Психолого-педагогічна характеристика дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення

⇐ ПредыдущаяСтр 30 из 34Следующая ⇒

Неповноцінна мовленнєва діяльність накладає відбиток на формування у дітей інтелектуальної, сенсомоторної, сенсорної та емоційно-вольової сфери.

Зв'язок мовленнєвими порушеннями та іншими сторонами психічного розвитку зумовлює наявність вторинних дефектів і утворюютькартину аномального розвитку дитини. Так,маючи повноцінні передумови для оволодіння мисленнєвимиопераціями (порівняння, класифікації, аналізу, синтезу), діти відстають у розвитку наочно-образного та словесно-логічного мислення, з важкістю опановують мисленнєвими операціями (Л.Андрусишин, Т.Барменкова, Р.Лалаєва, Є.Соботович, В.Тарасун).

У дітей відзначають уповільнену динаміку перебігу мисленнєвих процесів. Рівень сформованості логічних операцій дітей нижчевікової норми. Мовленнєва активність знижена, діти відчувають труднощі прийому словесної інструкції, демонструють обмежений обсяг пам'яті, неможливістьутримати словесний ряд. Цілеспрямована діяльність порушена під час виконання як вербальних, такі невербальних завдань. Для більшості дітей характерні низький рівень пізнавальної активності, низький обсяг уявлень про навколишнє, труднощі встановлення причиннонаслідкових зв'язків. Але діти мають потенціальні можливості до оволодіння абстрактними поняттями, якщо їм буде надана допомога з боку дорослого.

Деякі діти із ЗНМ демонструють недорозвинення логічних операцій. Їхня логічна діяльність відрізняється крайньою нестійкістю, відсутністю планомірності, контролю за правильністю виконання завдань. Діти мають труднощі у виділенні значущих, суттєвих ознак, під час порівняння предметів орієнтуються на випадкові, незмістовні зовнішні ознаки. Не розуміють змісту загадок на основі порівнянь та загадок із зашифрованими ознаками, відчувають труднощі у підбиранні слів-аналогій на основі порівняння.

Низка авторів відзначають у дітей недостатню стійкість та обсяг уваги, обмежені можливості її розподілення (Л.Белякова, А.Воронова, Ю.Гаркуша, Р.Левіна, Т.Кобилякова, І.Марченко, Т.Філічева, Г.Чіркіна). Діти допускають помилки під час зорового впізнавання предмета в ускладнених умовах, їм необхідно більше часу для прийняття рішення. Неточними є зорові уявлення. Дітям важко виділити частини складного малюнку і знову їх об'єднати (порушений зоровий аналіз та синтез), спостерігаються труднощі у зорово-просторовому орієнтуванні. Рівень сформованості слухової довільної уваги та самоконтролю, довільного запам'ятовування також недостатній. Увага є нестійкою, часто відволікається, виснажується після невеликого навантаження. Так, під час виконання ланцюжка дій діти припускаються двох і більше помилок: не запам'ятовують інструкцію взагалі, змінюють місцями наступність дій, скорочують кількість дій.

Дослідження мнестичних функцій (О.Мастюкова) допомагає зробити висновок про те, що запам'ятовування словесних стимулів у дітей значно нижче, ніж у дітей без мовленнєвої патології. При відносно збереженій смисловій, логічній пам'яті у дітей знижена вербальна пам'ять, страждає продуктивність запам'ятовування і відтворення вербальної інформації.

Наявність ЗНМ у дітей призводить до стійких порушень діяльності спілкування (Ю.Гаркуша, В.Коржевіна). До того ж утруднюється процес міжособистісної взаємодії дітей і утворюються серйозні проблеми на шляху їхнього розвитку і навчання.

Діти із ЗНМ малоактивні, ініціативи у спілкуванні зазвичай не виявляють. Мають порушення у спілкуванні, що проявляється у незрілості мотиваційно-потребнісної сфери. Мають труднощі, пов'язані з комплексом мовленнєвих і когнітивних порушень. Превалююча форма спілкування з дорослими у дітей 4 – 5 років ситуативно-ділова, що не відповідає віковій нормі.

Водночас із загальною ослабленістю діти із ЗНМ у тому чи іншому ступені демонструють збіднення, спотворення і порушення онтогенезу сенсомоторного розвитку як окремих систем (ноги, руки, ока, орального апарату тощо), так і їхньої взаємодії.

Дітям притаманне відставання у розвитку всіх видів моторики – загальної, мімічної, дрібної та артикуляційної (Н.Трауготт, Є.Мастюкова, В.Дудьєв): порушення у розвитку основних рухів та їхніх фізичних якостей, недостатня статична та динамічна координаціязагальних та дрібних рухів, зниження швидкості та спритностіпід час виконання вправ, порушення послідовності елементів дій, труднощі переключення з одного виду рухів наінший, а також у відтворенні рухового завдання за просторово-часовими параметрами. Найбільші труднощі визначаються під час виконання дій за словесною інструкцією.

У дітей із ЗНМ порушена графо-моторна навичка (І.Марченко, Т.Кобилякова, Н.Чередніченко) – спостерігається неможливість правильно змальовувати фігури, малюнки. Недостатньо розвинена зорово-моторна координація і зоровий контроль за рухами руки. Діти не дотримуються лінії, рухи неточні,невпевнені, спостерігається слабке або дуже сильне натискання на олівецьпід час малювання. У дітей із ЗНМ порушений конструктивний праксис, що переважно пов'язано з недорозвиненням дрібної моторики пальців рук – діти відчувають труднощі під час маніпуляції дрібними предметами.

Вивчення мотиваційно-вольової готовності дітей із ЗНМ до навчання в школі (І. Мартиненко) виявило у них домінування соціально-ігрової та ігрової мотивації, несформованість саморегуляції, затримку формування навчальних мотивів, їхню нестійкість, поверховість, недостатню усвідомленість, змістовну збідненість. Вольова сфера характеризується недостатністю саморегуляції та дій самоконтролю, словесної регуляції дії, труднощамиздійснення усіх етапів складної вольової дії. Тому діти із ЗНМвідчувають труднощі у визначенні мети діяльності,її плануванні, виконанні, оцінці та перевірці, особливо в умовах дотримання кількох правил. Процес виконання вольових дій недостатньо опосередковується мовленням, що унеможливлює їхнє виконання у внутрішній формі. Зазначені особливості вольової сфери виявляються у різних видах діяльності: у процесі виконання ігрового, навчального завдання та завдання за зразком.

Дані психолого-педагогічної діагностики дітей із ЗНМ дають можливість визначити найбільш адекватну систему їхньої організації у процесі навчання, знайти для кожної дитини найбільш оптимальні індивідуальні методи і прийоми корекції.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення ЗНМ.

2. З якими причинами може бути пов'язане виникнення ЗНМ?

3. Характеризуйте рівні ЗНМ.

4. Психічні особливості дітей з ЗНМ.

Література

1. Волкова Л.С. Логопедия / Л.С. Волковой. – М.: Владос, 1989. – 680 с.

2. Гриншпун В.М. Классификация нарушений речи. Логопедия / В.М. Гриншпун; под ред. Л.С. Волковой,
С.Н. Шаховской // – М., 1998. – С. 55 – 70.

3. Захаров А.И. Своеобразие психического развития детей / А.И. Захаров // Психология детей с отклонениями и нарушениями психического развития. – СПб. : Питер, 2001. –
С. 93–129.

4. Навчання і виховання учнів 1-го классу. Метод посіб. для вчителів / Уклад. О.Я. Савченко. К. : Почат. шк., 2002.

5. Логопедія / [В. В.Тарасун, С. Ю. Конопляста,
В. О. Кондратенко та ін.]; за ред. М.К. Шеремет. – [ 2-е вид.]. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2010. – 672 с.

6. Шеремет М.К. Формування усного зв’язного висловлювання у дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення / М.К. Шеремет, І.В. Сергєєва // Педагогіка та методика спеціальні: зб. наук. ст. НПУ
ім. М.П. Драгоманова. – К., 2001. – Вип. 2. – С. 100 – 106.

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 1676; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 25 26 27 28 293031 32 33 34 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!