Тема 3 Поняття злочину, його види та стадії
Злочин як явище реальної дійсності, тобто як конкретний акт вольової поведінки людини. Поняття злочину. Його історично мінливий характер.
Визначення поняття злочину: 1) формальне; 2) матеріальне; 3) формально-матеріальне, їх сутність. Поняття злочину в ч. 1 ст. 11 Кримінального кодексу України.
Ознаки злочину. Суспільна небезпечність як матеріальна ознака злочину. Значення суспільної небезпечності. Протиправність як формальна ознака злочину. Співвідношення суспільної небезпеки і протиправності.
Винність як ознака злочину, її зміст та значення.
Караність як невід’ємна ознака злочину. Співвідношення караності як ознаки злочину і фактичного призначення покарання за злочин.
Органічна єдність ознак злочину.
Значення ч.2 ст.11 Кримінального кодексу для визначення поняття злочину.
Елементи злочину як явища реальної дійсності: об’єкт, суб’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона злочину.
Місце злочину в системі правопорушень. Критерії відмежування злочинів від інших правопорушень. Питання про відмежування злочинів від інших правопорушень у науці кримінального права.
Класифікація злочинів залежно від ступеня тяжкості. Критерії класифікації. Злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі й особливо тяжкі. Значення законодавчої категорізації злочинів (ст.12 КК).
Поняття і види стадій вчинення злочину.
Закінчений та незакінчений злочини (ст.13 КК). Поняття закінченого злочину (ч.І ст.13 КК). Єдність об’єктивної та суб’єктивної сторін у закінченому злочині. Момент закінчення злочину з так званими „матеріальним”, „формальним” та усіченим складом.
|
|
|
Поняття і види незакінченого злочину (ч.2 ст.13 КК).
Поняття готування до злочину, його об’єктивні та суб’єктивні ознаки (ч.І ст.14 КК). Види готування до злочину: підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину; пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину; підшукування співучасників; змова на вчинення злочину; усунення перешкод; інше умисне створення умов для вчинення злочину. Кримінально-правова оцінка готування до злочину невеликої тяжкості (ч.2 ст.14 КК). Відмежування готування до злочину від виявлення умислу. Поняття замаху на злочин, його об'єктивні та суб’єктивні ознаки (ч. 1 єт. 15 КК). Види замаху на злочин.
Поняття і ознаки закінченого замаху на вчинення злочину (ч.2 ст.15 КК) і незакінченого замаху на вчинення злочину (ч.З ст.15 КК). Непридатний замах на злочин: замах на непридатний об’єкт і замах із непридатними засобами. Значення поділу замаху на злочин на види. Відмежування замаху на злочин від закінченого злочину. Відмежування замаху на злочин від готування до злочину.
|
|
|
Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (ст.16 КК). Підстави кримінальної відповідальності за незакінчений злочин. Кваліфікація незакінченого злочину.
Добровільна відмова при незакінченому злочині (ст.17 КК). Поняття добровільної відмови від вчинення злочину та її ознаки. Мотиви добровільної відмови. Стадії вчинення злочину, на яких можлива добровільна відмова від злочину. Правові наслідки добровільної відмови від злочину (ч.2 ст. 17 КК).
Діяльне каяття при вчиненні злочину: поняття і види. Відмінність діяльного каяття від добровільної відмови від вчинення злочину.
Тема 4 Склад злочину
Поняття складу злочину і його значення. Вичерпний перелік складів злочинів у чинному законодавстві. Співвідношення злочину і складу злочину.
Ознаки складу злочину. Ознаки складу злочину, які характеризують об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт, суб’єктивну сторону злочину як елементи складу злочину.
Ознаки конкретного, родового та загального складу злочину.
Поділ ознак загального складу злочину на обов’язкові та факультативні; значення такого поділу.
Види конкретних складів злочинів. Конкретний склад злочину і кваліфікація злочину.
|
|
|
Тема 5 Об’єкт злочину. Об’єктивна сторона злочину
Поняття об’єкта злочину. Дискусія відносно об’єкта злочину в науці кримінального права.
Об’єкт злочину в реальній дійсності.
Безпосередній об'єкт злочину. Ознаки .основного і додаткового безпосередніх об’єктів у конкретних складах злочинів.
Ознаки об’єкта у родовому та загальному складі злочину (так звані родовий та загальний об’єкт).
Поняття предмета злочину та його місце в структурі складу злочину.
Поняття та ознаки об’єктивної сторони злочину. Ознаки складу злочину, які характеризують об’єктивну сторону. Поділ ознак об’єктивної сторони загального складу злочину на обов’язкові та факультативні. Значення об’єктивної сторони злочину.
Суспільне небезпечне діяння. Форми вираження діяння згідно зі ст. 11 КК: дія або бездіяльність. Сукупність ознак, якою визначається поняття діяння: суспільна небезпечність; протиправність; конкретний характер поведінки людини; свідомий акт поведінки людини; вольовий акт поведінки людини.
Поняття та ознаки дії. Класифікація дій: прості й складні; фізичні та інформаційні. Значення способу вчинення злочину. А також засобів і знаряддя для характеристики злочинної дії.
|
|
|
Бездіяльність. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
Непереборна сила, непереборний фізичний примус, психічний примус та їх значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільне небезпечну дію або бездіяльність.
Суспільне небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони злочину. Поняття суспільне небезпечних наслідків. Розподіл цих наслідків, залежно від характеру і обсягу шкоди, заподіяної діянням об’єкту, на наслідки у вигляді реальної шкоди і наслідки у виді створення загрози (небезпеки) заподіяння шкоди. Види суспільне небезпечних наслідків: матеріальні й нематеріальні; основні й додаткові.
Прийоми законодавчого опису злочинних наслідків. Склади злочинів з ознаками злочинних наслідків (так звані „матеріальні” склади або злочини з „матеріальним” складом) і склади злочинів без ознак злочинних наслідків (так звані „формальні” склади або злочини з „формальним” складом). Значення суспільне небезпечних наслідків.
Причинний зв’язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільне небезпечними наслідками. Поділ причинного зв’язку на необхідний та випадковий, безпосередній та опосередкований.
Місце, час, обстановка, спосіб, засоби та знаряддя вчинення злочину, їх значення для характеристики об’єктивної сторони злочину та об’єктивної сторони складу злочину.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 401; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!