Тема 2. Історія політичних вчень
Тема 1. Сутність, місце і роль політики та політології як науки в
Житті суспільства
Що є об’єктом дослідження політології ?
а) політична влада; б) політична система суспільства; в) політика; г) політичні відносини.
Які науки мають своїм об’єктом дослідження політичну сферу суспільного життя?
а) політологія; б) філософія; в) соціологія; г) історія; д) усі з перелічених.
Що є предметом вивчення політології ?
а) політична влада; б) політичні інститути; в) політична свідомість та ідеологія; г) політична культура; д) усе з переліченого.
Необхідні, істотні, стійкі і повторювані зв’язки між політичними явищами - це :
а) поняття; б) політологічні категорії; в) закономірності політології; г) закономірності політичного розвитку.
Теоретичні положення, які відображають сутність політичних явищ та об’єктивно існуючий між ними зв’язок – це:
а) поняття; б) політологічні категорії; в) закономірності політології; г) закономірності політики.
Що відображають політологічні закони структури?
а) форми і методи організації політики, політичних систем; б) функціонування політики як особливої сфери, характер її явищ та процесів; в) якісні перетворення в політиці; г) ніщо з переліченого.
Закони функціонування політики, політичних систем відображають:
а) форми і методи організації політики, політичних систем; б) функціонування політики як особливої сфери, характер її явищ та процесів; в) якісні перетворення в політиці; г) вірна відповідь відсутня.
|
|
|
Що відображають політологічні закони розвитку?
а) форми і методи організації політики, політичних систем; б) функціонування політики як особливої сфери, характер її явищ та процесів; в) якісні перетворення в політичному житті суспільства; г) усе з переліченого.
До законів структури політики відноситься:
а) закон організації політичної діяльності; б) закон поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову; в) закон нерозривного зв’язку політичних інтересів , відносин та діяльності; г) закон циклічності політичних режимів; д) вірна відповідь а) і б).
До законів функціонування політики належить :
а) закон максимальної концентрації державної влади в тоталітарних політичних режимах; б) закон залежності організації і розвитку політичної діяльності від політичної свідомості соціальних суб’єктів; в) закон багатоманітності форм взаємодії суб’єктів політики; г) вірна відповідь б) і в).
Який з перелічених законів відноситься до законів розвитку політики?
а) закон циклічності політичних режимів; б) закон організації політичної діяльності; в) закон поділу державної влади на три гілки; г) ніщо з переліченого.
|
|
|
Вкажіть на правильне визначення поняття “політологічна категорія”:
а) спрощене відображення політичної системи або її окремих елементів; б) загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні, закономірні зв’язки й відносини в політиці; в) поняття, які відображають конкретні події політичного життя суспільства; г) сталий причинно-наслідковий зв’язок між політичними явищами.
Фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні закономірні зв’язки й відносини в політиці – це:
а) поняття; б) політологічні категорії; в) політологічні закономірності; г) політичні моделі.
До політологічних категорій структури відноситься:
а) політична система суспільства; б) держава; в) політична партія; г) суспільно-політичний рух; д) усі з перелічених.
Яка з перелічених політологічних категорій відноситься до категорій функціонування?
а) політична організація; б) політичний конфлікт; в) політична діяльність; г) політичний процес; д) вірні відповіді б), в), г).
До категорій розвитку політології належить:
а) політика; б) демократія; в) свобода; г) політична революція.
Який з перелічених методів пізнання не використовується політологією:
|
|
|
а) історичний; б) антропологічний; в) соціологічний; г) вірна відповідь відсутня.
Серед основних методів політології, що зумовлюються сутністю її предмета, виділяють:
а) системний; б) структурно-функціональний; в) біхевіористичний; г) порівняльний; д) усі з перелічених.
Який із перелічених методів пізнання сприяє з’ясуванню впливу на політичну систему економічних відносин, соціальної структури, моралі, релігії, культури?
а) системний; б) біхевіористичний; в) антропологічний; г) ніщо з переліченого.
Який із зазначених методів пізнання досліджує політичну дійсність шляхом спостереження, експерименту, аналізу документів?
а) емпіричний; б) соціальний; в) антропологічний; г) ніщо з переліченого.
Вкажіть метод в політології, що забезпечує цілісне сприйняття об’єкта, дослідження і всебічний аналіз зв’язків між окремими його елементами, а також об’єкта як цілого з іншими об’єктами:
а) системний; б) структурно-функціональний; в) соціальний; г) ніщо з переліченого.
Який з методів пізнання орієнтує дослідників на вивчення політики через дослідження поведінки індивідів і груп, що виконують будь-яку політичну діяльність?
|
|
|
а) антропологічний; б) соціальний; в) емпіричний; г) біхевіористичний.
Вкажіть метод, що забезпечує розкриття спільних і відмінних рис політичного життя різних епох, народів, країн:
а) історичний; б) соціальний; в) емпіричний; г) антропологічний; д) вірна відповідь відсутня.
Який метод дозволяє вивчати політичні явища та процеси у відповідності з конкретно-історичною ситуацією, з точки зору їх історичного взаємозв’язку та розвитку?
а) емпіричний; б) структурно-функціональний; в) соціальний; г) вірна відповідь відсутня.
Використання антропологічного методу в політології дозволяє:
а) з’ясувати зумовленість політики соціальними чинниками (економіка, культура, релігія тощо); б) вивчення зумовленості політики не соціальними чинниками, а природою людського роду; в) орієнтувати на вивчення поведінки груп, класів, особистостей, що виконують політичну діяльність; г) вірна відповідь відсутня.
Структурно - функціональний метод дослідження політики полягає у:
а) забезпеченні цілісного сприйняття об’єкта, що складається з певного комплексу взаємозв’язаних елементів і функціонує у межах дещо ширшого середовища; б) розчленуванні політичного явища на складові частини з подальшим вивченням їх ролі для суспільства ; в) вивченні політики через аналіз поведінки індивідів і груп що виконують певні політичні ролі; г) вірна відповідь а) і б).
Системний метод в політології дозволяє:
а) забезпечити цілісне сприйняття об’єкта, що складається з певного комплексу взаємозв’язаних елементів і функціонує в межах дещо ширшого середовища; б) здійснити розчленування політичного явища на складові частини з подальшим аналізом їх ролі для суспільства; в) вивчати політичну поведінку індивідів та соціальних груп; г) здійснити оперативну оцінку передбачуваного розвитку політичних подій, на основі яких можна прийняти ефективні рішення.
Вкажіть, яка з функцій політології охоплює способи, методи і принципи теоретичного дослідження політики і практичної реалізації отриманих знань?
а) аналітична; б) регулятивна; в) світоглядова; г) прогностична; д) жодна з перелічених.
Через яку функцію політологія утверджує в суспільстві цінності, ідеали, норми, які характеризують цивілізовану політичну систему, політичну культуру соціальних суб’єктів?
а) світоглядну; б) регулятивну; в) методологічну; г) практичну (прикладну).
Суть якої функції політології полягає у розробленні нею різних теорій, концепцій, гіпотез, категорій, формулюванні закономірностей?
а) теоретичної; б) прогностичної; в) світоглядної; г) методологічної.
Що забезпечує прикладна(практична) функція політології?
а) розроблення різних концепцій, гіпотез, понять, які описують і пояснюють явища та процеси політичного життя суспільства; б) утвердження у суспільстві цінностей, ідеалів, норм цивілізованої політичної поведінки, політичної культури; в) вплив людей та організацій на політичний процес, їхню участь в політичних подіях; г) вироблення практичних рекомендацій про шляхи, механізми реалізації політичних знань, про раціональну організацію політичних процесів.
У чому полягає суть методологічної функції політології?
а) у розробленні різних концепції, ідей, гіпотез, понять, які описують політичні процеси і явища; б) в утвердженні у суспільстві цінностей, ідеалів, норм цивілізованої політичної поведінки, політичної культури соціальних суб’єктів; в) у забезпеченні способів, методів та принципів теоретичного дослідження політики й практичної реалізації отриманих знань, які можуть використовуватись іншими науками; г) вірні відповіді а) і в).
Політологічна категорія “партійна система” відноситься до:
а) загальнонаукових категорій; б) категорій структури; в) категорій функціонування; г) категорій розвитку.
Політологічна категорія “політична поведінка” представляє:
а) загальнонаукові категорії; б) категорії структури; в) категорії функціонування; г) категорії розвитку.
До якої із зазначених груп категорій політології відноситься категорія “політична революція”?
а) загальних; б) структурних; в) функціонування; г) розвитку.
Кого з мислителів античності називають батьком політології, незважаючи на відсутність у нього чіткого розмежування між політичною наукою, етикою і філософією?
а) Сократа; б) Платона; в) Аристотеля; г) Цицерона.
Хто вважається основоположником політичної науки Нового часу?
а) Н.Макіавеллі; б) Т.Гоббс; в) Дж.Локк; г) Ш.Монтеск’є.
На який період припав процес формування й виокремлення політології із загальної системи соціальних і гуманітарних наук та її інституціоналізації?
а) кінець XVIII ст.; б) на першу половину ХІХ ст.; в) на кінець ХІХ - початок ХХ ст.; г) після Другої світової війни.
Коли почала формуватись політологія як самостійна навчальна дисципліна?
а) наприкінці XVIII ст.; б) в першій половині ХІХ ст.; в) в другій половині ХІХ ст.; г) після Другої світової війни.
Коли завершився процес становлення політології як науки?
а) на зламі ХІХ-ХХ ст.; б) в першій третині ХХ ст.; в) після Другої світової війни; г) наприкінці ХХ ст.
Міжнародний колоквіум з політичних наук у Парижі (1948р.) рекомендував включити курс політології для вивчення в системі вищої освіти як:
а) загальнообов’язкову дисципліну; б) елективну дисципліну; в) профілюючу дисципліну на політичному та юридичному факультетах; г) обов’язкову лише для національних університетів та міжнародних шкіл.
Яка з перелічених наук досліджує політику з точки зору вивчення проявів найбільш загальних закономірностей розвитку природи, суспільства і людського мислення в політичній сфері суспільного життя?
а) політологія; б) політична філософія; в) політична соціологія; г) політична історія.
Яка з перелічених наук, маючи об’єктом дослідження політичну сферу суспільного життя, розробляє методи, прийоми, засоби державної політики стосовно функціонування економічної системи суспільства в цілому, основи і напрями державного регулювання економічних процесів, економічної стратегії і тактики?
а) політологія; б) політична економія; в) політична історія; г) політична філософія.
Яка з перелічених наук, досліджуючи політичну сферу політичного життя, займається питаннями хронологічного збору та описання емпіричних фактів про розвиток політичних подій, процесів, інститутів?
а) політологія; б) політична історія; в) політична соціологія; г) політична філософія.
Яка наука, досліджуючи політику, вивчає не всю багатоманітність її виявів, а лише ті з них, суб’єктами яких є соціальні спільності, тобто вивчає соціальні відносини з приводу політичної влади?
а) політологія; б) політична історія; в) політична соціологія; г) політична філософія.
Яка з перелічених наук досліджує політичну сферу суспільного життя з точки зору вивчення загальних і специфічних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування державно-правової організації суспільства?
а) політологія; б) політична історія; в) теорія держави і права; г) політична соціологія.
Яка наука досліджує політичну сферу суспільного життя через призму вивчення ролі орієнтацій, переконань, очікувань, мотивацій у політичній поведінці людей?
а) політологія; б) політична психологія; в) політична соціологія; г) політична антропологія.
Яка з перелічених наук, що мають своїм об’єктом дослідження політику, вивчає її зв’язок з біосоціальними рисами людини?
а) політична психологія; б) політична антропологія; в) політична географія; г) політологія.
Яка наука досліджує політичне життя суспільства з точки зору його обумовленості просторовим розташуванням країни, її розмірами, економіко-географічними, кліматичними, іншими природними чинниками?
а) політологія; б) політична антропологія; в) політична географія; г) політична філософія.
Яка з перелічених наук досліджує політичну сферу суспільного життя з точки зору вивчення закономірностей функціонування політичної системи суспільства?
а) політична філософія; б) політична історія; в) політологія; г) політична соціологія.
Закономірності політичного розвитку – це :
а) необхідні, істотні, стійкі і повторювані зв’язки між політичними явищами; б) теоретичні положення, які відображають сутність політичних явищ та об’єктивно існуючий між ними взаємозв’язок; в) поняття, які відображають конкретні події політичного життя суспільства; г) загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні, закономірні зв’язки й відносини в політиці.
Закономірності політології - це:
а) необхідні, істотні, стійкі і повторювані зв’язки між політичними явищами; б) теоретичні положення, які відображають сутність політичних явищ та об’єктивно існуючий між ними взаємозв’язок; в) поняття, які відображають конкретні події політичного життя суспільства; г) загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні, закономірні зв’язки й відносини в політиці.
Найбільш загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні, закономірні зв’язки й відносини в політиці – це:
а) закономірності політичного розвитку; б) закономірності політології; в) категорії політології; г) методи політології.
Сукупність прийомів та операцій практичного та теоретичного освоєння політичної дійсності – це:
а) закономірності політики; б) закономірності політології; в) категорії політології; г) методи політологічних досліджень.
Використання соціального методу в політології дозволяє:
а) з’ясувати вплив на політичну систему економічних відносин, соціальної структури, моралі, релігії, культури ; б) досліджувати політичну дійсність шляхом спостереження, експерименту, аналізу документів; в) вивчати політику через дослідження поведінки індивідів і груп, що виконують будь-яку політичну діяльність; г) розкрити спільні і відмінні риси політичного життя різних епох, народів, країн.
Використання емпіричного методу в політології дає змогу:
а) з’ясувати вплив на політичну систему економічних відносин, соціальної структури, моралі, релігії, культури; б) досліджувати політичну дійсність шляхом спостереження, експерименту, аналізу документів; в) вивчати політичні явища та процеси у відповідності з конкретно-історичною ситуацією, з точки зору їх історичного взаємозв’язку та розвитку; г) розкрити спільні і відмінні риси політичного життя різних епох, народів, країн.
Біхевіористичний метод пізнання політики дозволяє:
а) вивчати політичну дійсність через призму дослідження поведінки індивідів і груп, що виконують будь-яку політичну діяльність; б) з’ясувати зумовленість політичного розвитку соціальними чинниками (економіка, культура, релігія, мораль тощо); в) з’ясувати зумовленість політики природою людського роду; г) зіставляти однотипні політичні явища (політичні режими, державні устрої тощо), різні способи реалізації одних і тих самих політичних функцій, політичних рішень тощо.
Що дає змогу зробити використання політологією історичного методу?
а) забезпечити цілісне сприйняття політичного об’єкта, дослідження і всебічний аналіз зв’язків між окремими його елементами; б) розкрити спільні і відмінні риси політичного життя різних епох, народів, країн; в) вивчати політичні явища та процеси у відповідності з конкретно-історичної ситуацією, з точки зору їх історичного взаємозв’язку та розвитку; г) немає правильної відповіді.
Теоретико-пізнавальна функція політології полягає:
а) у розробленні нею різних теорій, концепцій, ідей, категорій, формулюванні закономірностей, які описують і пояснюють багатоманітні явища і процеси політичного життя суспільства; б) у розробленні способів, методів, прийомів пізнання політичних явищ і процесів, які можуть використовуватись іншими науками; в) у зорієнтованості на вирішення конкретних практичних політичних завдань і проблем; г) у формуванні світогляду особи, її політичній соціалізації.
Методологічна функція політології полягає:
а) у розробленні нею різних теорій, концепцій, ідей, категорій, формулюванні закономірностей, які описують і пояснюють багатоманітні явища і процеси політичного життя суспільства; б) у розробленні способів, методів, прийомів пізнання політичних явищ і процесів, які можуть використовуватись іншими науками; в) у зорієнтованості на вирішення конкретних практичних політичних завдань і проблем; г) немає правильної відповіді.
Практична (прикладна) функція політології означає:
а) здатність передбачати перспективи розвитку політичних процесів, найближчі і віддалені наслідки прийняття і виконання політичних рішень; б) вплив на формування світогляду індивіда, його політичну соціалізацію; в) вироблення практичних рекомендацій про шляхи, механізми реалізації політичних знань, про раціональну організацію політичних процесів; г) здатність робити аналіз, оцінку результатів діяльності держави, партій, інших елементів політичної організації суспільства.
Через свою виховну функцію політологія забезпечує:
а) розробку різних теорій, концепцій, ідей, які описують і пояснюють політичну дійсність; б) розробку способів, методів, прийомів пізнання політичних явищ і процесів; в) вплив на формування політичного світогляду людини, її політичну соціалізацію; г) здатність прогнозувати політичні процеси.
Прогностична функція політології полягає у:
а) розробці різних теорій, концепцій, ідей, формулюванні закономірностей, які описують і пояснюють політичні явища і процеси; б) розробці способів, методів, прийомів пізнання політичних явищ і процесів; в) впливі на формування політичного світогляду особи; г) немає правильної відповіді.
Політична філософія досліджує політичну сферу суспільного життя з точки зору:
а) вивчення у ній проявів найбільш загальних закономірностей розвитку природи, суспільства і людського мислення; б) розробки методів, прийомів, засобів державної політики стосовно функціонування економічної системи суспільства в цілому, основ і напрямів державного регулювання економічних процесів, економічної стратегії і тактики; в) лише тих виявів політики, суб’єктами яких є соціальні спільності; г) вивчення закономірностей функціонування політичної влади.
Політична історія, досліджуючи політичну сферу суспільного життя, займається питаннями:
а) хронологічного збору та описання емпіричних фактів про розвиток політичних подій, процесів, інститутів; б) вивчення закономірностей виникнення, розвитку і функціонування державно-правової організації суспільства; в) вивчення лише тих виявів політики, суб’єктами яких є соціальні спільності; г) вивчення закономірностей функціонування політичної системи суспільства.
Політична соціологія, досліджуючи політичне життя суспільства, займається питаннями:
а) вивчення закономірностей виникнення, розвитку і функціонування державно-правової організації суспільства; б) вивчення закономірностей функціонування політичної системи суспільства; в) вивчення лише тих виявів політики, суб’єктами яких є соціальні спільності, тобто вивчення соціальних відносин з приводу політичної влади; г) вивчення зв’язку політики з біосоціальними рисами людини.
Політична психологія досліджує політичну сферу суспільного життя з точки зору:
а) вивчення соціальних відносин з приводу політичної влади; б) вивчення зв’язку політики з біосоціальними рисами людини; в) вивчення ролі орієнтацій, переконань, очікувань, мотивацій у політичній поведінці людей; г) вивчення закономірностей функціонування політичної системи суспільства.
Політична антропологія досліджує політичне життя суспільства через призму:
а) вивчення ролі орієнтацій, переконань, очікувань, мотивацій у політичній поведінці людей; б) вивчення зв’язку політики з біосоціальними рисами людини; в) вивчення соціальних відносин з приводу політичної влади; г) формулювання ціннісно-нормативних критеріїв політики.
Політологія як наука про політику - це наука про:
а) соціальні відносини з приводу політичної влади; б) закономірності функціонування державно-правової організації суспільства; в) закономірності функціонування політичної системи суспільства та її різноманітних підсистем; г) найбільш загальні закономірності розвитку природи, суспільства і людського мислення.
Політична економія досліджує політичну сферу суспільного життя з точки зору:
а) вивчення у ній проявів найбільш загальних законів розвитку природи, суспільства, людського мислення; б) вивчення не всіх багатоманітних виявів політичного життя суспільства, а лише тих, суб’єктами яких є соціальні спільності; в) вивчення закономірностей функціонування політичної влади; г) немає правильної відповіді.
Політична географія досліджує політику під кутом зору:
а) вивчення впливу на неї біосоціальних рис людини; б) формулювання ціннісно-нормативних критеріїв політики; в) вивчення у ній проявів найбільш загальних законів розвитку природи, суспільства, людського мислення; г) немає правильної відповіді.
Вкажіть відповідність понять і визначень:
А) категорії політології; 1) теоретичні положення, які відображають сутність політичних явищ та об’єктивно існуючий між ними взаємозв’язок;
Б) закономірності політики; 2) фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні, закономірні зв’язки й відносини в політиці;
В) закономірності політології; 3) необхідні, істотні, стійкі і повторювані зв’язки між політичними явищами;
Г) методи політології. 4) сукупність прийомів та операцій теоретичного й практичного освоєння політичної дійсності.
а) А-2, Б-3, В-1, Г-4; б) А-1, Б-2, В-3, Г-4; в) А-2, Б-1, В-4, Г-3; г) А-4, Б-3, В-2, Г-1.
Вкажіть відповідність категорій політології та їх груп:
А) держава; 1)категорії функціонування;
Б) політичний конфлікт; 2) категорії розвитку;
В) політична революція. 3) категорії структури.
а) А-1, Б-2, В-3; б) А-3, Б-1, В-2; в) А-2, Б-1, В-3; г) А-3, Б-2, В-1.
Вкажіть відповідність методів політології і їх призначення:
А) системний; 1) дозволяє вивчати політику через дослідження поведінки індивідів і груп, що виконують будь-яку політичну діяльність;
Б) структурно-функціональний; 2) забезпечує цілісне сприйняття політичного об’єкта, що складається з певного комплексу взаємозв’язаних елементів, і функціонує у межах дещо ширшого середовища;
В) біхевіористичний; 3) дозволяє здійснити розчленування політичного явища на складові частини з подальшим аналізом їх ролі для суспільства;
Г) порівняльний. 4) дозволяє розкрити спільні і відмінні риси політичного життя різних епох, народів, країн.
а) А-1, Б-2, В-3, Г-4; б) А-2, Б-3, В-1, Г-4; в) А-3, Б-2, В-1, Г-4; г) А-3, Б-2, В-4, Г-1.
Вкажіть відповідність методів політології і їх призначення:
А) антропологічний; 1) дозволяє з’ясувати зумовленість політики соціальними чинниками (економіка, культура, релігія тощо);
Б) емпіричний; 2) дозволяє з’ясувати зумовленість політики природою людського роду;
В) соціальний; 3) забезпечує дослідження політичної діяльності шляхом спостереження, експерименту, аналізу документів;
Г) історичний. 4) забезпечує вивчення політичних явищ та процесів у відповідності з конкретно-історичною ситуацією, з точки зору їх історичного взаємозв’язку та розвитку.
а) А-1, Б-2, В-3, Г-4; б) А-2, Б-1, В-4, Г-3; в) А-2, Б-3, В-1, Г-4; г) А-2, Б-3, В-4, Г-1.
Вкажіть відповідність функцій політології та їх суті:
А) методологічна; 1) полягає у розробленні різних теорій, концепцій, гіпотез, категорій, формулюванні закономірностей;
Б) теоретико-пізнавальна; 2) сприяє формуванню світогляду особи, її політичній соціалізації;
В) світоглядова; 3) означає здатність передбачати перспективи розвитку політичних процесів, найближчі і віддалені наслідки прийняття і виконання політичних рішень;
Г) прогностична; 4) забезпечує вироблення практичних рекомендацій про шляхи, механізми реалізації політичних знань, про раціональну організацію політичних процесів;
Д) практична (прикладна). 5) полягає у розробленні способів, методів, прийомів пізнання політичних явищ і процесів, які можуть використовуватись іншими науками.
а) А-1, Б-2, В-3, Г-4, Д-5; б) А-2, Б-1, В-4, Г-3, Д-5; в) А-5, Б-1, В-2, Г-3, Д-4; г) А-5, Б-1, В-3, Г-2, Д-4.
Вкажіть відповідність наук і предмету їх дослідження:
А) політологія; 1) займається питаннями хронологічного збору та описання емпіричних фактів про розвиток політичних подій, процесів, інститутів;
Б) політична історія; 2) вивчає закономірності функціонування політичної системи суспільства та її різноманітних підсистем;
В) політична соціологія; 3) досліджує роль орієнтацій, переконань, очікувань, мотивацій у політичній поведінці людей;
Г) політична психологія; 4) вивчає лише ті вияви політичного життя суспільства, суб’єктами яких є соціальні спільності, тобто вивчає соціальні відносини з приводу влади;
Д) теорія держави і права. 5) вивчає загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правової організації суспільства.
а) А-1, Б-2, В-3, Г-4, Д-5; б) А-2, Б-1, В-4, Г-3, Д-5; в) А-2, Б-1, В-3, Г-4, Д-5; г) А-4, Б-1, В-2, Г-3, Д-5.
Тема 2. Історія політичних вчень
Що Конфуцій вважав джерелом влади імператора в державі?
а) Божу волю; б) договір між людьми; в) психологічну потребу людей у підпорядкуванні; г) вірна відповідь відсутня.
Прибічником якої теорії походження держави був Конфуцій?
а) договірної; б) патріархальної; в) теологічної; г) органічної; д) класової.
Як ставився Конфуцій до ролі законів в регулюванні суспільних відносин?
а) повністю відкидав потребу в них; б) абсолютизував значення законодавства, відкидаючи необхідність етичних норм; в) не відкидав повністю значення законодавства, але відводив йому лише допоміжну роль у розробленій ним сукупності суспільних норм; г) вірна відповідь відсутня.
Яке з наведених положень не характеризує аристократичну (кращу) форму правління, за Конфуцієм?
а) керівництво державою здійснюють аристократи, яких характеризують походження та багатство, а не знання та доброчесність; б) правителі, чиновники і піддані будують свої взаємовідносини на засадах доброчесності; в) важливою умовою дотримання доброчесності є чітке визначення обов’язків кожного члена суспільства; г) народ підкоряється волі імператора, як батька і відсторонюється від участі в управлінні державою.
Яку теорію виникнення держави обґрунтував Мо Цзи?
а) патріархальну; б) договірну; в) теологічну; г) теорію насильства.
Що з наведених положень характеризує суспільно-політичну думку Мо Цзи?
а) усі люди від природи рівні; б) держава виникла в результаті договору між людьми; в) в суспільстві має існувати єдина для всіх законодавча влада і єдина для всіх справедливість; г) держава побудована за зразком сім’ї, де молодші залежні від старших; д) вірна відповідь а), б), в).
Китайський легізм виступав з обґрунтуванням такого управління, яке:
а) спирається на жорстокі закони і строгі покарання як засіб здійснення державної влади в інтересах правителів; б) здійснюється на основі звичаїв і ритуалів, традиційної етики, доброчесності, що забезпечує відданість підданих правителю, слухняність і повагу до всіх “старших”; в) забезпечує верховенство правового закону, рівність всіх у суспільстві; г) немає правильної відповіді.
У чому Сократ вбачав основу нормального функціонування держави?
а) у наявності переважаючого в суспільстві прошарку середньо забезпечених громадян; б) у розподілі праці за нахилами душі; в) у наявності безмежної свободи; г) у непорушності законів, підпорядкуванні їм усіх громадян.
Автором яких робіт є Сократ?
а) “Держава”; б) “Політик”; в) “Закони”; г) “Афінська політія”; д) не залишив по собі писемних творів.
Що Платон вважав головною умовою стабільності держави?
а) строгі закони і суворі покарання; б) наявність переважаючого у суспільстві прошарку середньо забезпечених громадян; в) розподіл праці за нахилами душі; г) наявність безмежної свободи.
Ідеальною формою держави Платон вважав:
а) демократію; б) олігархію; в) аристократію; г) тимократію; д) вірна відповідь відсутня.
Що для Платона виступало основною причиною змін форм правління?
а) Божа воля; б) недосконалість людської натури; в) постійна дія певних зовнішніх чинників; г) немає вірної відповіді.
Політичні відносини, за Аристотелем, складаються :
а) між вільними людьми, громадянами; б) між паном і рабом; в) між главою сім’ї та рештою її членів; г) немає вірної відповіді.
Класифікацію форм державного правління на правильні та спотворені Аристотель здійснював:
а) залежно від кількості правителів; б) залежно від мети, яку правителі ставили перед собою; в) вірна відповідь а) і б); г) немає вірної відповіді.
Хто першим в історії політичної думки висловив ідею про необхідність розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову:
а) Платон; б) Аристотель; в) Цицерон; г) М.Падуанський; д) Ш.-Л.Монтеск’є.
До правильних форм держави Аристотель відносив:
а) монархію; б) аристократію; в) політію; г) демократію; д) вірні відповіді а), б) і в).
Неправильними формами держави в Аристотеля виступають:
а) демократія; б) тиранія; в) олігархія; г) монархія; д) вірні відповіді а), б), в).
Що є характерним для найкращої форми правління (політії), за Аристотелем:
а) крайнощі багатства; б) надмірна бідність; в) середній достаток; г) немає вірної відповіді.
Аристотель розробив питання про громадянство. Громадянином, на його думку, був той , хто:
а) володів сукупністю громадянських прав; б) захищав поліс; в) брав участь в управлінні і суді; г) правильно все вищеназване.
Хто з мислителів античності створив вчення про державу як узгоджене правове спілкування людей?
а) Сократ; б) Платон; в) Аристотель; г) Цицерон; д) немає вірної відповіді.
Цицерон ідеалом державного правління вважав:
а) царську владу; б) владу аристократів; в) народну владу; г) змішану форму.
Найважливішими достоїнствами найкращої форми держави, за Цицероном, є:
а) мудрість правителів; б) свобода; в) міцність держави; г) правова рівність громадян; д) правильна відповідь в) і г).
За домінування церковної влади над світською в період середньовіччя виступали:
а) Аврелій Августин; б) Фома Аквінський; в) Марсилій Падуанський; г) вірні відповіді а) і б); д) вірні відповіді а) і в).
Хто з мислителів середньовіччя виправдовував насилля у справах віри?
а) Аврелій Августин; б) Фома Аквінський; в) Марсилій Падуанський; г) вірні відповіді а) і б); д) вірні відповіді а) і в).
Згідно теорії особистості Аврелія Августина головним завданням людини є:
а) дбати про отримання в першу чергу для себе якнайбільшої користі з усіх своїх вчинків та дій; б) приносити якнайперше користь загальному благу, суспільству; в) подолання себелюбства в любові до Бога; г) немає правильної відповіді.
Головним обов’язком держави Аврелій Августин вважав:
а) повагу до Бога; б) забезпечення верховенства правового закону; в) забезпечення верховенства інтересів привілейованих верств населення; г) немає правильної відповіді.
Найкращою формою правління Фома Аквінський вважав:
а) абсолютну монархію; б) політичну монархію; в) аристократію; г) демократію
Що із наведених положень не характеризує суспільно-політичну думку Фоми Аквінського?
а) пріоритетною у суспільстві має бути духовна, а не державна влада; б) церкві має належати кінцеве рішення про припустимість крайніх методів боротьби народу з державною владою; в) церква має право здійснювати насилля у справах віри; г) правильної відповіді немає.
Чи будь-яка влада, за твердженням Фоми Аквінського, є від Бога:
а) так; б) ні; в) та, що обстоює інтереси більшості; г) та, що захищає інтереси церкви.
Хто з мислителів середньовіччя висунув та обґрунтував ідею розмежування законодавчої і виконавчої влади?
а) Аврелій Августин; б) Фома Аквінський; в) М.Падуанський; г) ніхто з перелічених.
Що з наведених положень характеризує суспільно-політичну думку М.Падуанського?
а) церква має бути відокремлена від держави, бо в них різні цілі і сфери діяльності; б) джерелом будь-якої влади в суспільстві виступає народ; в) будь-яка влада є від Бога; г) вірні відповіді а) і б); д) вірні відповіді а) і в).
Ідеї якої рівності відстоював в період Реформації М.Лютер?
а) егалітарної (майнової); б) формальної (юридичної); в) в області віри; г) соціальної.
Хто з мислителів епохи Відродження обґрунтував політичну теорію як досвідну науку?
а) М.Лютер; б) Ж.Кальвін; в) Ж.Боден; г) Н.Макіавеллі.
Критерієм істини в політичній теорії Н.Макіавеллі вважав:
а) середньовікові релігійні канони; б) ідеї та теорії видатних мислителів; в) політичний досвід, практику; г) настанови правителів.
Яке поняття вперше ввів у політичний лексикон Н.Макіавеллі:
а) політика; б) влада; в) республіка; г) держава.
Ж.Боден уперше в політичній теорії встановив зв’язки між поняттями “держава” та “суверенітет”. На його погляд:
а) суверенітет безмежний виключно в галузі діяльності державної влади; б) суверенітет держави розповсюджується на приватну власність, сімейні відносини, принцип віротерпимості; в) суверенітет чинний лише у взаємостосунках з іншими державами; г) правильно все вищевикладене.
Суверенна державна влада в розумінні Ж.Бодена виступає такою:
а) не має ніяких обмежень для виявів своєї могутності за виключенням сфери відносин, зумовлених божественними і природними законами, приватною власністю; б) існуватиме невизначено тривалий час; в) не ділить ні з ким своїх прерогатив; г) правильно все вищевикладене.
Вислів “ділити владу держави - означає руйнувати її, оскільки розділені влади взаємно знищують одна одну”, належить:
а) Т.Гоббсу; б) Ш.Монтеск’є; в) Т.Джефферсону; г) І.Канту.
Свої симпатії Т.Гоббс віддавав :
а) абсолютній монархії; б) конституційній монархії; в) аристократії; г) демократії.
Яку теорію походження держави розвивав Т.Гоббс?
а) патріархальну; б) договірну; в) теологічну; г) немає правильної відповіді.
Т.Гоббс є автором праці:
а) “Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної і громадянської”; б) “Про град Божий”; в) “Два трактати про правління”; г) “Про дух законів”.
Загальнодержавна законність, на думку Ф.Бекона, полягає у:
а) ліквідації феодальної сваволі королівською владою; б) підкоренні суддів одному законові; в) обмеженні законом влади самого короля; г) правильно все вищевикладене; д) немає правильної відповіді.
Політичний реалізм Дж.Локка виявився у відстоюванні мислителем таких ідей:
а) верховенства закону; б) розподілу влади; в) права народу на повстання у зв’язку із зловживанням правителями владою; г) правильно все вище викладене.
Що із наведених ідей не характеризує суспільно-політичну думку Дж.Локка?
а) природного права; б) суспільного договору; в) народного суверенітету; г) політичного абсолютизму; д) розподілу влади.
Хто із вказаних мислителів надав закінченого вигляду концепції розподілу влади:
а) Аристотель; б) М.Падуанський; в) Дж.Локк; г) Ш.Монтеск’є; д) немає правильної відповіді.
Суть політичної свободи у розумінні Ш.Монтеск’є полягає в наступному:
а) робити все те, що хочеш; б) робити все, що наказано владою; в) робити те, що дозволено законами; г) немає правильної відповіді.
Основним принципом правління в монархії, за Ш.Монтеск’є, виступає:
а) мудрість; б) честь; в) страх; г) немає правильної відповіді.
Ж.-Ж.Руссо визначав суспільний договір як угоду:
а) рівних суб’єктів; б) між підданими і правителями; в) між кастами і класами; г) диктатурою і демократією.
Хто з мислителів Нового часу негативно ставився до ідеї народного представництва, доводячи необхідність прямого народоправства?
а) Дж.Локк; б) Ш.Монтеск’є; в) Ж.-Ж.Руссо; г) І.Кант; д) Т.Джефферсон.
Що із наведених положень характеризує суспільно-політичну думку Ж.-Ж.Руссо?
а) основою всякої законної влади є суспільний договір; б) суверенітет народу є невідчужуваним; в) необхідність постійно діючого плебісциту стосовно усіх питань суспільного життя; г) все із наведеного.
Яким політичним документом вперше в історії природні права всіх людей на життя, свободу, безпеку і щастя, суверенітет народу, його право на опір тиранам були проголошені основою державної політики ?
а) Декларацією незалежності США (1776р); б) Конституцією США (1787р); в) Декларацією прав людини і громадянина (1789р); г) Загальною декларацією прав людини ООН (1948р).
Протиріччя між природними правами і законами держави, на думку Т.Джефферсона, мають вирішуватись таким чином:
а) на користь природних прав; б) на користь державних законів; в) в залежності від ситуації на користь перших або других.
Основну мету держави І.Кант вбачав:
а) у її намаганнях забезпечити матеріальний достаток громадян; б) у забезпеченні максимальної відповідності її устрою, конституції, діяльності принципам права; в) у її діяльності згідно принципу ”мета виправдовує засоби”; г) немає правильної відповіді.
Хто був автором проекту “вічного миру” та ідеї створення космополітичного союзу між державами?
а) Б.Спіноза; б) Ф.Бекон; в) І.Кант; г) Гегель.
Категоричний імператив (моральний закон) І.Канта проголошує:
а) чини так, щоб правило твоєї особистої поведінки могло стати правилом поведінки для всіх; б) дій завжди згідно принципу “мета виправдовує засоби”; в) прощай все, крім втрати власного майна; г) немає правильної відповіді.
Держава у розумінні Гегеля виступає як:
а) дійсність конкретної свободи (індивідуальна держава, що є конституційною монархією); б) зовнішнє державне право (у відносинах з іншими державами); в) суб’єкт всесвітньої історії; г) правильно усе вищевикладене.
Як Гегель розумів взаємовідносини держави і громадянського суспільства?
а) держава не залежить від громадянського суспільства; б) громадянське суспільство не залежить від держави; в) вони є взаємозалежними;
Коли, у розумінні Гегеля, виникає громадянське суспільство?
а) разом із виникненням держави; б) в період середніх віків; в) в додержавний період; г) в період утвердження буржуазних відносин.
Громадянське суспільство, за Гегелем ґрунтується на:
а) праві приватної власності; б) природній рівності людей; в) всезагальній формальній (юридичній) рівності людей; г) вірні відповіді а) і в); д) вірні відповіді а) і б).
Держава в розумінні представників марксизму виникла:
а) із природної потреби людей жити разом; б) в результаті суспільного договору; в) в результаті завоювання одного племені іншим; г) як наслідок появи приватної власності на засоби виробництва і поділу суспільства на класи.
Для політичної теорії марксизму характерним є:
а) ідея громадянського суспільства і правової держави; б) ідея подолання класових відмінностей і поступового відмирання держави; в) обґрунтування доцільності поділу влади; г) вірна відповідь а) і в).
Лейтмотивом політичного вчення Б.Констана є ідея:
а) громадянської свободи; б) майнової рівності; в) максимізації індивідуальної та загальної користі, вигоди; г) досягнення балансу, єдності рівності і свободи.
В центрі вчення І.Бентама перебувала ідея:
а) індивідуальної свободи; б) досягнення майнової рівності; в) отримання в результаті діяльності задоволення та уникнення страждань; г) досягнення балансу свободи та рівності.
Основною проблемою демократії А.Токвіль вважав:
а) забезпечення громадянської свободи; б) забезпечення політичної свободи; в) досягнення гармонії індивідуальних та суспільних інтересів; г) досягнення єдності рівності і свободи.
Літописець Нестор у “Повісті минулих літ” вирішував проблему взаємовідносин світської і церковної влади на користь:
а) пріоритету церковної влади; б) верховенства влади держави; в) їх паритетної ролі в суспільному житті;
В “Слові про закон і благодать” Іларіона утверджується ідея:
а) рівноправності усіх церков і народів; б) богообраності іудеїв; в) богообраності руського народу і його православної церкви; г) доцільності підпорядкування руської православної церкви візантійській.
Що митрополит Іларіон вважав запорукою територіальної єдності і сили Київської Русі?
а) зосередження влади в руках одного правителя; б) колективне володіння Руссю; в) духовну єдність, котру забезпечує християнська церква; г) немає вірної відповіді.
У “Повчанні дітям” В.Мономаха знайшло відображення:
а) ідея схвалення принципу удільного (династичного) князювання; б) думка про богообраність руського народу; в) вирішення проблеми взаємовідносин духовної (церковної) та державної влади; г) немає вірної відповіді.
В основі функціонування християнської держави, за С.Оріховським-Роксоланом, має лежати:
а) дотримання права; б) прагнення до правди й справедливості; в) оволодіння знаннями; г) усе з переліченого.
Хто є автором праці “Напучення польському королю Сигизмунду Августу”?
а) С.Оріховський-Роксолан; б) Ю.Котермак-Дрогобич; в) Х.Філалет; г) І.Вишенський.
Яким чином вирішував проблему співвідношення церкви і держави С.Оріховський-Роксолан?
а) доводив, що верховним суб’єктом влади в державі має бути король; б) визнавав за церквою право брати участь в управлінні державою; в) захищав зверхність духовної (папської) влади над світською (королівською); г) правильно усе вищевикладене, оскільки мислитель виявляв непослідовність в цьому питанні.
Хто є автором концепції “про істинну церкву”?
а) Х.Філалет; б) І.Вишенський в) П.Скарга; г) П.Могила.
Свій ідеал суспільства І.Вишенський ґрунтував на:
а) свободі; б) рівності; в) добровільній відмові від власності; г) соборному (колективному) управлінні; д) правильно усе перелічене.
І.Вишенський вважав, що ліквідувати несправедливий суспільно-політичний устрій можна таким чином:
а) революцією; б) реформами; в) добровільною відмовою правителів, яких не підтримує народ, від влади; г) каяттям у гріхах, молитвами, зреченням життєвих благ, очищенням від скверни.
В “Апокрисисі” Х.Філалетом обґрунтовувалась ідея:
а) політичного абсолютизму; б) релігійного абсолютизму; в) обмеженості влади правителів і підданих законом; г) безвладдя.
Джерелом сили і могутності держави Х.Філалет вважав:
а) дотримання монархом закону, поважання прав і свобод підданих; б) беззаперечний послух монарха церковній владі; в) ведення державою постійних завойовницьких війн; г) немає правильної відповіді.
П.Могила перш за все був виразником інтересів:
а) православної церкви; б) римо-католицької церкви; в) греко-католицької церкви; г) світської влади.
Митрополит Ф.Прокопович обстоював ідею:
а) підпорядкування духовної влади світській; б) підпорядкування світської влади духовній; в) паритету духовної та світської влади; г) певної участі церкви в управлінні державою.
Хто з названих мислителів є автором теорії держави освіченого абсолютизму?
а) Х.Філалет; б) П.Могила; в) С.Яворський; г) Ф.Прокопович.
Митрополит С.Яворський в кінцевому рахунку обстоював ідею:
а) підпорядкування духовної влади світській; б) підпорядкування світської влади духовній; в) певної участі церкви в управлінні державою; г) паритету духовної та світської влади.
Які елементи новизни щодо організації державної влади містилися в Конституції П.Орлика (1710 р.) порівняно з козацькою республікою минулого?
а) більш сталою мала бути гетьманська влада; б) мав існувати незалежний військовий генеральний суд, рішення якого були б остаточними; в) розподіл між державними фінансами й гетьманськими грошима; г) правильно все вищевикладене.
Програма діяльності Кирило-Мефодіївського товариства обґрунтовувала ідею:
а) українського федералізму; б) федеративного союзу України з Росією; в) слов’янського федералізму; г) всесвітнього федералізму.
Хто є автором праці “Чудацькі думки про українську національну справу”?
а) М.Костомаров; б) М.Драгоманов; в) І.Франко; г) М.Грушевський.
М.Драгоманов вважав, що суть держави полягає:
а) у пригніченні одних класів іншими; б) у задоволенні головним чином соціально-економічних прав громадян; в) в загальному змісті правового статусу особи і стані прав націй; г) немає правильної відповіді.
Що виступало найкращою формою держави для М.Драгоманова?
а) імперія; б) федерація; в) конфедерація; г) унітарна держава.
Який принцип був визначальним у поглядах М.Драгоманова на національне питання?
а) національної державності; б) федералізму; в) імперіалізму.
Як ставився І.Франко до політичної теорії марксизму?
а) повністю підтримував її; б) повністю заперечував; в) підтримував у питаннях причин виникнення держави (з появою приватної власності та суспільних класів) і теорію суспільно-економічних формацій; г) заперечував марксистські ідеї авангардної ролі пролетаріату, диктатури пролетаріату, головної ролі держави в організації нового суспільного життя; д) вірні відповіді в) і г).
І.Франко був прибічником ідеї:
а) сильної держави в умовах перехідного періоду; б) зменшення ролі держави в процесі становлення нового суспільного ладу; в) прямої демократії, що спиралася б на широке самоврядування громад та країв.
Зародження якого напряму української політичної думки в Галичині наприкінці XIX ст. пов’язують з іменем І.Франка?
а) народницько-демократичного; б) націонал-демократичного (націонал-державницького); в) ліберального; г) консервативного.
Найкращою формою державного устрою М.Грушевський вважав:
а) імперію; б) федерацію; в) конфедерацію; г) унітарну державу.
Який принцип був визначальним у поглядах М.Грушевського на національне питання?
а) імперіалізму; б) федералізму; в) національної державності.
Ш.-Л. Монтеск’є, обстоюючи ідею розподілу влади, вважав:
а) виконавча влада повинна бути постійно опозиційною щодо влади законодавчої; б) виконавча влада зобов’язана дискутувати із законодавчою владою з приводу кардинальних питань; в) виконавча влада повинна не дискутувати із законодавчою, а співпрацювати за допомогою права запобігання; г) правильно все вищевикладене.
Як Х.Філалет та І.Вишенський ставилися до Брестської унії?
а) були її прихильниками; б) виступали її противниками; в) взагалі не цікавились нею.
Необхідність встановлення якого політичного режиму в Україні обґрунтовував В.Липинський?
а) демократичного; б) охлократичного; в) класократичного; г) тоталітарного.
Основною умовою створення української державності, за В.Липинським, виступає єдність:
а) релігійна; б) регіональна; в) політична і організаційна; г) національна; д) правильно усе вищевикладене.
Представником якого напряму в українській політичній думці першої половини XX ст. був В.Липинський?
а) націоналістичного; б) націонал-демократичного; в) консервативного; г) націонал-комуністичного.
Головну роль у розбудові української держави С.Томашівський відводив:
а) церкві; б) армії; в) політичним партіям; г) засобам масової інформації.
Політичну еліту в державотворчих процесах, на думку В.Кучабського, має представляти:
а) хліборобський клас; б) військова аристократія; в) гуманітарна інтелігенція; г) кращі представники усіх соціальних груп українського суспільства.
Ієрархія цінностей в консервативному напрямі української політичної думки першої половини XX ст. виглядає так:
а) держава-нація-суспільство; б) нація(політична)-держава-суспільство; в) нація(етнічна)-держава-суспільство; г) народ-суспільство-держава.
Кому належить вислів “Україна - для українців”?
а) С.Подолинському; б) Ю.Бачинському; в) М.Міхновському; г) М.Грушевському; д) Д.Донцову.
Як ставився Д.Донцов до фанатизму й аморальності в політиці?
а) негативно; б) позитивно; в) толерантно.
В концепції якого українського мислителя на першому місці стояло завдання виховання націоналістичного світогляду на базі примату прав етнічної нації?
а) Д.Донцова; б) В.Липинського; в) С.Дністрянського; г) В.Старосольського.
Ієрархія цінностей в націоналістичному напрямі української політичної думки першої половини XX ст. виглядає так:
а) держава-нація-суспільство; б) нація(політична)-держава-суспільство; в) нація(етнічна)-держава-суспільство; г) народ-суспільство-держава.
Національною ідеєю для націонал-демократичного напряму української політичної думки першої половини XX ст. виступало:
а) право народу на самовизначення в межах етнічних кордонів; б) територіальний патріотизм, що базується на релігійному ґрунті; в)територіальний патріотизм на етичних засадах греко-католицької церкви; г) нація (етнічна) як об’єднувальний і єдиний чинник суспільного та державного буття.
Науковий фундамент націонал-державницького напряму в українській політичній думці першої половини XX ст. заклали:
а) С.Дністрянський; б) В.Старосольський; в) С. Рудницький; г) правильно усе вищевикладене.
Націонал-комуністична течія української політичної думки першої половини XX ст. була представлена:
а) С.Мазлахом; б) В.Шахраєм; в) М.Хвильовим; г) М.Волобуєвим; д) правильно все вищевикладене.
Яку форму правління підтримували представники націонал-комуністичної течії в українській політичній думці першої половини XX ст.?
а) правову монархію в традиційній гетьманській формі; б) національно-демократичну державу; в) радянську республіку; г) республіку з політичним керівництвом націоналістичної організації.
Як ставився В.Винниченко до теорії і практики більшовизму?
а) повністю відкидав; б) повністю підтримував; в) виступав проти національної політики російських більшовиків в Україні; г) підтримував більшовицьку ідею соціального визволення народу; д) правильні відповіді в) і г).
Як називався запропонований В.Винниченком варіант творення соціалізму?
а) класократія; б) націократія; в) колектократія; г) конвергенція.
Хто із стародавніх китайських мислителів є автором праці “Лунь Юй” (“Бесіди та висловлювання”)?
а) Мо Цзи; б) Шан Ян; в) Конфуцій; г) немає правильної відповіді.
З ім’ям якого стародавнього мислителя пов’язаний такий напрям політичної думки як легізм?
а) Конфуція; б) Шан Яна; в) Сократа; г) Платона.
Автором праці “Політик” є:
а) Сократ; б) Платон; в) Аристотель; г) Цицерон.
Хто написав працю “Політика”?
а) Сократ; б) Платон; в) Аристотель; г) Цицерон.
Яка з перелічених праць належить Ф.Аквінському?
а) “Про град Божий”; б) “Про панування владик”; в) “Володар”; г) “Захисник миру”.
Хто із вказаних мислителів є автором праці “Про град Божий”?
а) Ф.Аквінський; б) М.Падуанський; в) А.Августин; г) Ж.Боден.
Хто із вказаних мислителів є автором теорії державного суверенітету?
а) М.Лютер; б) Т.Мюнцер; в) Ж.Боден; г) Н.Макіавеллі.
Найвагомішим внеском Ж. Бодена у розвиток політичної науки є розробка теорії:
а) християнської держави; б) поділу влади; в) державного суверенітету; г) правової держави.
Хто з мислителів епохи Відродження є автором праці “Шість книг про республіку”?
а) М.Лютер; б) Ж.Боден; в) Н.Макіавеллі; г) Т.Мор.
Головною ідеєю у політичному вченні Ш.Монтеск’є виступає:
а) ідея християнської держави; б) ідея поділу державної влади; в) ідея державного суверенітету; г) ідея правової держави.
Кому з мислителів Нового часу належить знаменитий вислів: “Свобода є право робити все, що дозволено законами ”?
а) Дж.Локку; б) Ш.Монтеск’є; в) Т.Джефферсону; г) І.Канту.
Кому із вказаних мислителів належить твердження про те, що призначення держави полягає в досконалому праві, максимальній відповідності державного устрою принципам права?
а) Ш.Монтеск’є; б) Дж.Локку; в) І.Канту; г) Гегелю.
Хто є автором праці “Філософія права”?
а) І.Кант; б) Гегель; в) Б.Констан; г) А.Токвіль.
З ім’ям якого англійського мислителя пов’язане обґрунтування вчення, яке дістало назву “утилітаризм”?
а) Ф.Бекона; б) Дж.Локка; в)Т.Гоббса ; г) І.Бентама.
Яка із зазначених праць належить М.Драгоманову?
а) “Чудацькі думки про українську національну справу”; б) “Програма галицьких соціалістів”; в) “Поза межами можливого”; г) “Свобода і автономія”.
Що з перелічених праць не належить перу М.Драгоманова?
а) “Шевченко, українофіли і соціалізм”; б) “Листи на Наддніпрянську Україну”; в) “Чудацькі думки про українську національну справу”; г) немає правильної відповіді.
Який напрям української політичної думки другої половини ХІХ ст. представляли суспільно-політичні ідеї М.Драгоманова?
а) консерватизм; б) лібералізм; в) націонал-демократизм; г) націонал-комунізм.
Хто із вказаних мислителів у праці “Поза межами можливого” висловлював ідею самостійної української держави?
а) М.Драгоманов; б) С.Подолинський; в) І.Франко; г) С.Дністрянський
У питанні про форму української державності М.Грушевський обстоював ідею:
а) національно-культурної автономії України у складі Росії; б) національно-територіальної автономії України у складі федеративної Російської республіки; в) національної незалежності й суверенітету України; г) правильно усе вищевикладене, оскільки погляди мислителя зазнали певної еволюції в цьому питанні.
Хто з українських мислителів є автором праці “Хто такі українці і чого вони хочуть?”?
а) М.Костомаров; б) М.Драгоманов; в) І.Франко; г) М.Грушевський.
Працю “Заповіт борцям за визволення” написав:
а) М.Грушевський; б) М.Драгоманов; в) І.Франко; г) немає правильної відповіді.
В.Липинський у питанні про форму української державності послідовно обстоював ідею:
а) національно-культурної автономії України у складі Росії; б) національно-територіальної автономії України у складі федеративної Російської республіки; в) незалежної української державності; г) правильно усе вищевикладене, оскільки погляди мислителя зазнали певної еволюції в цьому питанні.
Основними підвалинами, на яких має засновуватися українська гетьманська монархія, В.Липинський називав:
а) класократію; б) територіальний патріотизм; в) український консерватизм; г) релігійний етос; д) усе з переліченого.
Яка з перелічених праць належить В.Липинському?
а) “Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму”; б) “Під колесами історії”; в) “Більшовизм і сучасне завдання українського народу”; г) “Націоналізм”.
На яких засадах, за Д.Донцовим, має ґрунтуватися боротьба за формування нації і державну незалежність?
а) романтизмі; б) фанатизмі; в) аморальності; г) усе з переліченого.
У чому Д.Донцов вбачав головну причину усіх історичних бід українців?
а) в географічному розташуванні України; б) у національній свідомості широких мас; в) у відсутності провідної верстви (політичної еліти) українського народу; г) немає правильної відповіді.
Хто є автором праці “Націоналізм”?
а) М.Міхновський; б) Д.Донцов; в) М.Сціборський; г) С.Бандера.
Як називалась форма майбутньої української держави у формулюванні одного з представників націоналістичного напряму української політичної думки першої половини ХХ ст. М.Сціборського?
а) класократія; б) націократія; в) колектократія; г) етократія.
Хто є автором праці “Націократія”?
а) М.Міхновський; б) Д.Донцов; в) М.Сціборський; г) С.Бандера.
В основу своєї національно-державницької концепції С.Дністрянський поклав:
а) теорію суспільних зв’язків; б) теорію розподілу влади; в) теорію державного суверенітету; г) теорію класової боротьби.
В.Старосольський вважав найкращим і єдино прийнятним для України шляхом утвердження державності утворення її на основі:
а) економічних інтересів; б) політичних інтересів; в) національної єдності; г) немає правильної відповіді.
Вкажіть відповідність мислителів і праць:
А) Конфуцій; 1) “Держава”;
Б) Платон; 2) “Політика”;
В) Аристотель; 3) “Бесіди та висловлювання”;
Г) Цицерон. 4) “Про державу”.
а) А-1, Б-2, В-3, Г-4; б) А-3, Б-1, В-2, Г-4; в) А-1, Б-4, В-2, Г-1; г) А-3, Б-2, В-4, Г-1.
Вкажіть відповідність мислителів і праць:
А) А.Августин; 1) “Захисник миру”;
Б) Ф.Аквінський; 2) “Володар”;
В) М.Падуанський; 3) “Про град Божий”;
Г) Н.Макіавеллі; 4) “Про панування владик”;
Д) Ж.Боден. 5) “Шість книг про республіку”.
а) А-1, Б-2, В-3, Г-4, Д-5; б) А-2, Б-1, В-4, Г-3, Д-5; в) А-3, Б-4, В-1, Г-2, Д-5; г) А-3, Б-4, В-2, Г-1, Д-5.
Вкажіть відповідність мислителів і головних ідей їх політичних вчень:
А) А.Августин; 1) ідея невідчужуваного народного суверенітету;
Б) Ш.-Л. Монтеск’є; 2) ідея християнської держави;
В) Ж.-Ж. Руссо; 3) ідея розподілу влади;
Г) Ж.Боден; 4) ідея правової держави;
Д) І.Кант. 5) ідея державного суверенітету.
а) А-1, Б-2, В-3, Г-4, Д-5; б) А-2, Б-1, В-4, Г-3, Д-5; в) А-5, Б-1, В-4, Г-2, Д-3; г) А-2, Б-3, В-1, Г-5, Д-4.
Вкажіть відповідність мислителів і праць:
А) Т.Гоббс; 1) “Два трактати про правління”;
Б) Дж.Локк; 2) “Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної і громадянської”;
В) Ш.-Л.Монтеск’є; 3) “Філософія права”;
Г) Ж.-Ж.Руссо; 4) “Про дух законів”;
Д) Гегель; 5) “Про суспільний договір, або принципи політичного права”;
Е) І.Кант. 6) “Ідеї загальної історії з космополітичної точки зору”.
а) А-2, Б-1, В-4, Г-5, Д-3, Е-6; б) А-1, Б-2, В-3, Г-4, Д-5, Е-6; в) А-2, Б-1, В-5, Г-4, Д-6, Е-3; г) А-6, Б-5, В-4, Г-3, Д-2, Е-1.
Вкажіть відповідність мислителів і праць:
А) Нестор; 1) “Слово про закон і благодать”;
Б) Іларіон; 2) “Повість минулих літ”;
В) В.Мономах; 3) “Повчання”;
Г) С.Оріховський-Роксолан; 4) “Польські діалоги політичні”;
Д) Х.Філалет; 5) “Апокрисис”;
Е) І.Вишенський. 6) “Писання до єпископів, які втекли від православної віри”.
а) А-2, Б-1, В-3, Г-4, Д-5, Е-6; б) А-2, Б-1, В-4, Г-3, Д-5, Е-6; в) А-2, Б-1, В-3, Г-4, Д-6, Е-5; г) А-1, Б-2, В-3, Г-4, Д-5, Е-6.
Вкажіть відповідність мислителів і праць:
А) М.Драгоманов; 1) “Листи до братів-хліборобів”;
Б) І.Франко; 2) “Хто такі українці і чого вони хочуть”
В) Д.Донцов; 3) “Поза межами можливого”;
Г) М.Грушевський; 4) “Чудацькі думки про українську національну справу”;
Д) В.Липинський; 5) “Націоналізм”;
Е) В.Винниченко. 6) “Заповіт борцям за визволення”.
а) А-1, Б-2, В-3, Г-4, Д-5, Е-6; б) А-4, Б-3, В-5, Г-2, Д-1, Е-6; в) А-4, б-3, В-5, Г-1, Д-2, Е-6; г) А-1, Б-2, В-5, Г-3, Д-4, Е-6.
Вкажіть відповідність мислителів і напрямів української політичної думки, які вони представляли:
А) М.Драгоманов; 1) консерватизм;
Б) М.Грушевський; 2) націонал-комунізм;
В) І.Франко; 3) національно-демократичний;
Г) В.Липинський; 4) народницько-демократичний (український соціалізм);
Д) М.Хвильовий; 5) лібералізм;
Е) Д.Донцов. 6) інтегральний націоналізм.
а) А-5, Б-4, В-3, Г-1, Д-2, Е-6; б) А-1, Б-2, В-3, Г-4, Д-5, Е-6;в) А-5, Б-4, В-1, Г-3, Д-2, Е-6; г) А-5, Б-3, В-4, Г-1, Д-6, Е-2.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 242; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!