Тривалість періодів досліду (за А. И. Овсянниковим, 1976)
| Вид тварин | Вік, | Період досліду, діб | ||||
| міс. | перехідний | підготовчий | обліковий | |||
| Корови або воли | 60-120 | 3 | 15 | 10-15 | ||
| Вівці | 24-28 | 3 | 15 | 8-10 | ||
| Телята-молочники | 0-5 | 2 | 6 | 4-6 | ||
| Молодняк великої рогатої худоби | 6-11 | 3 | 8 | 6-8 | ||
| 12-24 | 3 | 10 | 8-10 | |||
| Коні | 60-180 | 3 | 10 | 8-10 | ||
| Лошата-сисуни | 0-11 | 3 | 5 | 4-5 | ||
| Лошата | 12-24 | 3 | 6 | 5-6 | ||
| Свиноматки поросні | 12-48 | 3 | 5-6 | 6-8 | ||
| Свиноматки підсисні | 18-48 | 3 | 3-5 | 5-7 | ||
| Кнури-плідники | 18-48 | 3 | 3-5 | 5-7 | ||
| Свинки ремонтні | 8-12 | 3 | 8 | 8-10 | ||
| Поросята-сисуни | 0-2 | 3 | 8 | 8-10 | ||
| Відлучені поросята | 2-3 | 3 | 8 | 8-10 | ||
| Підсвинки | 4-8 | 3 | 6 | 8-10 | ||
| Кролі | 24-48 | 3 | 7 | 6-8 | ||
| Птиця |
| 2 | 6-7 | 5-7 | ||
Чисельність тварин при проведенні експерименту: багаточисельними методичними дослідами встановлена оптимальна кількість тварин для проведення дослідів по вивченню перетравності кормів.
Як правило, при проведенні експерименту на дорослому поголів’ї їх кількість становить: коні, свині - 4 голови; велика рогата худоба, вівці від 2-х до 4-х голів в залежності від однорідності підібраних тварин.
Годівля і утримання піддослідних тварин, облік кормів та їх залишків: раціон годівлі піддослідних тварин повинен забезпечувати оптимальний рівень їх продуктивності, що забезпечується його балансуванням за рівнем енергетичного, протеїнового, мінерального та вітамінного живлення.
|
|
|
Нормування годівлі здійснюється індивідуально на 1 кг живої маси для кожної тварини окремо, виходячи із діючих норм годівлі. Так, наприклад, якщо в групі тварини з різною живою масою 54,5; 57,0 та 56,5 кг, то середня маса складає 56 кг. Відповідно до норм для такої тварини необхідно 2,2 корм. од. На 1 кг живої маси це складе 0,04 корм. од. Із такого розрахунку першій тварині визначається норма 2,18 корм. од., другій - 2,28 корм. од. , третій - 2,26 корм. од. ( Н. А. Коваленко, 1977 ). Таким чином, тварини в групі на 1 корм. од. отримують однакову кількість перетравного протеїну, вітамінів та інших нормованих складових частин кормів.
Годівля здійснюється індивідуально, а її кратність встановлюється в залежності від структури раціону і споживання корму тваринами. Кількість спожитого корму та його залишки враховують по кожній тварині окремо.
В підготовчий період досліду тварин привчають до умов, передбачених методикою. Температура і вологість повітря, а також інші показники мікроклімату повинні бути постійними на протязі всього досліду.
Необхідну кількість належної якості кормів заготовляють заздалегідь і зберігають у пристосованих для цього приміщеннях або сховищах.
Грубі та концентровані корми зважують на весь період досліду для кожної тварини окремо на кожну годівлю і в розфасованому вигляді зберігають у спеціально для цього призначеній тарі.
|
|
|
Для хімічного аналізу відбирають середні проби корму. Відбір проб проводиться окремо із кожної добової дачі і по кожному корму, що входить до раціону. Об’єм проби залежить від питомої ваги корму в раціоні і розраховується для кожного досліду окремо.
Маса зразка для аналізу становить для концентрованих кормів - 200-250 г, грубих – 400-500 г , соковитих – 2-3 кг , причому розмір проби повинен бути в 5-10 разів більший.
Відібрані зразки зберігають у банках з притертими пробками чи в ексикаторах до кінця облікового періоду.
Техніка відбору середніх зразків полягає у слідуючому: пробу корму ретельно переміщують, висипають на металічний лист рівномірним за товщиною шаром, площу якої розділяють на чотири квадрати.
Із кожного квадрату у різних його місцях беруть приблизно однакову кількість корму для складання середнього зразка.
З проб рідких кормів зразки відбирають після ретельного переміщування.
Залишки корму враховують по кожній тварині і після кожної годівлі, причому це можуть бути або окремі корми , або їх суміші.
|
|
|
Залишки грубих кормів зберігають до кінця досліду і потім з загальної кількості беруть середню пробу (400-500 г) для аналізу.
Зразок для аналізу повинен важити 200-250 г. Залишки зелених кормів, коренебульбоплодів, силосу, молока, рідких відходів промисловості, а також вологих сумішок кормів консервують хлороформом чи 40 % формаліном (3-5 мл на 1 кг ваги залишків). Проби зберігають в банках з притертими пробками при температурі 2-30 .
Облік калу і відбір проб для аналізу проводять один раз на добу.
Для цього зібраний за добу кал переважують, перемішують і відбирають середню пробу.
За А. И .Овсянниковим (1976) для хімічних аналізів необхідно мати від кожної піддослідної тварини 2 кг калу та 2 л сечі. При 10-денному обліковому періоді необхідно, щоб добова проба калу склала 200 г, а сечі 200 мл. При виділенні твариною на добу 10 кг калу та 8 л сечі, щоденно необхідно брати калу 2 % - [ (200 х 100) : 10000 ] від добової кількості, а сечі -2,5 % - [ (200 х 100) : 8000 ] . Аналогічним шляхом розраховують розмір добової проби промивних вод. Консервація калу здійснюється 5% розчином соляної або виннокаменої кислоти (10 г на 100 г проби). Крім того, до проби калу додають 5-10 капель хлороформу чи 40 % формаліну - до ясного запаху цих речовин у калі.
|
|
|
Пробу сечі консервують 10 % розчином соляної кислоти, який повинен складати 5 % її ваги. Крім того, в танки з відібраними добовими пробами сечі додають 1-2 рази за період досліду по 1-2 г тимолу.
Проби до закінчення облікового періоду зберігають при температурі 3 -50 С.
Хімічний аналіз кормів і виділень: для співставлення результатів експерименту хімічні дослідження проводяться за даними методиками. Об’єм визначень в кормах і виділеннях тих чи інших хімічних речовин залежить від мети досліджень. Так, при вивченні перетравності кормів і раціонів в зразках кормів, їх залишках , та у калі визначають воду, суху речовину, органічну речовину, золу, протеїн, білок, жир, клітковину, безазотисті екстрактивні речовини.
З метою визначення перетравності мінеральних речовин досліджують у зразках кальцій, фосфор, калій, натрій, магній, сірку, хлор а вуглеводів - целюлозу, лігнін, крохмаль.
Проведення обліку: при проведенні досліду по перетравності речовин у кожному конкретному випадку складається методика, в якій формується мета, визначається метод досліджень, описуються раціони, дається схема досліду, вказується термін виконання роботи та очікувані результати.
На протязі досліду ретельно ведеться журнал обліку кормів, виділень калу, сечі, журнал обліку живої маси тварин і ін.
Крім того, ведеться щоденник досліду, де фіксуються дані про особливості проведення досліду, спостереження за станом тварин та ін.
Контрольні запитання
1. Сформулюйте мету проведення досліджень по вивченню перетравності кормів та дайте її обґрунтування?
2. Приведіть схему проведення досліду по вивченню перетравності кормів?
3. Назвіть методичні підходи до підбору тварин в групи та її кількість?
4. Від чого залежить тривалість періодів досліду ?
5. Годівля та утримання піддослідних тварин?
6. Відбір проб для хімічного аналізу?
7. Форми та показники обліку даних досліду по вивченню перетравності кормів та раціонів?
Завдання 1. Розрахувати кількість перетравленої речовини та коефіцієнт перетравності у свинки № 1027. (табл. 8.5)
Завдання 2. Ознайомитись та занести до робочого зошиту форми документації при проведенні досліду по вивченню перетравності кормів (табл. 8.2-8.4) .
Таблиця 8.2
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 298; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!