Мотиви поведінки, основні функції мотивів
Мотиви - це пов'язані із задоволенням певних потреб спонукання до діяльності.Вони відрізняються одне від одного видом потреби, яка в них виявляється, формами, котрих вони набувають, широтою чи вузькістю, конкретним змістом діяльності, в якій реалізуються.
Функції:спонукаюча функція, яка характеризує енергетику мотиву, іншими словами, мотив викликає і обумовлює активність людини, його поведінка і діяльність;
направляючу функцію, яка відображає спрямованість енергії мотиву на певний об’єкт, тобто вибір і здійснення певної лінії поведінки, оскільки особа завжди прагне до досягнення конкретних цілей. Функція напрямної тісно пов’язана із стійкістю мотиву;
регулюючу функцію, суть якої полягає в тому, що мотив зумовлює характер поведінки і діяльності, від чого, у свою чергу, залежить реалізація в поведінці і діяльності людини або узколичных (егоїстичних), або суспільно значимих (альтруїстичних) потреб. Реалізація цієї функції завжди пов’язана з ієрархією мотивів. Регуляція полягає в тому, які мотиви виявляються найбільш значимими і, отже, в найбільшій мірі обумовлюють поведінку особи.
Разом з вказаними виділяють стимулюючу, таку, що управляє, організуючу (Е. П. Ільін), таку, що структурує (О. До. Тіхоміров), смислообразующу (А. Н. Лентьев), контролюючу (А. Ст Запоріжець) і захисну (До. Обухівський) функції мотиву.
61.Поняття про пам*ять: основні процеси, механізми, види пам*яті
|
|
|
Па́м'ять - психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.
Процеси пам’яті
1. ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ – це закріплення образів сприймання, уявлень, дій, переживань і зв’язків між ними через контакти нових даних з набутим раніше досвідом.Матеріальною основою цього процесу є здатність мозку утворювати тим часові нервові зв’язки. Запам*ятовування може бути короткотривалим, довготривалим і оперативним. Воно також може бути довільнимабо мимовільним, смисловим (логічним) або механічним. Запам’ятовування може бути короткотривалим, довготривалим іоперативним.
УМОВИ ДОВІЛЬНОГО ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ: 1)чітка постановка мети; 2)наявність мотивів, що спонукають запам’ятовування; 3) розуміння інформації, що треба запам’ятати; 4) використання логічних прийомів запам’ятовування (складання плану, порівняння, класифікація, систематизація); 5) повторення; 6) використання інформації, що необхідно запам’ятати в практичній діяльності.
УМОВИ МИМОВІЛЬНОГО ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ:1) якість дієвого ставлення до матеріалу; 2) ступінь включення матеріалу у зміст основної мети діяльності; 3) рівень зацікавленості та емоційного відношення.
|
|
|
2. ЗБЕРЕЖЕННЯ –це процес утримання в пам’яті інформації, що була одержана у ході набування досвіду. Великою мірою він залежить від якості та глибини запам’ятовування, використання матеріалу пам’яті в своїй діяльності. Про збереження можна судити тільки на основі спостереження за іншими мнемічними процесами: відтворенням , впізнаванням та розпізнаванням. Збереження може бути активним і пасивним. При активному збереженні матеріал, що утримується, піддається внутрішній перебудові, від простого циклічного повторення до включення в системи нових семантичних зв’язків. При пасивному збереженні матеріал, що утримується, не має активних перетворень.
3. ВІДТВОРЕННЯ – процес відновлення збереженого матеріалу пам’яті для використання в діяльності і спілкуванні. Матеріальною основою відтворення є пожвавлення або повторне збудження раніше утворених у мозку нервових зв’язків.Розрізняють два види відтворення: ВПІЗНАВАННЯ і ЗГАДУВАННЯ. Впізнавання– це відтворення якого-небудь об’єкта в умовах повторного його сприйняття. Згадування – це відтворення попереднього досвіду відповідно до змісту та завдань діяльності. Як різновид згадування існує також пригадування, тобто згадування, що вимагає від людини активних розумових зусиль, пов’язаних з переборенням певних труднощів. Згадування також може бути мимовільним або довільним. Як один з різновидів відтворення є спогади – локалізовані в часі та просторі згадування людиною свого минулого життя, переважно в яскравій образно-логічній формі, з усіма обставинами.Важливою характеристикою відтворення є правильність відтворення. Ця риса пам’яті залежить від важливості та об’єму інформації, індивідуальних властивостей пам*яті, мобілізації, готовності, заінтересованості до відтворення.
|
|
|
4. ЗАБУВАННЯ –процес, протилежний збереженню, і проявляється він у тому, що актуалізація забутих образів, чи думок затруднюється, або стає взагалі неможливою. Процес грунтується на явищі гальмування умовно-рефлекторних зв*язків і згасання слідів, що створювали запам*ятовувння. Темп забування – це крива, за якою в першу годину ми забуваємо близько 40% інформації, яку запам’ятали, за наступні 8 годин ще майже 40%, а далі забування різко уповільнюється, хоть кількість збереженої інформації все ж продовжує зменшуватись десь до 3%. Темп залежить від об’єму запам’ятовуваного матеріалу, його змісту, міри усвідомленості та ступеня значимості матеріалу, вкючення його в діяльність суб’єкта. Хоть процеси пам’яті мають свої загальні характеристики, але у кожної людини проявляються вони з індивідуальними відмінностями, які можна помітити в різній швидкості запам’ятовування, в міцності збереження, в легкості відтворення. Люди також відрізняються і типами пам’яті:
|
|
|
1) люди з наочно-образним типом, добре запам’ятовують наочні образи, колір предметів, звуки, обличчя і ін.;
2) люди з словесно-логічним типом пам’яті, добре запам’ятовують словниковий, нерідко абстрактний матеріал: поняття, формули, символи і ін.;
3) люди з емоційним типом пам’яті, добре запам’ятовують пережиті ними почуття.
Виділяють такі види пам'яті за методом запам'ятовування:
· мимовільна— інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів заучування, під час виконання діяльності або роботи з інформацією.
· довільна — цілеспрямоване заучування за допомогою спеціальних прийомів. Ефективність запам'ятовування залежить від прийомів та цілей запам'ятовування;
За характером переважаючої психічної активності:
· рухова — пам'ять на рухи та їх системи;
· емоційна — пам'ять на почуття, які виступають стимулом до діяльності;
· образна — пам'ять на уявлення: зорова, слухова, нюхова, смакова, дотикова;
· словесно-логічна — специфічна людська, запам'ятовується думка у формі понять.
За тривалістю збереження інформації:
· сенсорна пам'ять триває 0,2 - 0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні.
· короткочасна пам'ять забезпечує запам'ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу - від кількох секунд до хвилини;
· довготривала пам'ять — збереження інформації протягом тривалого часу;
· оперативна пам'ять — проявляється під час виконання певної діяльності і необхідна для її виконання в кожний заданий проміжок часу.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 358; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!