Шляхи потрапляння в організм людини радіоактивних речовин
Радіоактивні речовини можуть потрапляти в організм такими способами: інгаляційним (разом із повітрям, що вдихується); через шлунково-кишковий тракт (разом із їжею та водою); через шкіру.
Джерела радіоактивності є компонентами харчових ланцюгів атмосфера – вітер дощ – ґрунт – рослини – тварини – людина. Найбільшу небезпеку серед них становлять: ізотопи йоду, стронцію, барію, ітрію, лантаноїдів, цирконію, ніобію, молібдену, телуру, рутенію. Вони проникають не лише через травний тракт, систему дихання, поверхні ран та опіків, але й при сильному радіоактивному забрудненні неушкоджених ділянок шкіри.
Шляхи потрапляння радіонуклідів в організм можна пояснити таким чином: радіоактивний пил осідає на листі рослин, на плодах, на ґрунті й у водоймах; із ґрунту через коріння радіонукліди потрапляють всередину рослин. Навіть, якщо ці рослини не вживає людина, їх можуть їсти тварини, чиє м’ясо потім використовують для харчування люди. Потрапивши в організм людини, радіонукліди опромінюють органи й тканини із середини.
Йод-131 є γ- і β-випромінювачем, поглинається щитовидною залозою; цезій-137 – γ- й β-випромінювач, накопичується у лімфовузлах і печінці; стронцій – 90 — γ- і р-випромінювач, накопичується у кістковій тканині; плутоній-239 накопичується в легенях і репродуктивних органах.
Через деякий час після радіоактивного забруднення місцевості рівень радіації зменшується.
|
|
|
Період напіврозпаду – час, за який розпадається половина всіх атомів радіоактивного елемента.
Критичний орган – життєво важливий орган або система, які перші уражаються в діапазоні доз випромінювання. За швидкістю виведення нуклідів органи розміщуються таким чином: легені, щитовидна залоза, печінка, нирки, селезінка, шкіра, м’язи, кістяк і т, д.
Органи дихання мають природний захист, який полягає в здатності епітелію бронхів самоочищатися й повертати велику кількість нуклідів назад у носоглотку. Але значна їхня частина потім потрапляє у кишково-шлунковий тракт людини.
З ґрунту сільськогосподарські культури засвоюють лише ті радіонукліди, які розчиняються у воді. За ступенем накопичення нуклідів рослини можна розмістити у такий спадний ряд: капуста – буряк – картопля – пшениця – природні трав’яні покриви. Перехід нуклідів у рослини залежить також від характеру ґрунту: найменший – там, де переважають чорноземні масиви, найбільший – у торф’яно-болотистих і піщаних районах.
Радіонукліди розносяться по всьому організму та інкорпоруються (відкладаються, накопичуються) у різних органах. За ступенем концентрації радіонуклідів органи можна розмістити у такій послідовності: щитовидна залоза – печінка – нирки – м’язи. Найбільш небезпечними для людини є такі ізотопи: йод-131 – для щитовидної залози, стронцій-89 і стронцій-90 – для кісток, цезій-137 – для м’язів.
|
|
|
Після інкорпорації радіоактивні речовини починають виділятися з організму різними шляхами: радіоактивні гази – через органи дихання, решта – із калом, сечею, потом, слиною, грудним молоком. Основним шляхом виведення нуклідів з організму є кишково-шлунковий тракт і нирки. При одноразовому потраплянні радіоізотопи видаляються з організму людини порівняно швидко. Наприклад, через 5 днів після надходження їхній загальний вміст в організмі зменшується приблизно у 10 разів, а через 45 днів – у 300 разів. Найшвидше вони виводяться з м’яких тканин і дещо повільніше – із кісток.
Три основних типи розподілу радіонуклідів в організмі: скелетний (Са, Sr, Ва, Rа); дифузний, тобто рівномірний (К, Na, Н, N, Ро) і вибірковий, який характерний для йоду і деяких інших елементів. Більше половини радіойоду, який потрапляє в організм, накопичується у щитовидній залозі.
Способи захисту від радіації
3.1. Концепція радіозахисного харчування. Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох основних принципах:
|
|
|
· обмеження надходження радіонуклідів із їжею;
· гальмування всмоктування, накопичення й прискорення їхнього виведення;
· підвищення захисних сил організму.
Реалізація зазначених принципів здійснюється різноманітними способами, які можна розділити на дві групи: специфічні й неспецифічні. До специфічних способів належать фізико-технічні (захист часом, відстанню, засобами екранування), біологічні (радіозахисне харчування, йодна профілактика) та хімічні (радіопротектори); до неспецифічних належать: фізична загартованість, психологічна рівновага, гігієна тіла й житла.
Радіозахисні речовини – це радіоблокатори, радіопротектори, радіокорпоранти.
Радіоблокатори блокують шкідливий вплив радіоактивних речовин. До них належать вітаміни А, С, Е, мікроелементи (селен, цинк, мідь).
Радіопротектори – це хімічні речовини, що підвищують стійкість організму до опромінення і послаблюють перебіг променевої хвороби. Наукою створені ефективні радіопротектори, такі, як ціанід натрію, азот, сульфамідні групи речовин тощо.
Розроблені також хімічні засоби для очищення шкіри від радіоактивного забруднення і препарати, які здатні зв’язувати плутоній.
|
|
|
Радіокорпоранти зменшують всмоктування радіоактивних речовин в організмі. Антиоксиданти – це антиокислювачі: вітаміни та мікроелементи.
За допомогою радіопротекторів відбувається штучне виведення з організму резорбованих радіонуклідів, а також тих, які не всмокталися. Цьому сприяють чисті продукти харчування та їжа, котра штучно збагачена компонентами радіопротекторної дії.
3.2. Рекомендації щодо використання в їжу продуктів харчування, забруднених радіонуклідами. Для створення безпеки населення в умовах радіоактивного забруднення місцевості при постійному вживанні в їжу місцевих продуктів харчування необхідно дотримуватися певних правил, котрі сприятимуть зведенню до мінімуму накопичення радіонуклідів в організмі людини.
При радіоактивному забрудненні особливістю підготовки продуктів харчування рослинного походження до вживання в їжу є застосування таких заходів первинної дезактивації і технологічної обробки, як миття овочів у проточній воді, зрізання головок коренеплодів, видалення верхніх листків капусти тощо. Ці заходи знижують вміст радіонуклідів у 2-10 разів. У випадках подальшої переробки овочів і фруктів, наприклад, у процесі соління, маринування, вміст радіоактивних елементів зменшується ще в декілька разів, але вживати розсоли й маринади в їжу не рекомендується. При застосуванні в їжу різноманітних продуктів харчування рослинного й тваринного походження існують деякі відмінності в рекомендаціях щодо їхнього використання.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 2343; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!