Властивості мотиваційної сфери людини
Мотиваційна сфера характеризується визначеністю для кожної людини, її своєрідністю. Мотиваційні сфери різних людей відрізняються одна від одної за:
· змістом мотивації,
· структурою,
· ієрархією,
· силою,
· стійкістю мотивів.
Мотиваційна сфера характеризується стійкістю, яка проявляється в збереженні дієвості мотивації, тобто її функціонуванні довгий час (хоча б більшості складаючих її мотивів). Крім того, ці мотиви не зникають по мірі їх реалізації в діяльності. Наприклад, хороший заробіток як мотив трудової діяльності незникає при отриманні високої зарплата кожного місяця,
Мотиваційна сфера особистості динамічна. Динаміка мотивів може бути як позитивною, так і негативною стосовно ефективності діяльності. Цізагальні характеристики динаміки мотиваційної сфери свідчать лише про формування, розвиток у певному напрямку, зміцнення мотиваційної сфери або її послаблення, що може проявитися у зміні відношення до різних видів діяльності, переважності їх вибору.
Динамічність мотиваційної сфери проявляється в зміні сили як окремих мотивів, таж імотивації в цілому. Наприклад, існуюче раніше прагнення займатися певною діяльністю може згасати чи, навпаки, можуть зміцнюватися слабкі мотиви.
Може змінюватись і стійкість мотивації. При цьому іноді мотиви, які раніше спонукали діяльність, починають проявлятись лише за певних обставин, а не завжди, якце спостерігалося раніше. Можливі також випадки, коли мотив, який спонукав раніше декілька видів діяльності, проявляється лише в деякихз них. Все це є свідоцтвом негативної динаміки мотивації.
|
|
|
Динамічність мотиваційної сфери особистості проявляєтьсяй в зміні сукупності мотивів даного виду діяльності або усіх її основних видів.
Змінюється й структура мотивації, наприклад, замість чотирьох основних груп мотивів (широкі соціальні, діяльнісні, колективістичні, стимулюючі), до діяльності, якогось одного виду можуть спонукати мотиви тільки однієї з вищеназваних груп, або всі основні види діяльності – декілька (не всі чотири групи), а іноді й одна. Динамічність мотиваційної сфери проявляється також у зміні супідрядності цих груп мотивів.
Процес виникнення й становлення мотивів передбачає засвоєння соціального досвіду, власний індивідуальний досвід, його осмислення, позитивні успіхи в даній діяльності, сприятливе відношення соціального оточення до даної діяльності або поведінки.
Зміцненню мотивації та її розвитку, підвищенню її стійкості сприяють багато факторів: пізнання життя суспільства,існуючих суспільних відносин, цілеспрямоване вихованняособистості, формування її спрямованості, систематична ефективна діяльність та ін.
|
|
|
Класифікація мотивів
Найзагальніша класифікація мотивів, що пропонується скоріше як варіант дляобговорення, ніж для ствердження, містить декілька груп мотивів, які об'єднуються за різними критеріями.
1. Мотиви, пов'язані з найважливішими суспільними потребами особистості за критерієм їхзмісту. Тут можуть бути виділені ідейні мотиви (пов'язані зі світоглядом), політичні (пов'язані з позицією особистості у відношенні до політики, як зовнішньої, так і внутрішньої), моральні(пов'язані з моральними нормами та принципами), естетичні(пов'язані з потребою у прекрасному).
2. За джерелом виникнення, обумовленості(а також за особливостями регуляції) виділяють мотиви широкі соціальні (патріотичні), колективістичні, діяльнісні(діяльнісно-процесуальні) та заохочувальні(стимульно-заохочувальні).
Джерелом виникнення патріотичних мотивів є широкі соціальні інтереси, характер суспільно-економічних відносин, загальнонаціональні цінності. Колективістичні мотиви мають джерелам колектив, виникають внаслідок готовності керуватися у своїй поведінці, в діяльності інтересами конкретного колективу, до якого належить людина. Усвідомлення особистістю своєї відповідальності веред колективом спонукає її до поведінки, відповідної нормам існування даного колективу, взаємовідношенням в ньому, громадській думці й традиціям, його "мікроклімату". Діяльнісні мотиви виникають на основі конкретної діяльності людини, вони є наслідком особливостей трудової діяльності, умов та змісту даної конкретної праці. Джерелом виникнення заохочувальної мотивації є матеріальне та моральне стимулювання, винагорода (у вигляді зарплати, премії, надбавки)або похвала (нагородження похвальною грамотою, занесення до Дошки пошани, присвоєння почесних звань та ін.).
|
|
|
3. За видами діяльностівиділяють мотиви, пов'язані з такими важливими видами діяльності, як суспільно-політична, професійна, навчально-пізнавальна.
4. За часом проявленняможуть бути виділені постійно, довго та короткочасно діючі мотиви. Перші діють протягом усього життя людини (наприклад, пов'язані із задоволенням природних потреб); другі - протягом багатьох років (наприклад, пов'язані з пізнавальними потребами особистості); треті - протягом обмеженого часу (наприклад, пов'язані з пізнанням чогось нового).
5. За силою проявленнямотиви діляться на сильні, які складають особливо діючу мотивацію, помірні, які характеризуються середньою силою їх прояву, та слабкі, які малозначно впливають на діяльність, хоча й спонукають її.
|
|
|
6. Мотиви розрізняються й за ступенем стійкостіна сильно-, середньо- та слабостійкі.
7. За проявом у поведінцівиділяють реальні, або актуальні, й потенціальнімотиви.Реальними називають мотиви, які фактично спонукають поведінку та діяльність. Під потенціальними мотивами розуміють такі, що сформувалися в особистості, але не проявляються в даний момент Тут можуть бути два варіанти: або людина готується до майбутньої діяльності, або зона нею вже займалася, але переключилася на іншу.
Іноді в певні моменти до потенційних можуть переходити й деякі реальні мотиви. Причиною цього може бути недостатня сила мотиву, що обумовлює його прояв лише в якихось крайніх ситуаціях, або переважання інших мотивів.
Своєрідність усіх цих груп мотивів характеризує мотиваційну сферу особистості. При цьому перші три групи фактично складають її змістовну характеристику, а чотири останні - динамічну.
Мотиваційна сфера має досить складну структуру. При цьому мотивація вистроюється в певну ієрархію не тільки у межах кожного виду діяльності, але й відбувається ранжування мотивації різних видів діяльності. Численність, структурність та ієрархічність мотивації – найважливіші характеристики мотиваційної сфери особистості. Береться до уваги й сила, й стійкість мотивів.
Виділяють системи мотивів різних видів діяльності. Наприклад, у мотивах навчальної діяльності можна виділити загальні пізнавальні та конкретні - інтерес до різних предметів навчання. При аналізі професійної мотивації виділяють мотиви як трудової діяльності взагалі, так й певного її виду (навіть в певних виробничих умовах, на даному виробництві, в даномуколективі). В цьому випадку першу групу мотивів іноді називають професійними, а другу – виробничими.
Особливе місце в мотиваційній сфері особистості посідають мотиви спілкування, які, з одного боку, тісно пов'язані з мотивами діяльності, так як в процесі спільної діяльності люди незмінно спілкуються; з іншого боку, вони пов'язані мотивами поведінки, яка не обмежується рамками діяльності В мотивах спілкування такожможна виділити декілька видів (наприклад, мотиви діяльнісного, «комунікативного» спілкування та ін).
Професійна мотивація.
Суспільна поведінка людей, в тому числі й така її форма, як вибір майбутньої професії, становить собою складне соціальне явище, що детерміновано певними факторами. В системі таких факторів, при визначальному значенні загальних соціально-економічних умов життя людей, в організації поведінки індивіда важливе місце займають його уявлення про суспільну оцінку професії, її престиж. Ціннісні уявлення про професію є формою проявлення ціннісних орієнтацій особистості й тому можуть бути розглянуті як регулятори поведінки індивіда. Значення цих цінностей дає можливість передбачити вибір професії та характер виконання професійної діяльності людиною.
Цілі, що визначають яквибір професії, так і саму трудову діяльність сучасної людини, можуть полягати поза самим процесом праці. Це можуть бути цілі, викликані прагненням задовольнити певні життєві запити (що примушує людину шукати такі форми праці, які найбільшою мірою наближають її до даної мети). Це може бути прагнення досягти не тільки певного життєвого рівня у теперішній момент (длясебе й своїх близьких), але й бажання забезпечити собі і близьким стійке майбутнє. Й ці мотиви можуть примушувати людину працювати більшою мірою, ніж їй потрібно на даному етапі життя.
Мотиви, що приводять людину допевних форм праці та до певного рівняздійснення трудової діяльності, можуть полягати не тільки в отриманні певних благ за свою працю (заробіток), але й відповідного соціального стану, який набуває завдяки здійсненню трудової діяльності власне такого характеру у відповідному громадському визнанні, яке з ним пов'язане.
Мотивами трудової діяльності можуть бути не тільки ті, що пов'язані з прагненнями особистого характеру (блага даної людини та його близьких), але й спонукання суспільного характеру. Працюючи за даною спеціальністю, людина вважає, що може принести найбільшукористь суспільству; дана професія дає їй можливість у безпосередній формі спілкуватися з людьми, надавати їм допомогу. І такі громадські мотиви можуть зумовлювати не тільки вибір спеціальності, але й рівень здійснення діяльності, характер вимогливості до себе під час виконання роботи.
Отже, і у виборі відповідної трудової діяльності, і у характері її виконання сказується комплекс мотивів – тут грає роль і майбутня перспектива (благополуччя своє та близьких), і соціальне визнання, пов'язане з діяльністю(професія, що викликає до себе повагу), і громадські мотиви.
Крім чого, певний комплекс мотивів може бути пов'язаний з самим процесом діяльності. Мотиви ці можуть носити різний характер: звичка до роботи (при відсутності праці людині „не по собі”); задоволення під час процесу діяльності або наприкінці цього процесу; переживання задоволення від проявів активності в процесі праці та позитивної самооцінки, що виникає в процесі цього; відчуття творчості (в тій або іншій формі) під час здійснення трудової діяльності, що робить цінним сам процес праці. Малодиференційований стан задоволення у людини під час роботи може переростати у стан творчої активності, пов'язаний з вирішенням серйозних завдань.
Так мета праці, що знаходиться поза самим її процесом, переходить на сам процес. До комплексу різноманітних мотивів, які спонукають людину до трудової діяльності, починають включатися мотиви, пов’язані з самою трудовою діяльністю.
Мотиви професійного навчання та профдіяльності тісно пов’язані з мотивами вибору конкретної спеціальності Вибір спеціальності, який ґрунтується на інтересі до професії, на її суспільній значущості, її творчому характері, так як і вибір, пов'язаний із сімейними традиціями, є певним критерієм сформованості мотивів праці, особливо якщо такий вибір – наслідок гарної інформованості кандидата про особливості професії. Разом з цим зустрічаються випадки, коли, наприклад, орієнтація на інтерес та творчість у роботі відображує лише ілюзії кандидатів, не підкріплені знанням особливостей професії.
В ході виконання професійних обов'язків формується психологічна функціональна система діяльності, яка відповідає вимогам даної професії. Остаточний вибір професійної діяльності як основної відбувається, як правило, при наявності адекватної їй системи мотивів.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 842; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!