Тема 15 Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування

Поняття та мета примусових заходів медичного характеру (ст.92 КК). Підстави їх застосування.

Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного харак­теру (ст.93 КК).

Види примусових заходів медичного характеру та критерії їх призна­чення (ст.94 КК). Продовження, зміна та припинення застосування при­мусових заходів медичного характеру (ст.95 КК). Зарахування часу засто­сування примусових заходів медичного характеру в строк покарання.

Примусове лікування (ст.96 КК). Мета та підстави його застосуван­ня. Особи, до яких застосовується примусове лікування.

Тема 16 Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх

Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх як вияв гуманізму кримінального законодавства України.

Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності із за­стосуванням примусових заходів виховного характеру. Підстави такого звільнення.

Види примусових заходів виховного характеру та особливості їх призначення. Наслідки ухилення неповнолітнього від застосування до нього примусових заходів виховного характеру.

Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх, особливості їх застосування (ст.ст. 98-102 КК).

Особливості призначення покарання неповнолітнім (ст.103 КК). Призначення позбавлення волі неповнолітнім за сукупністю злочинів або вироків.

Особливості застосування до неповнолітніх звільнення від відбу­вання покарання з випробуванням (ст. 104 КК).

Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповіда­льності та відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давно­сті (ст. 106 КК).

Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочини у віці до 18 років (ст.107 КК).

Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років (ст.108 КК).

Тема 17 Головні питання Загальної частини кримінального права іноземних держав

Загальна характеристика кримінального законодавства Росії та ін­ших держав СНД.

Кримінальне законодавство зарубіжних держав – Англії, США, Франції, Німеччини, Японії. Англо-американська і континентальна сис­теми кримінального права. Реформи кримінального законодавства, які здійснюються протягом останніх десятиріч у деяких зарубіжних розви­нутих державах.

Основні інститути Загальної частини кримінального права зарубіж­них держав.

Наука кримінального права. Виникнення та основні етапи розвитку науки кримінального права. Глосатори (італійська школа), середньовічні доктрини кримінального права (Німеччина, Італія, Франція, Голландія). Класична школа кримінального права: її виникнення, сутність, етапи розвитку. Вплив творів ІІІ.-Л. Монтеск'є та Ч. Беккаріа на становлення класичної школи. Французький, німецький та російський напрями кла­сичної школи кримінального права (А. Фейєрбах, К. Грольман, М.С. Таганцев, М.Д. Сергеєвський, О.Ф. Кистяківський). Значення кла­сичної школи кримінального права, її вплив на кримінальне законодав­ство та на правозастосування.

Виникнення антропологічної школи кримінального права та її по­дальша еволюція. Основні погляди антропологів (Ч. Ломброзо, Е. Фері, Р. Гарофало) та їх вплив на науку кримінального права.

Виникнення соціологічної школи кримінального права та її пода­льша еволюція. Поширення поглядів цієї школи в Європі, Росії, Латин­ській Америці. Основні погляди соціологів (Ф. Ліст, Ван Гамель, А. Прінс,   Г. Тард, І.Я, Фойницький, М.П. Чубинський та ін.). Вплив со­ціологічної школи на кримінальне законодавство кінця XIX та XX ст.ст.

Розвиток науки кримінального права в другій половині XX ст. Но­вий соціальний захист. Фінальна теорія кримінального права. Нормати­візм. Неоантропологізм. Оцінка цих напрямків, їх вплив на кодифікацію кримінального законодавства другої половини XX ст., на законотворчі роботи та на правозастосування.

 

Тема 18 Поняття Особливої частини кримінального пра­ва, її система та значення. Наукові основи кваліфікації злочинів

Поняття Особливої частини кримінального права України: як галузі права, галузі наукових знань та навчальної дисципліни.

Специфіка Особливої частини кримінального права та її єдність і зв’язок із Загальною частиною. Система Особливої частини криміналь­ного права. Сучасне уявлення про ієрархію цих цінностей та його вплив на систематизацію Особливої частини кримінального права.

Структура Особливої частини Кримінального кодексу України. Критерії поділу на розділи та статті. Співвідношення кримінально-правової норми та статті Особливої частини Кримінального кодексу.

Наука Особливої частини кримінального права та її роль у розкрит­ті змісту норм Особливої частини кримінального права та статей Кримі­нального кодексу.

Значення судової практики та її узагальнень з окремих категорій кримінальних справ для правильного розуміння і застосування криміна­льно-правових норм Особливої частини.

Значення Особливої частини кримінального права. Завдання Особ­ливої частини в механізмі соціального контролю злочинності.

Система курсу Особливої частини кримінального права, специфіка його вивчення на окремих факультетах ВНЗ системи МВС України.

Поняття і види кваліфікації злочинів.

Злочин та склад злочину як фактична і правова підстави кваліфіка­ції злочинів.

Вчинення злочину - фактична підстава притягнення до криміналь­ної відповідальності й кваліфікації скоєного.

Поняття, ознаки та елементи злочину. Одиничні злочини і множин­ність злочинів, їх види.

Склад злочину - правова модель і основа кваліфікації злочинів. По­няття і ознаки складу злочину. Обов'язкові й факультативні ознаки складу злочину. Класифікація складів злочинів.

Конкуренція норм Особливої частини Кримінального кодексу. Пра­вила кваліфікації при конкуренції норм. Відмінність конкуренції від колізії правових норм, шляхи подолання колізії.

Значення правильної кваліфікації злочинів для здійснення пра­восуддя. Правильна кваліфікація як необхідна умова дотримання законності, прав і свобод людини. Значення правильної кваліфікації для визначення рівня і стану злочинності та обліку злочинів.

Тема 19 Злочини проти основ національної безпеки Укра­їни

Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти націона­льної безпеки України. Особливості суб’єктивної сторони цих злочинів. Злочини, що посягають на основи конституційної системи.

Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституцій­ного ладу або на захоплення державної влади. Види дій. Момент закін­чення злочину. Його кваліфікуючі ознаки.

Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Види дій. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі та особливо квалі­фікуючі ознаки.

Посягання на життя державного чи громадського діяча. Особливос­ті потерпілого від цього злочину. Момент закінчення злочину. Мотив злочину. Відмежування від умисного убивства.

Державна зрада. Поняття і форми державної зради. Суб’єктивні ознаки державної зради. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду.

Шпигунство та його форми. Суб’єкт шпигунства. Відмінність шпи­гунства від державної зради у формі шпигунства. Спеціальні умови зві­льнення від кримінальної відповідальності за шпигунство.

Диверсія: поняття та види диверсійних дій. Зміст мети як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони складу злочину диверсії. Відмінність диверсії від терористичного акту, а також від суміжних злочинів проти життя та здоров’я особи, власності, довкілля та громадської безпеки.

 

---

Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 380; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!