Охорона навколишнього середовища.

Характеристика ефекту від запропонованих рішень в роботі

У загальному випадку під ефектом розуміють зіставлення нової якості стану явища після розв‘язання завдань випускної роботи з якістю його вихідного стану.

Розрізняють такі види ефекту від рішень задач випускної роботи (проектних рішень): економічний, фінансово-економічний, науковий, науково-технічний, соціальний, екологічний.

1.Економічний ефект відображає результат перевищення доходів від розв’язання завдань випускної роботи.

2.Фінансово-економічний ефект поряд з економічним передбачає покращення кінцевого стану організації з точки зору її фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності.

3.Науковий ефект означає збільшення якості та кількості інформації або суми знань з певної галузі науки.

4.Науково-технічний ефект пов’язаний із аналогічним приростом науково-технічної інформації, як результату виконання комплексу робіт із циклу створення та засвоєння нової техніки.

5.Соціальний ефект відображує покращання якості життя людей, адекватно до зростання доходів персоналу, забезпечення їх зайнятості, від скорочення кількості травматичних випадків та професійних захворювань, поліпшення умов праці.

6.Екологічний ефект означає зменшення шкідливих впливів на навколишнє середовище, зниження рівня екологічних ризиків.

Додатки.

При викладенні експериментальних даних значна частина матеріалу може не використовуватись в основному тексті, оскіль­ки має допоміжне значення. Однак і ці результати є ціка­вими для оцінки умов та більш глибокого аналізу досліджень, ілю­страції отриманих результатів. Цей матеріал переносять у додатки. Додатки мають заголовки і загальну з текстам роботи наскрізну нумерацію сторінок. Позначають додатки послідовно, великими літерами українського алфавіту (Додаток А, Додаток Б, тощо). На всі додатки роблять посилання в тексті роботи.

СКЛАД ВИПУСКНОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ ПРОЕКТНОГО СПРЯМУВАННЯ

Загальні положення

Проект (від лат. Projectus – кинутий вперед) – сукупність документальних матеріалів для реалізація задуманого об’єкту. Проект включає схеми, розрахунки, креслення, макети і обґрунтування прийнятих рішень.

При розробці проектів озеленення необхідно враховувати сучасні тенденції садово-паркового будівництва:

· творчо використовувати спадок вітчизняного та зарубіжного садово-паркового мистецтва;

· виявляти архітектурно-ландшафтну індивідуальність даного об’єкту;

· розширювати функціональне використання паркових територій, номенклатуру паркових споруд (зона відпочинку, сімейний сад, сад скульптур, будинок вільного часу і т.д.);

· території природного ландшафту показувати в їх природній красі;

· максимально концентрувати зону активного відпочинку в оточенні природи;

· при вирішенні вертикального планування активно використовувати можливість художнього моделювання рельєфу (геопластики);

· максимально використовувати синтез мистецтв;

· підсилювати пізнавальне значення парку роз’яснювальними підписами про види дерев, чагарників, квітів, зразки породи та ін.

· враховувати вимоги економічності при будівництві та експлуатації об’єкту, використовувати природні можливості ландшафту.

За використанням методів накреслювальної геометрії ландшафтна графіка поділяється на три види зображень: в ортогональних проекціях, у перспективі, в аксонометрії.

Ортогональна проекція дає умовне зображення ландшафтного об’єкту в певному масштабі. В ортогональній проекції виконуються: генеральний план, дендроплан, фасад, розгортки, фрагменти тощо.

Перспектива і аксонометрія служать для об’ємно просторового зображення ландшафтного об’єкту, побудови багатопланових картин і тіней.

За технікою виконання всі три види можуть бути лінійними і світлотіньовими. Найбільш розповсюдженою є лінійна графіка. Всі елементи необхідно зображувати в єдиному графічному стилі (з використанням лінійної або світлотіньової техніки виконання).

Масштаб може бути числовим або лінійним. Числовий масштаб виражається дробом з чисельником рівним одиниці і знаменником, що дорівнює числу, котре показує у скільки разів на кресленні зменшена лінійна міра, в якій воно виконано. Наприклад: 1/10 (1м – 10см); 1/5 (1м – 20см).

Лінійний масштаб відображується графічно прямою лінією, поділеною на рівні відрізки. Кожен такий відрізок називається основою лінійного масштабу. Величину основи визначають шляхом множення одиниці даної міри на вираження чисельного масштабу. Наприклад: 1м • 1/50 = 100 • 1/50 = 2см.

Мы поможем в написании ваших работ!