Фiнансова стiйкiсть пiдприємства та iнструменти її оцiнки
Ознакою фінансової стійкості будь-якого суб’єкта господарювання є постійне зростання валюти його балансу, тобто загальної суми його фінансових ресурсів.
Для характеристики фiнансової стiйкостi товариства використовується ряд фiнансових коефiцiєнтiв. * К-т незалежностi (автономії) розраховується як вiдношення власних засобiв до вартостi майна підприємства, показує частку власних засобiв в загальному обсязi ресурсiв пiдприємства. Нормативне значення 0,5. * К-т фiнансового ризику розраховується як вiдношення залучених i власних засобiв. * К-т маневреностi капiталу розраховується як вiдношення власних оборотних засобiв до загальної величини капiталу. Вiн показує, яка частина власних засобiв вкладена у найбiльш мобiльнi активи. Нормативне >0,5. * К-т фінансової стійкості вiдношення власних оборотних засобiв до загальної величини капiталу, нормативне значення 0,8; 0,9; позитивне збільшення. * К-т фінансової стабільності відношення власного капіталу до залученого капіталу. Відображає відношення власного та залученого капіталу, більше за 1. * К-т співвідношення залученого і власного капіталу. Обернений до попереднього. нормативне >1. * К-т концентрації власного капіталу це відношення власного капіталу до вартості майна підприємства. Характеризує частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів вкладених у майно підприємства. * К-т концентрації позичкового капіталу визначається відношенням залученого капіталу до вартості майна підприємства. Нормативне < 0,5.
|
|
|
Аналiз дiлової активностi пiдприємства
До показників ділової активності належать показники, які характеризують ефективність використання передусім активів підприємства та окремих пасивів.
* К-т оборотності активів, раз – відношення чистого доходу від реалізації продукції до валюти балансу. Показує скільки разів за рік обернуться активи. * Коефіцієнт оборотності готової продукцій, днів – відношення доходу від реалізації продукції до готової продукції – кількість обертів за рік. Відображає за яку кількість днів готова продукція обернеться один раз. * К-т оборотності дебіторської заборгованості, днів – відношення доходу від реалізації продукції до дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги – кількість обертів у рік. Даний коефіцієнт показує за скільки днів дебіторська заборгованість зробить один оберт. * К-т оборотності кредиторської заборгованості, днів – відношення доходу від реалізації продукції до кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги – кількість обертів у рік. У днях – відношення кількості днів у році на кількість обертів за рік. Він відображає кількість днів за які кредиторська заборгованість обернеться. * К-т оборотності матеріально-виробничих запасів, днів – відношення доходу від реалізації продукції до виробничих запасів – кількість обертів у рік. За яку кількість днів запаси обернуться один раз. * Фондовіддача, відношення собівартості реалізованої продукції до основних засобів. Характеризує ефективність використання основних виробничих засобів. Відображає суму виробленої продукції на 1 грн. основних засобів. * Фондоємкість, співвідношення основних засобів та собівартості реалізованої продукції. Характеризує ефективність використання основних виробничих засобів. Відображає суму виробленої продукції на 1 грн. основних засобів (має тенденцію до збільшення).
|
|
|
Показники рентабельностi фiнансової дiяльностi пiдприємства
Рентабельність – показник ефективності виробництва на підприємстві. Визначається шляхом співставлення прибутку із затратами та ресурсами на виробництво продукції, надання послуг. * Рівень рентабельності визначається співвідношенням чистого прибутку до обсягу виробництва . * Коефiцiєнт рентабельностi основної дiяльностi визначається як співвідношення чистого прибутку до собiвартості продукцiї . * Показник рентабельності, розрахований як відношення прибутку до вартості основних виробничих фондів і оборотних засобів. Цей показник характеризує ефективність використання виробничих фондів, їх сутність, рівень рентабельності, визначений щодо вартості фондів, буде нижчим від рентабельності щодо собівартості. * Рентабельність активів підприємства – відношення чистого прибутку до активів. Даний показник визначає скільки прибутку від звичайної діяльності припадає на одиницю коштів інвестованих в активи. Позитивне збільшення. * Показник рентабельності власного капіталу відношення чистого прибутку до власного капіталу. Даний показник характеризує скільки отримає підприємство в розрахунку на 1 грн. власного капіталу. * Рентабельність реалізованої продукції визначається відношенням прибутоку від операційної діяльності до виручки від реалізації продукції. Показує скільки прибутку від операційної діяльності припадає на одиницю виручки.
|
|
|
Сутнiсть фiнансового планування
Фінансове планування - це науковий процес обґрунтування на певний період руху фінансових ресурсів підприємства і відповідних фінансових відносин.
Основна мета внутрішньофірмового планування - забезпечення оптимальних можливостей для успішної господарської діяльності, одержання необхідних для цього коштів і в кінцевому підсумку досягнення прибутковості підприємства.
Головне призначення внутрішньофірмового фінансового планування - це розрахунок потреби у коштах, обсягу і структури витрат, визначення ефективності кожної господарської та фінансової операції і підсумків усієї роботи суб'єкта.
Фінансове планування являє собою процес розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників для забезпечення розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності його фінансової діяльності у перспективі.
На підприємстві фінансове планування проводиться за трьома основними напрямами: перспективне фінансове планування; поточне фінансове планування; оперативне фінансове планування. Кожній з цих трьох підсистем властиві певні форми розроблюваних фінансових планів.
|
|
|
Завдання та об’єкти фiнансового планування
Основні завдання фінансового планування:
- забезпечення нормально-відтворювального процесу необхідними джерелами фінансування, їх формування і використання;
- дотримання інтересів акціонерів і інвесторів;
- гарантія виконання зобов’язань підприємства перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками і іншими кредиторами;
- виявлення резервів та мобілізація ресурсів з метою ефективного використання прибутку та інших доходів;
- контроль за фінансовим станом, платоспроможністю і кредитоспроможністю підприємства.
Фін.планув не ставить за мету обов’язково звести до мінімуму ризики. Навпаки, його зміст полягає в аналізі і виборі ризиків, які необхідно прийняти, і тих, яких можна було б уникнути.
Етапи внутрiфiрмового фiнансового планування
Складання фін.плану починають з прогнозу обсягу продаж., який складається за кожним видом продукції, як правило, на 3 роки.
Важливим ел-том фін. плану є баланс грош. витрат і надходж., або баланс грош. потоків. Він склад. у вигл.таблиці, в якій відобр. дані про наявність грош. коштів на поч. періоду, їх надходж. і витрач. в самому періоді, і наявність грош.коштів на кін.періоду.
Склад. також таблицю доходів і витрат, яка показує, як буде формув. прибуток підпр.
До складу фін.плану входить також баланс активів та пасивів підпр. Серед активів виділ. поточні активи, запаси та фіксов. активи. В пасиві відобрвж власні та позик. кошти.
При склад. фін. плану також провод. аналіз беззбитковості підпр.
В процесі фін. план-ня відбув. конкретна ув’язка кожного виду капіталовкладень чи відрахувань та джерела його фін-ня. Для цього склад. первірочна таблиця до фін. плану, в якій по вертикалі запис.напрями використ. фін. ресурсів, а по горизонт. – джерела фін-ня.
Фінансове планування складається з наступних процедур:
1. аналіз фінансових і інвестиційних можливостей, які має підприємство;
2. прогнозування наслідків поточних рішень з метою уникнення несподіванок;
3. обґрунтування обраного варіанту рішень з наданих підприємству;
4. оцінка результатів підприємства в порівнянні з цілями, встановленими у фінансовому плані.
Принципи фiнансового планування
Принципи фінансового планування: науковість; комплексність; оптимальність.
Головним інструментом фінансового планування є бюджетування (кошторисне планування).
Основною метою складання кошторисів є:
- узгодження оперативних і перспективних планів;
- координація дій різних підрозділів підприємства;
- деталізація загальних цілей виробництва і доведення їх до керівництва різними центрами відповідальності;
- контроль і управління виробництвом;
- стимулювання ефективної роботи керівників і персоналу підприємства;
- визначення майбутніх параметрів господарської діяльності;
- періодичне порівняння поточних результатів діяльності з планом.
Дата добавления: 2018-05-01; просмотров: 283; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!