Визначення ціни будівельної продукції.
Лекція 2
Ціноутворення та кошторисна справа у будівництві.
Визначення ціни будівельної продукції.
2.1.1. Система ціноутворення в будівництві.
Система ціноутворення в будівництві ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» містить кошторисні нормативи, правила визначення вартості будівництва і складання інвесторської кошторисної документації.
Кошторисні нормативи - це узагальнена назва комплексу кошторисних норм, які об'єднуються в окремі збірки. Разом з правилами і положеннями, що містять необхідні вимоги, вони служать для визначення вартості будівництва.
Інвесторська кошторисна документація - це сукупність кошторисів (кошторисних розрахунків), відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, черг будівництва, зведень витрат, записок, пояснень до них, і відомостей ресурсів, складених на стадії розробки проектної документації.
Документи, що деталізують основні правила і положення, що містяться в кошторисних нормативах класу «Д» відповідно до «Класифікації нормативних документів України у області будівництва», можуть випускатися як допоміжні, у вигляді інструкцій, методичних вказівок, допомоги і інших матеріалів, які також використовуються при визначенні вартості будівництва.
Цінова політика. Фактори ціноутворення і склад кошторисної вартості будівництва.
Фактори, що впливають на ціну будівельної продукції приведені на рис. 1.
|
|
|
Ціна будь-якої продукції - це грошовий вираз її вартості.
Кожна будівельна організація, фірма, перш ніж розпочати будівництво, визначає, яку ціну встановити на будівельну продукцію, який прибуток або доход вона зможе отримати.
Прибуток будівельної організації залежить від двох показників: ціни будівельної продукції і витрат на її виробництво.
В умовах ринкового господарювання ціна будівельної продукції визначається Замовником і Підрядником на рівноправній основі в процесі складання договору - підряду на будівництво конкретного об'єкту.
Підставою для визначення ціни будівельної продукції є:
- Інвесторські кошториси на стадії розробки передпроектної або проектно-кошторисної документації за замовленням інвесторів (до вибору підрядника);
- розрахунки підрядника на стадії підготовки підрядного контракту.
Витрати на виробництво продукції, тобто витрати виробництва, можуть збільшуватися або зменшуватися залежно від обсягу трудових чи матеріальних ресурсів, що витрачаються, рівня техніки, організації виробництва й інших факторів.
Ціни визначають рентабельність будівельної організації, її життєздатність і фінансову стабільність.
|
|
|
Поширеним методом розробки загальної цінової політики є багатоетапний підхід до встановлення цін. Метод включає п`ять етапів: визначення цільового ринку; аналіз елементів стратегії маркетингу; визначення загальної цінової політики; розробка цінової стратегії і встановлення цін.
Далі виділяють три основні мети ціноутворення, які будівельна організація може вибрати: засновані на реалізації будівельної продукції, на прибутках і на дійсному становищі організації.
Хоч ринкова ціна не є наслідком розрахунку за формулою, ринковий механізм ціноутворення на будівельну продукцію не заперечує необхідності попереднього (кошторисного) розрахунку цін на основі моделей ціноутворення. Виробник (підрядник) і споживач (замовник) у процесі неприхованого, а найчастіше прихованого торгу, виходять із певних міркувань, передумов, умов, які виражаються у вигляді оцінок, своєрідних попередніх, приблизних цін. Для виробників продукції (робіт, послуг) попередня, розрахункова цінова прикидка необхідна ще у процесі проектування будівельної продукції, щоб потім не прогоріти під час реалізації. Тобто, необхідно мати прогнозні, розрахункові базові ціни, які можна отримати, використовуючи моделі ціноутворення, подані як методики і формули:
|
|
|
1. Розрахунок ціни методом «середні витрати плюс прибуток». Полягає у нарахуванні певної процентної націнки на собівартість будівельної продукції.
,
С – собівартість будівельної продукції (робіт);
П – нормативний або розрахунковий прибуток;
Н – надбавки (знижки) до ціни, наприклад ПДВ.
У цій методиці не враховуються особливості поточного попиту й конкуренції.
2. Розрахунок ціни на основі аналізу беззбитковості й забезпечення цільового прибутку. У будівельній організації прагнуть установити ціну, яка забезпечила б бажану величину прибутку. Ґрунтується на графіку беззбитковості. На такому графіку наведено загальні витрати й очікувані загальні надходження при різних обсягах реалізації будівельної продукції (розгляд різних варіантів цін, їх вплив на обсяг реалізації).
З. Метод орієнтації на ціни конкурентів (цінового лідера). Цей метод прийнятний для малих будівельних фірм.
4. Метод завищення цін, які встановлюються підрядником. Користуються монопольні будівельні організації.
5. Установлення ціни на основі рівня поточних цін. Основним орієнтиром є ціна конкурентів.
6. Встановлення ціни на основі закритих торгів. Конкурентне ціноутворення застосовується у випадках боротьби фірм за підряди під час торгів.
|
|
|
Визначення ціни будівельної продукції.
Система норм і цін у будівництві може бути класифікована таким чином:
- по видах будівельних і монтажних робіт;
- по застосуванню у будівництві, реконструкції, ремонті будинків і споруд;
- по видах матеріалів;
- по видах конструкцій;
- по видах устаткування;
- по типах будинків і споруд, що зводяться в усіх галузях народного господарства та промисловості;
- по регіонах і областях України.
На практиці складається така послідовність процесу калькулювання ціни будівельної продукції:
- визначення кількості (обсягу) будівельних і монтажних робіт на основі розробленого проекту об’єкта;
- підрахунок кошторисних витрат на виконання передбачених проектом обсягів робіт для здачі об’єкта в експлуатацію на основі кошторисних норм і цін;
- визначення величини нормативного прибутку, що враховується в ціні на будівельну продукцію.
Ціну будівельної продукції можна визначити за формулою
,
Ц – ціна будівельної продукції;
- кількість (обсяг) конструктивних елементів (видів робіт, матеріалів, виробів, конструкцій) на будинок або споруду, що визначені для умов i-го району у вимірах, які прийняті в одиничних розцінках, кошторисних цінах, укрупнених кошторисних нормах;
- кошторисні витрати на встановлену одиницю виміру конструктивного елемента (видів робіт, матеріалу, виробу, конструкції) по одиничній розцінці, кошторисній ціні, укрупненій кошторисній нормі;
- коефіцієнт, що враховує нарахування загальновиробничих витрат на прямі витрати;
- коефіцієнт, що враховує нарахування планового нагромадження (накопления) на кошторисні витрати (кошторисну собівартість) – сметная прибыль;
- коефіцієнт, що враховує нарахування лімітованих витрат по нормах (норми на будівництво тимчасових будинків і споруд, норми додаткових витрат, пов’язаних із виробництвом будівельно-монтажних робіт у зимовий час).
Коефіцієнти, що враховують нарахування загальновиробничих витрат на прямі та кошторисні витрати, розраховуються за формулами:
; 
,
Н – норма загальновиробничих витрат, у процентах до прямих витрат;
П – норма планового нагромадження, у процентах до кошторисних витрат (кошторисної собівартості).
За своїм економічним змістом усі витрати і витрати, що входять до складу кошторисної ціни, поділяються на три основні групи: прямі витрати, загальновиробничі витрати, планові нагромадження.
Прямі кошторисні витрати нараховуються за формулою
.
Прямі кошторисні витрати й нормативні загальновиробничі витрати складають кошторисну собівартість й обчислюються за формулою:
.
Кошторисна собівартість і нормативні планові нагромадження утворюють кошторисну ціну (кошторисну вартість).
2.2. Кошторисна вартість будівництва.
2.2.1. Методи визначення кошторисної вартості будівництва.
Кошториси (розрахунки) інвестора та підрядника можуть складатися за різними методами. При складанні кошторисів на альтернативній основі можна застосовувати методи визначення кошторисної вартості будівництва:
1. Ресурсний метод визначення – це калькулювання у поточних (прогнозованих) цінах і тарифах ресурсів (елементів витрат), необхідних для реалізації проектного рішення. Цей метод пріоритетний.
2. Базисно-індексний метод заснований на використанні системи поточних і прогнозних індексів щодо вартості, визначеній у базисному рівні або у поточному рівні попереднього періоду. Приведення рівня поточних цін виконується множенням базисної вартості за рядками кошторису і по кожному з елементів технологічної структури капітальних вкладень на відповідний індекс по галузях, виду робіт.
3. Базисно-компенсаційний – це сума вартості, обрахованої у базисному рівні кошторисних цін, і визначених розрахунками додаткових витрат у зв’язку зі зростанням цін і тарифів на витрачувані у будівництві ресурси (матеріальні, технічні, енергетичні, трудові, обладнання, інвентар, послуги) з уточненням цих розрахунків у процесі будівництва залежно від реальних змін цін і тарифів.
4. Метод розрахунку за цінами на одиницю робочого часу – в основному для визначення вартості ремонтних, пусконалагоджувальних та інших незначних за обсягом робіт.
5. Метод застосування банків даних про вартість раніше побудованих або запроектованих об’єктів.
В цілому кошторисна вартість будівництва підприємств, будівель і споруд (Вб) - це прогнозована вартість будівельної продукції, яка складається з наступних елементів (рис. 2):
Вб = Вбмр + Вту + Він
де: Вбмр - вартість будівельних робіт і робіт по монтажу технологічного устаткування (будівельно-монтажних робіт);
Вту - витрати на придбання технологічного устаткування;
Він - інші витрати .
Таке угрупування елементів витрат відповідає угрупуванню робіт зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва і співпадає з технологічною структурою капітальних вкладень.
Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт (Вбмр) розраховується як сума:
В бмр= ПВ + ЗВВ
де: ПВ - прямі витрати у складі кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт;
ЗВВ - загальновиробничі витратиу складі виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт;
Прямі витрати враховують:
1) заробітну плату робітників;
2) вартість експлуатації будівельних машин і механізмів;
3) вартість будівельних матеріалів, виробів, конструкцій
Загальновиробничі витрати включають:
1) витрати на управління і обслуговування будівельного виробництва (основна і додаткова зарплата працівників апарату управління відособлених підрозділів і лінійного персоналу – майстрів, виконробів, їх службові відрядження, витрати на дотримання правил охорони праці, транспортне обслуговування та ін.)
2) витрати на організацію робіт на будівельних майданчиках і удосконалення технології (геодезичні роботи і впорядкування на будмайданчику, не титульні тимчасові споруди, перебазування лінійних підрозділів будівельної організацій, витрати на підготовку об'єктів до здачі, відрахування на соціальні заходи від витрат на оплату праці працівників;
3) інші загальновиробничі витрати .
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 574; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!