Основи конституційного права Російської Федерації                427



уряду РФ, федеральних міністрів; має право головувати на засі­даннях уряду.

Президент має ряд повноважень, поєднаних з формуванням інших державних органів: подає Державній Думі кандидатуру для призначення на посаду Глави Центрального банку; ставить перед нею питання про звільнення з посади Глави Центрального банку; подає Раді Федерації кандидатури для призначення на посади суддів Конституційного Суду РФ, Верховного Суду РФ, Вищого Арбітражного суду РФ, а також кандидатуру Генерального про­курора РФ тощо.

Президент РФ має право зупинити дію актів органів виконавчої влади суб’єктів федерації у випадках, коли вони суперечать Консти­туції РФ та федеральним законам, міжнародним зобов’язанням Російської Федерації або порушують права та свободи людини і громадянина, до вирішення цього питання відповідним судом.

Президент формує Адміністрацію Президента РФ; формує та очолює Раду Безпеки РФ, до складу якої, крім Президента вхо­дять, керівники палат Федеральних зборів, Глава уряду РФ, деякі федеральні міністри (оборони, внутрішніх справ, іноземних справ та ін.); Президент затверджує військову доктрину; є Верховним Головнокомандуючим Збройних сил, призначає і звільняє вище керівництво Збройних сил, присвоює вищі військові звання.

У випадку агресії або загрози агресії вводить на території Росії або в окремих її місцевостях воєнний стан (ст. 87 Конституції), вводить на всій території Росії або в окремих її місцевостях над­звичайний стан (ст. 88 Конституції), підписує та оприлюднює фе­деральні закони.

Президент РФ здійснює низку повноважень, пов’язаних з діяльністю Державної Думи і прийняттям федеральних законів (ст. 84 Конституції РФ). Він призначає вибори до Державної Думи; розпускає Державну Думу у випадках і в порядку, перед­бачених Конституцією, і призначає референдум у порядку, вста­новленому федеральним Конституційним законом; вносить зако­нопроекти до Державної Думи (у світі небагато держав, консти­туції яких надають президентові таке ефективне право брати участь у нормотворчій діяльності парламенту, як право законо­давчої ініціативи).

Президент РФ може внести до Державної Думи не тільки зви­чайні законопроекти, а й пропозиції про поправки та перегляд

428

Розділ 26

положень Конституції. Він має змогу впливати на зміст законо­проектів шляхом використання права вето, не ставлячи підпису під законом, відхилити його.

Президент протягом 14 днів підписує федеральний закон і оприлюднює його, він має право звертатися до Конституційного Суду із запитаннями про відповідність Конституції нормативних актів, про тлумачення Конституції (ст. 125 Конституції).

Президент здійснює свої функції та повноваження за допомо­гою прийняття указів і розпоряджень. Конституція не конкрети­зує, з яких питань приймаються ці нормативні акти. Вона тільки констатує, що вони не повинні суперечити Конституції (ст. 90). Така невизначеність створює умови для такого стану, коли екс-Президент РФ Б. М. Єльцин за допомогою указів втручався у сферу законодавчої діяльності Федеральних Зборів. Так, під час кампанії щодо виборів Президента 1996 р. Б. М. Єльцин сказав, що він вибере 250 із 500 законопроектів, які надійшли до Дер­жавної Думи, і урегулює їх указами. Він дуже часто приймав ука­зи за питаннями, які підлягали урегулюванню Федеральними Збо­рами. А чого вартий Указ № 1400 про розпуск парламенту Росії? Вперше в історії Росії був «розстріляний» парламент.

Президент відповідно до Конституції РФ і федеративних за­конів визначає основні напрями зовнішньої політики. Він як гла­ва держави представляє Російську Федерацію в міжнародних зно­синах, веде переговори та підписує міжнародні договори, здійснює управління зовнішньою політикою; приймає вірчі та відкличні грамоти акредитованих при ньому дипломатичних представників.

Після консультації з відповідними комітетами чи комісіями палат Федеральних Зборів призначає та відкликає дипломатич­них представників Російської Федерації в іноземних державах і міжнародних організаціях.

До компетенції Президента входять питання громадянства, надання політичного притулку, нагородження державними наго­родами, присвоєння почесних звань, здійснення помилування.

Конституція передбачає кілька підстав для припинення стро­ку повноважень Президента: у зв’язку із закінченням строку його перебування на посаді; у зв’язку із стійкою нездатністю за станом здоров’я здійснювати повноваження; усунення з посади.

Президент може бути усунений з посади у спосіб, який перед­бачає ст. 93 Конституції РФ. Він дуже складний. Виникають сум-


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 201; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!