Який природний комплекс хоричної розмірності є максимально однорідною елементарною ландшафтно-екологічною одиницею?
А) геотоп;
Б) кліматоп;
В) едафотоп.
21. Вплив певної умови середовища на живий організм – це:
А) екологічний компонент;
Б) екологічний фактор;
В) екологічна ніша.
22. Зв’язки в системах реалізуються завдяки енергії, речовин та:
А) властивостям;
Б) інформації;
В) компонентам.
23. Фації, підурочища, урочища, місцевості відносять до одиниць ландшафту:
А) морфологічних;
Б) регіональних;
В) типологічних.
24. Індикатором фації є:
А) біоценоз;
Б) мезоформа рельєфу;
В) крутизна схилу.
25. Індикатором підурочища є:
А) група фацій;
Б) мікроформа рельєфу;
В) мезоформа рельєфу.
26. Індикатором підурочища є:
А) група фацій, об’єднаних елементом мезорельєфу;
Б) група фацій, об’єднаних однією мезоформою;
В) група фацій, об’єднаних мікроформою.
27. Урочища, що зустрічаються в ландшафті тільки один раз відносять до:
А) складних;
Б) унікальних;
В) субдомінантних;
Г) плямистих.
28. Субдомінантні урочища – це урочища, які:
А) найрідше зустрічаються в ландшафті;
Б) формують структуру (малюнок) ландшафту;
В) є фоном, у межах якого формуються інші урочища.
29. Група фацій, що поєднані за положенням на елементах мезорельєфу та створюють генетично та динамічно пов’язані ряди, називається:
А) фаціями схилового типу;
Б) урочищем;
В) підурочищем;
Г) місцевістю.
30. Потужність фації обмежується:
А) водотривким горизонтом (включно) та висотою на декілька десятків метрів вище рослинного покриву;
|
|
|
Б) водоносним горизонтом (включно) та поверхнею верхнього ярусу рослинного покриву;
В) дзеркалом ґрунтових вод та поверхнею верхнього ярусу рослинного покриву.
31. Тип структури урочища, що характеризується постійним чергуванням двох або трьох видів фацій лінійної форми, що змінюють одна одну, називають:
А) смугасто-ступінчастим;
Б) дифузним;
В) концентричним;
Г) перехідним.
32. До просторових характеристик геосистеми відносяться:
А) вертикальні (топічні), горизонтальні (хоричні);
Б) процесні, вертикальні (топічні);
В) речовинно-фазові, горизонтальні (хоричні).
33. Частина сумарної сонячної радіації, що безпосередньо використовується для різних процесів у геосистемі, називається:
А) радіаційним балансом;
Б) ефективною радіацією;
В) відбитою радіацією.
34. На процеси фотосинтезу використовується…
А) частина прямої та розсіяної радіації;
Б) ефективне випромінювання;
В) фотосинтетично активна радіація.
35. За типом водного режиму геосистеми, у яких низхідні потоки вологи переважають над висхідними, і вода, що просочується через ґрунт, досягає рівня ґрунтових вод – це геосистеми:
А) промивного режиму;
Б) непромивного режиму;
В) аридного режиму;
|
|
|
Г) випітного режиму.
36. Геосистеми, радіаційний баланс яких складає 80 ккал/см2 на рік – це:
А) мегатермні;
Б) макротермні;
В) мезотермні;
Г) мікротермні.
37.Геосистеми, радіаційний баланс яких складає 50-70 ккал/см2 на рік – це:
А) мегатермні;
Б) макротермні;
В) мезотермні;
Г) мікротермні.
38. Геосистеми, радіаційний баланс яких складає 20-30 ккал/см2 на рік – це:
А) мегатермні;
Б) макротермні;
В) мезотермні;
Г) мікротермні.
39. Геосистеми, що поширені в тропіках, відносяться до:
А) мегатермних;
Б) макротермних;
В) мезотермних;
Г) мікротермних.
40. Геосистеми, що поширені в бореальних зонах, відносяться до:
А) мегатермних;
Б) макротермних;
В) мезотермних;
Г) мікротермних.
41. Геосистеми, що поширені в субарктичній та арктичній зонах, відносяться до:
А) нанотермних;
Б) макротермних;
В) мезотермних;
Г) мікротермних.
42. За величиною продуктивності геосистеми поділяють на:
А) низькопродуктивні, середньопродуктивні, покращеної продуктивності, високопродуктивні;
Б) непродуктивні, низькопродуктивні, середньопродуктивні, підвищеної продуктивності, високопродуктивні, дуже високопродуктивні;
В) малопродуктивні, низькопродуктивні, середньопродуктивні, добре продуктивні, високопродуктивні.
|
|
|
43. Геосистеми, величина продуктивності яких становить 20–30 т/га на рік – це:
А) непродуктивні,
Б) низькопродуктивні,
В) середньопродуктивні,
Г) підвищеної продуктивності,
Д) високопродуктивні,
Е) дуже високопродуктивні.
44. Геосистеми, величина продуктивності яких становить 10–15 т/га на рік – це:
А) непродуктивні,
Б) низькопродуктивні,
В) середньопродуктивні,
Г) підвищеної продуктивності,
Д) високопродуктивні,
Е) дуже високопродуктивні.
45. До компонентів природних ландшафтів відносяться:
А) грунтово-рослинний покрив;
Б) ґрунтові підземні води та приземний шар атмосфери;
В) усі вище перелічені компоненти (1+2).
46.Територіальна розмірність геосистем, що включає екоїди, клонові ділянки, поліекоїди, мікроценоз, відноситься до:
А) регіональної;
Б) хоричної;
В) топічної;
Г) субтопічної.
47. До генетико-морфологічної ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці:
А) ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район;
Б) фація, урочище, підурочище, ландшафт;
В) басейн 1-о порядку, басейн 2-го порядку, басейн вищого порядку.
48. До позиційно-динамічної ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці:
|
|
|
А) парагенетична ланка, парагенетичний сектор, парагенетичний пояс;
Б) ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район;
В) фація, урочище, ландшафт.
49. До парагенетичної ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці:
А) басейн 1-го порядку, басейн 2-го порядку, басейн вищого порядку;
Б) наногеохора, мезохора, макрогеохора;
В) парагенетична ланка, парагенетичний сектор, парагенетичний пояс.
50 .До біоцентрично-мережевої ландшафтної територіальної структури відносяться такі класифікаційні одиниці:
А) ландшафтна смуга, ландшафтний ярус, парадинамічний район;
Б) басейн 1-го порядку; басейн 2-го порядку,басейн вищого порядку;
В) біоцентр, біокоридор, інтерактивний елемент.
51. Замкнена ділянка з природною або близькою до неї рослинністю, яка несе значення збереження генофонду ландшафту, оптимізуючого вплив на прилеглі території культурною рослинністю або позбавлених її – це:
А) агроландшафт;
Б) біоцентр;
В) урочище.
52. Видовжений ареал з природною або близькою до неї рослинністю, уздовж якого можливі міграції та розповсюдження рослин і тварин між біоцентрами – це:
А) ландшафтна смуга;
Б) підурочище;
В) біокоридор.
53. За площею середній біоцентр у агрофітоландшафті та міському ландшафті відповідно становить:
А) 2-5 км2
Б) 1-5 км2
В) 3-5 км2
54. За площею виділяють такі типи біоцентрів:
А) карликовий, малий, середній, великий;
Б) дуже малий, малий, оптимальний, безмежний;
В) карликовий, малий, оптимальний, великий.
55. За площею карликовий біоцентр у агрофітоландшафті та міському ландшафті відповідно становить:
А) 0,2 - 0,5 (0,05-0,1) км2
Б) 0,3 - 0,5 (0.06-0,1) км2
В) менше 0,2 (менше 0,05) км2
56. За площею малий біоцентр у агрофітоландшафті та міському ландшафті відповідно становить:
А) 0,2 -0,5 (0,05-0,1) км2
Б) 0,1 – 0,6 (0,06-0,1) км2
В) 0,3 - 0,5 (0.06-0,1) км2
57. За площею великий біоцентр у агрофітоландшафті та міському ландшафті відповідно становить:
А) 30-50 (3-5) км2
Б) 20-100 (2-10) км2
В) 20-50 (2-5) км2
58. Лінійний ареал, зайнятий природною або близькою до неї рослинністю, який відгалужується від біоцентру або екологічного коридору і виконує функцію поширення їх дії на прилеглі геосистеми – це:
А) підурочище;
Б) інтерактивний елемент;
В) лісовий масив.
59. Територіальними елементами екомережі є:
А) буферні зони, екологічні коридори, біоцентри, інтерактивний елемент;
Б) природні ядра, екологічні коридори, буферні зони, зони потенційної ренатуралізації;
В) природні ядра, екологічні коридори, біоцентри, буферні зони, зони потенційної ренатуралізації.
60. Термін «екотон» в екологію ввів:
А) Ф. Клементс;
Б) Д.Л. Арманд;
В) В.Б. Сочава.
61. Між геосистемами межі можуть мати такий вигляд:
А) лінійна або дискретна межа, перехідна смуга (екотон);
Б) точкова межа, перехідна смуга (екотон);
В) переривчаста межа, перехідна смуга (екотон).
62. Зона переходу між сусідніми екологічними системами, що має набір характеристик, який визначається просторовим і часовим масштабами та силою взаємодії між цими системами – це:
А) екотон;
Б) екотоп;
В) біом.
63. Діапазон можливої ширини екотопу для геосистем різних рангів змінюється від:
А) декількох сантиметрів до тисяч кілометрів;
Б) декількох міліметрів до тисяч метрів;
В) декількох метрів до сотень кілометрів.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 629; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!