Сфери впровадження інновацій на фінансовому ринку
Отже, маючи на меті ефективне управління фінансовими активами, нинішній вітчизняній системі необхідно орієнтуватися на створення повномасштабного і прозорого фінансового посередництва. Тим більше, що певні передумови для цього вже є. За статистикою, за перше півріччя 2002 р. наявні доходи населення зросли на 21,3 %, проте, як уже зазначалося, обмеженість альтернатив щодо вкладання коштів залишає випущену грошову масу незадіяною.
У процесі перерозподілу довгострокових фінансових ресурсів незначною залишається роль пенсійних фондів, хоча цей сегмент фінансового ринку є чи не найважливішим за нинішніх умов. Кількість пенсіонерів порівняно з працюючими, як відомо, зростає у більшості країн світу. Так у країнах ОЕСР відношення працюючих (віком 25—59 років) до осіб пенсійного віку (понад 65 років) відповідно до прогнозних розрахунків очікується на рівні 2—2,3 до 2020 р. (зараз — близько 3), тоді як для Україні вже найближчим часом ця цифра може бути значно меншою. В Україні роль пенсійних фондів надто незначна, у той час як у країнах ОЕСР загальна вартість коштів, що надійшли від пенсійних фондів, на кінець 90-х років становила близько однієї третини усіх керованих фондів. Постає питання про подальший розвиток пенсійної системи в Україні і розробку її прийнятної моделі. Нинішня солідарна пенсійна система України, на думку О. Мельник, у найближчому майбутньому може виявитися неефективною через демографічні, інфляційні та інвестиційні чинники. У будь-якому випадку, за умов створення змішаної накопичувально-солідарної пенсійної системи подальше її функціонування в сучасному вигляді не матиме перспектив без надання пенсійним фондам належних повноважень у перерозподілі фінансових ресурсів та ефективному управління ними через вкладання у цінні папери і пожвавлення в такий спосіб ринку фінансових інструментів в Україні.
|
|
|
Варто звернути увагу на наявні у світі види пенсійних фондів: 1) фонди з визначеними пільгами, які купують цінні папери безпосередньо на ринку чи розміщують кошти в банках, трастових компаніях, компаніях з розміщення активів тощо; 2) пенсійні фонди з визначеними внесками, покликані створювати пули власників чи надавати учасникам право купувати акції в публічних взаємних фондах. За даними Employee Benefit Research Institute, кількість учасників з визначеними внесками в США перевищила кількість учасників з визначеними пільгами.
Такий сегмент вітчизняної фінансової системи, як випуск корпоративних цінних паперів, незважаючи на його пожвавлення з 2001 р. все ще є далеким від задовільного. Реальна дохідність корпоративних облігацій, враховуючи, що девальвації грошової одиниці практично немає, залишається низькою (з урахуванням податків, які сплачуються з прибутку з цінних паперів). Окрім того, капіталізація відносно ВВП у декілька разів нижча, ніж, наприклад, у Росії. Серед основних недоліків розвитку ринку корпоративних облігацій в Україні слід зазначити такі: немає єдиних стандартів номіналу корпоративних облігацій (що було б зручно для іноземних інвесторів), тоді як у Росії номінал становить як правило 1000 рублів; неперіодичність виплат; недостатня кількість андерайтерів; валютна індексація багатьох випусків; незастосування змінної ставки купона (наприклад, відносно держоблігацій). Звичайно, уніфікація номіналів та відсутність валютної індексації або індексація відповідно до кошика декількох валют навряд чи б стали передумовами для масштабного поширення корпоративних цінних паперів. Однак незмінність становища, коли на ринку домінують державні цінні папери, емітовані з метою покриття бюджетної нестачі, аж ніяк не сприятиме розвиткові підприємництва в національному масштабі.
|
|
|
Закономірним наслідком зазначеного вище є невідповідність українського фондового індексу світовим тенденціям. Про це яскраво свідчить кореляція між фондовими індексами розвинених країн світу (Німеччини, Італії, Швейцарії і США) та України (табл. 9.4).
|
|
|
Таблиця 9.4
Кореляція фондових індексів розвинених країн світу та України*
| DAX | МІВ | 5МІ | ПФТС | Dow-Jones | |
| DAX | — | 0,93 | 0,95 | 0,21 | 0,89 |
| МІВ | 0,93 | — | 0,95 | 0,43 | 0,87 |
| SMI | 0,95 | 0,95 | — | 0,31 | 0,86 |
| ПФТС | 0,21 | 0,43 | 0,31 | — | 0,22 |
| Dow-Jones | 0,89 | 0,87 | 0,86 | 0,22 | — |
* Розраховано за денним рухом індексів за період з липня 2001 по липень 2002 р.
Як бачимо, тоді як європейські та американський фондові індекси тісно взаємопов'язані, фондовий ринок України рухається у власному напрямку і орієнтується лише на незначну частку боргового фінансування підприємств. Окрім того, вітчизняний індекс не зростає, що свідчить про високу концентрацію банківського посередництва на фінансовому ринку. Згідно з проведеним дослідженням, в Україні премія за ризик на фондовому ринку базується, зокрема, не на інфляційних очікуваннях, як у Чехії, Латвії та Польщі, а на можливих фінансових втратах учасників ринку від неефективного корпоративного управління та надмірно низької ліквідності ринку акціонерного капіталу.
|
|
|
Слід зважати й на регулятивні заходи на ринку цінних паперів. Так, ставка оподаткування дивідендів за корпоративними облігаціями для підприємств є досить високою, що значною мірою знижує їх реальну дохідність. У свою чергу, банківські вклади є досить вигідними для фізичних осіб за умов низької інфляції і неоподаткування вкладів. Відповідно до цього виникає питання про припустимий ступінь лібералізації фінансового ринку, метою якої є зміщення акценту у бік небанківських установ. З досвіду країн ОЕСР можна навести декілька яскравих прикладів лібералізації. Так, у Великій Британії в рамках широкомасштабних реформ уряду М. Тетчер було знижено податки, скасовано валютний контроль та знижено вплив профспілок. Але найбільш продуктивним заходом на той час вважалося створення Financial Services Authority — органу нагляду за такими фінансовими послугами, як банківські, страхові та послуги з розміщення цінних паперів, який взяв на себе ці функції Банку Англії. Франція наприкінці 80-х років провела реформи на ринку цінних паперів та їхніх похідних. Німеччина в середині 90-х років розпочала реформи, спрямовані на перетворення країни у європейський фінансовий центр. Тобто у цих країнах знайшли баланс між ефективністю фінансових ринків і стабільністю фінансової системи. На противагу цим країнам, в Україні цього балансу не знайдено через значний ступінь зарегульованості. Тому значними залишаються ризики за виплатами, частка цінних паперів з фіксованим доходом є досить малою (кількість випущених облігацій у 10 разів менша за кількість акцій), а висока концентрація власників не створює передумов для вільної конкуренції.
Потреба лібералізації
За нинішніх умов переважання банківського сектору над іншими сферами фінансового посередництва постає питання про ступінь регулювання на ринку фінансових інновацій. Запровадження останніх є тривалим процесом, який потребує залучення таких органів, як ДКЦПФР, Пенсійний фонд, НБУ та багатьох інших. Головними аргументами проти запровадження багатьох з них є монополізованість більшості сфер економіки, її недостатня спрямованість до високих технологій, низький рівень обізнаності щодо можливостей, які надають ці послуги. Проте саме їх запровадження і законодавча підтримка поступово створювали б належні передумови для подолання багатьох проблем ефективного перерозподілу власності та капіталу, для запровадження венчурних проектів тощо.
Все більшою мірою виявляється необхідність вжиття рішучих заходів, спрямованих на лібералізацію фінансових ринків. Слід зважити на ризики, які можуть виникнути за умов лібералізації фінансового ринку і практичного запровадження фінансових інновацій. Це, перш за все, зниження можливостей контролю за рухом капіталів і збільшення шансів їх відпливу за кордон. По-друге, значне зростання кількості фінансових деривативів, пов'язане з фінансовими інноваціями, може призвести до неконтрольованого потоку інструментів сумнівного походження. Це може призвести до повторення криз 1993—95 рр., пов'язаних зі збанкрутілими трастами. Оптимальним рішенням було б створення незалежної рейтингової агенції з оцінки ризику ліквідності наявних та нових інструментів, а також створення національної системи моніторингу фінансових операцій інструментів фінансового ринку, яка б давала змогу як вести контроль за операціями, так і забезпечувати прозорість даних для потенційних інвесторів.
Список використаних джерел: 1) Корнєєв В.В. Кредитні та інвестиційні потоки капіталу на фінансових ринках. – К.: НДФІ, 2003. – 376 с. 2) Кульпінський С. Шляхи подальшого розвитку фінансових інновацій в Україні // Банківська справа, № 1, 2003, с. 27-36.
Тема 10. Вплив фінансових інновацій на підприємства в Україні
Питання теми:
10.1. Вплив Податкового кодексу України на підприємства
10.2. Вплив пенсійної реформи на підприємства
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 238; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!