ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ
Типи нестандартних занять
Сьогодні у практиці роботи дошкільних закладів ефективно використовуються нестандартні форми організації навчання: заняття по підгрупах, які формуються з урахуванням вікових особливостей дітей. Вони поєднуються з гурткової роботою: за ручної праці, з образотворчої діяльності. Заняття збагачуються ігровими та казковими сюжетами. Дитина, захоплюючись задумом гри, не помічає прихованої навчальної задачі.
Ці заняття допомагають вивільнити час дитини, яке він може використовувати на свій розсуд: відпочити або зайнятися тим, що для нього цікаво чи емоційно значуще. Метод проектів використовується сьогодні не тільки в процесі проведення занять з природознавчого виховання дітей. Його використання характеризує пошук вихователями нових форм організації процесу навчання та проведення занять з дітьми в закладах.
Метод проектів досить широко застосовується сьогодні в роботі з вихованцями різновікових груп, груп короткочасного перебування дітей у дошкільному закладі. При цьому, як вважає Н.А. Короткова та ряд інших дослідників, заняття в цьому випадку, на відміну від традиційного підходу, можна проводити у формі спільної партнерської діяльності дорослого з дітьми, де дотримується принцип добровільного включення в діяльність. Особливо це стосується занять продуктивними видами діяльності: конструюванням або ліпленням, малюванням, аплікацією [18, 54].
|
|
|
Широко використовуються різні форми «занять із захопленням», насичені іграми і самостійними творчими справами. Все це, безумовно, робить заняття більш цікавим, привабливим, більш результативним.
На ігрових заняттях весь комплекс освітніх завдань розв’язують за допомогою спеціально підібраних ігор (дидактичних, рухливих, елементів ігор-театралізацій, конструксторсько-будівельних тощо) чи ігрових вправ, які можуть бути об'єднані спільною темою чи сюжетною лінією. Послідовність ігор визначається їхнім змістом та певними методичними закономірностями побудови того чи того заняття з пізнавального, фізичного, мовленнєвого, соціально-морального розвитку тощо.
Cюжетно-ігрові (сюжетні) заняття відрізняються від інших насиченістю ігровими ситуаціями, сюрпризними моментами, імітаціями та іншими ігровими прийомами подачі, закріплення, узагальнення програмового матеріалу. При цьому всі заплановані види роботи з дітьми підпорядковуються єдиному сюжету. В основу сюжету можуть бути покладені улюблені літературні твори, дитячі кіно- і мультфільми, реальні й вигадані ситуації дитячого буття. Дуже цікаво проходять такі заняття з фізичного, художньо-естетичного, пізнавального, мовленнєвого розвитку тощо [12, 114].
|
|
|
Широке застосування в практиці організації і проведення занять отримали такі форми, як заняття-бесіда і заняття-спостереження. Дані форми застосовуються в старших групах дитячого закладу [12, 115].
Популярністю користуються казкотерапевтичні заняття. Казкотерапевтичні заняття з дітьми – це особлива, безпечна форма взаємодії з дитиною, що найбільшою мірою відповідає особливостям дитячого віку. Це можливість формування моральних цінностей, здійснення корекції небажаної поведінки, спосіб формування необхідних компетенцій, що сприяють конструктивної соціалізації дитини.
Казки існували завжди. Напевно, як тільки людина навчилася говорити, він став придумувати і розповідати своїм дітям чарівні історії про подвиги, пригоди, таємниці, Красуня і Чудовисько. Багато казки передавалися з вуст у вуста сотні років – вони стали народними. А інші – були навічно забуті. Казки давно привертали увагу поетів і філософів, а відносно недавно, казками зацікавилася психологія. Так виникла казкотерапія – психологічна техніка роботи з казками і фантастичними історіями.
Казкотерапія – це форма пізнання і лікування душі, як і будь-яка інша психотерапія. Казкотерапія досліджує казки як форму існування і прояву психічних процесів і створює казки, благотворно впливають на психіку. Казкотерапія концентрує свою увагу на сюжетності психічних процесів, тобто на що відбуваються з душею історіях. Ці історії архетипичности, тобто, універсальні для людей будь-яких культур і часів.
|
|
|
Казкотерапія виходить з того, що несвідоме розвивається і проявляє себе за певними схемами, кількість можливих варіантів яких досить обмежена і пізнаване. Такі схеми передаються від матері до дитини у формі казок. І саме за допомогою казок найзручніше вивчати архетипи – адже багато казки різних народів за своєю суттю дуже схожі. У цьому сенсі казкотерапія є формою глибинної психотерапії, хоча за своєю доступності та універсальності вона цілком застосовна для задач «поверхневих» і «поточних».
Казкотерапія, по суті, є найстарішим психологічним і педагогічним методом впливу на дітей. Знання про світ, про філософію життя передавалися з вуст у вуста, листувалися, читалися, усмоктувалися споконвіку з молоком матері.Сьогодні ми співвідносимо з цим термін – казкотерапія. Казкотерапія – це спосіб передачі знань про духовний шлях душі і соціальної реалізації людини – таке дослівне значення дає психологія.
Казко терапія застосовується не лише в роботі з дітьми. Однак віковий діапазон, що охоплюється казкотерапією, не обмежений – розповідати, слухати і придумувати казки можуть не тільки діти, але і дорослі, і навіть люди похилого віку. Казкотерапія асоціюється з "дитячим" методом тому, що вона звернена до чистого і сприйнятливому дитячому початку кожної людини.
Використання дидактичних казкотерапевтичних тренінгів у форматі дошкільної освіти дозволяє дітям легко і швидко засвоювати необхідні знання [6, 35 – 41].
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 170; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!