Основи конституційного права Російської Федерації                419

відбиток у результатах голосування. За прийняття Конституції проголосували тільки 58,4% виборців. 41,6%, у тому числі 9 рес­публік і 10 областей, проголосували проти проекту. У зв’язку з результатами голосування слід згадати, що в останні роки в усьо­му світі Конституції приймаються не менш як двома третинами голосів виборців.

У результаті прийняття Конституції 1993 р. колишня Кон­ституція 1978 р. з наступними змінами і доповненнями припи­нила дію.

Конституція Російської Федерації 1993 р. має преамбулу і два розділи. Перший розділ складається з 9 глав, до яких увійшло 137 статей. Другий розділ – прикінцеві та перехідні положення. У пре­амбулі, зокрема, говориться, що багатонаціональний народ Росій­ської Федерації, об’єднаний спільною долею на своїй землі, ут­верджуючи права і свободи людини, громадський мир і злагоду, зберігаючи державну єдність, виходячи із загальновизнаних прин­ципів рівноправності та самовизначення народів, відроджуючи суверенну державність Росії, ... приймає цю Конституцію.

Глава 1 «Основи конституційного ладу» охоплює широке коло суспільних відносин, які складають основи конституційного ладу. Ці основи докладно закріплюються в наступних главах Конституції. Згідно з Конституцією Російська Федерація є демократичною фе­деративною правовою державою з республіканською формою прав­ління. Російська Федерація – суверенна незалежна держава. Носієм суверенітету та єдиним джерелом влади є багатонаціональний на­род. Демократичний характер держави виражається, насамперед, у тому, що народ здійснює свою владу безпосередньо, а також че­рез державні органи влади та органи місцевого самоврядування. Ніхто не може присвоїти владу. Захоплення влади або присвоєння владних повноважень переслідується законом.

Конституція РФ та федеральні закони мають верховенство на всій території федерації. Конституція має вищу юридичну силу і стоїть над іншими законами і нормативними актами. Вона зумов­лює діяльність законодавчої, виконавчої та судової влади. Зако­ни та інші правові акти, що приймаються в Російській Федерації, не повинні суперечити Конституції РФ.

До основ конституційного ладу відносять федералізм, здійс­нення державної влади на основі її поділу на законодавчу, вико­навчу та судову. Державну владу у федерації здійснює Президент РФ, Федеральні збори, уряд РФ, суди РФ.

420

Розділ 26

Конституція закріплює положення, щодо економічної, соціаль­ної і політичної систем федерації. Земля та інші природні ресур­си можуть бути у державній, приватній, муніципальній та інших формах власності. Усі форми власності визнаються і захищають­ся однаково.

Конституція закріплює політичну систему життя країни: ви­знає політичну різноманітність, багатопартійність, рівність об’єд­нань перед законом; визнає ідеологічну різноманітність; заборо­няє створення і діяльність громадських об’єднань, спрямованих на насильницьку зміну основ конституційного ладу.

Глава 2 Конституції закріплює права і свободи людини та гро­мадянина. Вона містить 48 статей. Глава починається ст. 17, яка проголошує, що в РФ визначаються і гарантуються права і сво­боди людини і громадянина згідно із загальними принципами та нормами міжнародного права та відповідно до цієї Конституції. Основні права і свободи людини нерозривні й належать кожному від народження. Здійснення прав і свобод людини не повинно по­рушувати прав і свобод інших осіб. Права і свободи людини й гро­мадянина діють безпосередньо.

У Конституції РФ 1993 р. є поділ основних прав і свобод на: особисті права та свободи; політичні права; соціально-економічні, культурні права тощо.

Категорії особистих прав і свобод людини та громадянина при­свячена найбільша кількість статей Конституції. Це основа стату­су людини та громадянина. До цієї групи належать: право на жит­тя, право на свободу і особисту недоторканність приватного життя та сімейну таємницю; таємницю листування, телефонних розмов, поштових, телеграфних та інших повідомлень; недоторканність житла; право визначення своєї національної незалежності, корис­тування рідною мовою.

Політичні права.Насамперед, це право громадян на участь в управлінні справами держави. Це випливає із ст. 3 Конституції, в якій говориться, що носієм суверенітету та єдиним джерелом вла­ди є її багатонаціональний народ, який здійснює владу як безпо­середньо, так і через своїх представників, а також через органи місцевого самоврядування. Формами безпосередньої реалізації громадянами влади є: референдуми, участь у виборах до органів державної влади та місцевого самоврядування. Громадяни мають право брати участь у здійсненні правосуддя. Вони мають право

---

Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 219; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!