А група «Пилип Орлик – гетьман у вигнанні»



А група «Пакти й Конституція прав і вольностей  Запорозького війська».

Я група «Реорганізація суспільних структур та внутрішньої політики у Запорозькому війську».

А група « Розширення демократичних засад у козацькій державі».

ІУ. Повідомлення 1-ої групи дослідників «Пилип Орлик – гетьман у вигнанні »    (мультимедійна презентація).

Про життєвий шлях і долю П. Орлика існують численні легенди і домисли.   Розкрити одну з таємниць спробував розкрити відомий історик Ілля Борщак, доля якого «закинула» у вимушену еміграцію до Франції. В архівах Міністерства закордонних справ Франції,знайдено документи про Пилипа та Григора Орликів.

 З цих документів відомо, що у 1698-1700 рр. П. Орлик призначений писарем у канцелярії Київського митрополита. Наступні 6 років – старший військовий канцелярист, згодом - регент (управитель справами) Генеральної військової канцелярії. З 1706 року – генеральний писар, найближчий радник гетьмана І. Мазепи.  

  Після обрання його гетьманом у 1710 році, він організовує похід на Україну. У 1711 році об’єднані війська під командуванням П.Орлика підійшли до добре укріпленої Білої Церкви, у якій перебував російський гарнізон.   Розпочалася облога міста, але жоден зі штурмів не був успішним, тому що гарнізон мав достатньо боєприпасів і артилерію. Через місяць, у травні 1711 року, розпочався наступ московських військ під проводом Б. Шереметьєва.      За таких обставин поляки відступили, татари і турки почали тікати, а по дорозі грабити, вбивати і забирати в неволю сотні тисяч українців (ясир). Українські козаки, довідавшись про звірства турків і татар, подалися рятувати свої родини. Із 16 тисяч українського війська залишилося лише 3 тисяч, з якими гетьман відійшов до Бендер.

Протягом наступних років П. Орлик із невеликою групою прибічників здійснює поїздки з однієї держави в іншу, у пошуках підтримки. У 1714 році перебував у Молдовії, з 1715-1720 рр. живе у Швеції, після чого вимушено відбув до Польщі (за іншими даними – до Німеччини, а згодом до Франції), де мешкав два роки. З 1722 – 1738 року жив на територію Османської імперії, в Салоніках. Останні роки прожив в Яссах у Румунії.

 

Повідомлення 1-ої групи експертів

Пилип Орлик – гетьман у вигнанні» (проект)

   Вісімнадцяте століття характеризується в історії України остаточно втратою державної автономії. У лави борців за незалежність України після смерті гетьмана Івана Мазепи стає Пилип Орлик. Ще у 1708-1709 рр. разом із Мазепою він намагався створити антимосковську коаліцію західноєвропейських держав і Швеції, яка б стала гарантом політичної незалежності України. Поразки шведсько-українських військ у Полтавській битві змусила Пилипа Орлика емігрувати разом з Мазепою і значною частиною козацької старшини.

З Пилипом Орликом виїхала його численна родина: дружина Анна, сини Григорій, Михайло і Яків (народився в Бендерах і мав хрещеним батьком Карла ХІІ) та дочки Настя, Варвара, і Марта (народжена теж у Бендерах).

 Три десятиліття Орлик прожив в еміграції, переїжджаючи з країни в країну: Швеція, Німеччина, Франція, Туреччина. Разом з старшим сином Григорієм, що став згодом генералом і національним героєм Франції, на честь якого названо аеропорт в м. Орлі, встановлював зв’язки з урядовими країнами Європи.

   20 останніх років життя гетьман не бачився з родиною, що знайшла  прихисток у Польщі та в Україні.

  Пилип Орлик залишив про себе пам'ять невтомного борця за долю України, автора першої Конституції, затвердженої на козацькій раді 5 квітня 1710 року в Бендерах.

   

Повідомлення 2-ої  групи дослідників «Пакти й Конституція прав і  вольностей  Запорозького війська» (презентація слайдів)

Новообраний гетьман уклав із козацькою старшиною документ , який дістав назву «Пакти і Конституція  прав і вольностей Запорозького війська», або Бендерська конституція. Цей документ по різному трактують історики, так, відомий український історик О. Оглоблин назвав «другою поразкою…гетьмана Мазепи після Полтавської катастрофи, яка завдала великого удару гетьманській владі». А видатний історик І. Крип’якевич звинуватив Пилипа Орлика у тому, що він «не виявив широкого політичного світогляду», «…всі ці постанови мали егоїстично класовий чи груповий характер…Творці Конституції – старшина і запорожці – не виявили широкого політичного світогляду».

 Проте ця Конституція вперше в Європі виробила реальну модель вільної незалежної держави, заснованої на природному праві народу на свободу й самовизначення, мала на меті задовольнити перш за все інтереси тих соціальних груп, на які намагався спиратися. Це була модель, що базувалася на незнаних досі демократичних засадах суспільного життя, а також обґрунтувала державний порядок України, проголошувався захист інтересів простого народу.

Документ написаний латинською і українською мовами. Вперше новообраний гетьман уклав офіційну угоду зі своїми виборцями, чітко визначаючи умови, на яких він дістав владу.

 Конституція складалася зі вступу і 16 статей. Вступ (преамбула) містив історію українського народу і пояснював, чому Україна йде на розрив з московським царем.

 


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 293; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!