Обчислення Х , G , Сv для малих вибірок та малих чисел



 

Інв. № кур Яйценоскість за перший місяць, Х1      

; ;

 

;

;

;

1 5 25
2 3 9
3 4 16
4 8 64
5 10 100
6 10 100
7 5 25
8 7 49
9 9 81
10 8 64
11 6 36
12 6 36
n=12 і = 81 S хі2=605  

 

                                             _

    Обрахувати показники Х , G , Сv можна і іншим способом - через суму квадратів центральних відхилень ( Таблиця 5.2 ).

Таблиця 5.2

Обчислення Х , G , Сv через суму квадратів центральних відхилень

 

№ п\п Жива маса телят,кг Хі _ Хі - Х _ (Хі - Х)2  
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 29 25 24 24 28 25 20 30 28 27 28 30 2,5 -1,5 -2,5 -2,5 -1,5 -1,5 -6,5 +3,5 1,5 0,5 1,5 3,5 6,25 2,25 6,25 6,25 2,25 2,25 42,25 12,25 2,25 0,25 2,25 12,25
п =12 і=318 -  

 

    Якщо в досліді нараховується більше 30 тварин (велика вибірка), то об­числення біометричних величин проводиться методом умовних відхилень з застосуванням способу добутків.

    При цьому середнє арифметичне визначається за формулою:

                                  , де (5.7)

_

Х - середня арифметична;

А - умовне середнє;

К - величина класового проміжку;

р - частота варіаційного ряду;

а - умовне відхилення класів від нульового, в якому знаходиться умовна

     середня А;

N - число спостережень.

    Для визначення середньоквадратичного відхилення застосовують слідуючу формулу:

                               (5.8)

    Коефіцієнт мінливості визначають за формулою:

                              ; (5.9)

                            , де (5.10)

х0min - min значення нульового класу;

х0max - max значення нульового класу.

Порядок статистичної обробки слідуючий:                     

1. Визначити число класів:

         При 40-60 спостереженнях - 6-8 класів;

    -\\-    61-100   -\\-          - 7-11;

    -\\-    100-200 -\\-          - 9;

    -\\-    200-500 -\\-          - 12-17.

2. Визначити величину класового проміжку як різницю між максимальним та мінімальним значенням ознаки, поділеного на прийняте число класів.

   Для більш зручних розрахунків отриману цифру як правило округлю­ють.

3. Провести розбивку на класи, починаючи з мінімального показника. Він повинен ввійти в 1 клас, максимальний-в останній, хоча початок 1 класу не обов’язково повинен співпадати з мінімальним показником.

    Наприклад: мінімальне значення живої маси курчат-бройлерів 1100 г, якщо К=100 г, то мінімальна межа слідуючого класу-1200, потім якщо число класів дорівнює 10-1300,1400...2000.

    Таким чином, визначається і максимальна величина кожного класу: 1199, 1299, 1399, 1499.....2099.

4. Скласти варіаційний ряд.

    Всі показники шляхом їх відмітки відмічають крапками, розносять у відповідні класи.

    Кількість варіантів в кожному класі називається частотами і позначається буквою "р".

5. Провести статистичну обробку.

Обчислення проводяться за слідуючою схемою (табл. 5.3).

Таблиця 5.3.

Обчислення Х , G , Сv для великої вибірки

Ознака-жива маса курчат-бройлерів)

Клас Частота, р Умовне відхилення, а ра ра2
1100-1199 3 -5 -15 75
1200-1299 4 -4 -16 64
1300-1399 5 -3 -15 45
1400-1499 6 -2 -12 24
1500-1599 6 -1 -6 6
1600-1699 22 0 0 0
1700-1799 11 1 11 11
1800-1899 9 2 18 36
1900-2000 3 3 9 27
2000-2099 1 4 4 16
S 70   -22 304

 

К=100 ; ; = 1649,5 - 100 ´ 0,31 = 1618,5 ;

; .

При статистичній обробці даних досліду необхідно застосовувати персональні комп’ютери з програмою Exsel, оскільки це значно прискорює обробку інформації.

Операції з наближеними числами.

Майже всі вимірювання і математичні операції дають наближені значення шуканих величин. Складові наближеного числа можуть бути вірними, сумнівними і невірними.

Постулати:

1. Якщо погрішність числа не вказана, то його абсолютна погрішність рівна половині одиниці розряду останньої цифри.

2. Розряд старшої цифри погрішності показує розряд сумнівної цифри в числі.

3. У якості значущих цифр можуть бути тільки вірні і сумнівні цифри.

4. Якщо погрішність числа не вказана - всі цифри значущі.

5. Під значущими цифрами числа розуміють послідовність цифр без урахування місця коми, а для чисел менше одиниці – без урахування нуля перед комою і подальших нулів.

Округленняслід проводити до найближчого парного числа, причому при округленні відкидають всі цифри, що стоять праворуч від розряду, до якого проводиться округлення. Останню цифру, що залишилася, збільшують на одиницю, якщо найближча відкидана цифра рівна і більше 5, або не змінюють, якщо вона менше 5. Якщо ж відкидають тільки одну цифру 5 (або після неї йдуть нулі), то останню цифру, що залишається, збільшують на одиницю, якщо вона непарна, і залишають без зміни, якщо вона парна.

Приклад . До округлення: 5,825; 5,784; 5,500; 6,500.

             Після округлення: 5,8; 5,8; 6,0; 6,0. 

Округляти слід тільки кінцевий результат при ланцюжкових розрахунках на мікрокалькуляторах.

Складання і віднімання. Вважається, що розряд сумнівної цифри суми співпадає із старшим розрядом сумнівних цифр доданків, тому сума округляється до цього розряду. (Для більшої упевненості в доданках залиште один зайвий розряд).

Приклад .Дані числа: 1,13777х104; 2,7077х102; -1,1677х103.

Останні цифри сумнівні. Потрібно визначити суму.

Рішення: (113,7 + 2,7 – 11,6)·10 2  = 104,8х10 2  = 1,048х104.

Тут 8 – сумнівна цифра.

 

Завдання 1. Провести біометричну обробку даних малої вибірки. Вирахувати середню арифметичну, середнє квадратичне відхилення, їх помилки, коефіцієнт варіації та вірогідність різниці за результатами таких досліджень і такими даними:

 

Завдання 2. Провести обробку дослідних даних для великої вибірки.

Вирахувати середню арифметичну, середнє квадратичне відхилення, їх помилки, коефіцієнт варіації та вірогідність різниці за результатами таких досліджень і такими даними:

     Варіант 1

Порядок розрахунку

 

Контрольна група

Дослідна група

n Xn- (Xn- )2 n Xn- (Xn- )2
1              
2              
3              
4              
5              
6              
7              
8              
9              
10              
S              

 

     1 =                                         

    

2 =

 

Контрольна група:

1 =

 

    

S1 =

 

 

Cv1 =

              Дослідна група:

 

=

 

         

    S2 =

 

 

   Cv2 =

         

 

   td = 

  Рівень значущості Р-

         

Завдання 2. За результатами проведеного досліду та даними біометричного аналізу сформулювати висновок про результати досліджень.

 

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення , G, CV  і їх застосування.

2. Як визначити вірогідність різниці двох середніх ?

3. Поясніть термін "число ступенів свободи".

4. Як побудувати варіаційний ряд.

5.Що вивчають за допомогою біометрії?

6.Як визначити td?

7. Що характеризує середнє квадратичне відхилення?

8.Для чого визначають похибку середньої арифметичної?

9. Як визначається величина нормованого відхилення?

10. Що таке постулати?


 

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 6

 

Тема:Економічна оцінка результатів досліджень.

 

Мета заняття: освоїти методики та набути навичок з розрахунку економічної ефективності наукових розробок

Методичні вказівки

 Економічне обґрунтування наукових розробок є заключним етапом дослідження і дає змогу визначити витрати на дослідження фактора та економічний ефект від впровадження наукової розробки у виробництво.

Річний економічний ефект від впровадження наукових досліджень дорівнює сумі економії усіх виробничих ресурсів (кормів, заробітної плати г.) і підвищення якісних показників. Останні визначають порівнянням результатів дослідного варіанта з контрольним, тобто тим, що досліджується в даному господарстві, у грошовому виразі.

Із багатьох способів розрахунку економічної ефективності у зоотехнічних дослідженнях найчастіше застосовують два, які вважають основними.

Першим способом економічний ефект обчислюють як різницю між прибутками в дослідному і контрольному варіантах. Його використовують тоді, коли дія досліджуваного фактора сприяє підвищенню продуктивності, зміні якості продукції тварин дослідної групи та зниженню матеріальних витрат.

Другим способом економічний ефект визначають за економією від зниження витрат у дослідному варіанті порівняно з контрольним. Цей спосіб застосовують тоді, коли змінюється лише собівартість виробництва продукції, а продуктивність тварин в обох групах залишається на одному рівні.

Наприклад, часткова заміна в раціонах відгодовуваних свиней кормів тваринного походження синтетичним лізином не впливає на їх приріст і якість продукції, але при цьому зменшуються витрати кормів на її виробництво. Для визначення економічної ефективності впливу цього фактора необхідно вести старанний облік витрачання кормів, визначати витрату їх на одиницю приросту живої маси тварин як в окремі вікові періоди, так і в цілому за період дослідження, обчислювати собівартість одиниці продукції, прибуток. Економічну ефективність можна визначити за формулою (6.1):

Е = (В22) А - (В11) А ) (6.1)

де Е - економічна ефективність, грн.; В2 - вартість одиниці продукції в закупівельних цінах у дослідній групі, грн.; С2 -  собівартість одиниці продукції у дослідній групі, грн.; В1 - вартість одиниці продукції в закупівельних цінах у контрольній групі, грн.; С1 - собівартість одиниці продукції у контрольній групі, грн.; А - обсяг валової продукції у відповідних одиницях.

    При визначенні економічної ефективності технологічних варіантів основними показниками вважають такі: рівень продуктивності праці, собівартість 1 ц продукції, рівень рентабельності, окупність капітальних вкладень, економічна оцінка якості продукції

    Поряд з основними використовують ряд показників, пов’язаних з видом, віком та особливостями продуктивності тварин.

Наприклад при визначенні ефективності удосконалення технології виробництва м’яса ( яловичини чи свинини) розраховується поголів’я та жива маса тварин при постановці та знятті з відгодівлі, валовій та середньодобовий приріст за період відгодівлі, затрати праці (люд.-год.) та витрати кормів (ц. корм. од.) на 1 ц приросту, обсяг реалізованої продукції, собівартість 1 ц приросту , прибуток від реалізації 1 ц приросту (грн.), рівень рентабельності (%). Показники базового року порівнюють з показниками планового року (проектна технологія.).

    Показники удосконалення технології виробництва яєць такі: середньорічне поголів’я курок-несучок (гол.), валове виробництво яєць (тис. шт..), несучість на 1 курку (шт.), реалізовано яєць (тис. шт..) витрати кормів на 1000 шт. яєць (ц корм. од.), затрати праці на 1000 шт. яєць (люд.-год.), собівартість 1000 шт. яєць, прибуток від реалізації 1000 шт. яєць (грн.), рівень рентабельності (%).

Проектування тих чи інших рішень, які спрямовані на подальше удосконалення виробництва, обов’язково повинне ґрунтуватись на розрахунках їх економічної ефективності в результаті впровадження.

Економічна ефективність показників, які визначаються метою і завданням експерименту.

1. Зниження трудових ресурсів на одиницю продукції (Ст) (6.2):

Ст =  Зтс , або Ст = Зтс - Зтн х 100 ;  де      (6.2)

Зтн                       Зтн

Зтс , Зтн - відповідно затрати праці на од. роботи чи продукції при існуючій чи новій його організації.

 2. Економіка трудозатрат, Ет (людино-годин) (6.3):

Ет = (Зтс - Зтн) х О ; (6.3)

О - об’єм продукції чи роботи за рік чи інший період у відповідних натуральних одиницях виміру.

3. Річна економія матеріально-грошових затрат, у випадку, коли заходи, що впроваджуються не вимагають капітальних витрат (6.4):

 

Емз = (Сс-- Сн) х О, де (6.4)

Сс, Сн - собівартість одиниці роботи чи продукції при існуючому і новому варіантах, грн.

О - об’єм роботи чи продукції.

4. Рівень рентабельності виробництва продукції Ур (6.5), %

 

Ур = П (Чд) х 100 % , або Ур = Ц ‒ Се х 100 %; де (6.5)

Срп                                     Се

 

П(Чд) - прибуток (чистий доход) від реалізації продукції, грн.

Срп - повна собівартість реалізованої продукції, грн.

Ц - середня реалізаційна ціна за одиницю продукції, грн.

Се - собівартість одиниці продукції, грн.

5. Повна собівартість 1 ц продукції (Сп) (6.6), грн.

Сп = Мзп + Мзн + Зпл ; де (6.6)

О

Мзп - прямі матеріально-грошові витрати на продукцію, грн.

Мзн - накладні матеріально-грошові витрати на продукцію, грн.

Зпл - заробітна плата, грн.

О - об’єм продукції (кг, ц чи т )

6. Економічний ефект від науково-обгрунтованого комплексного управління якістю продукції у молочному скотарстві (6.7):

Ек = (Ро - Зо) - (Рб - Зб) х М ; де (6.7)

Рб,Ро - середні реалізаційні ціни 1 ц молока базисного і звітного періоду, грн.

Зб, Зо - середні закупівельні ціни 1 ц молока базисного і звітного періодів, грн.

М - кількість реалізованого молока, т, ц чи кг.

Як правило, розрахунок показників економічної ефективності подається у вигляді таблиць. Прикладом можуть служити таблиці 6.1-6.5.

 

Таблиця 6.1


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 217; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!