Тема 5. Подальше узагальнення закономірностей капіталістичної системи і розробка основ політичної економії економістами 20-60-х років ХIХ ст. (Самостійно).
Розвиток наукової спадщини А.Сміта в працях Д.Рікардо, Т.Р.Мальтуса, У.Томпсона, Ж.Ш.Л.Сімон де Сісмонді, П.Ж.Прудона, К.І.Родбертуса-Ягецова, Дж.Міля, Дж.Ст.Мілля, Ж.Б.Сея, Дж.Р.Мак-Куллоха, і Н. У.Сеніора.
Тема 6. Австрійська (Віденська), Лозаннська, Лондонська та Кембриджська школи економічної думки.
Витоки концепції загальної економічної рівноваги та граничної корисності – О.Курно, Й.Тюнен, Г.Г.Госсен.
Австрійська (віденська) школа. “Основи вчення про народне господарство” К. фон Менгера як системний виклад маржиналістського підходу до вивчення економічних явищ.
Популяризація маржиналістських концепцій. Теорія капіталу і відсотку. Завершення теорії цінності в цілому та розробка на цій основі рекомендацій для економічного устрою держави. – О. фон Бьом-Баверк, Ф.фон Візер.
Англійський варіант (лондонська школа) маржиналізму – В.Ст.Джевонс. Теорія граничної корисності, цінності, обміну, пропозиції праці і капіталу в його працях. Лозаннська школа. Економічна рівновага. Ринкове саморегулювання. Теоретичні моделі Л.Вальраса, В.Паретто.
Американське відгалуження маржиналізму. Дж.Б.Кларк.
Передумови становлення кембриджської школи та її роль у розвитку економічної думки кінця ХІХ та першої третини ХХ ст.
А.Маршалл та його “Принципи економічної науки”. Нове визначення предмету досліджень у зв’язку з більш ретельною розробкою прикладних аспектів економічної теорії. Акцентування висновків А.Сміта та Д.Рікардо про природу мінової вартості, потреб та ряду інших категорій. Дослідження відносин попиту. Дослідження відносин пропозиції. Головна царина досліджень – відносини між силами попиту та силами пропозиції. Зрівноважена модель. Дослідження змін у часі при такий віддачі, що зростає, що знижується, що залишається незмінною. Розподіл національного доходу.
|
|
|
А.С.Пігу про єдність соціальної та економічної сфер суспільства. Поглиблення теорії добробуту або теорії економічного оптимуму.
Дослідження проблем незавершеної конкуренції. Дж.В.Робінсон.
Значення економічної спадщини кембриджської школи для подальшого розвитку світової економічної думки. Теорія монополістичної конкуренції Е.Чемберліна. Дослідження ринків і цін у „прикладній економіці” Ф.Перру.
Тема 7. Капіталізм доби монополістичної конкуренції. Кейнсіанство і інституціоналізм.
Теорія монополістичної конкуренції Е.Чемберліна. Дослідження ринків і цін у „прикладній економіці” Ф.Перру.
Й.Шумпетер. Його праця “Теорія економічного розвитку” як подальше дослідження економічного розвитку капіталістичної системи. Нове тлумачення ролі підприємця, природи прибутку та ролі монополій в економічному розвитку. Узагальнення світового процесу розвитку економічної думки. Порівняльний аналіз капіталістичної та соціалістичної економік. Дослідження природи демократії.
|
|
|
Нова інтерпретація ролі держави в економічних процесах. Г.Мюрдаль. Подальша розробка проблем економічної динаміки на основі праць К.Вікселля та Г.Мюрдаля. Теорія мультиплікатора Р.Кана. Застосування економіко-математичних методів для пояснення функціонування економіки (М.Калецькі, Р.А.К.Фріш).
Дж.М.Кейнс і класична політична економія. Його праця “Загальна теорія зайнятості, відсотка та грошей”(1936). Визначення предмету дослідження та особливості методу. Задані, незалежні та залежні змінні величини в моделі капіталістичного господарства Дж.М.Кейнса. Теорія інвестицій, зайнятості, мультиплікатор. Кейнсіанські рекомендації для державного регулювання економіки.
Формування ортодоксальної теорії “неокласичного синтезу” (П.Самуельсон).
Найважливіші моделі державного регулювання економіки розробленої на основі вчення Дж.М.Кейнса і в зв’язку з цим вченням: модель ІS-LM Дж.Р.Хікса; 45-градусна модель П.Самуельсона-А.Хансена; крива Філіпса.
Американський інституціоналізм початку ХХ ст. та його основні етапи розвитку. Соціально-психологічний інституціоналізм Т.Веблена. Соціально-психологічний інституціоналізм Дж.М.Коммонса. Кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм У.Мітчелла. Дж.М.Кларк.
Соціальний, технологічний інституціоналізм (Дж.К.Гелбрейт). Теорія “конвергенції”. “Нове індустріальне суспільство”.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 186; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!