Експрес-методика вивчення розумового розвитку дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку

Перший блок експрес-методики спрямований на дослід­ження просторових уявлень. Сформованість просторових уяв­лень та просторової орієнтації є важливим показником загаль­ного розвитку дитини та її готовності до навчання в школі, зокрема здатності успішно оволодівати рахунком, читанням, письмом, малюванням, ручною працею.

До блоку завдань на вивчення просторових уявлень входить три завдання різної складності: від найпростішого, де треба шляхом аналізу знайти ідентичні форми, до складання з дета­лей об'єкту за зразком.

Складність останнього визначається тим, що воно потребує аналізу самої фігури, виділення її деталей добору серед різно­манітних деталей ідентичних тим, які містить у собі зразок. І після цього складання необхідного об'єкту.

Завдання цього блоку можуть пред'являтися як із словес­ним поясненням, так і без нього, їх виконання не потребує словесного звіту. В зв'язку з цим успішне виконання їх свідчить про певний рівень інтелектуального розвитку, але не дає підстав для характеристики розвитку мовлення.

ЗАВДАННЯ №1 - "Панель" - максимальна оцінка - 4 бали.

Зміст завдання: заповнення кількох різних за формою заг­либлень у дошці відповідними фігурками, які треба скласти з двох частинок.

Стимульний матеріал: дошка з кількома заглибленнями пев­ної форми і набір фігурок такої самої форми, що розпилені навпіл.

Хід дослідження:

дитині демонструється дошка, що заповнена фігурками, дитина роздивляється, після чого фігурки висипаються на стіл, дитина одержує дошку із завданням заповнити ЇЇ фігурками.

Інструкція: "Подивись, як лежать фігурки, а тепер розклади так само, як було".

Допомога: а) експериментатор пропонує дитині порівняти частини фігурки з формою заглиблення; б) експериментатор сам

-17-

заповнює одну чи два заглиблення, звертаючи увагу дитини на схожість заглиблення і частин фігурки; в) експериментатор бере одну частину фігурки показує її дитині, закладає у заглиб­лення і пропонує знайти другу частину і покласти на місце. Можливі варіанти виконання:

1.1. Повне самостійне виконання на рівні зорового орієн­
тування: дитина спочатку розглядає фігурки, шляхом зорового
порівняння добирає відповідні до заглиблення частини і закла­
дає їх у відповідне місце, або добирає зразу дві, тримає у руці
і вкладає по одній.

Таке виконання оцінюється найвищою оцінкою - 4 бали.

1.2. Самостійне виконання завдання шляхом окремих проб.
Поряд із зоровим співвіднесенням форми заглиблення і фігур­
ки, дитина застосовує практичні дії - прикладає до заглиблення
частини фігурок і з допомогою таких проб знаходить потрібні.

Таке виконання оцінюється у 3 бали.

1.3. Завдання виконується після демонстрації зразка вико­
нання (експериментатор сам вкладає одну чи дві фігурки).

Таке виконання оцінюється у 2 бали.

1.4. Спільне з експериментатором виконання завдання.
Дитина вкладає частину фігурки у відповідне заглиблення
після того, як першу покладе експериментатор.

Оцінка - 1 бал.

Досвід свідчить, що найбільш характерним варіантом виконання для дітей з нормальним інтелектуальним розвитком є перший. Він зустрічається і у дітей із затримкою психічного розвитку, але найчас­тіше тут проявляється другий, інколи третій. У дітей дебілів найчас­тіше зустрічається третій варіант виконання першого завдання, але зустрічається як другий, так і четвертий.

ЗАВДАННЯ №2 - "Будиночок" - максимальна оцінка - 8 балів.

Зміст завдання: складання будиночка з чотирьох деталей -двох квадратиків та двох прямокутних трикутників.

Стимульний матеріал - вирізані з картону чи пластика дві фігурки будиночка, одна з них розкреслена на відповідні скла­дові частини (два квадратики, що являють собою стіни будиноч­ка і два трикутники - дах) та набір деталей - два квадрати, два прямокутні трикутники.

Хід дослідження:

дитині пропонують подивитись на зразок "Будиночок" і скласти такий самий з деталей; що лежать поруч.

-18-

Інструкція: "Подивись на будиночок і склади такий самий з цих деталей, що лежать поруч".

Допомога: а) вказівка на помилку з рекомендацією примі­ряти деталь до будиночка: "Ти зробив невірно, візьми приміряй кожну деталь до будиночка"; б) демонстрація зразка "Будиноч­ка", розкресленого за складовими частинами. Дитині пропо­нується розглянути зразок і скласти такий самий; в) спільне виконання - експериментатор накладає одну деталь на відповід­ну частину розкресленого будиночка і пропонує далі діяти самостійно. Після цього дитині пропонується скласти самос­тійно будиночок поруч із зразком. Можливі варіанти виконання:

1. Повне самостійне виконання на основі візуального зразка
з деталями оцінка 8 балів.

2. Виконання шляхом самостійного примірювання деталей
до нерозкресленого зразка - оцінка 6 балів.

 

3. Виконання при сприйманні розкресленого зразка - оцінка 3 бали.

4. Спільне з експериментатором виконання: експериментатор
накладає деталі на розкреслений зразок, після чого дитина
складає самостійно будиночок поруч із зразком. Оцінка - 1 бал.

5. Завдання не виконано - 0 балів.

Перший варіант виконання спостерігається лише у частини дітей з нормальним інтелектуальним розвитком, другий - у більшості нормальних дітей та у частини дітей із затримкою психічного розвитку. Найбільше ж характерним для дітей із ЗПР є третій варіант і для частини дітей з розумовою відста­лістю. Спільно з експериментатором це завдання виконують розумово відсталі.

ЗАВДАННЯ №3 - "Кораблик" - максимальна оцінка - 12 балів.

Найбільш складне завдання з цього блоку. Це пояснюється як складністю самої фігури, яка містить в собі більшу кількість деталей, так і тим, що дитині пропонують не лише основні деталі, які необхідні для викладання кораблика, але й зайві. При цьому зайві схожі на основні. Для правильного виконання завдання необхідно відібрати лише основні.

Стимульний матеріал - два однакові кораблики, вирізані з картону чи пластику, один з яких розкреслений на деталі, і набір деталей. П'ять з них (основні) ідентичні складовим кораб­лика (човник, два вітрила - прямокутні трикутники, щогла,

-19-

прапорець з двома зубцями) і п'ять лише схожі на них (щогла тонша за основу, вітрила іншої форми і менші за розміром, прапорець з трьома зубцями).

Хід дослідження:

Перед дитиною виклдадається нерозкреслений кораблик і всі деталі. Вона добирає відповідні деталі і складає кораблик. При невдачі пропонується розкреслений кораблик з тим же самим завданням і при необхідності надається допомога.

Інструкція: Роздивись добре цей кораблик і фігурки, які лежать поруч. З цих фігурок добери ті, з яких можна скласти такий самий кораблик і склади його.

Види допомоги: а) вказівка на певну помилку, рекомендація приміряти кожну дет.аль до нерозкресленого кораблика; б) де­монстрація розкресленого зразка; в) спільне виконання: експе­риментатор сам накладає деталі на зразок і щоразу підкреслює їх відповідність частинам кораблика. Після складання кораблика в такий спосіб дитина складає його самостійно поруч із зразком.

Можливі варіанти виконання:

3.1. Самостійне викладання кораблика за нерозкресленим кораб­
ликом шляхом візуального порівняння деталей із зразком - оцінка
12 балів. Таке виконання властиве частині дітей з нормальним
інтелектом, у яких добре розвинена просторова орієнтація.

3.2. Самостійне виконання за нерозкресленим зразком, але
з примірюванням деталей до нього - оцінка 8 балів. В такий
спосіб виконує завдання більшість дітей з нормальним інтелек­
туальним розвитком.

3.3. Самостійне викладання кораблика за розкресленим
зразком - оцінка 4 бали. Найбільш характерне виконання для
дітей із затримкою психічного розвитку.

3.4. Спільне виконання з експериментатором: дитина разом
з дорослим примірює кожну деталь до розкресленого зразка
після цього складає кораблик поруч із зразком - 2 бали.

Більша частина розумове відсталих дітей, які виконують завдання, діють саме так.

3.5. Завдання не виконане зовсім, або кораблик викладено
невірно - оцінка 0 балів.

ДРУГИЙ БЛОК складають завдання на узагальнення зміс­товного матеріалу з опорою на наочність.

До цієї групи входить чотири завдання різної складності, об'єднує їх те, що змістом їх є узагальнення предметів за

-20-

спільною ознакою. Цю ознаку дитина має виділити у зоб­ражених предметах, абстрагуючись від їх наочно поданих несут­тєвих у даному випадку ознак. Робити це дитина може, лише маючи знання про функціональне призначення предметів, що узагальнуюються та про їх родові ознаки. Ці знання дитина здобуває спонтанно, спілкуючись з дорослими, однолітками, частково у процесі цілеспрямованого навчання у дошкільному закладі та початковій школі, засвоюючи узагальнюючі поняття. В процесі розв'язання завдань діти демонструють здатність оперувати наявним у них досвідом, що виступає одним з показ­ників розумового розвитку.

ЗАВДАННЯ №4 - групування предметів - максимальна оцінка 4 бали.

Зміст завдання - утворення пар предметів за функціональ­ними ознаками.

Стимульний матеріал: основна картка, на якій зображено 8 окремих предметів і 8 окремих додаткових карток, на кожній з яких зображено один предмет, що функціонально пов'язаний з одним з предметів, зображених на основній картці.

Хід дослідження.

Дитині демонструються всі картки з пропозицією добре розди­витися малюнки. Картки розкладаються так, щоб зображені предмети знаходилися тільки у правильному положенні по відно­шенню до дитини. Основна картка розташовується так, щоб під нею залишилося місце для викладення додаткових. Далі дитина одержує завдання підкласти окремі картки до основної. Якщо дитина певний час не приступає до виконання, інструкція повто­рюється. У випадках, коли це не допомагає, дитині надають перший варіант допомоги, якщо цього виявляється недостатньо і дитина не діє, або діє невірно, надається більш розгорнута допомога. Після виконання дитина пояснює свої дії.

Інструкція для дітей, які володіють мовою: роздивись ма­люнки, назви, що тут намальовано. До кожного предмету, що намальований на великій картці, підходить один з тих, що намальовані на маленьких картках, знайди ці підходящі пред­мети і поєднай їх: підкладай предмети, що намальовані на маленьких картках, під ті, що намальовані на великих.

Після виконання пропонується пояснити свої дії: поясни, чому ти розклав малюнки саме так. При цьому запитується про кожну пару окремо.

-21-

Для дітей, що не розмовляють, або мають погану мову, інструкція залишається така сама, але їм не пропонується назвати предмети і пояснювати виконані дії.

Допомога: експериментатор сам утворює одну пару пред­метів і пропонує далі діяти самостійно;

зменшення обсягу сприймання: експериментатор дає дитині один малюнок і питає до якого він підходить.

Можливі варіанти виконання:

4.1. Самостійне правильне утворення пар, пояснення зв'язку між
ними. Таке виконання оцінюється у 4 бали. Цей варіант виконання
є найбільш характерним для дітей, що розвиваються нормально та
для окремих дітей з затримкою психічного розвитку.

4.2. Самостійне виконання, але з помилками, які дитина
сама не помічає, виправляє з допомогою, недостатньо пояснює
пари. Оцінка 2 бали. Так виконують завдання діти з затримкою
психічного розвитку і частина розумово відсталих.

4.3. Правильне виконання завдання після демонстрації
зразка, тобто після створення однієї пари експериментатором,
самостійне пояснення функціонального зв'язку, оцінка 2 бали.
В такий спосіб виконує завдання переважна більшість дітей з
затримкою психічного розвитку, частина розумово відсталих
і окремі діти з нормальним інтелектом.

4.4. Виконання здійснюється спільно з експериментатором.
Експериментатор по черзі бере маленькі картки і запитує, куди
їх треба покласти. Якщо дитина визначає місце малюнка невір­
но, експериментатор говорить про це, пропонує ще подумати,
дає навідні запитання (нащо зайчику чоботи, хіба він їх носить?).
Оцінка 1 бал. Цей варіант властивий розумово відсталим.

ЗАВДАННЯ №5 - групування предметів - максимальна оцінка 4 бали.

Зміст завдання - утворення пар предметів за родовими озна­ками. Це завдання відрізняється від попереднього іншим набором предметів, які треба згрупувати в пари за родовими ознаками.

Стимульний матеріал: основна картка, на якій зображено 8 предметів і 8 окремих додаткових карток із зображенням одного предмету, який пов'язаний з одним з' предметів, зоб­ражених на основній картці за родовою ознакою.

Хід дослідження.

Дитині демонструються всі картки з пропозицією добре роздивитися малюнки. Картки розкладаються так, щоб зобра-

-22-

жені предмети знаходилися тільки у правильному положенні по відношенню до дитини.

Основна картка кладеться так, щоб під нею залишилося місце викладання додаткових. Далі дитина одержує інструкцію. Якщо вона певний час не приступає до виконання, інструкція повторюєть­ся. У випадках, коли це не допомагає, дитині надається допомога. Інструкція для тих, хто володіє мовою: роздивись малюнки, назви предмети, що тут намальовані. До кожного предмету, що намальований на великій картці, підходить один з пред­метів, що намальований на маленьких. Знайди ці пари і покла­ди їх поруч: під велику картку клади маленькі.

Допомога: а) експериментатор сам викладає одну пару, але не пояс­нює принципу поєднання; б) зменшення обсягу сприймання: експе­риментатор дає дитині один малюнок і запитує, до якого він підходить. Варіанти виконання:

5.1. Самостійне утворення пар, можливі помилки, які са­мостійно виправляються, пояснення принципу поєднання за­гальністю родової ознаки. Оцінка - 4 бали.

В такий спосіб виконує завдання більшість дітей з нормаль­ним інтелектом. Інколи вони, орієнтуючись на попереднє зав­дання, так само починають групувати предмети за функціо­нальними ознаками, а не за родовими, але далі самі помічають помилку і виправляють її.

5.2. Правильне виконання завдання після демонстрації
зразка (створення однієї пари експериментатором) самостійне
пояснення принципу поєднання пар предметів. Оцінка - 3 бали.

Такий варіант виконання виявляє частина дітей, що розвивають­ся нормально, та окремі діти із затримкою психічного розвитку.

5.3. Самостійне виконання з помилками, які дитина сама
не помічає, виправляє їх з допомогою, вербалізація недостатня,
відсутні узагальненюючі слова. Оцінка - 2 бали.

Цей варіант виконання найбільш характерний для дітей з затримкою психічного розвитку та розумово відсталих. Проте інколи він зустрічається і у дітей з нормальним інтелектом, але педагогічне занедбаних із мовленнєвим недорозвитком, де у словнику дитини дуже обмежена кількість узагальнюючих слів.

5.4. Виконання здійснюється разом з експериментатором, який бере кожну маленьку картку і питає, куди малюнок підходить. Оцінка - 1 бал.

Так виконує завдання більшість розумово відсталих дітей.

-23-

ЗАВДАННЯ №6. - "Четвертий зайвий" - максимальна оцін-

ка 4 бали.

Зміст^завдаїщя - об'єднання трьох предметів, що мають загальну суттєву ознаку, і виключення четвертого предмету як такого, що не має цієї ознаки.

Стимульний матеріал: два набори з чотирьох малюнків. Перший включає зображення зайця, вівці, кози та капусти. Другий - жовтий лимон, зелений огірок, зелений виноград та зелене відро.

д^до            .

Дитині пропонується перший набір. Якщо вона його вико­нала і пояснила свої дії, їй виставляється оцінка і пропонується другий набір. Якщо ж дитина не справляється з цим набором, дитині пропонується другий. В разі труднощів навідними запи­таннями домагаються його виконання. Після цього повертають­ся до першого. Успішне його виконання свідчить про здатність дитини використовувати набутий досвід.

Інструкція: серед цих чотирьох малюнків три підходять один до одного, вони мають щось спільне, схоже, а один не підходить до нього, він цього спільного не має. Знайди цей один предмет, відклади його і скажи, що спільного в трьох, які ти поєднав.

Можливі варіанти виконання.

6.1. Правильне самостійне виконання обох завдань із словес­
ним звітом. Оцінка - 4 бали.

В такий спосіб виконується завдання переважною більшістю дітей з нормальним інтелектуальним розвитком та окремими дітьми із затримкою психічного розвитку.

6.2. Правильне самостійне групування першого набору тіль­
ки після групування другого, правильне обгрунтування своїх

дій. Оцінка - 3 бали.

Так виконує завдання частина дітей з нормальним розвит­ком, затримкою його і окремі розумово відсталі.

6.3. Виконання завдання лише за навідними запитаннями без
самостійного пояснення принципу групування. Оцінка - 2 бали.

Виконання властиве переважній більшості розумово відста­лих та окремим дітям з затримкою психічного розвитку.

ЗАВДАННЯ №7 - "гра-праця". Вища оцінка - 5 балів.

Зміст завдання: класифікація множини зображення об'єк­тів. На відміну від попердніх завдань, тут створюється дві групи об'єктів, кожна з якої має підставу для об'єднання.

-24-

Стимудьний_матеріал: десять карток, на яких зображені діти. На п'яти з них зображено дітей, що бавляться, на інших п'яти працюють.

Хід дослідження.

Перед дитиною розкладаються малюнки так, щоб кожний лежав у правильному положенні по відношенню до дитини і щоб було добре видно кожний малюнок. Далі пропонується завдання розкласти малюнки на дві групи. Якщо дитина не приступає до виконання, їй повторюють інструкцію. Якщо і це не стимулює до діяльності або дитина виконує завдання невірно, їй надається допомога, починаючи з найменшої. В разі необхідності допомога поступово доводиться до максимальної. Після виконання вимагається пояснення дій.

Малюнки дитина розміщує у вертикальну колонку, щоб було видно кожну групу.

Інструкція: роздивись добре малюнки, їх треба поділити на дві однакові групи так, щоб в кожній діти, що намальовані, були чимось однакові. Коли розкладеш, поясниш, чому зробив саме так.

Допомога: а) зразок виконання: експериментатор сам кладе по два малюнки у кожну групу, далі дитина діє самостійно; б) виділення необхідних для класифікування ознак: експе­риментатор пропонує називати дію зображених дітей на кож­ному малюнку. Після того, як досліджуваний називає дію, зображену на малюнку, експериментатор запитує: "Це гра чи робота?". Після того, як дитина роздивиться кожний малюнок, їй пропонується розкласти малюнки; в) повідомлення ознак групування: "Поклади в один бік малюнки, на яких зображені діти, які грають, а в другій - де працюють".

Можливі варіанти виконання. .

7.1. Правильне самостійне виділення груп, пояснення прин­
ципу виконання. Оцінка - 5 балів.

Такий варіант характерний для більшості дітей з нормаль­ним психічним розвитком та частини дітей із затримкою ро­зумового розвитку.

7.2. Правильне виконання після сприймання зразка (експе­
риментатор починає групування). Оцінка - 3 бали.

Цей варіант доступний лише дітям з нормальним інтелек­туальним розвитком та частині дітей із затримкою розвитку.

7.3. Правильне виконання після визначення дій зображених
дітей (експериментатор запитує про кожну зображену дію).

-25-

Найбільш характерний варіант виконання завдання для дітей з затримкою психічного розвитку, але так здатні діяти і деякі діти, розумове відсталі.

7.4. Виконання після повідомлення експериментатором ознак групування. ("Поклади в один бік ті малюнки, на яких зображені діти, що грають, у другий - на яких працюють"). Оцінка - 1 бал.

В такий спосіб діє частина дітей з затримкою психічного розвитку та розумово відсталі. Останні іноді неспроможні вико­нати завдання і після такої конкретної допомоги, оскільки їм важко утримати в свідомості умови групування при сприйманні великої кількості малюнків, як це має місце в даному завданні.

ТРЕТІЙ БЛОК складають завдання на узагальнення наоч­ного матеріалу, що не має прихованого логічного змісту.

До цього блоку входять завдання, особливістю яких є те, що виконання їх здійснюється на основі аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення наочного матеріалу на рівні сприймання. В зв'язку з такою особливістю, успішність вико­нання цих завдань мало залежить від обізнаності дитини, а великою мірою визначається розвитком перцептивних дій.

ЗАВДАННЯ №8 - встановлення системи в заданому ряді знаків - максимальна оцінка - 6 балів.

Зміст завдання: встановлення порядку чергування між знаками тире-крапка.

Стимульний матеріал: чотири смужки. На одній зображена повна система знаків, де чергується тире-крапка, на другій також подана повна система, але чергування інакше, а саме: тире-тире-крапка. На третій смужці подано лише початок ряду у вигляді одного тире і однієї крапки, на четвертій зображено початок інакшого чергування тире-тире-крапка. Крім цього, додаються окремі маленькі картки із зображенням крапки і тире.

Хід дослідження.

Дитині пропонується смужка, на якій зображено початок ряду у вигляді тире-крапки та картки з зображенням цих знаків. Якщо завданння виконано вірно, пропонується смужка, де подано початок чергування двох тире і крапки. Якщо дитина вірно виконала і цю частину завдання, їй пропонується пояс­нити, чим неоднакові ряди, що вона викладала.

У випадках, коли дитина не розуміє системи, яка подається лише двома знаками, їй пропонується розгорнутий варіант (смужка).

-26-

Інструкція: на смужці намальовані значки в певному поряд­ку, поклади в такому ж порядку картки.

Допомогою виступають смужки з розгорнутим варіантом. Варіанти виконання.

8.1.  Самостійне правильне виконання з поясненням різниці
між двома системами. Оцінка - 6 балів.

Найчастіше саме так виконують завдання діти з нормаль­ним інтелектуальним розвитком.

8.2. Самостійне правильне виконання без пояснення. Оцін­
ка - 4 бали.

Таке виконання характерне для дітей з нормальним інтелек­том та для дітей із затримкою психічного розвитку.

8.3. Обидва варіанти викладаються лише після сприймання
розгорнутої системи, але дитина самостійно пояснює різниці
в смислах. Оцінка - 5 балів.

В такий спосіб діють діти із затримкою психічного розвитку.

8.4. Обидва варіанти викладають лише при сприйманні
розгорнутої системи без пояснення різниці між ними. Оцінка
- 2 бали.

Виконання характерне для частини дітей із затримкою психічноо розвитку та більшості розумово відсталих.

8.5.   Завдання не виконуються. Оцінка - 0 балів.
ЗАВДАННЯ №9 - класифікація геометричних фігур - мак­
симальна оцінка - 15 балів.

Зміст завдання: трикратне групування одних і тих самих фігур, які мають три ознаки.

Необхідність самостійно тричі змінювати суттєву ознаку для узагальнення, відволікаючись від двох несуттєвих, ставить високі вимоги до гнучкості мислення. Тому завдання вва­жається одним із складних.

Стимульний матеріал: вісім фігур, що різняться за кольором (два кольори), за формою (дві форми), за величиною (більші, мен­ші). А саме: два великих квадрати, один червоний, другий синій, два маленьких квадрати синій та червоний, два великих трикут­ники синій та червоний, та два маленьких - синій і червоний. Хід дослідження.

Перед дитиною розкладаються всі фігури, пропонується роздивитися їх і розкласти на дві купки так, щоб в кожній були чимось між собою схожі. В разі успішного поділу, дитина заохочується схвальною оцінкою, далі їй пропонується пояс-

-27-

нити, чим фігури схожі, і поділити інакше. Наприклад, якщо дитина каже: "Тут червоні, а тут зелені", їй говорять: "Вірно, ти поділила за кольором, а тепер поділи так, щоб фігури були однакові вже не за кольором, а чимось другим". Після правиль­ного поділу так само дитину заохочують схвальною оцінкою і пропонують поділити фігури втретє.

У всіх випадках, коли дитина неспроможна знайти принцип групування фігур, їй пропонується допомога.

Інструкція: "Подивись на фігури, їх треба поділити на дві купки тричі, але так, щоб кожного разу в коленій купці фігури були чимось схожі між собою".

Кожний успішний поділ з поясненням оцінюється у 5 балів.

Допомога: а) порівняння несхожих фігур. Експериментатор показує дитині дві фігури, наприклад, два великих квадрати різного кольору, і питає, чим вони однакові. Якщо дитина говорить: "Це обидва квадрати" або "Це кубики", експериментатор каже: "Вірно, знайди ще такі"; б) зразок виконання. Експериментатор сам кладе по дві фігури у колену групу; в) повідомлення ознаки групування, дитині говорять: "Поклади в одну купку всі сині, в другу зелені, далі, в одну купку всі квадрати, в другу - трикутники, і, нарешті, в одну купку всі великі фігури, в другу - маленькі".

Можливі варіанти виконання.

9.1. Самостійний правильний поділ за будь-якою з трьох
ознак з поясненням принципу поділу. Оцінка - 5 балів.

9.2. Правильне виконання після порівняння схожих фігур
і визначення ознаки їх схожості з поясненням принципу поді­
лу. Оцінка - 4 бали, без пояснення принципу поділу - 3 бали.

9.3. Успішне продовження поділу, розпочатого експеримен­
татором із словесним звітом. Оцінка - 3 бали, без пояснення - 2 бали.

9.4. Правильне групування після повідомлення ознаки гру­
пування. Оцінка - 1 бал.

9.5. Завдання не виконується - 0 балів.

Самостійний поділ за всіма трьома ознаками виконує лише невелика кількість дітей з нормальним розумовим розвитком. Більшість з них зазнає труднощів у визначенні третьої ознаки.

Самостійно одну ознаку, а інколи і дві, виділяє більшість дітей із затримкою психічного розвитку, остання визначається лише з допомогою.

Одну ознаку виділяє частина розумове відсталих, але лише на візуальному рівні, пояснити принцип ділення фігур вони не можуть.

-28-

Дітям із затримкою психічного розвитку допомагають ви­конати завдання другий та третій варіант допомоги, такої до­помоги вистачає і частині розумово відсталих, але не всім, час­тина з них здатна виконати завдання лише після повідомлен­ня ознаки групування, діти з глибокою дебільністю не вико­нують завдання і за таким видом допомоги.

ЧЕТВЕРТИЙ БЛОК складають завдання, спрямовані на вивчення здатності розкривати причинно-наслідкові зв'язки у наочно зображеній ситуації як суттєвого показника сформова-ності мислительної діяльності дитини.

ЗАВДАННЯ №10 - "Нісенітниці"- максимальна оцінка - З бали.

Зміст завдання: помітити нісенітниці в зображеній ситуації.

Стимульний матеріал: три окремих малюнка, на яких зобра­жені несумісні в реальності явища та безглузді дії: 1) снігова баба, що стоїть серед квітучих соняшників; 2) риби в пташиних гніздах на деревах; 3) водолаз, який поливає рослини на дні водойми.

Хід дослідження: дитині пропонується перший малюнок з пропозицією сказати, що на ньому намальовано; чи буває так, як намальовано. Незалежно від того, правильно дитина відпо­віла чи ні, їй пропонується другий малюнок з таким запитан­ням і третій. За кожну правильну відповідь виставляється 1 бал, за неправильну - О,

Інструкція: подивись на малюнок, скажи, що на ньому намальовано і поясни, буває так в житті чи не буває.

Допомога: навідні запитання, які звертають увагу дітей на несумісність зображених явищ, наприклад, в яку пору ліплять снігову бабу, а коли цвіте соняшник? Де живуть риби, хто будує гнізда на деревах?

В зв'язку з нескладністю завдання варіанти виконання його не виділяються, воно виконується або правильно і дитина відповідно одержує по 1 балу за кожну правильну відповідь, або неправильно, що оцінюється у 0 балів.

ЗАВДАННЯ №11 - розуміння прихованого змісту сюжет­них малюнків. Максимальна оцінка - 12 балів.

Зміст завдання: розкриття змісту двох серій сюжетних малюнків та знаходження схожого в їх змісті.

Стимульний матеріал: дві серії малюнків (по чотири в кож­ній серії, зафіксовані на планшеті).

-29-

Хід_досліда<шня: дитині демонструються послідовно серії ма­люнків з проханням роздивитися малюнки та пояснити події, що на них зображені. Порівняти події та знайти спільне в їх змісті.

---

Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 2753; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!