Досліди з молодняком на вирощуванні і відгодівлі (при вивченні факторів годівлі, утримання, функціональних вправ)
Мінімальна кількість тварин у групі:
а) при комплектуванні груп молодняком однієї породи і тотожного походження (повні сибси) - 12 голів;
б) те ж, але аналоги за батьком (напівсибси) - 14 ;
в) при комплектуванні груп помісним молодняком, але тотожного
походження (повні сибси) і однакової кровності - 14 ;
г) те ж, але аналоги тільки за батьком - 16 ;
д) при комплектуванні дослідних груп молодняком, який походить з різних гнізд і від різних батьків:
однієї породи і подібного типу - 16 ;
помісі двох порід і подібної кровності - 18 ;
помісним молодняком невстановленого
походження, але подібного типу тілоскладу - 20 ;
2. Досліди з основним поголів’ям стада :
Мінімальна кількість тварин у групі:
а) у дослідах з плідниками по вивченню факторів годівлі, утримання, статевого використання (при комплектуванні груп тваринами - аналогами одних і тих же ліній) - 6 - 8 голів *;
б) те ж, у дослідах з лактуючими матками - 8 - 10 ;
в) те ж, у дослідах з вагітними матками (вимоги до молодняка на вирощуванні і відгодівлі - 8 - 10 ;
* Примітка: при неможливості вирівняти групи за походженням, а також при постановці дослідів на матках невідомого походження, вимоги підвищуються на 50 %.
3. Досліди з молодняком на вирощуванні і відгодівлі з метою оцінки племінних якостей:
1. Оцінка племінної цінності матки за відгодівельними і м’ясо-сальними (при забої) якостями - 4 голови;
2. Оцінка плідника за тими ж якостями:
|
|
|
а) попередня оцінка - 10
б) основна оцінка - 20
3. Оцінка родини (для багатоплідних тварин приплід не менше 5 маток) - 20
4. Оцінка ліній ( приплід не менше 10 маток) - 30
5. Оцінка породи (приплід не менше 10 плідників основних ліній і маток різних (крупних) родин - 60.
Максимальна різниця за живою масою, як для молодняка, так і для тварин основного стада, у межах груп, між особинами повинна становити не більше 10-15 %, а між групами за середньою живою масою - 5 %.
Таблиця 7.2
Ймовірність безпомилкового прогнозу і відповідні їм значення
Нормованого відхилення ( t ) (В. И. Борьба, 1981)
| Ступінь ймовірності | Застосування | Вірогідність, В | Число помил-кових випадків | Нормоване відхилення | Мінімальний об’єм вибірки |
| 1. | У виробничих і науково-господарських дослідах | 0,95 | 5 із 100 | 1,96 | 30 |
| 2. | У більшості наукових досліджень у тваринництві | 0,99 | 1 із 100 | 2,58 | 100 |
| 3. | У роботах з дуже високими вимогами до вірогідності висновків | 0,999 | 1 із 1000 | 3,30 | 200 |
У дослідах з розведення с. - г. тварин індивідуальна різниця за живою вагою у межах груп не лімітується. Різниця між групами за середньою живою масою знаходиться на рівні фактичної на початок досліду.
|
|
|
З метою попереднього визначення кількості тварин у групах у дослідах із селекції с.-г. тварин необхідно встановити вірогідність результатів у експерименті.
Так, в тваринництві, при проведенні досліджень, прийнято три рівні вірогідності (В - 0,95; 0,99; 0,999), які вказують на можливість безпомилкового прогнозу (табл. 7.2).
Для визначення об’єму вибірки необхідно встановити абсолютно допустиму похибку ( D ) та d генеральної сукупності ( dо). За їх допомогою визначається показник точності - К за формулою :
Завдання1. Визначити кількість тварин у дослідних групах згідно запропонованого варіанту. Зробити висновки.
Контрольні питання
1. Як лімітується у дослідах з розведення с. - г. тварин індивідуальна різниця?
2. Як визначають показник точності?
3. Яка ймовірність безпомилкового прогнозу і відповідні їм значення
нормованого відхилення?
4. Яким чином визначають кількість тварин в групах для проведення досліду?
5. Що впливає на вірогідність результатів експериментів кількість тварин в групах та яким чином?
6. З якою метою проводять математичний розрахунок числа тварин для проведення експерименту?
7. Які чинники впливають на кількість тварин в групах?
|
|
|
8. Як можна визначити приблизне число тварин у кожній групі?
9. Наведіть формулу Мітчела-Гріндлея?
10. Скільки складає коефіцієнт мінливості за середньодобовими приростами для різних видів тварин?
11. Від чого залежить число тварин в групі?
12. Яка кількість тварин повинна бути в групах у дослідах на ВРХ?
13. Яка кількість тварин повинна бути в групах у дослідах на свинях?
14. Наведіть формулу проф. Аронді?
15. Яка мінімальна кількість тварин повинна бути в групах за Овсянниковим А. И.?
16. Яка кількість тварин повинна бути в групах з молодняком на вирощуванні і відгодівлі (при вивченні факторів годівлі, утримання, функціональних вправ);
17. Яка кількість тварин повинна бути в групах з основним поголів’ям стада?
18. Яка кількість тварин повинна бути в дослідах з молодняком на вирощуванні і відгодівлі з метою оцінки племінних якостей?
19. Яка максимальна різниця за живою масою в дослідах може становити?
20. Яка мінімальна кількість тварин повинна бути в групах
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 8
Тема:Постановка досліду по вивченню перетравності кормів та обміну речовин.
Мета заняття: ознайомитись та засвоїти основні методичні прийоми постановки дослідів по вивченню перетравності кормів та обміну речовин.
|
|
|
Методичні вказівки
мета дослідів по вивченню перетравності кормів та обміну речовин - накопичення необхідних для практичної діяльності даних про склад та засвоюваність кормів, а також оцінка тварин за їх здатністю перетравлювати і засвоювати поживні речовини раціону.
Для вивчення перетравності кормів застосовують слідуючі методи: метод прямих дослідів, інертних індикаторів, фекального індексу, мікробний метод та ін. (Овсянников А. И., 1976).
Основний метод - метод прямих дослідів. Його суть полягає у визначенні коефіцієнту перетравності (К) на основі кількості поживної речовини, яка була перетравлена твариною та її кількості, виділеної з калом:
( а - в )
К = а х100 %, де (8.1)
а - кількість поживної речовини, прийнятої з кормом ;
в - кількість поживної речовини, виділеної з калом .
Показники "а" та "в"визначаються на основі хімічного аналізу корму та калу та вміст сухої речовини, зони, органічної речовини, протеїну, жиру, клітковини, безазотистих екстрактивних речовин, кальцію, фосфору.
Під час проведення експерименту необхідно точно облікувати кількість спожитого твариною корму, а також виділеного нею калу.
Техніка проведення досліду: Відібрані для досліду тварини розміщуються в спеціальних клітках, пристосованих для збору калу, сечі та оббитих оцинкованою жерстю. У кожній клітці розміщується одна тварина. Розмір кліток може бути різноманітним і становити для молодняка свиней і молодих супоросних свиноматок – 3-3,5 м2 ; для підсисних і дорослих супоросних свиноматок 5-5,5 м2 ; для великої рогатої худоби різного віку від 1,5 до 3 м2 ; овець - 0,7-1 м2.
Балансові досліди з великою рогатою худобою можна проводити і в звичайних стійлах.
Етапи проведення досліджень: дослід по вивченню перетравності кормів ділиться на:
· підготовчий період - тварин привчають до кліток і утримують на раціонах, які передбачені методикою досліду;
· перехідний - тварин ставлять на запланований режим досліду, але залишки корму та виділень не враховують. Це другий період послідовної адаптації тварин до умов досліду і перевірки готовності всіх його елементів;
· обліковий - проводять всі необхідні дослідження, передбачені методикою експерименту: збір та облік виділень, а також відбір проб на хімічний аналіз.
Підбір тварин для досліду: підбирати для досліду необхідно тварин типових для породи, клінічно здорових, середнього (для дорослих тварин) віку, з добрим станом зубної системи та апетитом.
У випадку, коли дослід носить порівняльний характер, необхідно підбирати тварин у групи за принципом аналогів. Оскільки кількість тварин у групі незначна, то слід досить ретельно вести підбір тварин за фізіологічними та генетичними особливостями, тобто максимально використовувати можливість проводити дослід на однояйцевих двійнятах, трійнях і т.д.
Тривалість досліду: тривалість досліду як в цілому, так і його періодів зокрема визначається віком тварин, а також різницею в якісних показниках раціону ( табл. 8.1).
Таблиця 8.1
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 274; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!