ПринципНедопустимости представительства клиентов с противоречивыми интересами

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7

Адвокат не может представлять одновременно двух или более клиентов, интересы которых являются взаимно противоречивыми, или с высокой степенью достоверности могут стать противоречивыми.

10. Дотримання поваги до прав інших адвокатів на стадії прийняття доручення клієнта.

Адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними.

З метою забезпечення дотримання принципу законності на стадії виконання адвокатом доручення клієнта Правилами адвокатської етики передбачено таке. Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до давання завідомо неправдивих свідчень, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв'язки для впливу на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або Правилам адвокатської етики.

З метою дотримання поваги до прав інших адвокатів на стадії прийняття доручення клієнта до укладення угоди з клієнтом адвокат повинен з'ясувати у нього, чи він не зв'язаний нерозірваною угодою з іншим адвокатом (адвокатським об'єднанням) на виконання тотожного, або такого, що частково збігається за обсягом, доручення, а також з'ясувати, з яких причин клієнт бажає відмовитися від подальшого надання йому правової допомоги іншим адвокатом (адвокатським об'єднанням).

Якщо ці причини пов'язані з нерозумінням клієнтом об'єктивних характеристик його доручення, обсягу професійних прав та обов'язків адвоката тощо, адвокат повинен дати клієнту відповідні роз'яснення.

Якщо клієнт наполягає на заміні адвоката, який виконує доручення, адвокат може прийняти доручення після того, як угоду з іншим адвокатом (адвокатським об'єднанням) буде розірвано.

Неприпустимо прямо або опосередковано схиляти клієнта до зміни адвоката, якщо немає об'єктивних підстав вважати, що подальше надання правової допомоги клієнту іншим адвокатом може завдати шкоди його інтересам.

11. Етичні аспекти здійснення захисту за призначенням. Етичні аспекти надання адвокатом правової допомоги малозабезпеченим громадянам.

Стаття 50 Правил адвокатської етики закріплює етичні аспекти здійснення захисту за призначенням.
Здійснення захисту за призначенням органів попереднього слідства та суду у випадках, передбачених чинним кримінально-процесуальним законодавством, є важливим професійним обов’язком адвоката. Необгрунтована відмова від прийняття на себе захисту за цих умов є неприпустимою.
Відмову слід вважати обґрунтованою тільки у випадках:
1) коли адвокат через тимчасову непрацездатність не може повноцінно виконувати свої професійні обов’язки;
2) коли з об’єктивних причин у адвоката відсутня належна кваліфікація для надання правової допомоги у конкретній справі, що є особливо складною;
3) коли при прийнятті адвокатом на себе надання правової допомоги певній особі через конкретні причини неможливо забезпечити дотримання вимог Правил адвокатської етики, які регламентують ситуацію суперечності інтересів, або правил, що забезпечують гарантії збереження конфіденційної інформації;
4) коли прийняття захисту за призначенням через конкретні об’єктивні причини може потягнути суттєве порушення прав і законних інтересів інших клієнтів адвоката, з котрими адвокат пов’язаний раніше укладеними угодами про надання правової допомоги;
5) коли частина роботи, що виконується за призначенням, у загальному обсязі роботи адвоката стає вочевидь надмірною і ставить його в тяжке матеріальне становище.
У випадках здійснення захисту за призначенням у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, з оплатою відповідно до чинного законодавства на будь-якій стадії здійснення правової допомоги допускається укладення угоди з клієнтом про надання йому правової допомоги, яке передбачає внесення гонорару клієнтом.
Адвокат не має права в цих випадках схиляти клієнта до укладення угоди шляхом обману, погроз та інших засобів, які суперечать чинному законодавству і Правилам адвокатської етики.
Адвокат, який виконував на попередньому слідстві захист клієнта на підставі укладеної угоди або за призначенням, не може відмовитися від прийняття доручення на захист цього клієнта в суді першої інстанції.

Етичні аспекти надання адвокатом правової допомоги малозабезпеченим громадянам закріплені у ст. 51 Правил адвокатської етики.
У своїй професійній діяльності адвокат повинен завжди враховувати, що професія адвоката є не тільки джерелом заробітку для нього, а й має важливе соціальне значення, є однією з головних гарантій належного рівня захисту прав та свобод громадян і вимагає від своїх представників відданості цьому призначенню професії, благородства та людяності. Тому адвокат повинен надавати правовудопомогу у випадках, передбачених законом, на частково сплатних засадах, або безкоштовно.
Необгрунтована відмова або ухилення адвоката від надання правової допомоги безоплатно у випадках, прямо передбачених законом, є неприпустимою. Обґрунтованою таку відмову слід вважати лише у таких випадках:
1) коли адвокат через тимчасову непрацездатність не може повноцінно виконувати свої професійні обов’язки;
2) коли з об’єктивних причин у адвоката відсутня належна кваліфікація для надання правової допомоги у конкретній справі, що є особливо складною;
3) коли при прийнятті адвокатом на себе надання правової допомоги певній особі через конкретні причини неможливо забезпечити дотримання вимог Правил адвокатської етики, які регламентують ситуацію суперечності інтересів, або правил, що забезпечують гарантії збереження конфіденційної інформації;
4) коли прийняття захисту за призначенням через конкретні об’єктивні причини може потягнути суттєве порушення прав і законних інтересів інших клієнтів адвоката, з котрими адвокат пов’язаний раніше укладеними угодами про надання правової допомоги;
5) коли частина роботи, що виконується за призначенням, у загальному обсязі роботи адвоката стає вочевидь надмірною і ставить його в тяжке матеріальне становище.
Адвокат повинен також намагатися знайти можливість надання правової допомоги незаможнім громадянам на частково сплатних засадах або безкоштовно і в інших випадках, прямо не передбачених законом, виходячи з розумного співвідношення цієї роботи з повністю оплачуваною.
При зверненні до адвоката особи, яка завідомо має згідно з законом право на надання правової допомоги безкоштовно, адвокат повинен пояснити їй це право. Адвокату забороняється в цих випадках шляхом повідомлення неправдивої інформації про права такої особи або свідомого їх замовчування добиватися винагороди за надану правову допомогу.

Зал. Мод 7

1. Оформлення повноваження адвоката на здійснення представництва в цивільному процесі.

Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами: 1) довіреністю фізичної особи; 2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; 3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, у повноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи. Фізична особа може надати повноваження представникові за усною заявою, яка заноситься до журналу судового засідання.

2. Повноваження адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції.

Провадження справ у суді першої інстанції регулюються розділом ІІІ ЦПК України. Керуючись ст. 6 Закону України «Про адвокатуру», адвокат має право запитувати та отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об’єднань, а також від громадян — за їхньою згодою. У разі відхилення вимоги адвоката, він може поставити перед суддею питання про витребування необхідних доказів. На підставі ст. 143, 149, 154, 155 ЦПК України, адвокат має право порушувати клопотання про забезпечення доказів і позову та про зміну умов його забезпечення або скасування. Якщо адвокат є представником відповідача, він користується загальними процесуальними засобами захисту, наприклад, передбаченими ст. 99, 103, 110 ЦПК України, а також спеціальними процесуальними засобами, такими як заперечення проти позову та зустрічний позов (ст. 140, 142, 143 п. 2 ЦПК України).

4. Повноваження адвоката на стадії судового виконання.

Рішення у судовій справі, у якій стороною є громадянин, може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років з часу набрання рішенням чинності, а в усіх інших справах — протягом одного року. Виконавчі документи передаються судові, при якому функціонує судовий виконавець. З часу їх прийняття починається виконавче провадження. У підготовчій частині судового виконання представники осіб, що беруть участь у справі, мають право вступити у процес виконання, заявити відвід судовому виконавцю, подати заяву про призначення боржнику офіційного представника, а також про вжиття заходів до забезпечення виконання. У провадженні по застосуванню органами судового виконання примусових заходів адвокат має проконсультувати клієнта щодо переваги добровільного виконання рішення над примусовим, яке тягне додаткові витрати і вилучення майна на покриття боргу та ін. Адвокати осіб, що беруть участь у справі, мають право: одержувати інформацію про хід примусового виконання шляхом особистого ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження і одержання відомостей від осіб, які виконують рішення, оскаржувати дії судового виконавця, а також брати участь в розгляді скарг суддею, оскаржувати його ухвалу, винесену з питань судового виконання; порушувати перед судом питання про поворот виконання; подавати позови про виключення майна з опису і брати участь в їх розгляді, а також вчинювати інші процесуальні дії по захисту прав осіб в стадії судового виконання.

5. Процесуально-правове становище адвоката при веденні цивільних справ у суді першої інстанції

На підставі наданих повноважень адвокати допомагають заінтересованим особам звернутися до суду за захистом їх цивільних прав. Для цього використовуються цивільні процесуальні засоби — позовна заява, в справах, що виникають з адміністративно-правових відносин - скарга і заява, а при окремому провадженні — заява. До подачі позову адвокат виконує значну і складну доп-роцесуальну роботу по вивченню матеріалів справи і написанню заяви. Матеріали справи складаються з усних пояснень заінтересованих осіб і поданих ними документів — договорів, посвідчень, постанов, довідок, квитанцій, актів, ордерів, листів службового і особистого характеру, що містять відомості, які мають значення для справи. Згідно з ст. 6 Закону про адвокатуру адвокат має право збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних справах. Підготовка цивільних справ до судового розгляду, метою якої є забезпечення своєчасного та правильного вирішення справи, покладена на суддю. Процесуальні дії осіб, що беруть участь у справі, а також їх процесуальних представників (в тому числі адвокатів) здійснюються, в основному, на вимогу судді. Разом з тим процесуальні дії по підготовці цивільної справи до судового розгляду можуть здійснюватися і за ініціативою процесуальних представників-ад-вокатів і спрямовуватися на визначення характеру спірних правовідносин, обставин, які підлягають встановленню, на відшукання доказів, на визначення кола осіб, що братимуть участь у справі тощо. В стадії підготовки справи до судового розгляду процесуальні представники сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають право заявляти суду 'клопотання про призначення експертизи, проведення огляду на місці, об'єднання і роз'єднання позовів та вирішення інших питань для забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи. У підготовчій частині судового засідання процесуальні представники, крім іншого, з'ясовують можливість розглянути справу в даному судовому засіданні, при даному судді і учасниках процесу. При дачі сторонами та іншими особами, що беруть участь у засіданні, пояснень суду про обставини справи та інші питання, які підлягають розгляду (ст. 180 ЦПК), представник вправі ставити їм запитання для уточнення вимог, їх підстав і заперечень, висловлювати свої міркування з приводу питань, що постають у процесі провадження справи. До початку судового засідання представник має проконсультувати довірителя, щоб останній у поясненнях уникав зайвої деталізації обставин, говорив суду тільки правду і називав лише ті' факти, які стосуються справи. Важливою частиною процесуально-правового положення представника є повноваження, які забезпечують його діяльність, спрямовану на виправлення допущених у протоколі судового засідання і в рішенні суду неточностей або неповноти (статті 198, 213-215 ЦПК).

6. Процесуально – правове становище адвоката у стадіях апеляційного та касаційного проведення, а також провадження у зв`язку з винятковими та нововиявленими обставинами.

Участь процесуального представника у стадії апеляційного провадження. Апеляційне оскарження і перегляд рішень та ухвал суду першої інстанції забезпечує їх законність і обґрунтованість, а також захист прав, свобод та інтересів осіб, які брали участь у справі, та публічних інтересів шляхом повторного розгляду і перевірки цивільних справ.

Право апеляційного оскарження мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки (ст. 292 ЦПК України). Від їх імені апеляційна скарга і заява може бути подана процесуальним представником за наявності відповідних повноважень (ст. 44 ЦПК України) у межах встановленого для цього строку (ст. 294 ЦПК України). Об'єктом оскарження є рішення і ухвали суду першої інстанції, за винятком тих, заборона яких в оскарженні передбачена законом.

Для реалізації повноважень на апеляційне оскарження процесуальний представник подає апеляційну заяву і скаргу у письмовій формі, підписану ним з доданням до неї документа, який посвідчує наявність у нього таких повноважень.

Наводиться перелік використаних судом першої інстанції доказів, що підлягають дослідженню у суді апеляційної інстанції. Чітко і повно має бути сформульовано прохання до апеляційного суду.

Усе це має значення, оскільки при розгляді справи в апеляційній інстанції суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

У суді апеляційної інстанції сторони мають право укласти мирову угоду незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу їхні представники можуть вчинити такі дії за наявності від сторін належних повноважень. Вони мають право на участь у розгляді апеляційної скарги, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи (ст. 318 ЦПК України), та інші права, передбачені для осіб, які беруть участь у справі.

Діяльність процесуального представника у стадії касаційного провадження і у зв'язку з винятковими обставинами. Касаційне оскарження і перевірка законності судових рішень і ухвал, які набрали законної сили, є важливою процесуальною гарантією захисту прав осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки. Право касаційного оскарження процесуальні представники можуть реалізувати за наявності таких повноважень від вказаних осіб, поданням касаційної скарги у письмовому вигляді, форма і зміст якої передбачені ст. 326 ЦПК України. А представники співучасників і третіх осіб можуть реалізувати їхнє право на оскарження приєднанням до касаційної скарги, поданою особою, на стороні якої вони виступають. Касаційна скарга може бути подана на ті рішення і ухвали суду першої та апеляційної інстанції, що підлягають оскарженню.

Залежно від характеру помилки, допущеної судом першої інстанції, представник у касаційній скарзі може порушувати питання про усунення її шляхом скасування, зміни рішення чи ухвалення нового рішення. Вимога про зміну чи ухвалення нового рішення ставиться тоді, коли рішення незаконне. Вимога про зміну чи постановлення нового рішення ставиться тоді, коли немає потреби збирати або додатково перевіряти докази, а обставини справи повно і правильно досліджені судом першої інстанції, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права. У такому разі аргументація підстав для скасування, зміни або ухвалення нового рішення завершується відповідно до ЦПК України проханням представника, вона формулюється у межах повноважень суду касаційної інстанції. До касаційної скарги додаються також її копії з однаковими матеріалами, у кількості примірників відповідно до числа осіб, які брали участь у справі.

Представник особи, який подав касаційну скаргу, може доповнити, змінити, відкликати її або відмовитися від неї за наявності у нього повноваження на це від особи, яку він представляє. Встановлений ЦПК України процесуальний порядок касаційної перевірки рішень і ухвал суду першої інстанції забезпечує особам, які беруть участь у справі, та їх представникам можливість брати активну участь у засіданні суду касаційної інстанції. Позивач або його представник мають право відмовитися від позову або укласти з відповідачем мирову угоду. Таким правом може скористатися і третя особа, яка заявляє самостійні вимоги. Право представників на виконання зазначених процесуальних дій має бути спеціально обумовлено в наданому йому документі, що підтверджує його повноваження.

7. Діяльність адвоката – представника на стадії досудового врегулювання цивільних спорів.

Підготовка цивільних справ до судового розгляду, метою якої є забезпечення своєчасного та правильного вирішення справи, покладена на суддю. Процесуальні дії осіб, що беруть участь у справі, а також їх процесуальних представників здійснюються, в основному, на вимогу судді. Разом з тим процесуальні дії по підготовці цивільної справи до судового розгляду можуть здійснюватися і за ініціативою процесуальних представників-адвокатів і спрямовуватися на визначення характеру спірних правовідносин, обставин, які підлягають встановленню, на відшукання доказів, на визначення кола осіб, що братимуть участь у справі.

В стадії підготовки справи до судового розгляду процесуальні представники сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають право заявляти суду клопотання про призначення експертизи, проведення огляду на місці, об'єднання і роз'єднання позовів та вирішення інших питань для забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи. У підготовчій частині судового засідання процесуальні представники, крім іншого, з'ясовують можливість розглянути справу в даному судовому засіданні, при даному судді і учасниках процесу.

Зал. Модуль 8

Понятие апелляции

Апелляцией (апелляционной жалобой) называется просьба, подаваемая одной из спорящих сторон в апелляционный суд о перерешении дела ввиду неправильности решения суда первой инстанции, постановленного в пользу противной стороны.

Это понятие «чистой», или классической, апелляции, под которой понимается просьба стороны, считающей решение суда первой инстанции во всем или в определенной части неправильным, о новом рассмотрении и перерешении дела судом высшей инстанции. При этом безразлично, по каким основаниям оспариваются решения:

— из-за неправильного установления фактических обстоятельств;

— из-за неточного применения закона;

— из-за неполноты предоставленного стороной материала.

Апелляционный способ обжалования характеризуется следующими признаками:

1) рассмотрение дела по апелляции переносится в вышестоящий суд, который имеет те же права и обязанности в отношении исследования, разрешения дела по существу, что и суд первой инстанции;

2) апелляция приносится, как правило, против решения по существу;

3) апелляционная жалоба приостанавливает исполнение решения суда первой инстанции;

4) апелляционный суд при рассмотрении апелляции не имеет права вернуть дело для нового рассмотрения в суд первой инстанции, а должен сам вынести решение;

5) апелляционный суд, пересматривая дело, исследует как вопросы факта, так и вопросы права, т.е. имеет право проверить как юридическую, так и фактическую стороны дела в том же объеме, что и суд первой инстанции.

В суде апелляционной инстанции проходит вторичное рассмотрение дела по существу, во время которого проверяются фактическая и правовая стороны решения, т.е. правильность установления судом первой инстанции обстоятельств дела и применения норм материального и процессуального права.

2. Види апеляційних судів

1. У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.

2. Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

3. Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

4. До складу апеляційного суду входять судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. В апеляційному суді, кількість суддів в якому перевищує тридцять п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.

5. У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.

Повноваження господарського апеляційного суду.

З метою виконання завдань зі здійснення правосуддя апеляційний господарський суд наділений такими повноваженнями:

— переглядає в апеляційному порядку рішення місцевих господарських судів, які включені до території, на яку поширюються його повноваження;

— переглядає за нововиявленими обставинами прийняті ним рішення;

— вивчає й узагальнює практику застосування законодавства, аналізує статистику вирішення господарських спорів, подає пропозиції Вищому господарському суду України щодо вдосконалення правового регулювання господарської діяльності і практики вирішення господарських спорів та щодо порушення перед Конституційним Судом України питання про офіційне тлумачення законів України;

— проводить роботу, спрямовану на запобігання правопорушенням у сфері господарських відносин;

— здійснює інші повноваження, передбачені законом. Організацію діяльності апеляційного господарського суду покладено на його голову, який у межах своєї компетенції:

— здійснює функції судді у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України;

— формує колегії суддів і призначає головуючого колегії;

— розподіляє судові справи між колегіями суддів;

— розподіляє обов'язки між заступниками голови та суддями апеляційного господарського суду;

— забезпечує добір і підготовку кандидатів у судді;

— затверджує структуру, штатний розпис та кошторис витрат на утримання апеляційного господарського суду;

— організовує діяльність апеляційного господарського суду і несе відповідальність за виконання завдань, покладених на апеляційний господарський суд, видає в межах своїх повноважень накази та інші акти; призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату апеляційного господарського суду, застосовує щодо них заходи заохочення і накладає дисциплінарні стягнення;

— вносить Голові Вищого господарського суду України подання щодо призначення та обрання суддів, встановлення чи-

сельності працівників і асигнувань відповідного апеляційного господарського суду;

— здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Заступники голови апеляційного господарського суду здійснюють:

— повноваження судді у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України;

— відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату апеляційного господарського суду;

3. Справи що розглядаються господарським апеляційним судом.

Выделяют два вида апелляции:

а) неполную апелляцию; б) полное апелляцию.

Неполная апелляция представляет собой пересмотр решения суда первой инстанции на основании фактических данных, которые были предоставлены лицами, участвующими в деле. По общему правилу неполной апелляции наводить новые ссылки на факты или доказательства во время судебного разбирательства в апелляционном суде не разрешается, но при определенных условиях ссылки на новые доказательства или обстоятельства могут быть допущены. При полной апелляции лицам, участвующим в деле, могут обращаться в апелляционных судах наряду с уже рассмотренными и новые доказат-ва.

По общему правилу апелляционный хозяйственный суд рассматривает дело по имеющимся в деле доказательствами, т. е. теми доказательствами, которые собраны местным хозяйственным судом и положены в основу решения этого суда. Вместе, суд пересматривает дело также и с дополнительно представленными апелляционному суду доказательствами. Впрочем представления сторонами новых доказательств апелляционному суду ограничено. Дополнительные доказательства принимаются судом, если лицо, представляет доказательства, обосновывать невозможность представления этих доказательств местному хозяйственному суду при рассмотрении дела в первой инстанции. Обосновывая невозможность представления доказательств суду первой инстанции, лицо, которое желает представить новые доказательства, должно доказать обстоятельства, объективно препятствовавшие ей представить эти доказательства местному хозяйственному суду.

Апелляционный хозяйственный суд не ограничен в праве собирать доказательства, в частности, истребовать их у сторон и других участников производства. Если это необходимо для правильного разрешения спора, апелляционный хозяйственный суд обязан истребовать необходимые для разрешения спора доказательства.

Требования, которые судом первой инстанции не рассматривались, не принимаются и не рассматриваются апелляционным хозяйственным судом.

Во время пересмотра дела в апелляционном порядке не могут вступить в дело третьего лица, заявляющие самостоятельные требования на предмет спора.

4. Правові підстави і строки на подання апеляції.

Судебные решения, на которые может быть подана апелляция.
Апелляция может быть подана:
1) на приговоры, не вступившие в законную силу, постановленные местными судами;
2) на постановления о применении или неприменении принудительных мер воспитательного и медицинского характера, вынесенные местными судами.
Апелляция также может быть подана:
1) на определения (постановления), вынесенные местным судом, о прекращении дела или направлении дела на дополнительное расследование;
2) на частные определения (постановления), вынесенные местным судом;
3) на другие постановления местных судов в случаях, предусмотренных настоящим Кодексом.

Апелляция,, подается через суд, постановивший приговор, определение или постановление.
К апелляции прокурора и защитника прилагается столько ее копий, чтобы их можно было вручить всем участникам судебного разбирательства, интересов которых касается апелляция..
Апелляция на приговор, определение или постановление суда первой инстанции, если иное не предусмотрено настоящим Кодексом, может быть подана в течение пятнадцати суток с момента их провозглашения, а осужденным, находящимся под стражей, — в тот же срок с момента вручения ему копии приговора.
В течение срока, установленного для подачи апелляции, дело никем не может быть истребовано из суда. В течение этого срока суд обязан предоставить сторонам по их ходатайствам возможность ознакомиться с материалами дела.

Правовые последствия нарушения срока на апелляционное обжалование и порядок его восстановления.
В случае подачи апелляции с пропуском срока и при отсутствии ходатайства о его восстановлении апелляция постановлением председательствующего признается не подлежащей рассмотрению.
В случае пропуска срока на апелляционное обжалование по уважительным причинам лица, имеющие право на подачу апелляции, могут заявить ходатайства в суд, постановивший приговор или вынесший определение, постановление, о восстановлении пропущенного срока.
Вопрос о восстановлении срока разрешается в судебном заседании судом, рассматривавшим дело..О дне и времени рассмотрения ходатайства своевременно уведомляются стороны, неявка которых в судебное заседание не препятствует рассмотрению ходатайства.
По результатам рассмотрения ходатайства суд выносит определение, постановление, которым восстанавливает пропущенный срок либо отказывает в его восстановлении и признает апелляцию не подлежащей рассмотрению.
Постановление судьи или определение суда, вынесенное в соответствии с частью первой или частью четвертой настоящей статьи, может быть обжаловано в суд апелляционной инстанции, который вправе своим определением восстановить пропущенный срок, признать апелляцию подлежащей рассмотрению и дать распоряжение суду первой инстанции о выполнении им требований.

5. Підготовка справи до апеляційного розгляду

1.Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження:

1) з'ясовує склад учасників адміністративного процесу;

2) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк,протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляцій
ну скаргу;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються особами, що беруть участь у справі;

5) пропонує особам, які беруть участь у справі, подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, одо подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;

6) вирішує інші письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;

7) вирішує питання про можливість письмового провадження в суді апеляційної інстанції;

8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.

Визначає процесуальні дії судді з підготовки спраги до апеляційного розгляду. Підготовчі заходи є обов'язковими по кожній адміністративній справі. З аналізу положень статті випливає, що підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя апеляційного суду, який відкрив апеляційне провадження в адміністративній справі. Це, безумовно, є цілком слушним. Суддя, який розглядав апеляційну скаргу та надані до неї документи, вже ознайомився з обставинами справи та зможе більш ефективно здійснити підготовчі дії.

Протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження суддя зобов'язаний вчинити процесуальні дії, перелік яких передбачений у ч. 1 статті, що коментується. Всі ці процесуальні дії спрямовані на вирішення суддею на етапі підготовки справи до апеляційного провадження процесуальних питань пов'язаних із розглядом судової справи.

По-перше, суд апеляційної інстанції вирішує питання про склад осіб, які беруть участь у справі, а також про повідомлення цих осіб про відкриття апеляційного провадження.

По-друге, судом з'ясовується питання щодо предмета доказування, в межах якого суддя з'ясовує обставини, на які посилаються особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень, а також з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються особами, які беруть участь у справі.

По-третє, судом з’ясовоються питання щодо наявності доказів, а саме суддя пропонує особам, які беруть участь у справі, подати нові докази, або витребовує їх за клопотанням особи, що подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи.

По-четверте, суддя вирішує питання щодо можливості письмового провадження у суді апеляційної інстанції.

6. Види ухвал що виносяться Види ухвал що виносяться господарським апеляційним судом.

Суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз’яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх зміст, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз’яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Ухвали господарського суду — це судові господарські акти, які приймає господарський суд, що не вирішують спір сторін по суті — на відміну від рішення. Ухвали господарського суду вирішують певні питання, які виникають у процесі розгляду справи, її виникнення, руху й припинення.
Ухвали господарського суду відрізняються за своїм характером і наслідками.
За правовими наслідками відрізняються ухвали, які виносяться в процесі розгляду справи, що забезпечують розвиток господарського процесу, та ухвали, якими закінчується розгляд спору без винесення рішення по суті. Останні — ухвали про припинення провадження по справі й залишення позову без розгляду (ст.ст. 80, 81 ГПК). З прийняттям цих ухвал господарський процес припиняється без розгляду справи по суті. Це і є форма закінчення справи без розгляду.
Ухвали господарського суду за їх змістом також розділяються на види. Відмінність зазначених ухвал від усіх інших полягає в тому, що вони припиняють можливість подальшого руху справи, є єдиними ухвалами, які виносяться по справі, що мають значення судового рішення.

Підготовчі ухвали приймаються до розгляду справи по суті й вирішення її у судовому засіданні. Цими ухвалами вирішуються окремі питання процесуального характеру, які виникають при порушенні справи, поданні позову та підготовці матеріалів справи до судового розгляду — відмова у прийнятті позовної заяви (ст. 62 ГПК), прийняття позовної заяви.
При підготовці справи до судового розгляду багаточисельні дії судді можуть бути реалізовані у вигляді низки ухвал про залучення до участі у процесі третіх осіб, витребування доказів, залучення іншого відповідача та інше.
У стадії вирішення справи по суті господарський суд приймає ухвали, які сприяють винесенню законного й обґрунтованого рішення, спрямовані на захист прав і законних інтересів сторін і допомагають ходу процесу і його руху. Це ухвали про відкладення розгляду справи і про зупинення провадження у справі.
Є ухвали, які виносяться вже після розгляду справи по суті. Зокрема, ухвала про виправлення судового рішення. Є ухвали, які спрямовані на забезпечення виконання рішення суду, — це ухвали з питань забезпечення позову.
В ухвалі вказуються питання, по якому вона виноситься, мотиви, за якими суд дійшов своїх висновків, та висновок з питання, яке розглядалось. Ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь у господарському процесі, третім особам у п’ятиденний строк після їх прийняття.
Діюче законодавство передбачає ще один вид ухвали — окрема. Якщо при вирішенні господарського спору виявляється порушення законності або мають місце недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, господарський суд виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам.

7. Підстави для скасування або зміни рішення судових рішень у госп процесі

Підставами для скасування або зміни рішення господарського суду є:

неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення господарського суду, якщо:

справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів;
справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду;
господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;
рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;
рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу;
рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу.

1.Так, підставами для скасування або зміни рішення господарського суду є:

неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Частиною 2 коментованої статті законодавець визначив єдину умову, коли порушення або неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення.
У частині 3 коментованої статті визначено, що порушення норм процесуального права є безумовною підставою, коли судове рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, якщо:

справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів;
справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої зі сторін, неповідомленої належним чином про місце засідання суду;
господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі;
рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;
рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу;
рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у ч. З ст. 17 цього Кодексу.

8. Касація — як форма оскарження рішення. Право на подання касаційної скарги у господарському процесі.

Касація— це один з видів судового контролю. Судові рішення можуть відповідно до встановлених норм господарського процесу переглядатися у чотирьох формах, одна з яких — це касація, тобто перегляд судового рішення, яке вступило у законну силу.

Касаційне оскарження є однією з гарантій винесення господарськими судами законних судових актів і є самостійною стадією судового господарського процесу. З одного боку, касаційне провадження в судовому господарському процесі обмежується перевіркою дотримання норм матеріального і процесуального права судами нижчого рівня. З іншого боку, до повноважень господарського суду касаційної інстанції віднесено право змінювати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційної інстанції, а також скасовувати їхнє рішення і приймати нове.
Касаційна інстанція – це стадія судового господарського процесу, яка передбачає перевірку господарським судом законності судових актів. Які набрали законної сили.
Касаційне оскарження складається з таких стадій: порушення касаційного провадження; підготовка до розгляду касаційної скарги (подання); судовий розгляд касаційної скарги (подання) і прийняття постанови.
Право на подання касаційної скарги або касаційного подання мають, відповідно, сторони і прокурор. Таке ж право мають особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їхніх прав та обов язків. Право на касаційне оскарження виникає з дня набрання рішенням чи постановою законної сили, за наявності передбачених чинним законодавством передумов.
Об єктом касаційного оскарження є рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанова апеляційного суду.

Касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити:
1) найменування касаційної інстанції; 2) найменування місцевого або апеляційного господарського суду, судове рішення якого оскаржується, номер справи та дату прийняття рішення або постанови; 3) найменування особи, що подає скаргу (подання), та іншої сторони (сторін) у справі; 4) вимоги особи, що подала скаргу (подання), із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права; 5) перелік доданих до скарги (подання) документів.
Не допускається посилання у касаційній скарзі (поданні) на недоведеність обставин справи. Касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.

9. Види рішень за результатами касаційного розгляду

Розгляд скарги касаційною інстанцією складається з трьох взаємозалежних частин: 1) підготовка справи; 2) розгляд справи; 3) ухвалення рішення і постановлення ухвали.

Підготовка справи відповідно до якої після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про Оіелад осіб, які беруть участь у справі.

У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. Суд відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Суд скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя зі складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

У касаційному порядку справа розглядається колегією у складі п'яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення, першою дає пояснення сторона, яка подала касаційну скаргу. Якщо рішення оскаржили обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

Суд касаційної інстанції ухвалює рішення та постанавляє ухвалу відповідно до правил, встановлених ЦПК, з певними винятками і доповненнями.

Рішення або постанова суду касаційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.

За результатами розгляду касаційної скарги суд приймає рішення, у якому зазначаються:

1) час і місця його ухвалення; 2) найменування суду, прізвища та ініціали головуючого та суддів; 3) найменування справи та імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі; 4) короткий зміст заявлених вимог; 5) посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанцій, встановлені факти і визначені відповідно до них правовідносини; 6) узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу;

Рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх оголошення. З моменту оголошення рішення або ухвали судом караційної інстанції скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу.

10. Підстави для перегляду судових рішень в порядку виключного провадження

Підставами для такого перегляду є:

-істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

-встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

-скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

-встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження є:

1) нововиявлені обставини; 2) неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.

Перегляд судових рішень з підстав, передбачених у пункті 2 частини першої цієї статті, з метою застосувати закон про більш тяжкий злочин, збільшити обсяг обвинувачення чи з інших підстав погіршити становище засудженого, а також виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи не допускається.

11. Коло осіб, які мають право подання на перегляд судового рішення за нововиявленними обставинами.

Особи, які мають право поставити питання про перегляд судового рішення в порядку виключного провадження
Подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають право приносити Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурор міст Києва чи Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області).
Подання про внесення на судовий розгляд клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4 цього Кодексу, мають право вносити судді касаційного суду в кількості не менше п'яти осіб.

Подання про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається апеляційним чи касаційним судом за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку.

Попередній розгляд справи в апеляційному чи касаційному порядку не перешкоджає її розгляду в тій же судовій інстанції в порядку відновлення в зв'язку з нововиявленими обставинами.

Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 67

Мы поможем в написании ваших работ!