. Види лекцій
3.2. Структура лекцій
3.3. Етапи підготовки лекцій
3.4. Пауза і її роль
Пряме навчання – структуроване, послідовне викладання головних понять, законів і принципів дисципліни.
Новий матеріал подається логічними частинами, перевіряється його засвоєння, якщо потрібно з’ясовувати складні моменти.
Матеріал супроводжується:
- у викладанні економічних дисциплін: схеми, таблиці;
- у точних науках: формули, статистичні дані;
- мови, література: аудіо- , відеоматеріали
Пряме навчання – пасивна форма отримання знань для студентів. Можливо додавати активність студентам за допомогою питань, прикладів.
Форми навчання:
- лекція;
- дискусія.
Переваги прямого методу навчання:
1) послідовно і чітко викладається головний зміст, додатково з’ясовуються складні питання;
2) висока ступінь керування з боку викладача дозволяє ефективно використовувати час;
3) аналізуються зв’язки між різними ідеями, піддаються сумніву існуючи догми, твердження.
Недоліки прямого методу навчання:
1) пасивність студентів;
2) обмеженість матеріалу лекційними годинами;
3) високий рівень контролю не є стимулом для творчості тих, хто навчається.
Лекція(від лат. lectio - читання) – логічне, системне, глибинне та зрозуміле викладення навчального матеріалу.
|
|
|
Мета лекції: допомогти засвоїти фундаментальні основи курсу, оволодіти методами науковими пізнання, ознайомитися з новітніми досягненнями наукової думки.
Функції лекції:
1) методологічна;
2) інформативна;
3) організаційна;
4) виховна.
Види лекцій:
- вступна;
- тематична;
- підсумкова;
- оглядова.
Вступна лекція
Значну роль відіграє для подальшої лекційної роботи в аудиторії, готовність студентів до сприйняття методології і предметів до сприйняття методології і предметів дисципліни. Дає уявлення про дисципліну. Варто показати актуальність, практичність, значущість завдання курсу, надати перелік літератури.
Тематична лекція дає послідовне систематичне викладення змісту курсу або дисципліни.
Підсумкова – огляд головних ідей і досягнутих навчальних цілей.
Оглядова – присвячується певній проблемі, лектор приділяє увагу найбільш складним проблемам, теоріям.
Структура лекції:
1) вступна частина – 5-7 хвилин
2) основний зміст – кожен пункт основної частини завершується логічним висновком, 4-5 питань по 15 хвилин.
3) заключна частина – 5 хвилин, узагальнення підсумки, питання або з’ясування із студентами, перевірка ступеня засвоєння матеріалу, презентація наступного лекційного матеріалу, рекомендації щодо самостійної роботи.
|
|
|
Етапи підготовки:
1. З’ясувати тему, зміст, головні ідеї.
2. Зібрати матеріал і його структурувати, вирішити в якому співвідношенні буде використовуватися теоретичний і фактичний матеріал.
3. Організація матеріалу за планом.
4. Написання тексту лекцій і повний текст лекцій 15-20 сторінок.
5. Репетиція і перевірка результатів роботи, читання лекції перед дзеркалом з годинником.
Вимоги, за якими процес викладання лекційного матеріалу є ефективним:
- мовлення не може бути монотонним, слід варіювати силою голосу і його тембром;
- мовлення має бути емоційно-обґрунтованим;
- матеріал має викладатися доступно, слід запобігати як книжкового, так і розмовного стилю;
- необхідно збагатити мовлення різноманітними стилістичними засобами і прийомами: ідіоми, порівняння, крилаті вислови, тощо;
- слід звертати увагу на безпосереднє спостереження за аудиторією, яке необхідно для взаємодії;
- лекцію слід читати з наглядом на те, як засвоюється матеріал, що викладається;
- мовлення має бути з перервами у вигляді пауз – через 15-20 хвилин слід перервати лекцію: обліковою перевіркою присутності, анекдотом, використанням наочності, фактами з біографій відомих людей, науковців, розрахунком, статистичними даними, тощо.
|
|
|
Варіанти читання лекції:
Проблемна лекція – нове знання вводиться як невідоме, яке потрібно відкрити;
Завдання викладача: спонукати студентів для пошуку рішення проблеми, теоретичний матеріал подається у вигляді завдання, отже практичне пізнання наближається до пошуку дослідження діяльності.
Переваги: забезпечує розвиток теоретичного мислення професійної мотивації, кооперативність.
Лекція-візуалізація – виникла як результат принципу наочності, усна інформація перетворюється у візуальну форму або в усній формі.
Візуальні матеріали мають:
- забезпечити систематизацію знань;
- допомагають засвоєнню нової інформації;
- забезпечують створення і розв’язання проблемних ситуацій;
- демонструють різні способи візуалізації.
Форми наочності:
- натуральна;
- образотворча;
- символічна.
Слід враховувати:
- рівень підготовки і освіченості аудиторії;
- професійна спрямованість;
- особливість обраної теми.
Лекція удвох – діалог двох викладачів, розвиток і продовження викладацької проблеми, яка досліджується, обговорення теоретичних і практичних проблем двома фахівцями,представниками різних наукових галузей, прихильників і супротивників, теоретиків і практиків.
|
|
|
Переваги:
1. Актуальні знання необхідні для розумного діалогу і участі в ньому студентів;
2. Наявність різних точок зору, джерел інформації;
3. Наочне уявлення про культури дискусії, способу введення діалогу, спільного пошуку рішень.
Лекція-прес-конференція – може бути використаний спочатку/всередині/у кінці курсу.
На початку тем – з метою виявити потреби і коло інтересів групи.
В середині курсу – систематизація і закріплення засвоєння знань.
Наприкінці – з’ясувати перспективи розвитку і наявність знань.
Лекція №4
Активний метод навчання
На сучасному етапі науковці виділяють 7 основних методів активного навчання:
1) ділова гра;
2) рольова гра;
3) аналіз конкретних ситуацій;
4) активне програмоване навчання;
5) ігрове проектування;
6) стажування;
7) проблемна лекція.
Методи активного навчання використовують для:
1) планування та розвиток творчого мислення студентів;
2) формування у них відповідних умінь, які використовуються на практиці у подальшому;
3) стимулюють і підвищують інтерес до занять;
4) активізують та загострюють сприймання навчального матеріалу.
Ділова гра включає наявність ігрового моделювання та розподіл ролей між учасниками гри (+ наявність загальної мети всього колективу, досягнення якої забезпечують взаємодією учасників гри, підкорення різних інтересів загальної мети).
Розігрування ролей є простішим методом, порівняно з діловою грою (менше затрат часу і засобів для впровадження); взаємодія учасників може здійснюватися у вигляді дискусій.
Аналізу ситуацій властиві: наявність складної задачі чи проблеми, формулювання викладених завдань з даної проблеми, обговорення можливих варіантів її вирішення.
Метод активного програмованого навчання характеризується спеціальної рисою: поінформованістю викладача у правильному чи найоптимальнішому вирішенні поставленої перед студентами проблеми.
Метод ігрового проектування – відсутнє наперед відоме вирішення поставленої перед студентами задачі і винаходження рішення може тривати кілька тижнів.
Стажування – студент займає певну посаду у ролі стажиста, він повинен діяти самостійно, а саме приймати рішення, взаємодіяти з іншими посадовими особами; контроль здійснюється поступово викладачем.
Проблемна лекція – містить у собі проблемне дискусійне твердження, варіанти вирішення обговорюються між усіма присутніми, цьому передує монолог викладача, в якому він вводить слухачів у проблему, вказує можливі підходи до її аналізу, на матеріал, співставлення різних факторів і теорій і знайомить з деякими умовами та прецедентами її розв’язання, створюючи тим самим для проблемізації зовнішнього діалогу.
Для нетрадиційного методи навчання відносять навчальні модулі.
Навчальний метод – метод навчання, що активізує самостійну пізнавальну діяльність студентів, служить її поетапній організації, регулюванню, контролю та оцінці.
Складові частини модулю:
- структурно-логічна схема (основні знання з теми, що вивчається);
- навчальна карта (встановлена ієрархія елементів, що вивчаються);
- вибіркові тести для контролю чи самоконтролю;
- задачі аналітичного чи графічного змісту для контролю на більш високому рівні (на рівні сформованих вмінь);
- лабораторні роботи дослідницького характеру, що сприяють становленню та закріпленню знань у теорії.
Т’юторські заняття включають 3 види навчальної роботи:
- дискусії щодо змісту вивчення першоджерел;
- аналіз педагогічних ситуацій;
- вирішення проблемно-педагогічних завдань, рольову та ділову гру.
Лекції №5
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 240; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!