Тема 4. Політична діяльність і влада.



Яке з поданих визначень політичної діяльності точніше відображає її сутність?

а) це сукупність дій окремих індивідів в сфері політики; б) це сукупність дій великих соціальних груп (класів, націй тощо), спрямованих на реалізацію їхніх політичних інтересів, насамперед завоювання і утримання влади; в) це сукупність дій політичних інститутів; г) це уся багатоманітність дій людей у сфері політики як у персоналізованих, так і в інституціоналізованих формах.

 

Формами нижчого рівня політичної діяльності (політичної участі) є:

а) участь у виборах; б) участь у мітингах; в) участь в референдумах; г) усе з переліченого.

 

Вищий рівень політичної діяльності (політичне функціонування) представлений:

а) професійною політичною діяльністю; б) участю в акціях протесту; в) участю в референдумах; г) участю у виборах.

 

Під політичною поведінкою розуміють:

а) участь людини у здійсненні влади; б) протидію здійсненню влади; в) відхід від політичного життя, політичну апатію; г) усе з переліченого.

 

М. Вебер здійснив найбільш загальну типологію політичної поведінки. Згідно неї, політики за випадком – це:

а) більшість громадян, участь у політиці для яких не є ні професійним, ні постійним заняттям і виявляється лише час від часу: під час голосування, висловлення думки на референдумах тощо; б) ті люди, які ведуть політичну діяльність лише в разі необхідності (збираються на сесії представницьких органів, беруть участь в роботі політичних партій тощо), і вона для них не є першочерговою справою життя ні в матеріальному, ні в інтелектуальному аспектах; в) ті люди, політична діяльність для яких є професійним заняттям і основним джерелом існування; г) немає правильної відповіді.

 

Хто здійснив найбільш загальну типологію політичної поведінки залежно від ступеня участі людей в політиці?

а)Г.Алмонд; б) М.Вебер; в) А.Боднар; г) Д.Істон.

 

Влада – це є :

а) обов’язкова функція будь-якого колективу, необхідна для керівництва його членами для налагоджування колективної діяльності; б) реальна здатність здійснення волі, нав’язування її іншим; в) організована сила, що забезпечує єдність дій і усталений порядок у суспільних відносинах; г) усе з переліченого.

 

Згідно біхевіористського підходу владу розуміють як:

а) здатність досягнення певних цілей, передбачених результатів; б) особливий тип поведінки, що ґрунтується на можливості зміни поведінки інших людей; в) спосіб використання певних інструментів (сили, багатства, знань); г) особливого роду відносини між керманичами й керованими.

 

Згідно телеологічного підходу влада – це є:

а) особливий тип поведінки, що ґрунтується на можливості зміни поведінки інших людей; б) засіб обміну, торгівлі, символ вартості, який використовується задля досягнення окреслених цілей; в) спосіб використання певних інструментів (сили, багатства, знань); г) процес прийняття рішень, що регулюють суспільні конфлікти.

 

Представники інструменталістського підходу вважають, що влада – це:

а) процес прийняття рішень, що регулюють суспільні конфлікти; б) спосіб використання певних інструментів, найважливішими з яких є сила, багатство, знання; в) здатність досягнення певних цілей, результатів; г) немає правильної відповіді.

 

Наявність яких елементів необхідна для виникнення суспільних відносин влади?

а) не менше двох партнерів відносин влади, якими можуть бути як окремі люди, так і групи людей; б) наказ того, хто здійснює владу; в) підкорення того, над ким здійснюється влада, тому, хто її здійснює; г) суспільні норми, які передбачають, що носій влади має право видавати наказ, а той, кого цей наказ стосується, повинен його виконувати і підкорятись; д) усе з переліченого.

 

Класична типологія легітимності влади була запропонована:

а) М.Вебером; б) Д.Істоном; в) Г.Алмондом; г) немає правильної відповіді.

 

На основі критерію легітимності виділяють владу:

а) традиційну; б) законодавчу; в) політичну; г) легальну.

 

Традиційний тип політичної влади, за М.Вебером, ґрунтується на:

а) переконанні підвладних у законності й доцільності встановлених порядків та існуючої влади; б) вірі підвладних у незвичайні якості і здібності, винятковість правителя; в) авторитеті традицій і звичаїв; г) немає правильної відповіді.

 

Харизматичний тип легітимності влади, за М.Вебером, ґрунтується:

а) на переконанні підвладних у законності й доцільності встановлених порядків та існуючої влади; б) на вірі підвладних у незвичайні якості і здібності, винятковість правителя; в) на авторитеті традицій і звичаїв; г) правильні відповіді а і б.

 

Раціонально-легальний тип легітимності політичного панування (влади), за М.Вебером, ґрунтується:

а) на авторитеті традицій і звичаїв; б) на безумовній та ірраціональній вірі підвладних у незвичайні якості і здібності правителя; в) правильні відповіді а і б; г) немає правильної відповіді.

 

Як називається, за М.Вебером, легітимна політична влада, яка встановлюється відповідно до традицій і звичаїв і ними ж обмежується?

а) харизматична; б) традиційна; в) раціонально-легальна; г) немає правильної відповіді.

 

Як називається, за М.Вебером, легітимна політична влада, за якої органи влади та їхні керівники обираються через демократичні процедури і відповідальні перед виборцями, за якої правлять не видатні особистості, а закони?

а) традиційна; б) харизматична; в) раціонально-легальна; г) немає правильної відповіді.

 

Як М.Вебер назвав легітимну політичну владу, яка передбачає безумовну та ірраціональну віру підлеглих у незвичайні якості і здібності, винятковість правителя?

а) традиційна; б) харизматична; в) раціонально-легальна.

 

На основі критерію політичного режиму правління розрізняють владу:

а) тоталітарну; б) авторитарну; в) судову; г) правильні відповіді а і б.

 

Згідно критерію поділу влади розрізняють:

а) публічну владу; б) демократичну владу; в) виконавчу владу; г) харизматичну владу.

 

На основі критерію сфер суспільного життя виділяють владу:

а) економічну; б) законодавчу; в) духовну; г) традиційну; д) правильні відповіді а і в.

 

Політична влада здійснюється:

а) державою; б) політичними партіями; в) громадсько-політичними організаціями; г) органами місцевого самоврядування; д) усе вищезазначене.

 

Джерелом політичної влади є:

а) фізична сила; б) багатство; в) знання; г) суспільне становище; д) усе з переліченого.

 

Найважливішою формою прояву політичної влади є:

а) державна влада; б) партійна влада; в) влада засобів масової інформації; г) влада органів місцевого самоврядування.

 

Яка форма політичної влади здійснюється за допомогою спеціального апарату, поширюється на всю територію країни, наділена монополією на прийняття законів та застосування примусу?

а) державна; б) влада політичних партій; в) влада громадсько-політичних організацій та рухів; г) влада органів місцевого самоврядування.

 

Що не є характерною рисою державної влади як форми прояву влади політичної?

а) служить надкласовим, загальним потребам та інтересам; б) характеризується обов’язковістю своїх настанов; в) верховна лише стосовно членів певних політичних організацій; г) немає правильної відповіді.

 

В чому полягає верховенство політичної (державної) влади?

а) в її суспільному, безособовому і відкритому характері; б) в наявності єдиного центру прийняття рішень, які стосуються всього суспільства; в) в законності її існування та застосування нею примусу; г) в обов’язковості її рішень для інших видів влади, суспільства в цілому.

 

Публічність політичної влади означає:

а) законність її існування та застосування нею примусу; б) її неподільність між різними політичними силами; в) загальновизнаний в країні і за її межами вплив суб’єкта політичної влади; г) немає правильної відповіді.

 

Що означає легальність політичної влади?

а) її суспільний, безособовий і відкритий характер; б) її правомірність, тобто прийняття основною частиною населення; в) законність її існування та застосування нею примусу; г) наявність єдиного центру прийняття рішень, що стосуються всього суспільства.

 

Легітимність політичної влади проявляється:

а) в її суспільному, безособовому і відкритому характері; б) в правомірності її існування, тобто в прийнятті основною частиною населення; в) в законності її існування та застосування нею примусу; г) у наявності єдиного центру прийняття рішень, що стосуються всього суспільства.

 

Що з переліченого можна віднести до рис політичної влади?

а) верховенство; б) публічність; в) легальність; г) моноцентричність; д) усе з переліченого.

 

Процес здійснення політичної влади відбувається у формі:

а) керівництва; б) управління; в) контролю; г) панування; д) усього з переліченого.

 

Панування як одна з форм процесу реалізації політичної влади означає:

а) здатність суб’єктів влади постійно стежити за тим, як реалізуються настанови влади – закони, укази, розпорядження тощо; б) поділ соціальних груп на пануючі і підлеглі, ієрархію і соціальну дистанцію між ними, виокремлення і відокремлення особливого апарату правління; в) вироблення та прийняття правлячою групою принципово важливих для суспільства рішень, вироблення його цілей , завдань, перспектив; г) практичне застосування влади, тобто пред’явлення панівною групою певних вимог до різних суб’єктів суспільних відносин і спонукання їх діяти відповідно до цих вимог заради досягнення поставлених цілей.

 

Як тлумачиться така форма процесу реалізації політичної влади як керівництво?

а) це поділ соціальних груп на пануючі і підлеглі, ієрархія і соціальна дистанція між ними, виокремлення і відокремлення особливого апарату управління; б) це вироблення та прийняття правлячою групою принципово важливих для суспільства рішень, вироблення його цілей, завдань, перспектив; в) це використання повноважень влади у формуванні цілеспрямованої поведінки об’єктів; г) це здатність суб’єктів влади постійно стежити за тим, як реалізуються настанови влади – закони, укази, розпорядження тощо.

 

Управління як форма процесу реалізації політичної влади – це є:

а) діяльність на рівні суспільства щодо визначення основних цілей соціальних систем та інститутів, а також шляхів їх досягнення, стратегії суспільного розвитку; б) використання повноважень влади у формуванні цілеспрямованої поведінки об’єктів; в) здатність суб’єктів влади постійно стежити за тим, як реалізуються настанови влади; г) немає правильної відповіді.

 

Здатність суб’єктів політичної влади постійно стежити за тим, як реалізуються настанови влади – це така форма здійснення влади, як:

а) панування; б) керівництво; в) управління; г) контроль.

 

Як називається форма здійснення політичної влади, за якої існує поділ суспільства на пануючих та підлеглих, ієрархія і соціальна дистанція між ними, виокремлення і відокремлення особливого апарату управління?

а) керівництво; б) управління; в) контроль; г) немає правильної відповіді.

 

Вироблення та прийняття правлячою групою принципово важливих для суспільства рішень, вироблення його цілей, завдань, перспектив, а також шляхів їх досягнення – це така форма процесу реалізації політичної влади, як:

а) панування; б) управління; в) контроль; г) немає правильної відповіді.

 

Практичне застосування влади, тобто пред’явлення панівною групою певних вимог до різних суб’єктів суспільних відносин і спонукання їх діяти відповідно до цих вимог заради досягнення поставлених цілей – це така форма процесу реалізації політичної влади, як:

а) контроль; б) управління; в) керівництво; г) панування.

 

Інтегративна функція політичної влади забезпечує:

а) стійкий і стабільний розвиток політичної системи, всіх її структур, громадянського суспільства; б) формування мотивів політичної діяльності; в) створення політичних механізмів регулювання життєдіяльності суспільства; г) консолідацію усіх соціально-політичних сил, об’єднання ресурсів суспільства з метою реалізації суспільно значущих цілей.

 

Яким чином політична влада впливає на суспільство через свою регулятивну функцію?

а) вона консолідує усі соціально-політичні сили, інтегрує політичні, ідеологічні, інтелектуальні ресурси суспільства задля реалізації суспільно значущих цілей; б) формує мотиви політичної діяльності; в) забезпечує стійкий стабільний розвиток політичної системи, усіх її структур, громадянського суспільства; г) немає правильної відповіді.

 

Функцію політичної влади, націлену на стійкий розвиток політичної системи, громадянського суспільства, називають:

а) мотиваційною; б) стабілізаційною; в) регулятивною; г) інтегративною.

 

Яку функцію виконує політична влада, коли вона формує мотиви політичної діяльності, як загальнозначущі, так і часткові?

а) інтегративну; б) регулятивну; в) стабілізаційну; г) немає правильної відповіді.

 

Як називається риса політичної (державної) влади, що полягає в обов’язковості її рішень для інших видів влади, суспільства в цілому?

а) легальність; б) легітимність; в) публічність; г) верховенство.

 

Яка риса політичної (державної) влади означає її суспільний, безособовий та відкритий характер?

а) публічність; б) легальність; в) легітимність; г) верховенство.

 

Яка риса політичної (державної) влади означає її законність, зокрема щодо існування самої влади та застосування нею примусу?

а) верховенство; б) публічність; в) легальність; г) легітимність.

 

Яка риса політичної (державної) влади означає правомірність її існування, тобто прийняття основною частиною населення?

а) суверенітет; б) легальність; в) легітимність; г) публічність.

 

Існування єдиного, загальнодержавного центру прийняття рішень, які стосуються усього суспільства, є такою рисою політичної (державної) влади, як:

а) верховенство; б) публічність; в) легальність; г) немає правильної відповіді.

 

Що означає така риса політичної влади, як її кумулятивний характер?

а) обов’язковість її рішень для інших видів влади, суспільства в цілому; б) законність існування влади; в) прийняття влади основною частиною населення; г) зростаюче нагромадження влади та значне посилення її впливу в результаті взаємодії різних видів і ресурсів влади.

 

М.Вебер здійснив найбільш загальну типологію політичної поведінки. Згідно неї, політики за сумісництвом – це:

а) більшість громадян, участь у політиці для яких не є ні професійним, ні постійним заняттям і виявляється лише час від часу: під час голосування, висловлення думки на референдумах тощо; б) ті люди, які ведуть політичну діяльність лише в разі необхідності (збираються на сесії представницьких органів, беруть участь в роботі політичних партій тощо), і вона для них не є першочерговою справою життя ні в матеріальному, ні в інтелектуальному аспектах; в) ті люди, політична діяльність для яких є професійним заняттям і основним джерелом існування; г) немає правильної відповіді.

 

М.Вебер здійснив найбільш загальну типологію політичної поведінки. Згідно неї, політики за професією – це:

а) ті люди, які ведуть політичну діяльність лише в разі необхідності (збираються на сесії представницьких органів, беруть участь в роботі політичних партій тощо), і вона для них не є першочерговою справою життя ні в матеріальному, ні в інтелектуальному аспектах; б) ті люди, політична діяльність для яких є професійним заняттям і основним джерелом існування; в) правильна відповідь а і б; г) немає правильної відповіді.

 

М.Вебер здійснив найбільш загальну типологію політичної поведінки. Згідно неї, тих людей, участь у політиці для яких не є ні професійним, ні постійним заняттям і виявляється лише час від часу (під час голосування, висловлення думки на референдумах тощо), він назвав:

а) політиками за випадком; б) політиками за сумісництвом; в) політиками за професією; г) немає правильної відповіді.

 

Згідно найбільш загальної типології політичної поведінки, яку запропонував М.Вебер, тих людей, які ведуть політичну діяльність лише в разі необхідності (збираються на сесії представницьких органів, беруть участь в роботі політичних партій тощо), він назвав:

а) політиками за випадком; б) політиками за сумісництвом; в) політиками за професією; г) інша відповідь.

 

Згідно найбільш загальної типології політичної поведінки М.Вебера, людей, політична діяльність для яких є професійним заняттям і основним джерелом існування, вчений назвав:

а) політиками за випадком; б) політиками за сумісництвом; в) політиками за професією; г) правильна відповідь інша.

 

Про який науковий підхід до розуміння влади йде мова, коли вона тлумачиться як здатність досягнення певних цілей, передбачених результатів?

а) біхевіористський; б) телеологічний; в) інструменталістський; г) реляціоністський.

 

Про яку концепцію розуміння влади йде мова, коли вона тлумачиться як особливий тип поведінки, що грунтується на можливості зміни поведінки інших людей?

а) телеологічну; б) біхевіористську; в) конфліктологічну; г) реляціоністську.

 

Прибічники якої концепції влади тлумачать її як спосіб використання певних інструментів, найважливішими з яких виступають сила, багатство, знання?

а ) інструменталістської; б) реляціоністської; в) телеологічної; г) біхевіористської.

 

Згідно якої концепції влади вона розуміється як процес прийняття рішень, що регулюють суспільні конфлікти?

а) інструменталістської; б) конфліктологічної; в) телеологічної; г) біхевіористської.

 

Яка концепція влади розглядає її як відношення між двома партнерами, коли один з них – суб’єкт – справляє визначальний вплив на іншого – об’єкт?

а) телеологічна; б) біхевіористська; в) реляціоністська; г) інструменталістська.

 

М.Вебер виділив традиційну, харизматичну та раціонально-легальну владу на основі критерію:

а) легітимності; б) принципу поділу влади; в) типів політичного режиму; г) сфер суспільного життя.

 

Тоталітарну, авторитарну та демократичну політичну владу розрізняють на основі:

а) принципу поділу влади; б) сфер суспільного життя; в) типів політичного режиму; г) легітимності.

 

Законодавчу, виконавчу та судову владу розрізняють на основі:

а) сфер суспільного життя; б) принципу поділу влади; в) носіїв влади; г) легітимності.

 

Контроль як форма процесу реалізації політичної влади розуміється так:

а) поділ соціальних груп на пануючі і підлеглі, ієрархія і соціальна дистанція між ними, виокремлення і відокремлення особливого апарату управління; б) це вироблення та прийняття правлячою групою принципово важливих для суспільства рішень, вироблення його цілей, завдань, перспектив; в) практичне застосування влади, тобто пред’явлення панівною групою певних вимог до різних суб’єктів суспільних відносин і спонукання їх діяти відповідно до цих вимог заради досягнення поставлених цілей; г) здатність суб’єктів влади постійно стежити за тим, як реалізуються настанови влади – закони, укази, розпорядження тощо.

 

В чому проявляється така особливість політичної (державної) влади як моноцентричність?

а) в суспільному, безособовому та відкритому характері влади; б) в наявності єдиного центру прийняття рішень, які стосуються всього суспільства; в) в законності існування самої влади та застосування нею примусу; г) в обов’язковості її рішень для інших видів влади, суспільства в цілому.

 

Як називається особливість політичної (державної) влади, що полягає в наявності єдиного центру прийняття рішень, які стосуються усього суспільства?

а) верховенство; б) публічність; в) моноцентричність; г) легальність.

 

Як називається особливість політичної влади, що означає зростаюче нагромадження влади та значне посилення її впливу в результаті взаємодії різних видів і ресурсів влади?

а) верховенство; б) легальність; в) легітимність; г) кумулятивний ефект.

 

Згідно біологічного підходу до пояснення причин владних відносин влада є наявною:

а) не тільки у суспільстві, а й у тваринному світі, оскільки біологічна природа людини і тварин є спільною; б) на всіх етапах розвитку суспільства, оскільки влада, а отже, й політика пов’язуються з суспільною природою людини; в) лише на певних етапах суспільного розвитку, для яких характерною є наявність спеціальних суспільних інститутів її здійснення, насамперед держави; г) правильна відповідь інша.

 

Згідно антропологічного підходу до пояснення причин владних відносин влада є притаманною:

а) не тільки суспільству, а й тваринному світові, оскільки біологічна природа людини і тварин є спільною; б) суспільству на всіх, в тому числі й докласових, етапах його розвитку, оскільки влада і політика пов’язуються з суспільною природою людини; в) лише певним етапам суспільного розвитку, для яких характерною є наявність спеціальних суспільних інститутів здійснення влади, насамперед держави; г) правильна відповідь інша.

 

Політологічний підхід до розуміння причин владних відносин грунтується на тому, що влада є наявною:

а) не тільки у суспільстві, а й у тваринному світі, оскільки біологічна природа людини і тварини є спільною; б) на всіх етапах розвитку суспільства, в тому числі й докласовому, оскільки влада і політика пов’язуються з суспільною природою людини; в) лише на певних етапах суспільного розвитку, для яких характерною є наявність спеціальних суспільних інститутів здійснення влади, насамперед держави; г) немає правильної відповіді.

 

Представники структуралістського підходу вважають , що влада – це:

а) певний тип поведінки, що грунтується на можливості зміни поведінки інших людей; б) особливого роду відносини між тими, хто управляє, і тими, хто підпорядковується; в) можливість прийняття рішень, які регулюють розподіл благ у конфліктних ситуаціях; г) міжособові стосунки, які дають змогу одному індивідові справляти визначальний вплив на іншого.

 

Згідно конфліктологічного підходу влада розуміється як:

а) можливість використання певних інструментів, засобів, зокрема насильства; б) здатність досягнення певних цілей, одержання намічених результатів; в) особливі відносини між тими, хто управляє, і тими, хто підпорядковується; г) правильна відповідь інша.

 

Представники реляціоністської концепції влади тлумачать її як:

а) певний тип поведінки, заснований на можливості зміни поведінки інших людей; б) відношення між двома партнерами, коли один з них – суб’єкт – справляє визначальний вплив на іншого – об’єкт; в) особливого роду відносини між тими, хто управляє, і тими, хто підпорядковується; г) можливість прийняття рішень, які регулюють розподіл благ у конфліктних ситуаціях.

 

Концепція, яка визнає наявність владних відносин не тільки у людському суспільстві, а й у тваринному світі, називається:

а) біологічною; б) антропологічною; в) політологічною; г) правильна відповідь інша.

 

Науковий підхід, який визнає наявність владних і, зокрема, політико-владних відносин на всіх етапах розвитку суспільства, в тому числі й докласовому, називається:

а) біологічний; б) антропологічний; в) політологічний; г) правильна відповідь інша.

 

Як називається науковий підхід, що пов’язує існування влади й політики лише з певними етапами суспільного розвитку, для яких характерною є наявність спеціальних суспільних інститутів здійснення влади, насамперед держави?

а) біологічний; б) антропологічний; в) політологічний; г) немає правильної відповіді.

 

Що складає утилітарні ресурси влади?

а) матеріальні і соціальні блага, пов’язані із задоволенням повсякденних потреб та інтересів людини; б) заходи адміністративного і кримінального впливу; в) соціальні норми, що регулюють багатоманітні суспільні відносини; г) фізично і розумово здорове населення.

 

Примусові (силові) ресурси влади – це:

а) заходи адміністративного і кримінального впливу; б) соціальні норми, що регулюють багатоманітні суспільні відносини; в) демографічні ресурси; г) немає правильної відповіді.

 

Що потрібно розуміти під нормативними ресурсами влади?

а) матеріальні й соціальні блага, пов’язані із задоволенням повсякденних інтересів і потреб людини; б) різноманітні соціальні норми, що регулюють багатоманітні суспільні відносини; в) засоби адміністративного і кримінального впливу; г) немає правильної відповіді.

 

Що із названого відноситься до утилітарних ресурсів влади?

а) кошти; б) промислові й продовольчі товари; в) послуги у сфері охорони здоров’я, освіти, забезпечення житлом; г) усе з названого.

 

Що з переліченого не відноситься до утилітарних ресурсів влади?

а) різноманітні пільги і привілеї; б) продовольчі товари; в) послуги у сфері охорони здоров’я; г) армія.

 

До примусових (силових) ресурсів влади відноситься:

а) поліція; б) прокуратура; в) озброєння; г) в’язниці; д) усе з переліченого.

 

Що з переліченого не відноситься до примусових (силових) ресурсів влади?

а) армія; б) поліція; в) суди; г) норми моралі.

 

До нормативних ресурсів влади відносяться:

а) правові й політичні норми; б) заходи адміністративного покарання: штраф, адміністративний арешт тощо; в) заходи кримінального впливу: примусові роботи, позбавлення волі, конфіскація особистого майна тощо; г) матеріальні блага.

 

За характером визначають такі ресурси влади:

а) утилітарні; б) економічні; в) демографічні; г) політичні.

 

Відповідно до основних сфер життєдіяльності суспільства виокремлюють такі ресурси влади:

а) економічні; б) утилітарні; в) примусові (силові); г) нормативні.

 

Що з переліченого відноситься до економічних ресурсів влади?

а) упорядкованість грошової системи; б) наявність розвинених політичних партій; в) володіння світовою, регіональною та місцевою інформацією; г) висока правова культура населення.

 

Що з переліченого відноситься до політичних ресурсів влади?

а) кваліфікована робоча сила; б) відпрацьований державний механізм; в) фізично і розумово здорове населення; г) доступність освіти і культури для широких мас.

 

Що з переліченого відноситься до соціальних ресурсів влади?

а) розвинена технологічна основа виробництва; б) кваліфікована робоча сила; в) широкі зовнішньоекономічні зв’язки; г) наявність соціально-структурованого суспільства.

 

До духовно-інформаційних ресурсів влади відноситься:

а) володіння світовою, регіональною та місцевою інформацією; б) розвиток електронних технологій; в) розвиток засобів масової інформації; г) усе з переліченого.

 

Вкажіть відповідність понять і визначень:

а) політика;                 1) уся багатоманітність дій людей у сфері політики як у персоналізованих, так і в інституціалізованих формах;

б) політична діяльність;                     2) ті форми політики, що не пов’язані з професійною політичною діяльністю;

в) політична поведінка;                    3) вид людської діяльності з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади;

г) політична участь.                        4) будь-яка форма участі у здійсненні влади або протидії її здійсненню.

а) а-3, б-1, в-4, г-2; б) а-3, б-1, в-2, г-4; в) а-1, б-2, в-3, г-4; г) а-1, б-2, в-4, г-3.

 

Вкажіть відповідність концепцій влади і її тлумачення:

а) біхевіористська;                 1) влада – це особливий тип поведінки, що грунтується на можливості зміни поведінки інших людей;

б) телеологічна;                      2) влада – це засіб обміну, торгівлі, символ вартості, який використовується задля досягнення певних цілей;

в) інструменталістська;   3) влада – це відношення між двома партнерами, коли один з них – суб’єкт – справляє визначальний вплив на іншого – об’єкт;

г) конфліктологічна;              4) влада – це процес прийняття рішень, що регулюють суспільні конфлікти;

д) реляціоністська.             5) влада – це спосіб використання певних інструментів, найважливішими з яких виступають сила, багатство, знання.

а) а-1, б-2, в-3, г-4, д-5; б) а-1, б-2, в-5, г-4, д-3; в) а-1, б-5, в-4, г-2, д-3; г) а-5, б-2, в-1, г-4, д-3.

 

Вкажіть відповідність особливостей політичної влади і їх тлумачення:

а) верховенство;                  1) наявність єдиного центру прийняття рішень, які стосуються всього суспільства;

б) публічність;                     2) законність існування влади та застосування нею примусу;

в) легальність;                           3) обов’язковість її рішень для інших видів влади, суспільства в цілому;

г) моноцентричність;                4) її суспільний, безособовий і відкритий характер;

д) легітимність.                  5) зростаюче нагромадження влади та значне посилення її впливу в результаті взаємодії різних видів і ресурсів влади.

е) кумулятивний характер        6) правомірність її існування, тобто прийняття основною частиною суспільства.

а) а-1, б-2, в-3, г-4, д-5, е-6; б) а-2, б-1, в-4, г-3, д-6, е-5; в) а-3, б-4, в-2, г-1, д-6, е-5; г) а-3, б-4, в-1, г-2, д-6, е-5.

 

Вкажіть відповідність функцій політичної влади і їх тлумачення:

а) інтегративна;              1) забезпечує стійкий і стабільний розвиток політичної системи, всіх її структур, громадянського суспільства;

б) регулятивна;                      2) формує мотиви політичної діяльності;

в) стабілізаційна;              3) створення політичних механізмів регулювання життєдіяльності суспільства;

г) мотиваційна.                    4) консолідація усіх соціально-політичних сил, об’єднання ресурсів суспільства з метою реалізації суспільнозначущих цілей.

а) а-4, б-3, в-1, г-2; б) а-4, б-3, в-2, г-1; в) а-1, б-2, в-3, г-4; г) а-1, б-2, в-4, г-3.

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 222; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!