Тема 8. Політична культура та політична соціалізація.



За якими критеріями здійснюється типологія політичної культури:

а) історичними епохами; б) формами ставлення до політики; в) характером політичної діяльності та її суб’єктами; г) за усіма перерахованими.

 

Політична соціалізація особи залежить від її:

а) місця в соціальній структурі; б) рівня культури; в) традиції; г) усього переліченого.

Визначіть активні форми політичної соціалізації:

а) політичне навчання; б) політичне виховання; в) політична самоосвіта та самовиховання г) політична діяльність особи; д) усе з переліченого.

 

Визначіть типи політичної соціалізації:

а) гармонійний; б) гегемоністський; в) плюралістичний; г) конфліктний; д) усі перераховані.

 

Політична соціалізація – це:

а) процес засвоєння індивідом певної системи політичних знань, норм і цінностей, тобто політичної культури; б) участь індивіда у діяльності політичних партій; в) розвиток політичної культури; г) прагнення політичних сил залучити до своїх лав якомога більше людей.

 

Залежно від суб’єкта політики розрізняють політичну культуру:

а) членів політичних партій, рухів та організацій; б) суспільства, соціальної спільності та індивіда; в) політичних лідерів; г) нації, етнічних груп.

 

Який з названих компонентів не є складовою політичної культури особи:

а) політичні знання, цінності й орієнтації; б) набуття різних навичок політичної діяльності; в) способи політичної поведінки; г) приватна власність громадян.

 

Які з названих елементів не є елементами політичної культури:

а) політична свідомість; б) політична поведінка; в) політичний досвід; г) політична економіка.

 

Визначіть особливості політичної культури в умовах сучасної України:

а) низька компетентність в управління справами суспільства та держави; б) правовий нігілізм; в) нерозвиненість громадських позицій; г) усе перераховане.

 

Політична культура складається з наступних політичних субкультур:

а) класових; б) етнічних; в) демографічних; г) професійних; д) усіх перерахованих.

 

Основними функціями політичної культури є:

а) участь у виборчому процесі; б) вплив на економічний стан країни; в) вираження і реалізація соціальних інтересів, нормативно-регулююча, виховна, комунікативна і прогностична; г) вірна відповідь у пункті б).

 

Функціями політичної культури є:

а)пізнавальна; б) регулятивна; в) виховна; г) комунікативна; д) усі перераховані.

 

Термін “культура” у перекладі з латинського означає:

а) мистецтво; б) живопис; в) архітектура; г) обробіток, освіта, виховання.

 

Процес політичної соціалізації людини триває:

а) від народження до вступу до школи; б) у період юності; в) протягом усього життя; г) протягом навчання у середніх та вищих закладах освіти.

 

Найважливішими для політичної соціалізації особи є:

а) дитячі та юнацькі роки; б) період ранньої дорослості; в) період соціальної зрілості; г) роки завершення життєвого циклу.

 

Первинна соціалізація особи відбувається у:

а) сім’ї; б) школі; в) університеті; г) протягом набуття політичних знань упродовж життя.

 

Головними напрямами формування політичної культури суверенної України є:

а) українізація, суверенізація, демократизація; б) руйнація, трансформація; в) відродження, формування; г) запозичення, системотворення.

 

Політична соціалізація відбувається у двох основних формах:

а) прямій та опосередкованій; б) відкритій і закритій; в) завершеній і незавершеній; г) політичній поведінці та діяльності.

 

Залежно від суб’єкта політичної свідомості виокремлюються:

а) індивідуальна, групова і масова політична свідомість; б) буденна і теоретична; в) політична психологія та практика; г) політична ідеологія та політична практика.

 

У політичній свідомості розрізняють такі рівні:

а) суспільства, соціальної спільності та індивіда; б) політичну психологію та практику; в) буденна і теоретична; г) політична свідомість та ідеологія.

 

Поняття “культура” охоплює:

а) всю багатоманітність виявів матеріального життя суспільства; б) багатоманітність проявів духовного життя суспільства; в) типи і форми організації життя людей; г) типи і форми оранізації життя людей, створювані ними матеріальні і духовні цінності.

 

Що із перерахованого не входить до поняття політичної свідомості:

а) політичні інтереси, знання; б) політична діяльність та поведінка; в) політичні погляди, переконання; г) політичні традиції.

 

Процес впровадження політичних цінностей називається:

а) політичною соціалізацією; б) передвиборною агітацією; в) культурною інтеграцією особи; г) політичною стратифікацією.

 

Який з типів політичної соціалізації характеризується негативним ставленням людини до будь-яких соціальних і політичних систем, крім “своєї”?:

а) гармонійний; б) гегемоністський; в) плюралістичний; г) конфліктний.

 

Громадянська політична культура є породженням:

а) первіснообщинного; б) феодального; в) капіталістичного; г) громадянського суспільства.

 

Органічну цілісність політичної культури складають:

а) політичні знання, політична ідеологія і переконання; б) політична діяльність; в) політична поведінка; г) способи функціонування політичних інститутів.

 

Політична культура в широкому розумінні – це:

а) сукупність стійких форм політичної свідомості; б) сукупність типів політичної поведінки; в) характер і способи функціонування політичних інститутів у межах певної політичної системи; г) усе перераховане.

 

Які соціальні інститути є суб’єктами політичної соціалізації:

а) демографічна група, клас; б) етнос, нація; в) родичі, сім’я; г) державні органи, політичні партії, громадські організації.

 

Які соціальні групи виступають суб’єктами політичної соціалізації:

а) державні органи; б) політичні партії; в) засоби масової інформації; г) сім’я, демографічна група, клас, етнос, нація.

 

Визначальними чинниками політичної соціалізації на різних етапах формування і розвитку особи є:

а) її соціальне походження, оточення та соціальне становище; б) сім’я; в) участь у діяльності політичних партій, громадських організацій та рухів; г) навчання та виховання.

 

Безпосередній вплив на політичну соціалізацію особи здійснюють політичні інститути:

а) держава, політичні партії, громадсько-політичні організації; б) дошкільні виховні заклади, середня, вища школи; в) засоби масової інформації; г) література і мистецтво.

 

Які із перерахованих функцій не є функціями політичної соціалізації:

а) інформаційна; б) ціннісно-орієнтаційна; в) настановчо-нормативна; г) діяльнісна; д) економічна.

 

Виділіть основні політичні фактори процесу політичної соціалізації особи:

а) характер і тип державного устрою, політичний режим, політичні інститути; б) сім’я, школа та інші навчальні заклади; в) робота, служба; г) культура, мистецтво, література, засоби масової інформації.

 

Виділіть основні неполітичні фактори політичної соціалізації особи:

а) політичний режим; б) сім’я, навчальні заклади, робота, культура, мистецтво,звичаї, традиції; в) політичні інститути; г) політичні партії та політичні рухи, об’єднання.

 

Активістський тип політичної культури вирізняється:

а) відсутністю інтересу громадян до політики; б) сильною орієнтацією громадян на політичну систему, але слабкою участю у її функціонуванні; в) поклонінням верховним політичним лідерам; г) активною заінтересованістю громадян відігравати активну роль у політичній системі.

 

У реальній дійсності найбільш повно політична культура виявляється у:

а) стереотипах політичної поведінки і способів функціонування політичних інститутів; б) політичних знаннях; в) ідеях, поглядах, переконаннях; г) оцінках, почуттях, традиціях.

 

Термін “політична культура” ввів у науковий обіг:

а) А.Браун; б) Й.Гердер; в) Дж.Локк; г) Є.Вятр.

 

Найвідомішою у сучасній політології є типологія політичної культури, здійснена шляхом порівняльного аналізу різних політичних культур:

а) М.Вебером; б) Г.Алмондом і С. Вербою; в) Є.Вятром; г) І.Гердером.

 

Паройкіальний тип політичної культури характеризується:

а) відсутністю в суспільстві інтересу до політичної системи; б) сильною позитивною орієнтацією громадян на політичну систему, але слабкою орієнтацією на активну участь у її функціонуванні; в) поклонінні верховним політичним лідерам; г) активна зацікавленість громадян у тому, щоб відіграти активну роль у політичній системі.

 

Підданський тип політичної культури вирізняється:

а) відсутністю в суспільстві інтересу до політичної системи; б) кругозір більшості громадян обмежується прихильністю до свого роду, регіону; в) сильною позитивною орієнтацією громадян на політичну систему, але слабкою орієнтацією на активну участь в її функціонуванні; г) активною роллю громадян у політиці.

 

Політична культура впливає на:

а) розвиток політичної системи в цілому; б) піднесення економіки країни; в) вирішення соціальних проблем; г) ставлення людей до інститутів політичної системи, правлячої еліти, політичних лідерів до всіх політичних явищ і процесів.

 

Яка з перерахованих функцій політичної культури є визначальною:

а) вираження і реалізація соціальних інтересів; б) нормативно-регулююча; в) виховна; г) комунікативна; д) прогностична.

 

Нормативно-регулююча функція політичної культури знаходить свій вияв у:

а) розробці різноманітних законодавчих актів; б) підготовці статутів і програм політичних актів; в) регламентації політичного життя; г) узгодженні соціальних інтересів, забезпеченні стійкого і динамічного функціонування політичної системи.

 

Суть комунікативної функції виявляється у:

а) формуванні і розвитку індивіда як суб’єкта політичних відносин; б) впливі на політичну поведінку особи; в) узгодженні соціальних інтересів; г) налагодженні ідейно-політичного і правового зв’язку громадян з політичними інститутами і між собою.

 

Прогностична функція політичної культури полягає у:

а) складанні прогнозів розвитку політичних явищ і процесів; б) участі в розробці планів соціально-економічного розвитку; в) передбаченні можливих варіантів поведінки різних соціальних спільностей в конкретних соціально-політичних ситуаціях; г) складанні прогнозів діяльності різних політичних партій.

 

За якого типу політичної культури суб’єкти політики виходять з інтересів усього суспільства, а не лише окремої соціальної спільності:

а) паройкіального; б) підданського; в) активістського; г) громадянського.

 

Виділіть головну особливість демократичної політичної культури:

а) плюралізм, який передбачає політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність; б) визнання у політичному житті багатоманітності інтересів різних соціальних і політичних груп; в) визнання ідей політичного представництва; г) політична конкуренція.

 

За ідеологічною ознакою розрізняються такі типи політичної культури:

а) європейський та азіатський; б) західний та східний; в) конфронтаційний та консенсустий; г) ліберальний, консервативний, соціал-демократичний і т.д.

 

Виділіть основні фази політичної соціалізації:

а) адаптація та інтеріоризація; б) політичне навчання та виховання; в) політична самоосвіта та самовиховання; г) первинна та вторинна соціалізація.

 

Гармонійний тип політичної соціалізації передбачає:

а) входження індивіда у політику виключно за рахунок визнання цінностей певної групи, класу, етносу, релігії, політичної ідеології; б) інтегрування єдиним політико-культурним кодом у вигляді цінностей ліберальної цивілізації – свободи, приватної власності, індивідуалізму, прав людини, демократії; в) певну культурну однорідність, наявність усталених демократичних традицій і громадського суспільства; г) наявність політичного насильства через релігійну,етнічну, ментальну, культурну строкатість, клановість, низький рівень життя.   

 

Американські вчені Г. Алмонд та С. Верба виділили патріархальний, підданський, активістський типи політичної культури на основі:

а) різноступеневого включення особистості в політичний процес; б) типу поведінки у конфліктних ситуаціях; в) стану розвиненості політичних структур; г) типу політичного режиму.

 

Який тип політичної культури характеризується відсутністю у суспільстві інтересу до політичної системи?

а) паройкіальний; б) підданський; в) активістський.

 

Який тип політичної культури вирізняється сильною позитивною орієнтацією громадян на політичну систему, але слабкою орієнтацією на активну участь у її функціонуванні?

а) паройкіальний; б) підданський; в) активістський.

 

Який тип політичної культури характеризується активною заінтересованістю громадян не тільки в тому, що їм дає політична система, а й у тому, щоб відправити в ній активну роль?

а) паройкіальний; б) підданський; в) активістський.

 

Основними принципами, на яких будується демократична політична культура є:

а) плюралізм; б) толерантність; в) компроміс; г) консенсус; д) усе з переліченого.

 

Процес політичної соціалізації передбачає:

а) цілеспрямований вплив на особистість панівної ідеології і політики; б) формування політичної свідомості; в) вияви політичної активності; г) усе з переліченого.

 

Вкажіть відповідність понять і визначень:

А) політична свідомість;              1) процес засвоєння індивідом певної системи політичних знань, норм і цінностей;

Б) політична ідеологія;                 2) сукупність стійких форм політичної свідомості й поведінки, а також характеру і способів функціонування політичних інститутів у межах певної політичної системи;

В) політична культура;                 3) сукупність знань, ідей, поглядів, орієнтацій та установок індивідів і соціальних спільностей стосовно політичної системи та їхнього місця в ній;

Г) політична соціалізація.            4) система ідей і поглядів, які виражають інтереси суспільних класів стосовно політики, здійснення влади.

а) А-4, Б-3, В-1, Г-2; б) А-3, Б-4, В-2, Г-1; в) А-4, Б-3, В-2, Г-1; г) А-1, Б-2, В-3, Г-4.

 

Гегемоністський тип політичної соціалізації передбачає:

а) психологічно нормальну взаємодію людини та інститутів влади, раціональне й шанобливе ставлення індивіда до правопорядку, держави; б) негативне ставлення людини до будь – яких соціальних і політичних систем, крім “своєї”; в) визнання людиною рівноправності з іншими громадянами, їхніх прав і свобод; г) мету політичної участі в збереженні лояльності до своєї групи та підтримці її в боротьбі з політичними супротивниками.

 

Плюралістичний тип політичної соціалізації відображає:

а) психологічно нормальну взаємодію людини та інститутів влади, раціональне й шанобливе ставлення індивіда до правопорядку, держави; б) негативне ставлення людини до будь – яких соціальних і політичних систем, крім “своєї”; в) визнання людиною рівноправності з іншими громадянами, їхніх прав і свобод; г) мету політичної участі в збереженні лояльності до своєї групи та підтримці її в боротьбі з політичними супротивниками.

 

Конфліктний тип політичної соціалізації означає:

а) психологічно нормальну взаємодію людини та інститутів влади, раціональне й шанобливе ставлення індивіда до правопорядку, держави; б) негативне ставлення людини до будь – яких соціальних і політичних систем, крім “своєї”; в) визнання людиною рівноправності з іншими громадянами, їхніх прав і свобод; г) мету політичної участі в збереженні лояльності до своєї групи та підтримці її в боротьбі з політичними супротивниками.


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 243; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!