Закономірності семантичних трансформацій лексем на позначення просторових понять в українському фольклорі
Аппр р
.
РОЗДІЛ 3
ЕВОЛЮЦІЯ СЕМАНТИЧНИХ ПРОСТОРОВИХ ПОНЯТЬ
В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Семантичний розвиток лексем на позначення близькості / віддаленості
Залежно від конкретного характеру позначуваних обставин у межах розряду обставинних прислівників виділяють такі часткові підрозділи:
а) прислівники місця;
б) прислівники часу;
в) прислівники причини;
г) прислівники мети.
Призначення прислівників місця, що відповідають на питання де? куди? звідки?, полягає у вираженні просторової локалізації дії або стану. За такими основними орієнтирами розрізняють:
а) прислівники, що вказують на своєрідну фіксовану локалізацію дії або стану в просторі (близько, поблизу, вгорі, внизу, далеко, навколо (довкола), поряд, поруч, де, тут, там): Вгорі погідне сонце, десь за горами вітер, Скрізь нерозтанний килим дев’ятої зими. (М. Зеров); Річка внизу жебонить по камінню, смирна, довірлива (О. Гончар); Справа і зліва, і спереду стояли озерця й озерця. (А. Шиян);
б) прислівники, що позначають напрямок дії або руху (вгору, вправо, вбік, додому, здалеку (-а), звідки, звідси, звідусіль, сюди, туди): Місяць підносився вгору і сипнув промінням на море (І. Нечуй-Левицький); Легенька хвиля ледве помітно зносить човен вбік (О. Донченко); Ох, щось біліє здалека на морі! Вітрила то, чи може тільки піна хвиль! (Леся Українка).
Щоб виявити і простежити зміни лексичних значень у прислівниках із просторовою семантикою, слід проаналізувати тематичні групи прислівників, що вказують на своєрідну фіксовану локалізацію дії або стану в просторі, оскільки саме в них мають спостерігатися зміни за аналогічними схемами.
|
|
|
Тут –«у цьому місці». В’їхали в лісок. Тут було затишно і пахло смолою. (М. Коцюбинський). В кімнаті було тепло, шкварчала кухня, і тільки тут Шура відчула, що вона перемерзла до кісток. (О. Гончар).
Там – «уживається при вказівці на місце, більш віддалене порівняно з іншим, ближчим; у тому місці, у тих місцях». І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії. (Т. Шевченко).
Слова тут і там вступають в антонімічні відношення. Вони розвивають вторинні значення за подібними схемами.
З додаванням частки же описані слова шляхом метафоричного перенесення розвивають додаткові значення:
тут же – «у цьому самому місці»: – От спасибі вам, Катре, що прийшли. «Уже й ім’я знає, і на «ви»… – подумала Катря… і глянула здивована на Макара Івановича, що сидів тут же в кімнаті біля вікна з газетою в руках. (А. Головко); там же – «у тому самому місці, де й раніше»: Дія п’ята. Там же на курорті. Великий балкон, з нього вид на море. (Леся Українка); тут же – «у той же час; одразу ж»: Промінь надії раптом засвітився в полковничих очах, але тут же згас. (О. Довженко). Спостерігаємо перенесення семеми із просторової сфери в часову; уживання частки же з вищеназваними прислівниками дещо звужує, конкретизує їх значення.
|
|
|
У слові тут унаслідок метафоричного перенесення розвиваються такі значення: «у цьому випадку, при таких же обставинах»: Минає рік, І другий минає, І четвертий, А чутки [від сина] немає. Нема чутки, що тут робить? (Т. Шевченко); «у цей час, у цей момент, тепер»: Занедужала Галя. Йшла якось по роботі з поля, удень душно було, а тут – де не взявся вітер, буря, дощ ливний – захолодилася вона та й занедужала. (Марко Вовчок); а у слові там – «потім, згодом, незабаром»: Він зараз пішов у танець, і взяв перво Катрю, там Марусю, там мене, там і других дівчат. (Марко Вовчок). Знову спостерігаємо появу нових лексичних значень, які із просторової сфери переходять у часову.
Часові значення, яких набувають аналізовані прислівники, подібно до просторових значень демонструють принцип антропоцентризму, де тут – місце знаходження людини в момент мовлення, освоєний нею простір, там– не освоєний, невідомий. У цьому випадку ЛСВ слова тут – «час, коли щось відбувається за таких же обставин, повторно, або безпосередньо в момент мовлення, тобто добре відоме мовцю». Часові семеми прислівника там, навпаки, вказують на час дії, яка відбулася спонтанно, на яку мовець не очікував у той момент, або ж відбудеться в майбутньому, згодом, незабаром.
|
|
|
Аналізовані прислівники можуть вживатися також у значенні частки. Слово тут підсилює висловлену думку: Що тут діяти в світі божому? (М. Коцюбинський). Таму значенні частки вживається набагато частіше. По-перше, під час переліку для заповнення паузи перед оповідними членами речення з відтінком невизначеності, довільності: Нехай би се був дім, чи там дворець..., а то каміння купа величезна. (Леся Українка); також у спонукальних реченнях, підсилюючи спонукання або надаючи йому грубувато-фамільярного відтінку: – Жінко, давай, що там насмажила. (М. Коцюбинський), та в допустових конструкціях при вказівці на умову, всупереч якій відбувається сказане в головному реченні. Ну, та вже як там буде, а я поїду додому. (М. Коцюбинський).
У сполученні із займенником який, що та прислівниками де, куди, коли прислівник там набуває такої семантики:
|
|
|
а) посилює заперечення чиїхось слів, звичайно з повторенням заперечуваного слова в значенні: зовсім ні. – Чи добре ж вам жилось без мене? – питав Джеря. – Ет! Яке там добро! Бідували та побивались з матір’ю до останнього часу, – сказала Любка. (І. Нечуй-Левицький);
б) вираження сумнівів у реальності або можливості здійснення чого-небудь: Напрямив [Семен] свої думки на щоденну роботу. Скільки-то ще доведеться виорать панського лану? Чи вспіємо за два дні?.. Де там, де там! (М. Коцюбинський);
в) надає відтінку невизначеності: якийсь там час: Коли б же хоч тих десять мірок змолоти – усе було б хліба на якийсь там час. (М. Коцюбинський).
г) уживається в сполуці з неозначеними займенниками для вираження зневаги до когось, чогось або сумніву, невпевненості: Все ж таки він знає, я не міщанка якась там, а херсонська дідичка. (І. Нечуй-Левицький);
д) у сполученні із займенником такий підкреслює високий ступінь вияву певної якості, властивості чогось: Мотря думала теж про Галю… «Може там така, що й не приступися». (Панас Мирний).
Крім того, прислівник там у словосполученні [та] д е[вже] т а м:
а) уживається для цілковитого заперечення того, чого можна було сподіватися; зовсім ні: Пішов брат випровадити бабу. Баба й слухати не хоче… пішла мама: де там! (М. Коцюбинський);
б) виражає сумнів у реальності або можливості здійснення чого-небудь: А як багатими станемо, то гляди, і в школу пошлем [сина]. – Де вже там нашому про школу думати… – махає рукою Явдоха. (М. Стельмах).
Як бачимо, прислівник там досить часто вживається у значенні частки, здебільшого з відтінками невизначеності, довільності, сумніву, невпевненості, а також для вираження зневаги чи підсилення заперечення, тобто можна стверджувати про наявність відтінку негативізму у всіх значеннях, яких набуває прислівник там у процесі еволюції. Тут – це завжди щось конкретне, добре відоме, там – абстрактне, невизначене, далеке мовцю.
Це можна пояснити тим, що «інколи оцінка виникає в результаті метафоричних перетворень ЛСВ таких лексичних одиниць, які не мають загально оцінного значення [5, с. 55-56]». Це явище властиве якісним прикметникам [14, с. 178], але інколи зустрічається і при метафоризації інших частин мови. Воно зумовлене положенням слова на кваліфікаційній шкалі. Тобто, якщо основне лексичне значення спричинює місце його розташування в додатній частині кваліфікаційної шкали (праворуч від зони норми), то спостерігається розвиток позитивнооцінних переносних ЛСВ, якщо ж у від’ємній частині – то негативнооцінних [49].
Прислівники далеко та близько розвинули свої вторинні значення дещо в різних напрямках.
Далеко – прислівник від далекий: Поїдеш далеко, Побачиш багато… Згадай мене, брате! (Т. Шевченко). Десь далеко лунали глухі удари важких гармат. (В. Собко).
Цей прислівник, перебуваючи в позиції біля слова з вищим ступенем порівняння, уживається зі значенням «великою, значною мірою, набагато»: Взагалі я помітила, що ти, перейшовши на другий курс, почав далеко щедріше розсилати листи, ніж було перше. (Леся Українка).
Шляхом метафоричного перенесення у слові далеко розвинулося присудкове значення – воно вживається у значенні присудкового слова:
- «на великій відстані»: Зірка зійшла, а вона [Оксана] ще далеко від села. (Г. Квітка-Основ’яненко);
- «нескоро настане який-небудь час, пора»: От того-то наша Галочка така й смутна була, що неділенька далеко: аж через шість день. (Г. Квітка-Основ’яненко), у цьому випадку прислівник далеко змінює просторову ознаку на часову;
- «кому, чому до кого, чого: не рівнятися кому-, чому-небудь з кимсь, чимсь; не рівня хтось комусь-небудь»: – Де Кубраківна? – каже [Василь], чи не та чорнява?.. – Ні, – каже Левко, нам до тієї далеко. (Г. Квітка-Основ’яненко). У цьому випадку прислівник далеко вказує на значні відмінності в чомусь (у рівні освіченості, матеріальному забезпеченні, соціальному статусі тощо).
Близько – прислівник від близький: Близько хата, де дівчина Ворота одчинить. (Т. Шевченко). Близько лікоть, – та не вкусиш. (Матвій Номис).
У слові близько на основі метафоричного перенесення розвинулося переносне значення: «болісно сприймати, переживати що-небудь»: – Чого Ви, мамо, так близько берете це до серця? – підійшов до неї Роман. (М. Стельмах). Також у цьому слові аналогічно розвинулося значення прийменника, який уживається родовим відмінком при означенні місця: «біля, коло»: Рад був [Андрій] жити близько батька.( І. Франко).
Перейдемо до аналізу наступної пари слів.
Де – питання «у якому місці?»: – А як батько образився, – як не пустить більш по весіллях ходити – де тоді Якова побачиш? (Марко Вовчок).
Ніде – «ні в якому місці (застаріле нігде)»: Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів. (Т. Шевченко). Ніде ні душі. Ліс та поле. (О. Гончар).
Шляхом метафоричного перенесення в цих словах розвинулися вторинні значення. Прислівник де виступає обставиною місця зі значеннями «десь», «кудись», «де-небудь», «куди-небудь»: – А я хочу двадцять карбованців, – кажу. – Дасте, то зостанусь, а ні, то піду де в друге місце служити. (Марко Вовчок). А прислівник ніде в діалогічному мовленні може мати значення «нікуди»:Та ніде той не дійде, Хто не має цілі. (І Франко). Тобто вторинні значення описаних прислівників тепер вказують уже не на фіксовану локалізацію стану або дії у просторі, а позначають напрямок дії або руху.
Крім цього лексема де може виступати у значенні сполучного слова і вживатися:
а) у підрядних реченнях місця (частіше в поєднанні з прислівниками там, туди, звідти в головному реченні): Сам на самоті ніколи не хотів зоставатися, а все туди рветься, де люди. (Марко Вовчок);
б) у підрядних з’ясувальних реченнях: Він якось слушно дивився вниз, на поміст, мов забув: де він, що він. (Панас Мирний);
в) у підрядних означальних реченнях (частіше в поєднанні із займенниками такий, той у головному реченні): Неслися сміхи, реготня, ґвалт окривав хату несамовито вривався в другу, де була Мотря з Галею. (Панас Мирний).
Прислівник вдалині, маючи основне значення «на далекій відстані»: Вдалині тріпотіли вітрила човнів. (М. Коцюбинський), шляхом метафоричного перенесення з просторової сфери в часову утворює вторинне значення «далеко попереду, у майбутньому»: Вербова гілка зацвіла У мене на столі, Як символ сонця і тепла, Ще схованих в імлі, Як знак зеленої весни, Котра ще вдалині. (М. Рильський).
У близьких за значенням словах поблизу, поруч, поряд, неподалік вторинні значення розвиваються за аналогічною схемою шляхом метафоричного перенесення. Крім основного значення, вони також уживаються у значенні прийменника з тим чи іншим відмінком.
Поблизу – «на невеликій відстані від чого-небудь; недалеко»:Він був за помічника і в інших пасіках, котрі стояли сливе суспіль по садках, поблизу од його пасіки. (І. Нечуй-Левицький). Уживається у значенні прийменника з родовим відмінком на позначення місця: «біля»: Найкращим місцем для школярських зборищ була Мар’ївка, закинутий у гаю, поблизу озера, хуторець. (С. Васильченко).
Поруч – «дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поряд»: Сів Павло біля столу, схилив голову на руки. – Ось і вечеря наша, – промовляє до нього Галя, сідаючи поруч. (Марко Вовчок). Уживається у значенні прийменника, з орудним відмінком та прийменником з, або з родовим відмінком без прийменника при вказівці на просторову близькість, суміжність кого-, чого-небудь із кимсь, чимсь; «біля, коло»; при вказуванні на суміжні або одночасні дії, а також на особи чи предмети, що перебувають у спільній або одночасній дії; «разом, поряд»: По вулиці йшов якийсь чоловік поруч з молодицею. (І. Нечуй-Левицький).
Поряд – «дуже близько, на невеликій відстані кого-, чого-небудь; поблизу, поруч»: Далеко за річкою блиснуло щось… Поряд сяйнуло знов, а за ним сильно бурхнув полумінь. (М. Коцюбинський). У значенні прийменника, з орудним відмінком та прийменником з, або з родовим відмінком без прийменника вживається при вказівці на просторову близькість, суміжність кого-, чого-небудь із кимсь, чимсь; «біля, коло»: Поряд із золотими ланами пшениці захвилюють, заграють райдугою нові технічні культури. (М. Рильський). Лексема поряд у словосполученні стати поряд із ким (чим) має значення «досягти рівня розвитку кого-, чого-небудь; стати рівним з кимсь, чимсь», що теж зумовлено метафоричним перенесенням. У цьому випадку прислівник поряд вказує на невеликі розбіжності, або їх відсутність, між людьми, які стосуються рівня освіченості, матеріального забезпечення, соціального статусу тощо.
Неподалік – «на невеликій відстані; поблизу»: Він примружено глянув на дівчат, що саме проходили неподалік. (І. Кочура). Велика бомба розірвалась неподалік. (О. Довженко). У значені прийменника з родовим відмінком, у сполученні з прийменником і без нього вживається при позначенні тих предметів, на невеликій відстані від яких щось міститься, відбувається і т. ін.: Соломія сиділа неподалік від Оксани. (І. Цюпа).
Крім значення«в іншому місці», «де-небудь»: Не тільки звіра в полі, що куниця; пошукаємо деінде, найдеться й красная дівиця. (Г. Квітка-Основ’яненко), слово деінде може мати й ЛСВ «у деяких місцях»; «де-не-де»: Зимою були великі сніги. Так деінде закидало, що аршинів у три було, а усюди на рівному і не було менш аршина. (Г. Квітка-Основ’яненко). Вторинне значення в цьому слові розвинулося шляхом метафоричного перенесення.
У значені прийменника з родовим відмінком при означенні предметів, навколо яких відбувається дія, може вживатися прислівник довкола: В лісах довкола села паслися корови і воли. (І. Франко), хоча його основне значення – «кругом, навколо»: Довкола розкинулась мило Барвисті дрібні береги. (Леся Українка). Довкола запанувала сторожка тиша. (М. Колесник).
У прислівнику де-небудь («у якому-небудь місці; десь»: Ні, в гості Вовк не забіжить; А він прибіг, щоб де-небудь сховаться. (Л. Глібов); Я живу тепер сам. Всю одежу фашист пограбували, то я сплю в печі або ще де-небудь. (Ю. Яновський)) подібно до слів де та ніде семема, що вказує на локалізацію, змінюється на таку, що позначає напрямок:у діалогічному мовленні розвивається значення «куди-небудь, кудись»: Було йому найлюбше… от такеньки де-небудь поїхати. (Марко Вовчок) унаслідок метафоричного перенесення.
Осторонь – «окремо, збоку; відокремлено»: За містечком осторонь стояли здорові сахарні. (І. Нечуй-Левицький). Шляхом метафоризації цей прислівник може вказувати вже не на фіксовану локалізацію дії у просторі, а на її напрямок, набуваючи значення «в сторону, убік»: Вона черкнула один сірник. Він зайнявся і зараз же погас. Сердито кинула його осторонь, запалила другий. (Б. Грінченко); «стороною, манівцями»: Поки велетень-тюрк копирсав ключем у зашкарублому, заіржавілому замку…, хлопчик осторонь обійшов навколо чужинця. (Олесь Досвітній). У сполученні з дієсловами стояти, триматися набуває значення «не цікавитися чим-небудь, уникати чого-небудь»: В школі Тася … стояла осторонь громадського життя. (Л. Дмитерко). Також цей прислівник, як і багато інших, зрідка може вживатися в ролі прийменника з родовим відмінком на означення місця; біля, коло, близько: Я спиняю машину трохи осторонь шляху. (Л. Смілянський).
Здалека – «з далекої відстані, віддалік; з далекої місцевості»: Ох, щось біліє здалека на морі! Вітрила то. Чи тільки піна хвиль? (Леся Українка). Жив у тій хаті Охрім Поліщук із жінкою. Вона була здалека взята. (Марко Вовчок). У сполуці з дієсловами починати, почати, заходити, зайти набуває значення «не одразу говорити про суть справи»: – Да, кожного з нас щось жде в житті, – здалека і загадково починає Терентій і цим одразу насторожує допитливі очі Омеляна. (М. Стельмах).
Отже, слова на позначення близькості / віддаленості розвивають досить велику кількість вторинних лексичних значень. Найчастіше вони вказують на іншу просторову чи часову ознаку, зрідка можуть уживатися також у значення частки або прийменника. У процесі семантичної еволюції описаних прислівників функціонально активним є явище метафоризації, яке спричинює розвиток значної кількості похідних семем. При метафоризації слів тут – там та далеко – близько прослідковується антропоцентричний принцип в утворенні переносних значень.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 633; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!