Тема №5. Адаптація до нового культурного середовища
Література для конспектування:
10. Ліщук Я. І.Соціально-психологічні чинники адаптації вимушених переселенців / Я.І. Ліщук // Наука і життя: сучасні тенденції (14-16.05.2015), Психологія. - Режим доступу: http://int-konf.org/konf052015/1057-lschuk-ya-socalno-psihologchn-chinniki-adaptacyi-vimushenih-pereselencv.html
11. Смолина Т.Л. Симптомы культурного шока: обзор и классификация / Т.Л. Смолина // Электронный журнал «Психологическая наука и образование» .- 2012.- №3. - С. 150-160. - Режим доступу: http://psyjournals.ru/psyedu_ru/2012/n3/55598.shtml
Тема №6. Міжетнічна взаємодія як сфера вияву
Національно-психологічних особливостей людей
І. Підготовка відповідей на питання.
План для конспектування відповідей на питання
1. Поняття “ксенофобія”. Види ксенофобії, її соціальна небезпека.
2. Характеристики ксенофобічного мислення.
3.Сучасні напрямки досліджень ксенофобії серед підлітків.
4.Форми роботи з профілактики ксенофобії серед підлітків.
Питання для самоконтролю:
1. Назвіть причини появи ксенофобії у молодіжному середовищі.
2. Обґрунтуйте взаємозв’язок ксенофобії та молодіжного екстремізму.
3. Проаналізуйте види ксенофобії та обґрунтуйте її соціальну небезпеку.
4. Визначте характеристики ксенофобічного мислення.
5. Проаналізуйте сучасні напрямки досліджень ксенофобії серед підлітків.
6. Окресліть форми роботи з профілактики ксенофобії серед підлітків.
Література
1. Апанасюк Л.А. Причины и факторы проявления ксенофобии в молодежной среде // Вестник Тамбовского университета. Серия: Гуманитарные науки. – 2013. – № 6. – С. 101-106.
|
|
|
2. Гурина (Маланцева) О.Д., Дозорцева Е.Г. Ксенофобия и молодежный экстремизм: истоки и взаимосвязи [Электронный ресурс] // Психологическая наука и образование PSYEDU.ru 2012. – №2. URL: http://psyedu.ru/ (дата обращения: 15.09.2013).
3. Карнышев А.Д., Трофимова Е.Л. Психолого-экономические детерминанты ксенофобии и этнических конфликтов и механизмы их преодоления // Вестник Бурятского государственного университета. – 2009. – № 5. – С. 31-45.
4. Маланцева О.Д. Современные направления исследования ксенофобии среди подростков // Современная зарубежная психология. – 2012. – № 3. –С. 14-25.
5. Солдатова Г.У.Психологические механизмы ксенофобии // Психологический журнал. – 2006. – Т. 27. – № 6. – С. 5-17.
ІІ. Література для конспектування
1. Євтух О.В. Міжетнічна взаємодія: поняття, структура, простори реалізації // Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. – Вип. 4 : збірник наукових праць. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. – С.37-44 .- Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/1419
2. Гуриева С.Д. Проблемы этнических отношений в молодежной среде // Казанский педагогический журнал.- 2008.- № 10. – С.88-96. – Режим доступу: http://elibrary.ru/item.asp?id=12515080
|
|
|
Тема №7. Етнічні конфлікти: чинники виникнення
Та шляхи врегулювання
Література для конспектування:
1. Гуриева С.Д. Современные способы урегулирования межэтнических конфликтов // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 12: Психология. Социология. Педагогика. 2009.- № 1-2.- С. 16-29. – Режим доступу: http://elibrary.ru/item.asp?id=12869022
Рекомендації до підготовки рефератів
Реферат обов’язково має бути представлений у комп’ютерному варіанті(формат А 4). Загальна кількість сторінок 10-12. Шрифт Times New Roman , інтервал 1, кегель 14. Кількість опрацьованих джерел не менше п’яти навчальних, наукових.
Реферативні роботи можуть бути трьох видів: 1)критична рецензія на наукову роботу; 2) аналітичний огляд дослідження за темою; 3) критичний аналіз дискусії.
Структура реферату визначається його видом.
Критична рецензія може включати:
1. Обґрунтування актуальності роботи, що рецензується.
2. Короткий виклад теоретичної позиції автора роботи (позиція автора не завжди простежується достатньо чітко, вона може бути у прихованому вигляді. В цьому випадку автору реферату слід намагатися виділити й аргументувати її; в деяких роботах відсутня теорія, викладається лише емпіричний матеріал, слід зазначити і це).
|
|
|
3. Критичний аналіз теоретичних позицій автора з точки зору методологічних, філософських положень і (якщо є така можливість) у співставленні з теоретичними оглядами інших учених.
4. Критичний аналіз доведень гіпотези, доведення можуть бути теоретичними та експериментальними. У першому випадку слід проаналізувати їх логіку, в другому – обґрунтування вибору методики експерименту (експеримент може не доводити, а лише відповідати чи не суперечити гіпотезі), методичну грамотність процедури експерименту, вибір умов його проведення, достатність урахування факторів, які можуть впливати на явища, які вивчаються, обґрунтованість і достатність математичної обробки.
5. Особливості викладу: ясність чи плутаність, достатня чи недостатня повнота (особливо під час викладу експериментальних даних).
6. Висновки, які можна зробити на основі проведеного аналізу – що є цінним у рецензованій роботі, що вимагає додаткової перевірки і уточнення, що – неправильно.
Аналітичний огляд за темою може бути побудований у таких аспектах: а) у вигляді викладання історії вивчення проблеми (що нового внесли ті чи інші дослідники): б) у вигляді аналізу сучасного стану проблеми (розглядувані праці групуються за ознакою спільності). Ці дві форми огляду є одночасно й етапами роботи з літературними джерелами.
|
|
|
Аналітичний огляд повинен включати аналіз і співставлення робіт, виявлення даних, що підтверджують чи суперечать одне одному. Причому не можна обмежуватись порівнянням тільки висновків, авторських узагальнених формулювань. Необхідно знати, які конкретно факти (на яких конкретно експериментах) розкривають узагальнені висновки. В іншому випадку легко припуститися помилок і зробити хибні висновки.
Огляд повинен закінчуватися короткими висновками: перерахування вже досліджених аспектів проблеми, результатів досліджень, постановкою дискусійних питань, а також виділенням нових аспектів, які підлягають вивченню.
Критичний аналіз дискусії являє собою більш глибоке вивчення точок зору з певного питання, які суперечать одна одній. Головна його мета – виявити суть дискусії. Для цього потрібне уважно проаналізувати кожну позицію і з’ясувати, які факти і (або) теоретичні положення є основою для того чи іншого погляду на проблему.
Після визначення виду реферативної роботи слід починати написання реферату.
ПРАВИЛА ПОКЛИКАНЬ на літературні джерела у тексті реферату:
А) слова авторів, які цитуються, слід брати у лапки, вказуючи в дужках порядковий номер джерела за списком літератури, який подається в кінці реферату. Наприклад, С.Л.Рубін штейн висловлював таку думку: “Дитина не розвивається і виховується, а розвивається, виховуючись і навчаючись” [8, 15]. Цифра 8 – номер джерела, 15 – сторінка, де взята цитати;
Б) якщо думка автора викладається своїми словами, то лапки не ставляться, але обов’язково в дужках вказують номер літературного джерела. Наприклад: С.Л.Рубінштейн висловлював думку, що дитина не розвивається і виховується, а розвивається, виховуючись і навчаючись [8]. Цифра 8 – номер джерела;
В) якщо думка, що наводиться у рефераті зустрічається в декількох працях, то в дужках відповідні номера літературних джерел вказуються через крапку з комою. Наприклад, [8; 10; 15].
Cкладання списку літератури до реферату здійснюється за алфавітом.
Під час написання реферату слід уникати таких помилок: переписування частин із джерел без посилання на джерело, без власного аналізу й узагальнень; відсутність чіткої структури роботи (плану, виділення головних думок), висновків; бездоказовість викладу; відсутність логічного чи експериментального обґрунтування висновків, відсутність власної позиції автора реферату, а також списку літератури, чи тих публікацій, які були використані при написанні реферату і на які немає посилань у тексті.
|
ЗРАЗОК ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ
На другій сторінці розміщується план реферату (3-4 пункти). У змісті реферату назву кожного пункту повторювати.
Теми рефератів
1. Етапи розвитку уявлень про предмет етнопсихології.
2. Основні напрями розвитку етнопсихології в Україні.
3. Розвиток сучасної етнопсихологічної науки за кордоном.
4. Характеристика основних методів етнопсихології.
5. Проблема етнопсихологічної ідентичності особистості в умовах взаємопроникнення культур.
6. Психологічна характеристика українського етносу.
7. Ментальність українського народу.
8. Фактори розвитку національного характеру.
9. Мова і національна свідомість українського етносу.
10. Національна свідомість як фактор оптимізації спільної діяльності та відносин людей.
11. Психологічні характеристики головних ознак етнічної самосвідомості українців.
12. Етнічна самосвідомість як умова гармонізації та розвитку етносу.
13. Проблеми формування етнічної самосвідомості українців.
14. Етнічні стереотипи як складова соціальних стереотипів.
15. Етноцентризм, його ознаки та умови виникнення.
16. Роль засобів масової інформації у формуванні етнічних стереотипів.
17. Роль психолога у розв’язанні проблеми зниження етноцентризму.
18. Види етнічних конфліктів та стадії їх розвитку.
19. Стратегії поведінки в етнічному конфлікті.
20. Шляхи подолання етнічних конфліктів.
21. Історія формування українського етносу.
22. Взаємодія українців з іншими народами і формування українського національного характеру.
23. Сім’я і формування українського національного характеру.
24. Етнопсихологія німців.
25. Етнопсихологія французів.
26. Етнопсихологія англійців.
27. Етнопсихологія японців.
28. Етнопсихологія іспанців.
29. Етнопсихологія італійців.
30. Етнопсихологія арабів.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 262; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!