Стимульний матеріал до завдання №12 експерс-методики



Оповідання К. Д. Ушинського "Ліки"

У дівчинки Тані захворіла мама. Лікар дав їй гірких ліків. Дівчинка бачить, що мама п'є ліки з труднощами, та й каже: "Мамо, давай я за тебе вип'ю". Запитання:

1) Чи правильно вчинила дівчинка?

2) Чому правильно (неправильно) вчинила дівчинка?

3) Чи хорошою була Таня?

Стимульний матеріал до завдання №13.

Визначення взаємозворотних відношень між величинами та розміщенням предметів у просторі.

1. Олівець коротший від лінійки. А лінійка ... ?

2. Кавун важчий від яблука. А яблуко ... ?

3. Вітя вищий від Саші. А Саша ... ?

4. Шафа стоїть зліва від ліжка. А ліжко ... ?

5. Стіл стоїть під лампою. А лампа ... ?

Стимульний матеріал до завдання №14.

замок

кусати

хутро

чемний

з'єднати

герой

алмаз

стамеска

досада

мікроскоп

Пояснення значення слів.

черевики

ніж

велосипед

капелюх

парасолька

гвіздок

лист

бензин

,осел

розгойдуватись

Учбове видання

Стадненко Н. М., Ілляшенко Т. Д., Борщевська Л. В., Обухівська А. Г.

МЕТОДИКА ДІАГНОСТИКИ ВІДХИЛЕНЬ

У РОЗУМОВОМУ РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ТА ДОШКІЛЬНИКІВ

Здано до набору 12. 04. 98. Підписано до друку 3. 06. 98.

Формат 60x90/^а • Папір писальний №1. Друк офсетний. Умов. друк. арк. 9,0. Обл.-вид. арк. 10,1„

Вид. №36. Зам. 4-06.

ТзОВ "Абетка". 281900, Кам'янець-Подільський, вул. Шевченка, 13/10. Тел. (03849) 6-83-95


Приклад виконання завдань експрес-методики дітьми без сенсорних порушень

*' ? Р°КІВ' учениЧя першого класу масової школи. ЛаСІ' ВиховУєтьея в інтелегентній сім'ї,

кується                  СаД°К- В ПР°ЦЄСІ ^стеження охоче спіл-

уєтьс тактовна, з почуттям власної гідності і впевненості. завдання виконує швидко, впевнено.

" „Завдання 3 усією очевидністю надто легке для

З

"' ХВИЛИНУ Розглядає зразок і набір деталей,
аЄ ДВа ПРЯМОКУТНИКИ і »врху послідовно
«К К                     1 пРикладає трикутники. Оцінка - 8 балів

У йо

ник «

и „°РІ™"- Поглядаючи на зразок, повільно вибирає серед оТ    ' "Щ°ГЛУ" І "Прапореа.ь'' Задумується над "вітри ПРИМІРЯЄ гострокУ™ий трикутник і, переконавшись ДНОСТІ' 3аМІНЮЄ На пРямокУтний. Другий трикут-зразу. Виконання завдання оцінено в 12 балів

ий 3НаЧЄННя Функціональних зв'язків між парами зоб-и предметів.

Р°ЗГЛЯДає запропоновані малюнки, потім бере

кладе пари.

мУється> швидко забирає зайчика і ПраВИЛЬН° ГрупУє інші

Р°ДОВИХ зв>яз*ів між парами предметів.

родовими о      ТКИ 3 Малюнками і швидко утворює пари за

родовими ознаками, пояснює. Оцінка - 4 бали.

™ '        >> ШВИДК° ви™«ає зайві зобра-

«                      '                                 СТа' °

. Зайве відро, а це все їстивне". Оцінка -4 бали.

за ознакою П«?ЦЯ"' Роздивляється каРтки. Починає добирати одного 3± Хлопчик-Д^инка" і, помітивши невідповідність

П1 ХЛ°ПЧИК' А Дичинка. Цей спосіб не підходить.

" °п? ВИГУКУЄ: "А! 3розУміла! тут грають, а тут і ;п°ТрИМаВШИ підтвердження здогадки, швидко 1 групи карток. Оцінка - 5 балів.

-48-

3


8. Визначення системи знаків у заданому ряді.
-'Завдання виконується швидко, без напруження. Оцінка -

6 балів.

9. Класифікація геометричних фігур.

Швидко ділить фігури на квадрати і круги, відповідно пояс­нює. Так само легко знаходить другий спосіб ділення: "Сині і червоні". Хвилину задумується над знов зібраними докупи фігурами і поділяє їх на "більші-менші". Оцінка - 15 балів.

10. "Нісенітниці". Побачивши малюнки, поблажливо посмі­
хається: "Тут треба щось одне: або соняшники, або сніговик,
разом не буває". "Риби в гніздах на деревах не водяться".
"Водорослі на дні не поливають". Оцінка - 3 бали.

11. Розуміння серії сюжетних малюнків.

Розглядає першу серію, посміхається: "Жабка гралася з обручем на березі і побачила лелеку. Він хотів її з'їсти, а вона виставила обруч перед собою і він його схопив. А жабка випус­тила обруч і стрибнула в воду". На запитання: "Яка було жаб­ка?" відповідає: "Розумна і хитра".

Так само легко будує розповідь про зайчика за другою серією малюнків: "Зайчик втікав від собак і забіг у двір, де були іграш­ки, їх, мабуть, діти покинули. Він підбіг до іграшкового зайчика на візочку і скинув його, а сам сів. Собаки прибігли, стали нюхати іграшкового зайчика, а того не знайшли, вони думали, що то іграшковий. Зайчик оцінений як "хитрий". На запитання, чи є спільне у змісті обох серій, відповіла: "У обох розповідають про хитрих звірят, які врятувалися". Оцінка - 12 балів. 12. Розуміння оповідання з підтекстом. На всі запитання відповідає правильно, зауваживши, що "дівчинка була хороша, бо добра, хотіла мамі допомогти, але не розуміла, що так мама не одужає. Мабуть, була ще малень­ка". Оцінка - 8 балів.

13. Визначення взаємозворотніх зв'язків між величинами
і розміщенням предметів у просторі.

На всі запитання відповідає правильно, без труднощів. Оцінка - 10 балів.

14. Словник. Завдання приймає охоче, відповідає із задо­
воленням, демонструючи вміння і бажання поговорити. Були
отримані такі визначення:

Черевики - це взуття. Є чоботи високі, а черевики такі низенькі - 1 бал.

-49-


Ніж - ну, це така річ, якою все ріжуть 1 бал. Велосипед. Це така річ на двох колесах, на якій їздять. У велосипеда є педалі і ланцюг. Педалі крутять і колесо крутиться

- 0,5 бала.

Капелюх - це головний убір. Капелюхи бувають різні: чоло­вічі і жіночі, з усякими прикрасами, з бантиком - 1 бал.

Парасолька - це те', що нас захищає від дощу, її тримають над головою. Дощ перестав - можна скласти - 0,5 бала.

Гвіздок - це те, що ми забиваємо, коли щось будуємо - 0,5 бала.

Лист - це ми отримуємо такий папір, на якому написано щось від другої людини. - 1 бал.

Бензин - це пальне. Ним заправляють машини, тільки не трамвай і тролейбус, їм дають електричний струм - 1 бал.

Осел - посміхається: "Ну, іноді і людину так називають. А взагалі, це домашня тварина, схожа на коня" - 1 бал.

Розгойдуватись - це коли сидиш на чомусь і так робиш: назад-вперед (показує) - 0,5 бала.

Замок - це фортеця, в якій жив король, це раніше було, замки старі - 1 бал.

Кусати - це коли їсти, то треба відкушувати передніми зубами - 0,5 бала.

Хутро - це, наприклад, ведмедя вб'ють і беруть його хутро, шиють шуби. Буває хутро від лисиці, зайця - від усякого звіра

- 0,5 бала.

Ввічливий - коли людина говорить "спасибі", "дякую" - 0,5 бала.

З'єднати - це зробити разом, з'єднати з людиною або под­війну кількість чогось покласти - 1 бал.

Герой - це та людина, що робить більше від усіх і найкраще - 0,5 бала.

Алмаз - це такий такий камінь дорогоцінний, прозорий, лежить у горах - 1 бал.

Досада - це коли у людини щось погано сталось: образив когось, погано зробив, то в неї поганий настрій 1 бал.

Мікроскоп - це річ, через яку мікробів розглядають - 0,5 бала.

Загальна оцінка за виконання цього завдання - 14,5 балів.

Таким чином, за виконання всіх діагностичних завдань дів­чинка набрала 109,5 балів. Це високий показник, оскільки за винятком "Словника" виконання всіх завдань оцінюється мак­симальною кількістю балів. Оцінку за Словник" треба розглядати як високу, оскільки визначення всіх слів на рівні узагальненого поняття не можна очікувати від дитини даного віку. Справді,

-50-


половина всіх слів дівчинкою визначалось описово або з наведен­ням прикладу, з допомогою якого демонструвалися суттєві озна­ки поняття. Такі визначення за умовою оцінювалися половиною бала. Проте слід звернути увагу на якісні особливості даних визначень. Насамперед, в них спостерігається тяжіння до уза­гальнення за формою висловлювання, хоч самого правильного визначення часом і не досягається. Так, визначається слово "пара­солька", дівчинка говорить: "Це те, що нас захищає від дощу", в той час як дитина з погано розвиненим мовленням каже: "Від дощу ховатися", або й просто - "Від дощу".

По-друге, звернемо увагу на використання правильно побу­дованих поширених, складних речень, чим демонструється високий рівень оволодіння мовленням.

По-третє, визначаючи слова, дитина виявляє багато знань про різні речі, то детально описуючи предмет (велосипед), то наводячи яскравий і точний приклад (розгойдуватися). Визна­чення набуває форми розповіді про предмет, демонструється яскраве уявлення його деталей, функціонування. Отже, наве­дений приклад виконання завдань свідчить про високий рівень інтелектуального розвитку дитини. Якісно оцінюючи її діяль­ність, звернемо увагу на такі прояви хорошого інтелектуального розвитку. Це високий рівень організованості діяльності, її струк­турованості, коли чітко виділяються етапи обдумування. Такий рівень інтелектуальної діяльності не можливий без високого рівня усвідомленості її змісту, кожного етапу і кінцевого резуль­тату, що постійно проявляється в мовленні: дитина проговорює хід своїх міркувань ("сюди треба щось живе", "А! Зрозуміла!" та ін.), чітко поясню зроблене.

Виразно помітна ще одна ознака високо ефективної інтелек­туальної діяльності - гнучкість мислення. В наведеному прикладі в розв'язання завдань були прояви помилкових дій, які дитина в процесі подальшого міркування чи після вказаної помилки здатна змінити на більш доцільні, проаналізувати, таким чином, умову завдання під іншим кутом зору (завдання 4 і 7).

Нарешті, про високий рівень інтелектуального розвитку дитини свідчать і деякі особитісні її прояви в процесі спіл­кування з психологом під час прийому завдань та їх розв'я­зання. Вона поводиться з почуттям власної гідності, поблаж­ливо посміхаючись з приводу надто очевидних нісенітниць (завдання 10), з гумором, виявляючи перенесений зміст поняття

-51-


"осел", увесь час підтримуючи дружню готовність до спіл­кування.

Отже, за складові діяльності вона також одержує найвищу оцінку - 18 балів.

Загальні дані обстеження свідчать про високі потенціальні можливості щодо навчання у загальноосвітній школі.

Олена П. 7 років, учениця підготовчого класу спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затрим­кою психічного розвитку). Одна із слабких учениць класу. До вступу в школу виховувалась в дитячому будинку.

Охоче погоджується виконувати завдання, емоційний кон­такт з експериментатором добрий: працюючи, часто невпевнено, із запитанням поглядає, говорить мало.

Виконання завдань.

1. "Панель". Починає працювати невпевнено, часто із запи­
танням поглядає на експериментатора. Іноді плутає схожі за
формою фігури, але виправляє помилку, виконання завдання
оцінено в 3 бали.

2. "Будиночок". Працює повільно. Склала два чотирикут­
ники і задумалась над трикутниками, зробила кілька невда­
лих проб і зупинилась. На пропозицію приміряти трикутники
до зразка навмання прикладає фігури з усіх боків, не розумію­
чи, що їх треба покласти зверху. Запропоновано розкреслити
зразок. Складає спочатку "дах" із трикутників і обережно
підтягує до нього складені раніше квадрати. Виконання оці­
нено в 3 бали.

3. "Кораблик". Враховуючи труднощі виконання поперед­
нього завдання, дається зарзу розкреслений зразок. Починає
складати з прапорця і щогли - "ось паличка". Потім нама­
гається прикласти "вітрило" з гострокутного трикутника, але
невдало і замінює його на прямокутний. Другий трикутник -
"вітрило" - кладе зразу правильно. Нарешті, знаходить човник
і прикладає його внизу. Виконання оцінено в 4 бали.

4. Визначення функціональних зв'язків між парами пред­
метів.

Зразу бере зображення чобіт і каже: "Черевиків немає", відкладаючи вбік. Потім знаходить зображення голок і кладе до шишок. Задумалась. Тоді бере зображення книги, кладе до портфеля, далі - ключ до замка, бере гвіздки і нерішуче зупи-

-52-


няється... Що це? - питає експериментатор. Без відповіді кладе до молотка. Бере в руки пензлики, запитально поглядає на експе­риментатора. Експериментатор: "Що це?". Не відповідає, відкла­даючи в сторону, бере сачок і нерішуче кладе до метелика. Пояс­нення виконаних дій відбувається по запитаннях про кожну пару окремо. Експериментатор обирає найбільш легко утворену пару -гвіздок з молотком - щоб таким чином підвести дівчинку до ви­правлення зроблених помилок: "Що це?" "Для чого ти їх пок­лала разом?". Відповідь: "Забивати". "А зайчик з морквою?" "Щоб їв". "А це"(замок з ключем) - "Щоб відкривати і закри­вати". Так пояснено всі правильно утворені пари. Нарешті з'ясо­вується, що дівчинка не знає, що таке сачок і палітра. Після пояс­нення поклала правильно. Виконання завдання оцінено в 3 бали. 5. Визначення родових зв'язків між парами зображених предметів. Завдання прийнято і повільно виконується правильно. Пояс­нення утворення можливих пар можливе тільки за окремими запитаннями, але найчастіше через називання окремих пред­метів без узагальнюючого слова: перша пара - одяг, друга - стіл І стілець, третя - кішка і собака, четверта - овочі, п'ята - взуття, шоста - ялинка і дерево, сьома - машина. Виконання завдання оцінено в 3 бали.

6. "Четвертий - зайвий". З першої групи предметів мовчки
забирає капусту. На прохання пояснити свою дію - мовчить. З
другої групи забирає відро, "бо з нього поливають". Решту
предметів називає по-одному, не об'єднуючи узагальнюючим
словом. В зв'язку з майже повною відсутністю пояснення вико­
наних дій виконання завдання оцінено в 2 бали.

7. "Гра-праця". Поволі розкладає зображення на дві групи,
але безсистемне.На прохання пояснити свої дії мовчить. Надана
допомога: початок групування (по дві картинки в групі): "Роз­
глянь, що намальован тут і що тут". Мовчить, не починаючи
працювати. Експериментатор: "Тут грають чи працюють?" -
"Грають". "А є ще такі малюнки, де грають? Знайди їх і поклади
сюди". Дівчинка поволі вибирає потрібні зображення. Так само
утворюється і друга група. Виконання завдання оцінено в 1 бал.

8. Визначення системи знаків у ряду. Перший ряд про­довжує правильно. Другий ряд продовжує так само, як і пер­ший. Після вказаної помилки виправляє її. Різницю між пер­шим та другим рядом пояснює: "Тут дві (вказує на рисочки), а тут одна". Оцінка виконання завдання Ь балів.

-53-



9. Класифікація геометричних фігур. Завдання прийнято і
зразу правильно відбувається один поділ на круги і квадрати
з поясненням "круги-квадрати". На пропозицію поділити фігу­
ри ще іншим способом працювати не починає. Після паузи
експериментатор пропонує допомогу - порівняння двох великих
різнокольорових квадратів: "Дивись, чим вони відрізняються?".
Очевидно, дівчинці не зрозуміле це запитання і вона продовжує
мовчати. Тоді експериментатор розкладає по дві фігури одна­
кового кольору в різні боки і пропонує продовжити розкла­
дання. Дівчинка правильно продовжує роботу і називає утворе­
ні групи: "Червоно-сині". Третій поділ починається з допомоги -
порівняння двох фігур за величиною (два сині кола). Дівчинка
різниці не знаходить: "Обоє сині". Після накладування фігур
одна на одну нарешті каже: "Велике і мале", але поділу не
починає. Експериментатор продовжує групування, але дівчинка
не продовжує. Тільки після пропозиції розкласти великі і
маленькі фігури виконує дію, але пояснює: "Сині і червоні".
Таким чином, успішність виконання завдання знижується з
коленим поділом і в цілому було набрано 8 балів. (5+2+1).

10. "Нісенітниця". Практично дівчинка знаходить невід­
повідність у зображеннях, але пояснення настільки обмежені,
що можна тільки здогадуватись про розуміння нею нісенітниць.
Експериментатор показує зображення із сніговиком і питає:
"Що тут не так намальовано?". Дівчинка вказує на сніговика
і відповідає: "Це не потрібно". На запитання: "Чому?" відповіді
немає.

У другому випадку дівчинка сказала: "Так не буває". В третьому - "Так не роблять". Зважаючи на те^-що у виконанні цього завдання переважно розуміння невідповідності зобра­женого дійсності, а не мовлення якості звіту, дівчинці зара­ховано 3 бали.

11. Розуміння змісту серій сюжетних малюнків. Після пред'яв­
лення зображень першої серії дівчинка мовчить, не зважаючи на
заохочення розповідати. Після паузи експериментатор починає
з'ясовувати, чи орієнтується дівчинка в ситуації, ставлячи послі­
довно запитання: "Що робила жаба?" - "Котила круг". "А що було
потім?" - "Побачила лелеку". "А що робила лелека?" - "Хотів
з'їсти". "Чи з'їв?" - "Ні". "Чому?" - "Бо вона отак круг (показує)".
"Що можна сказати про цю жабу? Якою вона виявляється?" -
"Молодець". Сприймання цієї серії оцінюється у 3 бали.

-54-


У сприйманні другої серії малюнків труднощі виявились більш глибокими, бо дівчинка не зорієнтувалась у самих зоб­раженнях. Тому допомога полягала в організації розглядання малюнків. "Хто тут зображений?" - "Собаки погнались за зайцем". "А що було потім?" - відповіді немає. "Дивись, ось на цьому малюнку є той зайчик, що втікав? Де він?". Дівчинка знаходить і показує зайчика, що втікав. "А тепер давай поди­вимось далі. Де тут той зайчик, що втікав? Що він робить?" "Взяв другого зайчика". "І що він з ним зробив?" - Відповіді немає. "Дивись на цей малюнок. Де тут той зайчик, що вті­кав?". Дівчинка довго дивиться і нарешті вказує: "Ось" - "Чого він там сидить?" - "Щоб не з'їли". "А чому вони не з'їдять?" -"Бо думають - неживий". "Що можна сказати про зайчика?" -"Молодець". Сприймання серії оцінено відповідно в 1 бал. На запитання про схожість в обох серіях відповіді не одержано. Загальна оцінка цього завдання 4 бали.

12. Розуміння змісту оповідання з підтекстом. Дівчинка, прослухавши оповідання, на перше запитання чиправильно вчинила Таня відповіла, заперечно покрутивши голо вою. На друге запитання, чи хороша була Таня, відповіла одним словом: "Погана". Пояснити свою відповідь не змогла і далі діалог виявився неможливим. Виконання завдання оцінено в 3 бали.

13. Визначення взаємозворотніх відношень між величинами
і розміщенням предметів у просторі.

Завдання виявилось недоступним і не було прийняте.

14. Словник. Дівчинка- спочатку не зрозуміла завдання.
Потрібно було наввести приклад відповіді: "Черевики - це взут­
тя. А що таке ніж?". Дівчинка тихенько відповідає: "Різати".
Далі були отримані такі відповіді: велосипед - їхати (0,25),
парасолька - щоб дощик не йщов - (0,5), гвіздок - забивати
молотком (0,5), лист - писати (0,5), бензин - в машину заливати
(0,5), осел - возити (0,25), розгойдуватися - кататися (0), замок -
без відповіді, кусати - собака кусає (0,5), хутро - з ведмедя (0,5),
ввічливий - без відповіді, з'єднати - без відповіді, герой - без
відповіді, алмаз - без відповіді, досада - без відповіді, мікроскоп -
без відповіді. Загальна кількість балів - 4.

Таким чином, виконуючи завдання, дівчинка набрала в цілому 45 балів. Така кількість балів характерна для розумове відсталих, проте аналіз діяльності дівчинки під час дослідження не дає підстав для такого діагнозу.

-55-


Насамперед звернемо увагу на те, що дитина має обмежені можливості мовлення. Тому деякі завдання виконувалися прак­тично правильно, але без пояснення виконання дій. Особливо дефіцит мовлення проявився під час виконання завдань на вста­новлення причинно-наслідкових залежностей. З тих окремих висловлювань, які були отримані, можна судити, що зміст де­монстрованих ситуацій дівчинці доступний, а отже здатність логічного мислення у неї збережена. Разом з тим особливості інтелектуальної діяльності дитини не дають підстав віднести виявлені в ній порушення до мовленевого недорозвитку. Так, привертає до себе увагу виражена інтелектуальна пасивність, обмежена здатність самостійно працювати, виконуючи ряд послі­довних дій. Це особливо виразно виявилося під час утворення функціональних та родових пар, коли потрібна була стимуляція та організація не тільки мовлення, але й практичних дій. Тим часом стимуляція та надання допомоги в організації діяльності в багатьох випадках виявляється досить ефективною, Усе це характерно для затримки психічного розвитку, що виникає на основі органічних порушень у функціонуванні центральної нер­вової системи.

Нарешті, на користь затримки психічного розвитку а не розумової відсталості свідчать і особливості поведінки дівчинки під час виконання завдання та спілкування з експериментато­ром: у неї не було проявів некритичності, натомість часто вияв­лялась невпевненість у власних діях та бажання одержати під­тримку і схвалення. Таким чином, є багато підстав розглядати даний випадок як виражену затримку розвитку в зв'язку з комплексом негативних факторів, серед яких, очевидно, мають місце як поруїпення у функціонуванні центральної нервової системи, так і умови розвитку та виховання.

Корекція виявлених порушень в психічному розвитку даної дитини повинна відбуватися в умовах спеціального навчання в школі чи класі для дітей із затримкою психічного розвитку. При цьому слід звернути увагу на необхідність індивідуальної роботи, оскільки через пасивність та обмежену можливість виконувати самостійно ряд послідовних дій дитина буде мало продуктивною під час фронтальної роботи класу. Необхідні також спільні зусилля вчителя та логопеда над розвитком мовлення дівчинки. На користь сказаного говорить і харак­теристика складових діяльності, яка дорівнює 10 балам.

-56-


 


Іван О.: 7,5 років, учень підготовчого класу спеціальної Інколи інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із затримкою психічного розвитку). Кращий учень в класі. До вступу в школу виховувався в дитячому будинку. В процесі обстеження охоче спілкується. Виражені реакції на успіхи і невдачі. Від успіху дуже пожвавлюється аж до проявів імпульсивності і непра­вильних дій, які потім сам виправляє. Часто виявляє невпев­неність, звертаючись за підтримкою до експериментатора. Виконання завдань.

1. "Панель". Працює спокійно, зосереджено, адекватно.
Фігурки добирає на рівні зорового співвідношення. Виконання
завдання оцінено в 4 бали.

2. "Будиночок". Швидко складає фігуру із двох чотири­
кутників. З побудовою "даху" з двох трикутників виникають
труднощі - трикутники кладуться поряд вгору прямими кута­
ми. - "Так?" - запитує. Експериментатор: "Ні. Дивись, в тебе
два дахи, а мусить бути один зверху загострений (вказує на
дах фігури зразка). Обстежуваний: "А! Все зрозумів". Починає
працювати, але повільно, невпевнено і не знаходить потрібної
форми. Експериментатор пропонує примірювати деталі до зраз­
ка. Після кількох невдалих проб хлопчик знаходить потрібний
ракурс для трикутників, накладаючи їх на зразок. Потім на
прохання експериментатора правильно складає фігуру поряд
із зразком. Виконання завдання оцінено в 6 балів.

3. "Кораблик". Після досягнутого успіху з побудовою "Буди­ночка" і похвали дуже жваво береться за роботу: кладе "човник", "вітрило", до нього зверху прикладає "прапорець", але тризубий, замість потрібного двозубого і зупиняється. На пропозицію перевірити чи все зроблено правильно виправляє помилку з прапорцями, а решта залишається без змін. Не змії1 хлопчик правильно покласти деталі на зразок. Тому йому запропоновано допомогу - розкреслений на окремі деталі варіант зразка. Це дало можливість дитині швидко побудувати поряд із зразком пра­вильну фігуру. Виконання завдання оцінено в 4 бали, оскільки досліджуваний одержав необхідну розгорнуту допомогу - де­монстрацію розкресленого зразка, що значно спрощує роботу.

4. Визначення функціональних зв'язків між парами зоб­ражуваних предметів.

Розглядає з інтересом малюнки, починає їх розкладати від­повідно до завдання. Утворюючи пари, пошепки проговорює:

-57-


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 932; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!