Культура науково-педагогічного мислення
Практичне заняття №2
Модель особистості педагога-професіонала
Нами <...> розроблений узагальнений варіант ідеальної моделі особистості педагога-професіонала (див. схему).
Схема 1. Модель особистості педагога-професіонала
Реалізація моделі в практичній діяльності і за достатньої працездатності педагога допомагає йому майстерно виконувати свої професійні функції, продуктивно, на високому творчому рівні забезпечувати цілісний педагогічний процес. Як зазначено в моделі, найважливішими якостями вчителя є громадянськість і патріотизм, гуманізм й інтелігентність, висока духовно-моральна культура, відповідальність і товариськість, працьовитість і працездатність. Головні якості педагога-майстра – людинолюбство, творчість і уміння спілкуватися. Гуманістична спрямованість особистості педагога – це його мотиви, інтереси, цінності, ідеали. Кожен учитель повинен стати гуманістом, визнавати людини як вищу цінність на землі, а отже, у своїй педагогічній діяльності він повинен усвідомлювати значимість особистості кожної дитини, будувати взаємини з людьми на основі суб’єктності, співробітництва, любові і поваги. Прояв гуманістичного стилю взаємин варто розглядати як показник професійної майстерності вчителя. Педагогічна спрямованість є базовим утворенням у структурі особистості педагога, саме вона орієнтує його на дитину як на цінність і на розвиток у нього індивідуальних здібностей.
|
|
|
Для успішної діяльності учителя важливу роль відіграють його професійні здібності: дидактичні (навчальні), комунікативні (здатність спілкуватися), перцептивні (професійна пильність, спостережливість), емоційні (здатність почувати і керувати своїми емоціями, володіти собою), прогностичні (здатність намічати перспективи), креативність й імпровізація (здатність до творчості), інтуїція (здатність передбачати), емпатія (здатність до співпереживання), рефлексія (здатність до самоаналізу). Професіоналізм припускає наявність у педагога сукупності творчих здібностей і дослідницьких умінь, серед яких важливе місце займають організаторські здібності і зв'язані з ними ініціативність і активність, наполегливість, увага і спостережливість, мистецтво нестандартно мислити, багата уява, інтуїція, дослідницький підхід до організації й аналізу навчально-виховного процесу, творче вирішення педагогічних задач, самостійність суджень і висновків, емоційно-вольові властивості.
Гребенкина Л. К. Формирование профессионализмаучителя в системе непрерывного педагогического образования. — Рязань, 2000. — С. 108—109.
♦ Перенесіть схему «Модель особистості педагога-професіонала» у свій робочий зошит і проаналізуйте її.
|
|
|
♦ Складіть рецензію до цього тексту.
Педагогічні здібності як якості особистості
Найбільш виразна тенденція в психолого-педагогічній літературі складається в співвіднесенні або ототожненні педагогічних здібностей з особистісними властивостями. Н.Д.Левітов та інші автори ще у 30-і роки називали цілком «сучасні» особистісні якості ідеального вчителя: схильність до педагогічної роботи; любов до дітей; м'якість характеру, рівне, спокійне поводження з дітьми. Характерним для ранніх етапів вивчення педагогічних здібностей був недиференційований розгляд, об'єднання загальних і педагогічних здібностей, а також педагогічних здібностей як якостей особистості і педагогічних умінь.
Сильний вплив на наступні дослідження педагогічних здібностей зробили теоретичні й експериментальні роботи Б.М.Теплова, і зокрема його визначення здібностей і обдарованості, розмежування здібностей від умінь і знань. Прагнення розмежувати загальнотрудові і специфічні педагогічні здібності, а також педагогічні здібності як якості особистості від педагогічних умінь – характерна риса цих досліджень. Так, А.І.Щербаков у якості специфічних педагогічних здібностей виділяв тільки перцептивні здібності, що полягають в адекватному сприйнятті і розумінні школярів учителем. Згідно Н.В.Кузьміної, ті або інші спеціальні педагогічні здібності передбачають високу чутливість (гностичну, конструктивну, комунікативну, організаторську й ін.), необхідну для ефективного формування відповідних умінь.
|
|
|
У якості корисного практичного критерію для виділення педагогічних здібностей прислужилося порівняння різноефективних учителів. У великому дослідженні більш ніж тисячі вчителів, проведеному під керівництвом Ю.К.Бабанського, виявлена релевантність насамперед таких особистісних особливостей, як творчий стиль, мобільність, конкретність і системність мислення при умінні виділяти головне; почуття міри у використанні тих або інших форм і методів викладання; емоційна чуйність; контактність у спілкуванні. <...>
Можна відзначити зростання уваги дослідників до системних, цілісних особливостей особистості вчителя, у першу чергу до мотиваційно-потребової сфери. Так, В.Пароль установив вплив ціннісно-орієнтаційної позиції вчителя (спрямованості на матеріальну нагороду або задоволення потреб у цікавій і творчій роботі) на прояв здібностей до різних видів діяльності (налагодження контактів з учнями, використання методичних розробок, наочних засобів). В.А.Сластьонін розробив класифікацію особистих і професійно-педагогічних якостей вчителя в залежності від спрямованості його особистості – якостей, що визначають ідеологічну спрямованість (світогляд, ідейні переконання, суспільна активність); професійно-педагогічну (інтерес і любов до дитини, спостережливість, наполегливість, товариськість); пізнавальну (пізнавальні потреби й інтереси, інтелектуальна активність, почуття нового, готовність до педагогічної самоосвіти).
|
|
|
КоссовБ. Б. Личность и педагогическая одаренность: Новый метод. — М.; Воронеж, 1998. — С. 8-9
♦ А які ознаки педагогічної обдарованості можете назвати ви? Чи зустрічалися вам люди, що володіли яскраво вираженою педагогічною обдарованістю? Наведіть приклади.
Культура науково-педагогічного мислення
Найбільш загальною характеристикою пізнавальної спрямованості особистості вчителя є культура науково-педагогічного мислення, основною ознакою якого є діалектичність. Вона виявляється в здатності в кожному педагогічному явищі виявляти складові його протиріччя. Діалектичний погляд на явища педагогічної дійсності дозволяє вчителеві сприймати її як процес, де через боротьбу зі старим відбувається безперервний розвиток, впливати на цей процес, тимчасово вирішуючи усі виникаючі в його діяльності питання і задачі.
Сластьонин В.А. Педагогика. – М., 2002. – С.30
♦ Чи можете ви навести приклади такої діалектичності мислення педагога? У чому і як вона виявилася?
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 170; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!