Продукти харчування рослинного походження
Перед використанням у їжу або на відгодівлю тваринам картоплі необхідно ретельно відмити її від ґрунту у проточній воді або у звичайних умовах, оновлюючи воду не менше, ніж 2-3 рази. Окрім цього, при очищенні картоплі від лушпиння потрібно знімати якомога товстіший шар.
Перед використанням у їжу коренеплодів, зокрема буряка й моркви, треба ретельно відмити їх від частинок ґрунту й зрізати головки коренеплодів не менше, ніж на 1/4.
Усі фрукти та ягоди перед уживанням миють у проточній воді, а технологія приготування варення, соків і компотів з них нічим не відрізняється від традиційної.
Загальноприйняті способи переробки олійних культур для одержання олії забезпечують значне зниження вмісту в них радіоактивних речовин.
Кукурудза й інші зернові та зернобобові культури не накопичують радіонукліди в таких обсягах, як овочі та фрукти. Тому після попередньої обробки (перевіювання й звільнення від ґрунтового пилу) їх дозволяється використовувати для приготування страв і на відгодівлю худоби без обмежень. Відходи, отримані внаслідок переробки продуктів рослинництва, використовують для приготування корму сільськогосподарським тваринам.
Продукти харчування тваринного походження
Для зниження концентрації радіоактивних речовин у молоці його переробляють на молочні продукти, тим самим запобігаючи накопиченню в організмі людини значної кількості радіонуклідів. У домашніх умовах дозволяється використовувати знежирені сироватку та сир. При переробці сметани й вершків на вершкове масло основна частина радіоактивних речовин відходить у рідину (маслянку). Якщо вершкове масло ще й перетопити, то радіоактивних речовин можна позбутися майже повністю. Таким чином, молоко й деякі молочні продукти, які мають незначний рівень радіоактивного зараження, після переробки дозволяється використовувати для харчових або кормових цілей.
|
|
|
Зменшити радіоактивну зараженість м’яса можна способом засолювання. При цьому м’ясо розрізають на шматки й засолюють, багаторазово оновлюючи розсіл (радіоактивний цезій переходить у розчин і таким чином видаляється із продукту). Інший спосіб виведення радіонуклідів із м’яса полягає у тому, що його промивають проточною водою або 0,85% розчином кухонної солі. Ефективність цього способу зростає одночасно із збільшенням строку контакту м’яса з рідиною, підвищенням ступеня його подрібнення (до 2,5см) та інтенсивності перемішування під час промивання. Але при переробці дуже подрібненого м’яса (м’ясної стружки) утрачається до 30-40 % поживних речовин, що негативно впливає на харчові й смакові властивості і ставить під сумнів доцільність споживання таких продуктів. М’ясний бульйон у їжу використовувати не дозволяється.
|
|
|
Сало містить менше радіоактивних речовин, ніж інші продукти тваринництва. Але для приготування солоного шпика краще використовувати метод мокрого посолу, у процесі якого радіонукліди видаляються із сала в розсіл. Залежність зменшення кількості радіоактивного цезію від способу переробки м'яса й сала в домашніх умовах подана в табл. 7.2.
Таблиця 7.2 Ефективність зменшення радіоцезію у продуктах харчування тваринного походження
| Спосіб обробки | Продукти | Ступінь зниження радіоцезію |
| Варіння (30-40 хв) | М’ясо | у 3-6 разів |
| Промивання у проточній воді протягом 12 год або в 0,85 %-му розчині | М’ясо | у 1,5-3 рази |
| Перетоплення | Сало | у 20 разів |
3.3 Санітарні заходи в особистих підсобних господарствах в умовах радіоактивного забруднення місцевості. Дотримання санітарних правил на забруднених територіях дає змогу суттєво зменшити надходження радіонуклідів у житлові приміщення й організм людини. Цього досягають завдяки дотриманню чистоти в домашніх умовах: у приміщеннях роблять вологе прибирання; робочий одяг і взуття залишають поза житловими кімнатами; попіл із печей вибирають після попереднього його зволожування; побутові предмети перед тим, як внести в приміщення, протирають.
|
|
|
Істотного зменшення рівня надходження радіоактивних речовин у помешкання досягають завдяки насадженню біля будинків дерев, високорослих кущів і квітів, які швидко ростуть.
Важливим заходом знезараження місцевості є перекопування ґрунту на необроблених ділянках, а також санітарна обробка території: прибирання сміття й захоронення харчових відходів. При цьому необхідно дотримуватися певних правил: захоронення проводити в спеціально виритих ямах на глибині до 1 м, а місце захоронення повинно бути огороджене і позначене; воду після обмивання взуття й предметів, котрі вносяться з вулиці, потрібно зливати в одному місці, яке має бути віддаленим від джерел питної води (криниць) не менше, ніж на 20 м.
Санітарна гігієна під час проведення сільськогосподарських робіт спрямована на зменшення лозових навантажень від зовнішнього й внутрішнього опромінення і полягає у митті з милом відкритих ділянок тіла після виконання робіт, дотримання чистоти робочого одягу, який необхідно зберігати поза житловим приміщенням.
|
|
|
Деякі види діяльності в особистому господарстві (перевіювання насіння, прибирання сміття, вибирання попелу тощо) здійснюють в умовах підвищеної запиленості. Для запобігання потраплянню радіоактивних речовин у легені достатньо використати засоби індивідуального протипилового захисту, наприклад, респіратор або ватно-марлеву пов'язку. При цьому слід пам'ятати, що строк дії ватно-марлевої пов’язки становить від 30 хв. до 2 год.
4. Визначення радіоактивного забруднення продуктів харчування. За допомогою дозиметрів і датчиків іонізаційного випромінювання можна визначити радіоактивне забруднення продуктів харчування за
| |
| |
Для контролю рівня забруднення молока чи м’ясопродуктів необхідно дозиметр або датчик розмістити впритул лівим боком до посудини, яка містить 1л молока або 1кг м’ясопродуктів. Якщо забруднення контрольованих продуктів досягає 4 кБк/кг (л), то покази дозиметра чи датчика повинні збільшитися на 0,15 мкЗв/год. (15 мкР/год.) понад фон. При виявленні такого радіоактивного забруднення продуктів харчування рекомендується відмовитися від їхнього споживання або обмежити споживання вдвічі порівняно зі звичайним раціоном. У табл. 7.3 наведено дані про допустимий вміст радіоактивних речовин у продуктах харчування і воді.
Таблиця 7.3
Допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах харчування (Бк/кг) і питній воді (Бк/л)
| Продукти харчування | Цезій-137 | Стронцій-90 |
| Картопля | 60 | 20 |
| Лікарські рослини | 600 | 200 |
| М’ясо й м’ясні продукти | 200 | 20 |
| Молоко й молочні продукти | 100 | 20 |
| Овочі та зелень | 40 | 20 |
| Питна вода | 2 | 2 |
| Продукти дитячого харчування | 40 | 5 |
| Риба й рибні продукти | 150 | 35 |
| Продукти харчування | Цезій-137 | Стронцій-90 |
| Свіжі дикорослі ягоди та гриби | 500 | 50 |
| Сушені дикорослі ягоди й гриби | 2500 | 250 |
| Фрукти | 70 | 10 |
| Хліб, хлібопродукти | 20 | 5 |
| Яйця (в 1 шт.) | 6 | 2 |
Захист від ІВ
Захист від ІВ складається з комплексу організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів.
Організаційні заходи передбачають:
− захист від зовнішніх джерел випромінювання;
− попередження розповсюдження радіонуклідів в робочому приміщенні і довкіллі;
− відповідна підготовка приміщень;
− організація дозиметричного контролю;
− забезпечення своєчасного збирання і видалення радіоактивних відходів із приміщень у спеціальних контейнерах;
− позначення приміщень, контейнерів знаком радіаційної небезпеки – на жовтому фоні три червоних пелюстки.
Санітарно-гігієнічні заходи передбачають:
− забезпечення чистоти приміщень;
− щоденне вологе прибирання;
− улаштування припливно-витяжної вентиляції з щонайменше п’ятикратним повітрообміном;
− дотримання норм особистої гігієни;
До лікувально-профілактичних заходів належать:
− медогляд осіб, що працюють з радіоактивними речовинами;
− режим праці та відпочинку;
− використання радіопротекторів – речовин, що підвищують стійкість організму до ІВ.
Важливе значення має застосування засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) – це халати, костюми, шапочки, гумові рукавички, тапочки, бахіли, засоби захисту органів дихання та ін.
Порядок виконання роботи:
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 575; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!