Елементи атомної фізики і квантової механіки



 

Основні закони і співвідношення

Воднеподібні атоми в теорії Бора. Гіпотеза де Бройля. Співвідношення невизначеностей

  • Момент імпульсу орбітального руху електрона у стаціонарному стані

,                                                

Де: m, u, r – маса, лінійна швидкість, радіус колової орбіти електрона, відповідно;  – постійна Дірака; h – постійна Планка; n – квантове число стаціонарного стану .

  • Радіус n-ої стаціонарної орбіти

,                                                    

де а0 – борівський радіус, тобто радіус першої борівської орбіти електрона в атомі водню, Z – порядковий номер елемента (H, He, Li…) в періодичній системі Д.І. Менделєєва.

  • Енергія електрона у стаціонарному стані

,                          

де R – постійна Рідберга, с – швидкість світла у вакуумі,  – енергія іонізації атома.

  • Випромінювання і поглинання світла атомом

Енергія випроміненого (поглинутого) фотона

                                  

де n – частота випромінювання.

Узагальнена серіальна формула Бальмера для довжин хвиль випромінювання воднеподібних атомів

,                           

де: n1 – квантове число стану, на який відбувається перехід електрона; n2 – квантове число стану, з якого відбувається перехід електрона .

Хвильові властивості мікрочастинок

  • Довжина і частота хвилі де Бройля

,                                             

де р – імпульс частинки, Е – її енергія.

  • Зв'язок модуля імпульсу з кінетичною енергією для:

класичної частинки ,

релятивістської частинки ,

де m – маса частинки,  – її кінетична енергія,  – її енергія спокою.

  • Фазова і групова швидкості хвилі де Бройля

,                                           

де  – циклічна частота,  – хвильове число.

  • Співвідношення невизначеностей Гайзенберга

,                                             

,                                             

,                                              

,                                               

D характеризує невизначеність відповідних величин: координати, імпульсу, енергії, часу.

Рівняння Шрьодінгера і його розв’язки

  • Рівняння Шрьодінгера для стаціонарних станів

,                                                

де  – оператор Гамільтона,  – оператор Лапласа, U – оператор потенціальної енергії частинки, Y – хвильова функція,  – густина ймовірності, Е – енергія частинки.

  • Середнє значення фізичних величин f, що характеризують частинку,

.                                     

  • Частинка в потенціальному ящику з нескінченно високими стінками:

енергія частинки

,                                               

де m – маса частинки, l – ширина ящика,  – квантове число стану;

хвильова функція

,                                      

де x – координати частинки .

  • Прозорість (ймовірність тунелювання) прямокутного потенціального бар’єру

,                          

де l – ширина бар’єру,  – висота бар’єру, Е – енергія частинки.

  • Енергія квантового лінійного осцилятора

,                     

де  – власна циклічна частота осцилятора масою m,  – коливальне квантове число, k – коефіцієнт пропорційності у виразі для квазіупружної сили.

  • Воднеподібний атом у квантовій теорії:

енергія електрона ,

де  – головне квантове число;

орбітальний момент імпульсу електрона – ,

де  – орбітальне (азимутальне) квантове число;

проекція орбітального моменту імпульсу електрона на напрямок z – ,

де  – магнітне квантове число;

хвильова функція електрона (у сферичних координатах)

,                 

де ; ; ; ; а0 – борівський радіус;

стани електрона з різними значеннями

0 1 2 3 4 …

.

стан s p d f g ...
  • Власний момент імпульсу електрона

,                                         

де  – спінове квантове число;

проекція цього моменту на напрямок z – ,

де  – магнітне спінове квантове число.

  • Квантові числа електронів у складних атомах:

;                                                              

кількість електронів: у шарі – , в оболонці – ;

електронна конфігурація атомів

                              

  • Формула Мозлі для розрахунку довжин хвиль характеристичного рентгенівського випромінювання

,                              

де s – постійна екранування (  для К-серії), n1 – головне квантове число шару, на який відбувається перехід електрона (  для К-серії); n2 – головне квантове число шару, з якого відбувається перехід електрона ( ).

Приклади розв’язування задач

1. Частинку будемо вважати класичною, якщо  або  (значення енергії спокою  деяких частинок подані в довіднику). В інших випадках необхідно користуватись формулами релятивістської механіки.

2. При використанні співвідношень невизначеностей необхідно врахувати, що невизначеність деякої фізичної величини не може перевищувати значення самої величини; тому покладають, як правило, ,  або , де l – лінійний розмір простору перебування частинки.

3. При оцінці мінімального значення енергії частинки використовується класичний вираз для механічної енергії; для одновимірного руху вираз  досліджується на екстремум, при цьому попередньо враховується, що  (див. зауваження 2).

4. При інтегруванні виразів, в які входить хвильова функція, елементарний об’єм:  – для одновимірного руху;  – для об’єктів з центральною симетрією.

Для полегшення розрахунків деякі інтеграли подані в довіднику.

Приклад 1. Початково нерухомий електрон пройшов прискорюючу різницю потенціалів U. Знайти довжину хвилі де Бройля електрона у двох випадках: 1) ; 2) .

Розв'язання

Дано: m = 9,1×10-31кг U1 = 51 В U2 = 510 кВ
l?

За гіпотезою де-Бройля

.                                 (1.1)

Імпульс електрона виразимо через його кінетичну енергію

,                                      

е – елементарний заряд.

Якщо врахувати, що енергія спокою електрона , то у випадку «1» переконуємося, що електрон класичний. Тому

.                                       (1.2)

У випадку «2» електрон релятивістський і

.                 (1.3)

Підставляючи (1.2) та (1.3) в (1.1), отримаємо:

,                                             

.                                        

Врахуємо, що , тому

,               

де  – комптонівська довжина хвилі електрона. Отже

                 

У другому випадку  і тому

;

.                        

Відповідь: .

 

Приклад 2. Кінетична енергія електрона в атомі водню є величиною порядку 10еВ. Оцінити мінімальний лінійний розмір атома.

Розв'язання

Дано: m = 9,1×10-31кг

Використаємо співвідношення невизначеностей координати  та проекції імпульсу  електрона

.                                         (2.1)

Якщо лінійний розмір атома l, то покладемо , а . Підставивши ці значення у (2.1) і зберігши знак рівності, що відповідає , отримаємо

.                                   (2.2)

Оскільки при  електрон класичний, то

.                                         (2.3)

Об’єднавши (2.2) і (2.3), отримаємо

.                                       (2.4)

Виконаємо числовий розрахунок:

, ;

.

Відповідь: 0,12 нм.

 

Приклад 3. Оцінити мінімальне значення повної енергії лінійного гармонічного осцилятора.

Розв'язання

Повна класична енергія лінійного гармонічного осцилятора

.                        (3.1)

Використаємо співвідношення невизначеностей (зберігши знак рівності), поклавши  та . Отримаємо

.                                     (3.2)

Підставимо р з (3.2) у (3.1):

.                      (3.3)

Дослідимо (3.3) на екстремум, прирівнявши до нуля першу похідну від Е по х:

.                                         

Визначивши звідси  і підставивши його в (3.3), отримаємо мінімальне значення

.

Відмітимо, що цей результат всього у два рази перевищує точне значення енергії нульових коливань квантовомеханічного гармонічного осцилятора

.                                              

 

Приклад 4. Частинка в потенціальному ящику шириною l перебуває в першому збудженому стані. Знайти ймовірність знаходження частинки в інтервалі , який рівновіддалений від стінок ящика.

Розв'язання

Дано: n = 2
W ?

Імовірність W знайти частинку в інтервалі  визначається інтегралом

,                         (4.1)

де  – нормована власна хвильова функція

.                      (4.2)

Підставляючи (4.2) в (4.1), отримаємо

.                             (4.3)

Використаємо відповідний інтеграл з довідника:

.

Відповідь: 0,091.

 

Приклад 5. Протон і електрон, які пройшли однакову прискорюючу різницю потенціалів , налітають на прямокутний потенціальний бар’єр шириною  і висотою . У скільки разів відрізняються прозорості бар’єру для електрона і протона?

Розв'язання

Дано: |Dj| = 10 кВ = 1×104 В U0 = 20 кеВ = 3,2×10-15 Дж d = 0,1 пм = 1×10-13 м me = 9,1×10-31 кг mp = 1,67×10-27 кг
 ?

Оскільки заряди протона і електрона однакові за абсолютною величиною , то їх кінетичні енергії після прискорення однакові і рівні

.                     (5.1)

Запишемо формули прозорості бар'єру для електронів  і для протонів

,             (5.2)

.            (5.3)

Поділивши (5.2) на (5.3), з урахуванням (5.1) отримаємо

. (5.4)

Оскільки формули (5.2) та (5.3) наближені, то при підрахунках можна опустити , бо , і записати (5.4) у вигляді:

.      (5.5)

Підставимо числові значення:

.

Відповідь: у 70 разів.

 

Приклад 6. Квантовий лінійний гармонічний осцилятор масою 1×10-28 кг, на котрий діє квазіпружна сила , перебуває в основному стані. Чи може цей осцилятор поглинути квант з довжиною хвилі ?

Розв’язання

Дано: m = 1×10-28 кг k = 1×102 Н/м l = 1,8 мкм = 1,8×10-6 м
?

Енергія поглинутого фотона повинна бути не меншою від відстані між основним і першим збудженим енергетичними рівнями осцилятора, тобто повинна виконуватись нерівність

.                  (6.1)

Врахуємо, що енергія фотона

,                                  (6.2)

а енергія осцилятора  в стані з коливальним квантовим числом u

.                     (6.3)

Підставляючи (6.2) і (6.3) в (6.1), отримаємо після скорочення на

.                            (6.4)

Врахувавши, що

,                                             (6.5)

отримаємо

.                                  (6.6)

Підставимо в (6.6) числові значення:

;

.                   

Оскільки, умова (6.1) виконується, то фотон поглинається квантовим осцилятором.

Відповідь: може.

 

Приклад 7. Знайти середнє значення потенціальної енергії електрона в полі ядра атома водню, що перебуває в основному стані.

Розв'язання

Дано: Z = 1 n = 1 l = 0 ml = 0
?

Середнє значення потенціальної енергії U знайдеться як

.                    (7.1)

В основному стані, тобто в 1s-стані, власна нормована хвильова функція має вигляд

,        (7.2)

де a0 – борівськкй радіус.

Класична потенціальна енергія електрона в полі ядра

.                                    (7.3)

Підставивши (7.2), (7.3) в (7.2), з урахуванням того, що елементарний об'єм , отримаємо

. (7.4)

Підставимо числові значення:

, , ;

.

Відповідь: -27,2 еВ.

 

Приклад 8. Атом водню, що перебував у збудженому стані, перейшов у нижчий сусідній стан, випромінивши квант енергії з довжиною хвилі . До якої серії належить спектральна лінія цього кванту? Знайти можливу зміну моменту імпульсу орбітального руху електрона (в одиницях ) при такому переході.

Розв'язання

Дано: Z = 1 l = 121,5 нм = 1,215×10-7 м n2n1 = 1
n1? DL?

Використаємо узагальнену формулу Бальмера для атома водню :

,          (8.1)

де n1 і n2 – головні квантові числа станів. Звідси

.                                      (8.2)

Підставимо числові значення l і сталої Рідберга ( , ):

.(8.3)

Оскільки , то (8.3) можливе лише при  і . Отже, ми маємо справу зі спектральною лінією серії Лаймана. Зрозуміло, що в даній ситуації, коли верхнім є p-стан , а нижнім – s-стан  (інші варіанти відпадають за правилами відбору), легко знайти зміну модуля орбітального моменту імпульсу електрона як

                      

.                                          

Відповідь: 1) до серії Лаймана; 2) .

 

Приклад 9. Записати електронну конфігурацію атома  в основному стані.

Розв'язання

В основному (незбудженому) стані електрони заповнюють шари і оболонки з мінімальною енергією (не порушуючи принцип Паулі). Тому 2 електрони заповнять К-шар (s-оболонка), 8 електронів заповнять L-шар (s- і p-оболонки) і 2 електрони розмістяться в M-шарі (s-оболонка). Отже, електронна конфігурація атома магнію має вигляд

.                                         

 

Приклад 10. Визначити найменшу довжину хвилі в К-серії характеристичного рентгенівського спектру міді .

Розв'язання

Дано: Z = 29 s = 1 n1 = 1
lmin?

Лінії К-серії виникають при переході електрона на вакантне місце в К-шарі  з вищих шарів. Найменшій довжині хвилі відповідає найбільша енергія фотона. Отже, в даній задачі електрон переходить з найвищого заповненого шару. Якщо розглянути електронну конфігурацію міді , то таким є N-шар .

Використаємо формулу Мозлі, врахувавши, що стала екранування для К-серії :

.                         

Стала Рідберга ;

;

.                                 

Відповідь: 0,124 нм.


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 666; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!