Тема: ЕТНІЧНІ КОНФЛІКТИ: ЧИННИКИ ВИНИКНЕННЯ ТА ШЛЯХИ ВРЕГУЛЮВАННЯ
Мета заняття: поглиблення знань магістрантів про сутність та зміст етнічних конфліктів;формування вмінь студентів аналізувати передумови виникнення етнічних конфліктів та основні їх види; узагальнення та систематизація знань магістрантів з модулю “Етнопсихологічні аспекти особистості в культурах і етносах”.
План.
1.Розкрийте поняття і форми етнічних конфліктів.
2.Проаналізуйте теорії виникнення етнічних конфліктів:
· гідравлічна модель психіки (У.Макдугалл, З.Фройд, К.Лоренц);
· теорія фрустраційної детермінації агресії (Н.Міллер, Д.Доллард. Л.Берковиц);
· концепція авторитарної особистості (Т.Адорно, Д.Левинсон);
· теорія реального конфлікту (М.Шериф);
· теорія соціальної ідентичності (А.Тешвел).
3.Проаналізуйте види і стадії етнічних конфліктів.
4.Розкрийте чинники та шляхи врегулювання етнічних конфліктів.
Основні поняття: конфлікт; типи конфліктів: політичні, соціально-економічні, етнічні; етнічний конфлікт; стадії етнічних конфліктів: передкризова, власне кризових проявів (пік кризи), посткризового періоду; види етнічних конфліктів: соціально-економічні, культурно-мовні; політичні; територіальні; психологічні чинники етнічних конфліктів: етнічна та національна упередженість, націоналістичні настрої; шляхи розв'язання етнічних конфліктів: застосування правових механізмів, переговори, інформаційний шлях.
Основна література
|
|
|
1. Савицька О. В. Етнопсихологія: навч. посібн. / О. В. Савицька, Л.М. Співак. – К. : Каравела, 2011. – С. 134 – 142.
2. Шелехов И.Л. Основы этнологии и этнопсихологии : учебное пособие / И. Л. Шелехов, Ж.А. Гумерова. – Томск : Издательство Томского государственного педагогического университета, 2013. – С. 208- 229. – Режим доступу: chrome-extension://mhjfbmdgcfjbbpaeojofohoefgiehjai/index.html
3. Этнопсихология. Учебно-методическое пособие для студентов высших учеб. заведений / Сост. Я.С. Сунцова, С.А. Вьюжанина. – Ижевск: Изд-во «Удмуртский университет», 2015. – С.98-106. – Режим доступу: chrome-extension://mhjfbmdgcfjbbpaeojofohoefgiehjai/index.html
4. Мандель Б.Р. Этнопсихология: учеб. пособие / Б.Р. Мандель. – 2-е изд., стер. Москва: Флинта, 2014. – Часть IV. Взаимоотношения, взаимодействия, конфликты и войны – этнопсихологические аспекты. – Режим доступу: http://coollib.com/b/343711
5. Cтефаненко Т. Г. Этнопсихология: учебник для высших учебных заведений. – М. : Аспект Пресс, 2008. – С. 115 – 168.
Додаткова література
1. Брагин А. А. Регулирование этнических конфликтов: предупреждение и разрешение: научно-практическое пособие / А.А. Брагин, И.С. Максимов. – Белгород : ООНИ и РИД Белгородского юридического института МВД России, 2008. – С.10-89.
2. Крысько Г. В. Этническая психология. – М. : Академия, 2008. – С.218-234.
|
|
|
3. Старченко В.В. Этнические конфликты как предмет социально-психологического анализа / В.В. Старченко // Вестник Северо-Осетинского государственного университета имени Коста Левановича Хетагурова. – 2014. – № 3. – С. 139-143. – Режим доступу: http://elibrary.ru/item.asp?id=23101171
4. Гуриева С.Д. Психологические причины возникновения этнических конфликтов / С.Д.Гуриева // Конфликтология XXI века. Пути и средства укрепления мира: материалы Второго Санкт-Петербургского международного конгресса конфликтологов. Санкт-Петербург, 3-4 октября 2014 г. – С.-Пб., 2014. – С. 207-211. – Режим доступу: http://elibrary.ru/item.asp?id=22504965
Самостійна робота
Самостійна робота студентів – важлива складова ефективної підготовки фахівців будь-якого освітньо-кваліфікаційного рівня та будь-якої спеціальності. Самостійна робота – це цілеспрямована, внутрішньо мотивована студентом у сукупності виконуваних дій і коригована ним у процесі і результаті діяльність. Її виконання вимагає достатньо високого рівня самосвідомості, рефлексивності, самодисципліни, особистої відповідальності студента.
Самостійна робота сприяє самовдосконаленню і самопізнанню студента.
Метою самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни “Етнопсихологія” є як поглиблення, розширення і вдосконалення знань, умінь і навичок, так і формування нових знань про етнопсихологічну своєрідність людей, які належать до різних етнічних об’єднань.
|
|
|
Тому з дисципліни “Етнопсихологія” самостійна робота здійснюється у двох формах:
· самостійне вивчення окремих питань теми;
· конспектування першоджерел;
· написання реферату.
Основою для вивчення питань є літературні джерела, наведені у переліку. При наявності незрозумілих питань студентам рекомендується звертатися за консультаціями до викладача з метою отримання необхідних роз’яснень щодо організації самостійної роботи та можливого розширення списку літературних джерел.
Термін „конспектування” означає короткий виклад певної статті, монографії, виступу тощо. Конспектування необхідне не тільки для кращого розуміння навчального матеріалу, але й для глибшого чи нового (під новим кутом зору) осмислення законспектованого матеріалу. Для цього конспект повинен бути коротким, ясним, повним і точним. Для досягнення більшої точності основні положення праці необхідно записувати в формулюваннях автора, вказуючи сторінку, на якій викладена думка. Повнота конспекту досягається за рахунок фіксації основних положень роботи, відтворення логіки авторського викладення матеріалу.
|
|
|
Для того щоб мати можливість працювати з конспектом (записувати свої зауваження і розміркування) краще за все конспектувати тільки на одній сторінці листка, залишаючи іншу пустою.
Під час користування корисно джерело читати принаймні два рази. Читаючи перший раз складається головне враження про працю. Читаючи вдруге, виділяється головний зміст, який конспектується.
Конспектуючи наукову працю, слід спиратись на її основні структурні елементи: гіпотезу, теоретичну та експериментальну перевірку гіпотези, факти, емпіричні та теоретичні узагальнення, методику експерименту.
Гіпотеза – передбачення (на основі наявних знань) про існування якоїсь закономірності, причини явища або зв‘язку декількох явищ. Наприклад, на основі фактів про розвиток психіки дитини в процесі навчання, можна висунути більше розвинуті здібності до довільного запам‘ятовування, або, знаючи про те, що психіка людини розвивається й функціонує як цілісне утворення, можна висунути гіпотезу про взаємозв‘язок мовлення й рівня розвитку мислення.
Теоретична перевірка гіпотези – це співставлення передбачення із вже доведеними положеннями, принципами, в ході якого виявляється логічна несуперечливість висунутої гіпотези та цих принципів. У процесі експериментальної перевірки гіпотези її правильність встановлюється дослідним шляхом, на основі аналізу даних, отриманих у дослідженні.
Фактами називаються події, явища, які досліднику вдалося помітити й зафіксувати.
Емпіричне узагальнення – це об‘єднання явищ об‘єктів на основі тільки зовнішніх ознак. Теоретичне узагальнення – це об‘єднання об‘єктів (явищ), схожих за істотними ознаками, які визначають специфіку даного явища.
Наприклад, усіх учнів на основі спостереження можна розподілити на дві групи – дисципліновані та недисципліновані (емпіричне узагальнення, оскільки враховується тільки зовнішня характеристика учнів). Учнів об‘єднано залежно від властивості темпераменту (теоретичне узагальнення, оскільки тут пояснюється причина недисциплінованості одних і дисциплінованості інших).
В методику експерименту включене завдання для досліджуваних (інструкція, матеріал для роботи і т.д.), опис умов проведення досліду (експеримент груповий чи індивідуальний, тривалість тощо), склад і кількість досліджуваних, визначення залежних і незалежних змінних.
Знання структурних елементів наукової роботи допомагає читати і конспектувати (згодом аналізувати на семінарі) наукові публікації.
Під час конспектування важливо відразу знаходити значення незрозумілих термінів, використовуючи різноманітну довідникову літературу.
Критерії оцінювання законспектованого першоджерела:
· обсяг виконаної роботи;
· логічна послідовність і зв’язаність матеріалу;
· повнота викладу змісту;
· збереження основної ідеї через увесь конспект;
· охайність оформлення;
· орфографічна грамотність.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 291; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!