Професійно-педагогічна культура вчителя
Професія як сформоване соціально-культурне явище має складну структуру, що включає предмет, засоби і результат професійної діяльності: цілі, цінності, норми, методи і методики, зразки й ідеали. У процесі історичного розвитку змінюються і професії. Одні з них набувають нових соціокультурних форм, інші змінюються незначно, треті зовсім зникають або перетерплюють істотні зміни. Однак розвинуте професійне мислення може перетворитися у свою протилежність, коли воно поглинає інші прояви особистості, порушуючи її цілісність і всесторонність. Відбиваючи суперечливий, діалектичний характер людської діяльності, професійна культура є певним ступенем оволодіння членами професійної групи прийомами і способами вирішення спеціальних професійних задач.
Професійно-педагогічна культура учителя виступає частиною педагогічної культури як суспільного явища. Носіями педагогічної культури є люди, що займаються педагогічною практикою як на професійному, так і непрофесійному рівнях. Носіями ж професійно-педагогічної культури є люди, покликані здійснювати педагогічну працю, складовими якої є педагогічна діяльність, педагогічне спілкування й особистість як суб'єкт діяльності і спілкування на професійному рівні.
Для розуміння сутності професійно-педагогічної культури необхідно мати на увазі наступні положення, що розкривають зв'язок загальної і професійної культури, її специфічні особливості:
|
|
|
- професійно-педагогічна культура – це універсальна характеристика педагогічної реальності, що виявляється в різних формах існування;
- професійно-педагогічна культура є інтеріоризованою загальною культурою і виконує функцію специфічного проектування загальної культури в сферу педагогічної діяльності;
- професійно-педагогічна культура – це системне утворення, що включає в себе ряд структурно-функціональних компонентів, що має власну організацію, вибірково взаємодіє з навколишнім середовищем і є володіє інтегративною властивістю цілого, що не зводиться до властивостей окремих частин;
- одиницею аналізу професійно-педагогічної культури виступає творча за своєю природою педагогічна діяльність;
- особливості реалізації і формування професійно-педагогічної культури вчителя обумовлюються індивідуально-творчими, психофізіологічними і віковими характеристиками, соціально-педагогічним досвідом особистості.
Сластенин В.А. Педагогика. — М., 2002. — С. 31—32.
♦ Як ви розумієте тезу автора про те, що професійно-педагогічна культура є інтеріоризованою загальною культурою?
♦ Чи може вчитель із середнім рівнем загального культурного розвитку бути високим професіоналом у своїй педагогічній діяльності? Чому? Аргументуйте свою відповідь.
|
|
|
Педагогічна культура вчителя
З чого складається педагогічна культура? Це насамперед глибоке знання учителем свого предмета. Ми вважаємо дуже важливим, щоб вчитель орієнтувався у найскладніших питаннях науки, основи якої він викладає в школі, у питаннях, що є переднім краєм наукової думки. .... З цього починається і на цьому будується педагогічна культура. Можна заперечити: навіщо вчителеві знати те, що не вивчається на уроках і стикається безпосередньо з досліджуваним у середній школі матеріалом? Для того, щоб знання шкільної програми було для вчителя азами, абеткою його кругозору. Коли його кругозір незмірно ширший за шкільну програму, лише тоді він справжній майстер, художник, поет педагогічного процесу.
Я знаю десятки таких майстрів. Їхня педагогічна культура відчувається вже при підготовці до уроку. Вони готуються до уроку за програмою, а не за підручником. Вони продумують програму, після цього прочитують відповідний розділ підручника для того, щоб подумки поставити себе на місце учня, глянути на матеріал його поглядом. Справжній майстер педагогічного процесу, що знає незмірно більше, ніж вивчається в школі, не дає в поурочному плані виклад нового матеріалу. Він продумує зміст розповіді, готує наочні посібники, приклади і задачі. Усе це немає потреби записувати в поурочний план. Його поурочний план – не зміст розповіді (лекції, пояснення), а замітки про деталі педагогічного процесу на уроці, необхідні для керівництва розумовою працею учнів. Майстер педагогічної справи настільки добре знає абетку своєї науки, що на уроці, у процесі вивчення матеріалу, у центрі його уваги не зміст того, що вивчається, а учні, їхня розумова праця, мислення, труднощі їхньої розумової праці <...>
|
|
|
Без глибокого знання науки, основи якої викладає вчитель, немає педагогічної культури. Але як же домогтися того, щоб кожен учитель знав не тільки ази навчання, але і глибокі витоки предмета?
Читання, читання і ще раз читання – от від чого залежить ця риса педагогічної культури вчителя. Читання як найперша духовна потреба, як їжа для голодного. Смак до читання, бажання покопатися в книгах, уміння посидіти над книгою, помізкувати. <...>
Без твердого психологічного підґрунтя немає педагогічної культури. Декому з учителів психологія здається нудною наукою, що не має свого практичного додатка в школі. Ми піклуємося про те, щоб психологія була справжнім компасом у практичній роботі колективу. Про дослідження вчених-психологів ми розповідаємо на засіданнях педагогічної ради, книги з психології виставляємо на стенді «Книжкові новинки» у вчительській – читайте, думайте, вивчайте. Звичайно, ця пропаганда книг залишилася б лише благим побажанням, якби не постійна, вдумлива робота кожного вчителя-директора і завуча – над педагогічною характеристикою дитини з його складним духовним світом, з його радостями і прикростями, а в основі педагогічної характеристики лежать психологічний аналіз, спостереження, вивчення.
|
|
|
Сухомлинский В. А. Разговор с молодым директором школы. — М., 1973. — С. 51-62.
♦ Чи поділяєте ви точку зору автора на те, що основою педагогічної культури є психологія? Чи може вчитель, що не має наукових знань з психології, вважатися гарним професіоналом?
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 450; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!