ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ



ВСТУП

Актуальність дослідження. У дощкільний період при сприятливих умовах життя інтенсивно розвивається інтелектуальна й емоційно-вольова сфера дитини, закладаються основи правильного відношення до предметів й явищ навколишнього середовища. Важливий фактор впливу на дітей – систематична, цілеспрямована, навчально-виховна робота, у якій особливе місце займає процес ознайомлення із природою.

Прилучення людини до природи через її пізнання завжди служило засобом формування її світогляду. Природознавча освіта стала особливо важливою на сучасному етапі історичного розвитку, коли господарська діяльність людини надзвичайно змінила природний вигляд землі. На перший план вийшло завдання формування науково обґрунтованого погляду
на природу, який опирається на повноцінний інтелектуальний і моральний розвиток підростаючого покоління.

Навчальний процес у дитячому садку розглядається більшістю вчених як комплексна проблема формування фізичних, етичних, морально-вольових
й інтелектуальних якостей особистості дитини. Першочергове значення надається досягненню належного розумового рівня, що становить основу психічної готовності дітей до систематичного навчання. Ознайомлення
із природою при спеціальній організації навчання приносить позитивні результати в розвитку сприйняття, мислення й мови кожної дитини.

Такі психологи, як Л. С. Виготський, Б. Г. Ананьєв, Г. С. Костюк, О. Н. Кабанова-Меллер, О. О. Люблінська, Н. А. Менчинська, Л. В. Занков, В. В. Давидов й ін. у своїх дослідженнях показали, що між навчанням, розвитком і вихованням існує тісний звязок. Багато зроблено у рішенні проблеми співвідношення навчання й розвитку в дидактичному плані лабораторією, якою керував Л. В. Занков. У дослідженнях цієї лабораторії стверджується, що навчання, спрямоване тільки на засвоєння знань
і вироблення навичок, не може результативно впливати на розвиток дітей.

Коли говорять про розвиваючі можливості навчання природознавству, то звертають увагу на зміст предмета, логіку його побудови; чи відповідають вони виявленню причинно-наслідкових зв’язків, у розкритті яких розвиваються багато рис особистості дітей, їхня психічна діяльність,
і, насамперед, мислення.

Через комплексний зміст предмета природознавства, який базується
на багатьох науках, на перший план висувається завдання приведення його
в єдину систему, встановлення строгої послідовності у вивченні. Власне кажучи, всі види роботи при вивченні природознавства містять у собі можливості розвитку, навчання та виховання дітей: мислення, памяті, уяви, інтересу.

Сутність природознавчої освіти і виховання становлять цілеспрямований процес формування відповідального відношення дошкільників до навколишнього природного середовища у всіх видах навчальної, суспільно-трудової діяльності й спілкування із природою. У звязку із цим воно не може здійснюватися в рамках окремого й навіть особливого предмета, а вимагає участі всіх предметів у їхньому взаємовязку. Особлива увага повинна приділятися діяльності дітей по вивченню й охороні навколишнього середовища, формуванню їх морально-естетичного відношення до природи.

Таким чином, актуальними питаннями дошкільної освіти і, зокрема, природознавчої є розвиток особистості дитини, її творчого потенціалу, активності у пізнанні, практичного спрямування теоретичних знань. Тому постає питання впровадження таких форм, методів, прийомів і засобів, які б інтенсифікували навчальний процес, максимально активізували самостійну пізнавальну діяльність. Серед таких форм і методів знаходять своє місце і нестандартні заняття природознавства. Актуальність дослідження полягає в тому, що за широкого впровадження нестандартних форм і методів на заняттях природознавства стануть можливими наступні дії: створення комфортного середовища для навчання, активізація модальності сприйняття, орієнтація на практичну діяльність, систематизація знань, флотування стійкого пізнавального інтересу до природознавства тощо.

Об’єктом дослідження є процес навчання природознавства
у дошкільному закладі.

Предмет дослідження – шляхи і засоби застосування нестандартних форм навчання в процесі вивчення природознавства у дошкільному закладі.

Метою кваліфікаційної роботи є вивчення та висвітлення шляхів і засобів застосування нестандартних форм навчання в процесі вивчення природознавства, шляхів та прийомів їх удосконалення, які сприяють кращому формуванню природничої свідомості дітей, становленню відповідального відношення дошкільників до природного середовища.

Для досягнення мети дослідження ми поставили наступні завдання:

1) висвітлити організацію навчального процесу на заняттях з природознавства;

2) охарактеризувати типи нестандартних занять;

3) проаналізувати метод проектів як складову частину нестандартних занять.

Методи дослідження. Для розв’язання усіх поставлених завдань використовувався теоретичний аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури.

Практичне значення дослідження. Матеріали дослідження можуть бути використані при написанні наукових та пошукових праць з даної проблематики, в процесі підготовки до занять з педагогіки, та методики викладання природознавства. Вони становлять підґрунтя для подальших педагогічних досліджень з цієї проблематики.

Теоретичне значення дослідження полягає в психолого-педагогічному обґрунтуванні поняття «нестандартні форми навчання», визначенні форм нестандартних засобів навчання, детальному висвітленні методу проектів.

Структура дослідження. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.


 

РОЗДІЛ І

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 204; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!