Психологічні особливості молодших школярів схильних до агресії
У молодшому шкільному віці ініціаторами агресії є вже не окремі особи, а угрупування дітей, агресивна поведінка стає все менш спорадичною і все більш організованою. У міру набування навичок конструктивного спілкування змінюється співвідношення між інструментальною і ворожою агресією на користь останньої. Це відбувається тому, що інструментальна агресія поступово замінилася конструктивними способами досягнення мети, а ворожа деструктивність – бажання заподіяти опонентам шкоду і отримати від цього задоволення – залишається незмінною.[16; 21]
Крім того, діти все частіше прагнуть вирішувати проблеми в своєму колі, не вдаючись до допомоги і заступництва дорослих. Формування угрупувань взагалі помітно змінює агресивну поведінку школярів. Перебування в групі дає їм можливість випробувати відчуття комфорту і захищеності, підвищення своїх можливостей. Наслідком цього бувають зникнення страху покарання за прояв агресії, загострене бажання утвердиться в ролі повноправного учасника подій, зайняти в групі гідне місце. Тому жорстокість, руйнівність і інші прояви ворожої деструктивності різко зростають вже серед учнів початкової школи.
Особливо слід зазначити, що для цілого ряду дітей з комунікативними порушеннями (шизоїдних, сензитивних, тривожних і інших) група може бути фантазійною. Не маючи можливостей і навичок спілкування для того, щоб влитися в реальну групу, вони придумують собі уявних товаришів. Це можуть бути герої книг, мультиплікаційних і ігрових фільмів, телесеріалів і ін. Хлопці за допомогою ідентифікації прагнуть наслідувати поведінку улюблених героїв. Це нерідко диктує їх агресивну поведінку, яка здається оточуючим не цілком адекватною, тим більше що зазвичай такі діти замкнуті і своїми фантазіями ні з ким не діляться. [16;22]
|
|
|
І.А. Фурманов поділяє агресивну поведінку дітей на дві форми:
Соціалізована – це діти, які не мають психічних порушень,в них низький моральний і вольовий рівні регуляції поведінки, ігнорування соціальних норм, слабкий самоконтроль. Такі діти використовують агресію для притягування уваги надмірно яскраво виражають свої агресивні емоції. Їх поведінка спрямована на отримання емоційного відгуку з боку інших, або прагнення до контактів з іншими. Тільки-но дитина отримує бажане, одразу-ж припиняє агресивні дії. Агресія цих дітей має безпосередній мимовільний характер, ворожі дії швидко змінюються дружніми. [25;87]
Несоціалізоавана –Діти звичайно страждають на які-небудь психічні розлади (епілепсія, шизофренія, органічні ураження головного мозку) з негативними емоційними станами (тривога, страх, дисфорія). Негативні емоції і супроводжуюча їх ворожість можуть виникати спонтанно, а можуть бути реакцією на психотравмуючу або стресову ситуацію. Особистісними рисами таких дітей є висока тривожність, емоційна напруга, схильність до збудження і імпульсивної поведінки. Агресивними діями вони або розряджають накопичену емоційну напругу, або отримують задоволення від спричинення неприємностей іншим. [25;89].
|
|
|
Особливості дитячої агресії:
- Жертвами агресії стають близькі люди – рідні, друзі і т.д.;
- Далеко не всі агресивні діти виховуються в неблагополучних сім`ях;
- Агресія найчастіше виникає без реального приводу; [2;35]
Отже, формування агресивних тенденцій у дітей виникає через декілька шляхів:
1. Батьки заохочують агресивність в своїх дітях безпосередньо, або показують приклад (модель) відповідної поведінки по відношенню до інших і оточуючому середовищу.
2. Батьки карають дітей за прояви агресивності. З досліджень можна виявити, що:
- Батьки, які дуже рідко придушують агресивність у своїх дітей, виховують в дитині надмірну агресивність.
- Батьки, які не карають своїх дітей за прояви агресивності, вірогідніше за все, виховують в них надмірну агресивність
|
|
|
- Батьки, які розумно придушують агресивність у своїх дітей, як правило, виховують вміння володіти собою в ситуаціях, провокуючих агресивну поведінку. [2;37]
Характер агресивної поведінки в багатьох випадках визначається віковими особливостями. Кожний віковий етап має специфічну ситуацію розвитку і висовує певні вимоги до особистості. Адаптація до вікових вимог нерідко супроводжується агресивною поведінкою. Кожна людина протягом життя переживає вікові кризи, які поєднані з невдоволеністю своїм положенням, протесаною поведінкою, капризністю і неврівноваженістю. Вони супроводжуються зростанням агресивності, пов`язані з появою нових потреб, які не задовольняються існуючими відносинами і уміннями. [8;89]
Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 13; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!