Лабораторне устаткування і матеріали



Електроплитка.                      Сферичне скло.

Пробірки лабораторні.          Палички скляні.

Папір фільтрувальний.          Склянка хімічна.

Зразки нафтопродуктів.         Секундомір.

Розчин марганцевокислого калію (0,001N).

 

ХІД ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Визначення води і механічних домішок

Про наявність води і механічних домішок, що не розчиняються, у нафтопродукті, судять по зовнішньому огляду зразка в посуді з безбарвного скла.

По кольору палива можна визначити наявність у ньому етилової рідини, тому, що етильовані бензини штучно офарблюють у червоний, синій, зелений і інші кольори для попередження про їхню отруйність.

Не етильовані бензини безбарвні (бензини прямої перегонки) чи злегка жовті (крекінг-бензини); керосини і дизельні палива світло-жовтого кольору. Чим темніше колір палива, тим більше міститься в ньому смол і тим гірше його якість.

Прозорі нафтопродукти мають однорідну фазову структуру. Порушення фазової однорідності викликає помутніння нафтопродукту, у них найчастіше містяться дрібні крапельки води.

Для визначення води і механічних домішок у паливі випробуваний зразок перемішують, у кількості 100 см3 наливають у спеціальний відстійник. У нижній вузькій частині відстійника знаходяться поділки. Паливу дають відстоятися протягом години . Вода і механічні домішки, як більш важкі по питомій вазі, накопичуються в нижній частині відстійника. Цей дослід можна проробити в пляшці з безбарвного скла. Відстій палива роблять, перевертаючи закупорену пляшку горловиною униз.

Для визначення води в оливі пробу в кількості 2-3 см3 поміщають у пробірку й обережно нагрівають. При наявності води відбувається спінювання зразка, чутно характерне потріскування, на верхній холодній частині пробірки накопичуються дрібні крапельки сконденсованої води.

Для визначення механічних домішок пробу оливи підігрівають до 40...50°С, ретельно перемішують і скляною паличкою наносять краплю оливи на фільтрувальний папір і на скло. При розгляданні краплі оливи на просвіт механічні домішки чітко видні у виді окремих вкраплень або темних підтьоків.

Визначити характер домішок (абразивні вони чи ні) можна в такий спосіб: нанесену на скло каплю нафтопродукту закривають другим склом і переміщують їх одну відносно одної. Характерний скрип говорить про наявність у зразку абразивних домішок.


Визначення фактичних смол

Випробуваний бензин у кількості 1 мл наносять піпеткою на сферичне скло діаметром 50-60 мм. Бензин підпалюють і дають йому цілком вигоріти, залишок на склі покаже смолистість бензину.

Бензини, що не містять смол залишають невелику слабо помітну білувату пляму. Якщо в бензині містяться смоли, то на склі залишаються крапельки жовтого чи коричневого кольору. Чим більше смол міститься в бензині, тим темніша пляма і тим більше її діаметр. Виміривши, діаметр плями лінійкою, по таблиці 1.1 приблизно визначаємо зміст смол у 100 мл палива.

Діаметр плями, мм 6 8 10 12 14 16 18 20 22 24
Кількість смол, що містяться в 100 мл палива 4 11 20 32 43 56 70 85 102 120

Таблиця 1.1

Визначення неграничних вуглеводнів

Неграничні вуглеводні вступають у реакції окислювання, утворюючи при цьому окисли, органічні кислоти і смоли. Палива, що містять неграничні вуглеводні, довго не зберігаються.

Наявність неграничних вуглеводнів перевіряється знебарвленням водяного розчину марганцевокислого калію КМgО4 (концентрація розчину 0,001/N ). Для цього в пробірку наливають 3-4 мл досліджуваного палива і таку ж кількість водяного розчину марганцевокислого калію. Суміш ретельно перемішуємо протягом 1-2 хв. і даємо відстоятися протягом 4-5 хв. Якщо неграничні вуглеводні відсутні в паливі, то рожево-фіолетовий колір окислювача не змінюється.

При наявності в паливі неграничних вуглеводнів фіолетовий колір водяного шару окислювача переходить у бурий чи темно-жовтий.

Визначення в'язкості оливи

Дослідну оливу заливають у скляну пробірку діаметром близько 10 мм, довжиною 20-25 см, зверху залишають об’єм повітря висотою 5-6 мм і закривають пробкою. Пробірку з дослідною оливою разом із двома-трьома пробірками з еталонними оливами (тобто оливами з відомою в'язкістю) поміщають на 10 хв. у склянку з гарячою водою 50-60 °С, щоб оливи мали однакову температуру.

Трубки дістають з води і тримають вертикально, щоб повітря в них знаходилося вгорі, потім їх швидко і одночасно перевертають і засікають по секундоміру час руху кульки повітря у дослідній і в еталонній оливі. В скільки разів час руху кульки повітря у дослідній оливі більше або менше, ніж в еталонній, у стільки разів буде більшою або меншою його в'язкість.

Більш детальну інформацію можна знайти в додатках 1 та 4.

 

Лабораторна робота №2


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 32; Мы поможем в написании вашей работы!






Мы поможем в написании ваших работ!