Аналіз форм організації навчання з природознавства
У попередньому підрозділі ми визначили, що основною формою організації навчання є заняття. Ознайомлення дітей з природою – одне із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об’єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.
Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі.
спортивні змагання чи таке інше. В кожному дитинячому садку є по декілька живих куточків, мешканцями яких являються папуги, канарейки, морські свинки, хом’ячки, рибки тощо. А також зелений куточок, де можна побачити багато різних квітів. Як же проходять заняття по ознайомленню дітей з природою? Даний проект присвячений методиці організації діяльності з дошкільниками в куточку природи [23, 41].
Основою для створення навчально-виховної програми для дітей дошкільного віку є Базовий компонент дошкільної освіти. Цей документ окреслює оптимально необхідні, однак достатні для дітей дошкільного віку знання та вміння з різних сфер суспільного життя.Стратегія побудови Базового компонента дошкільної освіти відповідає Міжнародній конвенції про права дитини і спрямована на реалізацію положень Закону України «Про освіту», Державних національних програм «Освіта» («Україна ХХІ століття») та «Діти України». В основу Базового компонента покладено якість розвитку, вихованості та навченості дитини перших семи років життя. Відповідно до його вимог експертиза діяльності дошкільних освітніх закладів полягатиме у встановленні відповідності різнобічного розвитку дитини на момент закінчення терміну її перебування в одному з них і вступу до школи мінімально обов’язковим вимогам [5, 59].
|
|
|
Основними засадами створення Базового компонента дошкільної освіти виступають: визнання своєрідності, унікальності, особливої ролі дошкільного дитинства в становленні особистості, врахування сензитивності даного періоду для становлення первинного схематичного світогляду, супідрядності мотивів, довільної поведінки, внутрішніх етичних інстанцій, самосвідомості; забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку особистості; інтегрований підхід до організації змісту освіти; пріоритет актуальних потреб сьогодення, активного проживання дитиною кожного вікового відрізку життя як важливої передумови її успішного розвитку в наступні роки; особистісно-орієнтована модель дошкільної освіти; забезпечення багатокомпонентності, наступності між дошкільною та початковою загальноосвітньою підготовкою. З огляду на це особливого значення набуває диференціація понять «розвиток», «виховання», «навчання», «освіта» на основі сучасних наукових підходів.
|
|
|
Розвиток– це становлення дитини як суб’єкта життєдіяльності, соціальної істоти, здатної ціннісно ставитися до природи, людей, що її оточують, предметного світу, витворів мистецтва, самої себе.
Виховання – залучення дитини до системи вироблених людством цінностей, організація умов для її духовного зростання, формування основ ціннісного ставлення до дійсності, створення фонду “хочу”.
Навчання– засвоєння дитиною знань, оволодіння уміннями й навичками, здатність використовувати їх у житті, формування культури пізнання, створення фонду «можу».
Освіта– процес набуття зростаючою особистістю в ході виховання й навчання духовного обличчя під впливом моральних цінностей, вироблених людством і зафіксованих у культурі [5, 60].
У кожній віковій групі здійснюються певні програмні задачі ознайомлення дітей з природою. Вони передбачають поступове засвоювання природних знань. Дітей 2-х, 3-х років життя знайомлять з рослинами, тваринами, явищами неживої природи, привчають відокремлювати їх в просторі, виділяти і правильно називати деякі прикмети рослин (забарвлення листя, квітів), рух і голоси тварин. При цьому у дітей удосконалюються аналізатори (очний і слуховий), розвивається інтерес і увага до побаченого, формується добре відношення до них. У дітей 4-го року життя формується уявлення про предмети і явища природи, з якими вони постійно зустрічаються в житті, приводять їх до установлення таких зв’язків, які діти можуть пізнати в процесі предметно-чутливої діяльності на заняттях, іграх і відобразити їх в формі конкретних уявлень. Дітей вчать спостерігати, виділяти окремі прикмети рослин, тварин, порівнювати об’єми, групувати їх по зовнішніх ознаках. В процесі засвоєння знань у них утворюється більш високі форми пізнавальної діяльності. Діти 4-х років можуть підійти до установлення причинно-наслідкових відносин. Близько 5-ти років у дітей формуються вища форма наочно – образного мислення. Вони можуть засвоювати узагальнені знання. Дітей вчать виділяти особливості будови рослин, тварин і установлювати їх залежність від умов переживання.
До кінця дошкільного віку у дітей повинна бути розвинута елементарна форма логічного мислення, здатність до аналізу і синтезу, уміння виділяти індивідуальні і загальні ознаки рослин і тварин, робити узагальнення. До приходу в школу у дітей повинна бути розвинута спостережливість, допитливість, любов і дбайливе відношення до природи, здатність знаходити в ній красиве, інтерес до сільськогосподарської праці [11, 64].
|
|
|
|
|
|
При доборі матеріалу з природою, потрібно враховувати принцип доступності і науковості – відомості про рослини, тварини, явища живої та неживої природи, які повинні бути зрозумілі дітям, враховуючи їх вікові можливості. Наукове пізнання світу відбувається тоді, коли даються правильні уявлення і показується почуттєвий досвід дошкільників, зв’язки і причини залежності між об’єктами і явищами. При доборі матеріалу, враховується принцип енциклопедичності. Краєзнавчий принцип – не обмежує вивчення природи лише місцевим матеріалом, а також з об’єктами, яких немає у даній місцевості – ознайомлюють за допомогою наочних посібників [12, 106].
У процесі ознайомлення дітей з природою в дитячому садку використовують різні методи: наочні (спостереження, розгляд картин, демонстрація фільмів); практичні (дослід, ігровий метод, праця); елементарні (досліди); словесні (розповіді вихователя, читання художніх творів, бесіди) Найкращий результат дає спостереження. Спостереження – це цілеспрямоване планомірне сприймання предметів та явищ, під керівництвом вихователя.
Види спостереження:1. За тривалістю: короткотривалі, довготривалі. 2. За формою організації дітей: індивідуальні, групові, колективні. 3. За дидактичною метою: первинні, повторні, заключні. Вибір методів і форм визначається змістом програми і залежить від природного оточення дошкільного закладу, місця і об’єкта спостереження. А також від віку дітей і їх нього досвіду [37, 92].
У групах раннього і молодшого віку особливе значення мають чутливі сприйняття дітей, тому основним методом буде спостережливість. Дидактична гра, показ картин відіграють велику роль в пізнанні дітьми природи.
Враховуючи конкретність мислення і невеликий досвід у дітей середньої групи, потрібно при ознайомленні їх з природою широко використовувати наочний матеріал. Для утворення і закріплення уявлення широко використовують дидактичні ігри з природним матеріалом або їх зображення на картинках, невеликі бесіди.
Ознайомлення дітей старшої і підготовчої до школи груп з природою проходить в основному шляхом спостереження на екскурсія, прогулянках, під час ігор і праці. В цих групах велике місце відводиться бесідам, розповідям вихователя з використанням картин, кінофільмів, читання художньої літератури [37, 95].
Форми ознайомлення:1. На заняттях; 2. В повсякденному житті. Також як окремий вид використовують екскурсії, ділянки та куточки природи.
Екскурсія – це заняття, на якому діти знайомляться з природою в звичайних умовах: в лісі, на полі, в саду, в гаю. Щоденні прогулянки широко використовують для ознайомлення дітей всіх вікових груп з природою. Вони можуть носити характер невеликих екскурсія, під час яких вихователь проводить огляд ділянки, організує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і природи.
Ознайомлення дітей з природою в дитячому саду вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це, є організація в дитячому саду кутка природи. Кожна вікова група повинна мати свій куток природи. Працю і спостережливість дітей за рослинами і тваринами в кутку природи організовують протягом року. Праця в кутку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами і привикають до бережливого ставлення до них, оволодівають елементарними трудовими привичками, привчаються до спільної праці з дорослими, одне з одним, а потім самостійно.
Організація праці дітей залежить від віку. В першій молодшій групі діти тільки спостерігають, як вихователь доглядає за рослинами, а в другій молодшій групі вони самі приймають участь в цій роботі. В середній групі всі виконують окремі доручення вихователя. В старших групах їх виконують чергові під наглядом вихователя. В підготовчій групі, крім чергових, діти ведуть індивідуальні спостереження за рослинами і тваринамиВ кожному дитячому саду є своя ділянка, на якій діти проводять більшу частину часу, особливо в теплу пору року [33, 80].
Ділянка – це місце для ігор, прогулянок, занять, спостережень за рослинами і тваринами протягом всього року. На земельній ділянці діти працюють після денного сну. Організація праці залежить від виду роботи, віку дітей і пори року. Наявність на ділянці дерев, кущів, городу, квітника, плодово-ягідних посаджень має велике виховне значення. Діти разом з вихователем вирощують рослини, доглядають за ними, одержують конкретне уявлення про їх ріст і розвиток. У процесі догляду за рослинами у них виробляється уміння правильно користуватись простими знаряддями по обробці землі і догляду за рослинами, формується бережливе відношення до природи. Красиво оформлена ділянка, правильно підібрані декоративні рослини мають велике значення для естетичного та екологічного виховання [33, 85].
Висновки до розділу
У розділі ми висвітлили організацію навчального процесу на заняттях з природознавства. Зокрема ми дослідили поняття форми організації навчання. Виявили, що форма організації навчального процесу – спеціально організована діяльність вихователя та дітей, яка проводиться в установленому порядку і в певному режимі. «Форма організації навчання» означає певну взаємодію вихователя та дітей, що регулюється встановленим режимом та умовами роботи.
У роботі ми визначили, що заняття – це основна форма організації дітей при ознайомленні з природою. Заняття проводять в певні години по розробленому плану, згідно програми. Заняття будують так, щоби в процесі ознайомлення з природою здійснювався розвиток пізнавальна здатність і мова дітей, виховання інтересу і любові до природи. Головне в занятті – це засвоєння всіма дітьми програмного матеріалу.
Заняття з природознавства проводяться в певній послідовності,
що передбачено програмою дитячого закладу і забезпечує систематичність вивчення матеріалу. Заняття дає змогу вихователеві, застосовуючи систему різноманітних методів і прийомів навчання, планомірно і послідовно проводити формування відповідних уявлень і понять про об`єкти та явища природи. На заняттях з природознавства учні дістають певну суму знань, набувають умінь і навичок, які в майбутньому потрібні для вивчення в школі природничих предметів: ботаніки, зоології, анатомії і фізіології людини, фізичної географії.
Також ми опрацювали види та форми ознайомлення дошкільників з природою. Ми визначили, що у процесі ознайомлення дітей з природою в дитячому садку використовують різні методи: наочні (спостереження, розгляд картин, демонстрація фільмів); практичні (дослід, ігровий метод, праця); елементарні (досліди); словесні (розповіді вихователя, читання художніх творів, бесіди) Найкращий результат дає спостереження. До видів спостереження належать: короткотривалі, довготривалі; індивідуальні, групові, колективні; первинні, повторні, заключні. Вибір методів і форм визначається змістом програми і залежить від природного оточення дошкільного закладу, місця і об’єкта спостереження. А також від віку дітей і їх нього досвіду.
Щодо форм ознайомлення визначають:на заняттях; в повсякденному житті. Також як окремий вид використовують екскурсії, куточки природи, ділянки.
РОЗДІЛ ІІ
НЕСТАНДАРТНІ ЗАНЯТТЯ
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 278; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!