Лабораторне устаткування і матеріали
Електроплитка. Сферичне скло.
Пробірки лабораторні. Палички скляні.
Папір фільтрувальний. Склянка хімічна.
Зразки нафтопродуктів. Секундомір.
Розчин марганцевокислого калію (0,001N).
ХІД ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Визначення води і механічних домішок
Про наявність води і механічних домішок, що не розчиняються, у нафтопродукті, судять по зовнішньому огляду зразка в посуді з безбарвного скла.
По кольору палива можна визначити наявність у ньому етилової рідини, тому, що етильовані бензини штучно офарблюють у червоний, синій, зелений і інші кольори для попередження про їхню отруйність.
Не етильовані бензини безбарвні (бензини прямої перегонки) чи злегка жовті (крекінг-бензини); керосини і дизельні палива світло-жовтого кольору. Чим темніше колір палива, тим більше міститься в ньому смол і тим гірше його якість.
Прозорі нафтопродукти мають однорідну фазову структуру. Порушення фазової однорідності викликає помутніння нафтопродукту, у них найчастіше містяться дрібні крапельки води.
Для визначення води і механічних домішок у паливі випробуваний зразок перемішують, у кількості 100 см3 наливають у спеціальний відстійник. У нижній вузькій частині відстійника знаходяться поділки. Паливу дають відстоятися протягом години . Вода і механічні домішки, як більш важкі по питомій вазі, накопичуються в нижній частині відстійника. Цей дослід можна проробити в пляшці з безбарвного скла. Відстій палива роблять, перевертаючи закупорену пляшку горловиною униз.
|
|
|
Для визначення води в оливі пробу в кількості 2-3 см3 поміщають у пробірку й обережно нагрівають. При наявності води відбувається спінювання зразка, чутно характерне потріскування, на верхній холодній частині пробірки накопичуються дрібні крапельки сконденсованої води.
Для визначення механічних домішок пробу оливи підігрівають до 40...50°С, ретельно перемішують і скляною паличкою наносять краплю оливи на фільтрувальний папір і на скло. При розгляданні краплі оливи на просвіт механічні домішки чітко видні у виді окремих вкраплень або темних підтьоків.
Визначити характер домішок (абразивні вони чи ні) можна в такий спосіб: нанесену на скло каплю нафтопродукту закривають другим склом і переміщують їх одну відносно одної. Характерний скрип говорить про наявність у зразку абразивних домішок.
Визначення фактичних смол
Випробуваний бензин у кількості 1 мл наносять піпеткою на сферичне скло діаметром 50-60 мм. Бензин підпалюють і дають йому цілком вигоріти, залишок на склі покаже смолистість бензину.
Бензини, що не містять смол залишають невелику слабо помітну білувату пляму. Якщо в бензині містяться смоли, то на склі залишаються крапельки жовтого чи коричневого кольору. Чим більше смол міститься в бензині, тим темніша пляма і тим більше її діаметр. Виміривши, діаметр плями лінійкою, по таблиці 1.1 приблизно визначаємо зміст смол у 100 мл палива.
|
|
|
| Діаметр плями, мм | 6 | 8 | 10 | 12 | 14 | 16 | 18 | 20 | 22 | 24 |
| Кількість смол, що містяться в 100 мл палива | 4 | 11 | 20 | 32 | 43 | 56 | 70 | 85 | 102 | 120 |
Таблиця 1.1
Визначення неграничних вуглеводнів
Неграничні вуглеводні вступають у реакції окислювання, утворюючи при цьому окисли, органічні кислоти і смоли. Палива, що містять неграничні вуглеводні, довго не зберігаються.
Наявність неграничних вуглеводнів перевіряється знебарвленням водяного розчину марганцевокислого калію КМgО4 (концентрація розчину 0,001/N ). Для цього в пробірку наливають 3-4 мл досліджуваного палива і таку ж кількість водяного розчину марганцевокислого калію. Суміш ретельно перемішуємо протягом 1-2 хв. і даємо відстоятися протягом 4-5 хв. Якщо неграничні вуглеводні відсутні в паливі, то рожево-фіолетовий колір окислювача не змінюється.
При наявності в паливі неграничних вуглеводнів фіолетовий колір водяного шару окислювача переходить у бурий чи темно-жовтий.
|
|
|
Визначення в'язкості оливи
Дослідну оливу заливають у скляну пробірку діаметром близько 10 мм, довжиною 20-25 см, зверху залишають об’єм повітря висотою 5-6 мм і закривають пробкою. Пробірку з дослідною оливою разом із двома-трьома пробірками з еталонними оливами (тобто оливами з відомою в'язкістю) поміщають на 10 хв. у склянку з гарячою водою 50-60 °С, щоб оливи мали однакову температуру.
Трубки дістають з води і тримають вертикально, щоб повітря в них знаходилося вгорі, потім їх швидко і одночасно перевертають і засікають по секундоміру час руху кульки повітря у дослідній і в еталонній оливі. В скільки разів час руху кульки повітря у дослідній оливі більше або менше, ніж в еталонній, у стільки разів буде більшою або меншою його в'язкість.
Більш детальну інформацію можна знайти в додатках 1 та 4.
Лабораторна робота №2
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 88; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!