НЕОМІФОЛОГІЗМ КИЇВСЬКОЇ ШКОЛИ ПОЕТІВ
План.
1. Київська школа поетів: аналіз етапів зародження, розвитку та визнання художніх цінностей творчого покоління. Загальний огляд літературознавчих праць за вказаною темою.
2. Неоміфологізм та фольклористичні ремінісценції в ліриці В.Голобородька („Ікар на метеликових крилах”, „Калина об Різдві”).
3. Духовне буття лірики В.Кордуна: від поганства до християнства („Зимовий стук дятла”).
4. Світло і чуття речей поезії М.Воробйова („Слуга півонії”).
5. Ознаки європейського авангарду в ліриці М.Григоріва („Сади Марії”).
ЗАВДАННЯ: З'ясувати значення літературознавчих термінів: верлібр, екзистенція, структуралізм, сюрреалізм, фольклоризм, герметизм, неоміфологізм, концепт, концептуальне поле.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Голобородько В. Посівальником через усе життя // Українське слово. Хрестоматія укр. літ-ри та літ. критики ХХ ст. – У 4 кн. – Кн. 4. – К.: Аконіт, 2001. – 799 с. – С. 210-213.
2. Дзюба І. У дивосвіті рідної хати //Дніпро. – 1965. – №4. – С.145-152.
3. Дударенко Л. Синкретизм у метафорі Михайла Григоріва // Слово і час. – 2003. – №12. – С. 70-74.
4. Кавуненко О. Опала й тріумф поета, або ж життя по цей бік дроту // Київ. – 1994. – №8-9. - С.146-149.
5. Ковалів Ю. „Чорний плуг білого птаха” (В. Голобородько. Збірка поезій „Ікар на метеликових крилах”, „Калина об Різдві” // Літературна Україна.-1994. – 17 лют.
6. Кузьменко О. Художня інтерпретація дійсності в поезіях Василя Голобородька та Василя Стуса 1960 – поч. 1970-х // Вітчизна. – 2002. – № 3-4. – С. 138-144.
|
|
|
7. Моренець В. Слово, що випало з мовчання філософів // М. Григорів „Сади Марії”. –К.: Світо-Вид, 1997. – С. 5-33.
8. Моренець В. Слово, що випало з мовчання філософів // Слово і
час. – 1997. – № 4.
9. Найден О. Микола Воробйов — поет і художник // Слово і Час. – 1992. – № 9
10. Рубан В. Київська школа // Кур’єр Кривбасу. – 2003. – № 168. – С.142-151.
11. Рябчук М. Вода догоряє під кленом //Вітчизна. – 1986. –№ 9.
12. Стус В. [Про поезію Віктора Кордуна] //Кордун В. Сонцестояння. – К.: Укр. письменник, 1992. – С. 288-296.
Практичне заняття № 4
ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРИЧНОЇ РОМАНІСТИКИ 1960-1980-Х РР.
ПЛАН
1. Стильове розмаїття жанру історичної прози. Поглиблення психологічності, урізноманітнення форм і засобів художнього мислення. Перегук з класичними традиціями у творчості цього покоління. Загальний огляд літературознавчих праць за вказаною темою.
2. Композиційний “перегук” епох у романі “Диво” П.Загребельного як вираження концепції історичної пам’яті. Образна система твору. Художній вимисел і правда. Узагальнено-філософські роздуми про владу і мистецтво; талант і державу; тлінне і вічне.
3. Жанрово-стильові особливості роману-балади “Мальви” Р.Іваничука (подолання соцреалістичних канонів у потрактуванні історичних подій, авторське визначення “роман-балада”; самобутність фабули твору (пісенність, баладність, притчевість). Образна система твору. Образ-символ церкви на чужині; символізм імені Марія; тяжіння до відродження втраченої духовності.
|
|
|
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛДЖЕРЕЛ
1. Галич О., Нестерук С. Символічна проза П.Загребельного 90-х років //Вітчизна. – 1999. – №5-6.
2. Демчук О. Велике таїнство творіння в романі П.Загребельного “Диво” //Українська мова та література в школі . – 1998. – вересень – число 34.
3. Дончик В.Г. Істина – особливість : Проза Павла Загребельного. – К. , 1984.
4. Несетрук С. Образи-символи в творчості П.Загребельного //Слово і час . –1999. – № 8.
5. Осадча І. Ім’я літературного героя як характеротворчий засіб (за творами П.Загребельного про Київську Русь) //Дивослово. – 2000. – № 7.
6. Фащенко В. Павло Загребельний : нарис творчості. – К., 1984.
7. Шпиталь А. Диво від Загребельного. Мандрівка лабіринтами творчості //Українська мова та література. – 1999. – число 37.
8. Денисюк І. Мислячий історичний роман // Іваничук Р. Яничари. – Л.: Каменяр, 1992. – 188 с.
9. Насімчук Г. Історіософська концепція роману “Орда” Р.Іваничука та її мистецька реалізація // Укр. л-ра. в загальноосвітній шк. – 2004. – №7. – С. 55–59.
|
|
|
10. Роздольська І. “...Я для себе усе з’ясував” // Дзвін. – 2001. – №4. – С. 136–144.
11. Слабошпицький М. Роман Іваничук. Літературно-критичний нарис. – К.: Рад. письменник, 1989. – 206 с.
12. Слабошпицький М. Чи була в Авіценни табакерка, або мистецтво писати історичні романи // Вітчизна. – 1989. – №4. – С. 153–158.
МОДУЛЬ ІІ
Практичне заняття № 5
ДЕТЕРМІНОВАНІСТЬ “ХИМЕРНОЇ ПРОЗИ” В ЛІТЕРАТУРІ
План.
1. Виокремленість “химерної прози” з літератури соцреалізму (фольклорно-міфологічна література) на сторінках часописів 70-80-х рр. Художні компоненти “химерної прози”. Загальний огляд літературознавчих праць за вказаною темою.
1. Химерність, умовність, алегоризм як ознака творів української прози 1960-70-х років (О.Ільченко “Козацькому роду нема переводу, або Козак Мамай і Чужа молодиця”, В.Дрозд “Ирій”, В.Міняйло “Вічний Іван”, дилогія “Зорі та оселедці”, “На ясні зорі”, П.Загребельний “Левине серце”, Ю.Щербак “Хроніка міста Ярополя”, Є.Гуцало трилогія “Позичений чоловік”)
2. Ознаки модерної форми і традиційного змісту в дилогії Василя Земляка “Лебедина зграя” і “Зелені млини”:
- реалізм;
- умовність,
- філософічність,
- фольклорна поетика,
- засоби гротеску, сміху, іронії,
- біблійна проекцій української історії.
- Образна система твору: український народ у всьому своєму багатоголосі. Образи-персонажі. Образи-символи.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 356; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!