І. Загальна характеристика доведення
Доведення – це процес обґрунтування істинності одного положення (судження, гіпотези, концепції) з допомогою інших шляхом побудови відповідного міркування.
У структурі доведення розрізняють тезу, аргументації і демонстрацію.
Теза – положення, що обґрунтовується.
Аргумент (логічна основа, підстава, доказ) – положення з допомогою якого обґрунтовується теза.
Демонстрація – форма логічного зв’язку між тезою та аргументами.
ІІ. Види доведення
Залежно від способу встановлення істинності тези розрізняють пряме і непряме доведення.
Пряме доведення – доведення в якому з аргументів, пов’язаних за певною схемою міркування, безпосередньо впливає висновок, який повністю збігається з проголошеною тезою.
Наприклад, висунуто тезу: “Ртуть електропровідна”. Якщо для доказу цієї тези ми наведемо два такі аргументи:
1) “Всі метали електропровідні”;
2) “Ртуть метал”, то такий доказ буде прямим, оскільки доказувана теза виводиться із наведених аргументів безпосередньо, у формі дедуктивного умовиводу.
Непряме доведення – доведення, в якому істинність тези обґрунтовується шляхом встановлення хибності антитези.
Непрямі доведення поділяються на апагогічні та розділові.
Апагогічне доведення – непряме доведення, в якому з антитези виводяться наслідки, що явно суперечать дійсності або відомим істинним і достовірним положенням.
Звідси робиться висновок, що антитеза є хибною, а теза – істинною.
|
|
|
Наприклад, необхідно довести тезу А. Аргументи, що прямо обґрунтовують цю тезу відсутні. Тоді висловлюється судження, що суперечить тезі, тобто висуваємо антитезу не-А і припускаємо її істинною. Припустивши, що антитеза не-А є істинною, ми потім мисленно виводимо з неї наслідки і перевіряємо їх. Якщо буде встановлено, що виведені з антитези наслідки насправді існують і їхнє існування взагалі немислиме, то цим буде доведено хибність антитези не-А.
Довівши хибність антитези не-А, ми потім переходимо, згідно з вимогою закону виключеного третього, до істинності тези А.
Схематично це можна записати так:
Висуваємо антитезу Виводимо наслідки Показуємо, що наслідки
із антитези відсутні
1) А Ý Ā 2) Ā 3) Якщо Ā,
то С
С1 С2 С3 Не – С
 |
Отже, Ā
За законом включеного третього:
|
|
|
4) А Ý Ā
Ā____
Отже, А
Розділове доведення – непряме доведення, яке полягає в тому, що із розділового судження, до складу якого входить теза, послідовно виключаються всі альтернативи, крім однієї – тези.
Наприклад, якщо слідчому було відомо, що злочин ікс могла вчинити тільки одна із чотирьох осіб – або А, або В, або С, або Д, а пізніше послідовно було встановлено алібі В, потім – С і Д, то у такий спосіб опосередковано доведено, що злочин ікс вчинила особа А.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 868; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!