Основи конституційного права Російської Федерації                423



РФ. Республіка – це держава, яка має свою Конституцію і зако­нодавство, свою територію, яка не може бути змінена без її згоди. Так, Степове уложення (Основний закон) Республіки Калмикія (ст. 6) закріпило, що територія і статус Республіки Калмикія не можуть бути змінені без її згоди. Територія Республіки Калмикія використовується і охороняється як основа життя та діяльності народу Калмикії. Кордони між республіками можуть бути змінені за їх взаємною згодою.

Кожна республіка має свою Конституцію, яка законодавчо за­кріплює основи її конституційного ладу, права, свободи та обо­в’язки громадян; систему, принципи організації і діяльності та компетенцію законодавчих, виконавчих, судових і місцевих органів.

Республіки – суб’єкти федерації мають законодавчі, виконавчі та судові органи. Законодавчі (представницькі) органи, які були утворені замість Верховних Рад, називаються по-різному: Народ­ними зборами, Державними зборами, Конституційними зборами, Законодавчими зборами – Верховним Хуралом, Народним Ху­ралом, Парламентом тощо.

Більшість парламентів є однопалатними, за винятком Держав­них зборів Башкортостана, Законодавчих зборів Карелії, парла­менту Кабардино-Балкарії, а також Державних зборів Республі­ки Якутія (Саха), які мають двопалатну структуру. Так, Державні збори Якутії мають у своєму складі Палату республіки, яка пра­цює на непостійній основі, і Палату представників, яка працює постійно, на професійній основі.

Громадяни республік обирають Президента строком на 4–5 років. У більшості з них Президент є главою держави, вищою по­садовою особою, головою виконавчої влади. Одна й та сама особа може бути обраною на третій строк повноваження. Виконавчі органи державної влади у виконавчих органах очолює Президент, в інших – глава уряду.

До спільного відання федерації та республік належать: забезпе­чення відповідності Конституцій і законів республік Конституції Російської Федерації та федеральним законам; захист прав і сво­бод людини і громадянина; захист прав національних меншин, за­безпечення законності, правопорядку, громадської безпеки; режим прикордонних зон; питання володіння, користування і розпоряд­ження землею, надрами, водними та іншими ресурсами тощо.

424

Розділ 26

Крім спільної компетенції федеральних і республіканських органів, республіка вирішує низку питань, які складають виключні повноваження республіки. Це питання прийняття Конституції, вне­сення до неї змін і доповнень, контроль за її додержанням; законо­давство республіки, установлення системи державних органів вла­ди тощо.

Правове положення країв, областей, міст федерального зна­чення.До складу федерації входять шість країв, 40 областей і два міста федеральною значення – Москва і Санкт-Петербург. Ці суб’єкти є державно-територіальними утвореннями, їх конститу­ційно-правничий статус закріплюється Конституцією федерації та статутом, який приймається законодавчим (представницьким) органом суб’єкта Російської Федерації. Це – нові суб’єкти феде­рації, які не були відомі дотеперішній федерації. Утворення та­ких суб’єктів обумовлено тією роллю, яку вони відіграють у полі­тичному та економічному житті федерації.

Як суб’єкти федерації краї, області, міста федерального зна­чення приймають не тільки Статут, а й закони та інші нормативні акти. Вони утворюють органи законодавчої (представницької), виконавчої та судової влади.

Конституційно-правовий статус автономної області, авто­номного округу.Згідно зі ст. 5 Конституції РФ рівноправними суб’єктами федерації є автономна область і десять автономних ок­ругів, які склалися історично.

Автономні округи – це національно-територіальні утворення, які входять до складу федерації через область чи край (за винят­ком Чукотського автономного краю, який входить у федерацію безпосередньо) і відрізняються особливим національним складом та побутом населення.

Правовий статус автономної області, автономного округу визначається Конституцією РФ і статутом, який приймається законодавчим (представницьким) органом відповідного суб’єкта федерації, а також федеральним договором 1992 р. про розме­жування предмета відання і повноважень між федеральними органами державної влади і органами державної влади автоном­ної області і автономного округу та іншими федеральними ак­тами.

Повноваження автономної області і автономних округів роз­діляються на дві групи: предмети спільного відання федерації і


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 232; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!