Чинники інвестиційного клімату у приймаючій країні
Умовно за іншою класифікацією весь комплекс чинників, що характеризують інвестиційний клімат у приймаючій країні, можна поділити на 3 групи:
1.Політично-правові: національне законодавство в цілому і політика держави щодо іноземних інвестицій; традиції додержання міжнародних угод; міцність державних інститутів, наступність політичної влади; ступінь державного втручання в економіку тощо.
2.Економічні: загальні умови економіки (піднесення, спад, стагнація); податки та тарифи (їх стабільність); контрактне право, характеристика банківської системи та її послуг; регулювання експорту-імпорту, стійкість валютного курсу; динаміка інфляційних процесів; вартість робочої сили та її якість, якість інфраструктури, інформаційне забезпечення.
3. Соціально-психологічні: зрілість суспільства (ступінь його національної згуртованості та наявність узгодженості з основних питань економічного та соціального розвитку країн тощо).
Тема 2: Форми та суб’єкти інвестування
Форми інвестицій
Суб’єкти інвестиційної діяльності
Форми інвестицій
Класифікація інвестицій, яку ми розглянули в темі 1 (питання 1) не повністю віддзеркалює їх сутність. Найбільш розповсюдженими класифікаціями, що використовуються в практичній діяльності є наступні:
У комерційній практиці прийнято розрізняти наступні типи інвестицій:
- інвестиції у фізичні активи. Під фізичними активамирозуміються виробничі будинки і спорудження, а також будь-які види машин і устаткування з терміном служби більш одного року.
|
|
|
- інвестиції в грошові активи. Під грошовими активамирозуміються права на одержання грошових сум від інших фізичних і юридичних осіб, наприклад депозитів у банку, облігацій, акцій і т.п.
- інвестиції в нематеріальні (незримі) активи.Під нематеріальними активамирозуміються цінності, що здобуваються фірмою в результаті проведення програм перенавчання або підвищення кваліфікації персоналу, розробки торговельних знаків, придбання ліцензій і т.д.
По характеру участі в інвестуванні виділяють прямі і непрямі (портфельні) інвестиції.
Під прямими інвестиціямирозуміють особисту участь інвестора у виборі об'єктів інвестування і вкладення засобів. Пряме інвестування здійснюють в основному підготовлені інвестори, що мають досить точну інформацію про об'єкт інвестування і добре знайомі з механізмом інвестування.
Під непрямими (портфельними) інвестиціями мають на увазі інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або іншими фінансовими посередниками). Не всі інвестори мають достатню кваліфікацію для ефективного вибору об'єктів інвестування і наступного керування ними. У цьому випадку вони здобувають коштовні папери, що випускаються інвестиційними й іншими фінансовими посередниками, що зібрані в такий спосіб інвестиційні засоби розміщають за своїм розсудом, купуючи найбільш ефективні об'єкти інвестування, беручи участь у керуванні ними, розподіляючи отримані доходи серед своїх клієнтів.
|
|
|
За формами інвестиції розподіляють:
ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ— це вкладення коштів у фінансові інструменти, серед яких перевалюють цінні папери, із метою одержання доходу (прибутку) у майбутньому.
Фінансові інструменти поділяють на:
- фінансові активи, які включають у себе: грошові кошти, необмежені для використання, та їх, еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи;
- фінансові зобов'язання — включають фінансові зобов'язання, призначені для перепродажу та інші фінансові зобов'язання;
- інструменти власного капіталу — це прості акції, частки та інші види власного капіталу;
- похідні фінансові інструменти — ф'ючерсні контракти, форвардні контракти та інші похідні цінні папери.
|
|
|
Основою фінансових інструментів є цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
РЕАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ – це економічні ресурси, які направляються на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення або модернізацію виробничого процесу.
РЕАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ — це вкладення в основний капітал та на приріст матеріально-виробничих запасів. До них відносять інвестиції:
1) в основні активи на:
• придбання (або виготовлення) нового обладнання, в тому числі втрати на їх доставку, монтаж та введення в експлуатацію;
• модернізацію діючого обладнання;
• будівництво та реконструкцію будівель та споруд тощо.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 211; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!