Шляхи та форми проявів сексизму та репродукування гендерних стереотипів в змісті предметів і підручників. Методологія гендерного аналізу підручників.
Поряд з вчителями, шкільні підручники також є важливішим джерелом впливу на школярів в ситуації навчальної діяльності.
Прихована дискримінація, за визначенням ЮНЕСКО, – це наявність гендерних стереотипів в шкільних підручниках та інших матеріалів, які використовуються в навчальному процесі.
В дослідженні ЮНЕСКО А.Мішель доходить висновку, що в більшості шкільних підручників дівчатам пропонується тільки одна модель ідентифікації – сім’я, а хлопчикам надається більш широкий вибір, але при цьому їх сімейна роль розглядається як периферійна, яка не має значення. (Мишель А. Долой стереотипы! Преодолеть сексизм в школьных учебниках. Париж: ЮНЕСКО, 1991. С.22) В підручниках Франції і Китаю картина приблизно одна: в більшості випадків на ілюстраціях жінка зображається тільки в сімейному колі, чоловік – тільки на роботі. Взагалі дівчат і жінок на ілюстраціях менше, а ролі, що вони їх виконують, менш значні і різноманітні (наприклад, хлопчики грають в футбол, а дівчата спостерігають). Одначе, цікаво, що в українських підручниках стереотипних та нестереотипних ілюстрацій була приблизно однакова кількість. Жінок зображували зайнятими професійною діяльністю, хоча і в інших, ніж чоловіки, сферах, а не тільки виконуючими свої сімейні обов’язки.
Результати досліджень продемонстрували, що українські підручники містять менше гендерних стереотипів ніж західні. Але це не значить, що стереотипів там немає. В роботі Л.В.Поповой (1996) підкреслюється, що і в зарубіжних, і в вітчизняних підручниках достатньо багато проявів сексизму (утисненя прав особистості в залежності від статевої приналежності): хлопчики в них зображуються головними діючими особами – сміливими, незалежними, здатними на ризик, дівчата – пасивними, другорядними персонажами, які очікують допомоги і підтримки. Стереотипно-патріархатно представлені чоловічі і жіночі персонажи в різних сферах діяльності: чоловіки і хлопчики зображені активними, зайнятими трудом, захопленнями (інструментальна сфера діяльності), а жінки і дівчата – займаються покупками та домашніми ділами (экспрессивна сфера). В результаті її дослідження було виявлено, що на 66% ілюстрацій в шкільних підручниках зображені тільки хлопчики і чоловіки, на 13,6% - тільки дівчата і жінки. У 81,2% оповідань, вправ і задач присутні знову ж таки хлопчики і чоловіки, дівчата і жінки - в 17,9 %, хлопці і дівчата разом - в 0,9 %. В книзі "Для читання" (3 кл.) із 38 авторів тільки одна жінка.
|
|
|
На прикладі смислової частини арифметичних задач для молодших школярів особливо добре видно, що знання, яке дитина отримує в школі, не стільки “об’єктивне», скільки просякнуте певними кліше і стереотипами. Вот декілька прикладів задач з математики, які закріплюють гендерні стереотипи (Математика. Учебник для 1 кл. трехлетней начальной школы. - Москва:Просвещение, 1997).
|
|
|
Юля вимила 8 тарілок, а Іра 10 тарілок. На скільки тарілок більше вимила Іра? (Стор.92).
Вранці дівчинка вимила 5 дрібних тарілок, а після обіду 8 глибоких та 8 дрібних тарілок. Скільки всього тарілок вимила дівчинка?(Стор.173)
Оля випрала 4 плаття, а кофтинок на 3 більше, ніж платтів. Скільки всього речей випрала Оля:? (Стор.170)
Даша підшила 6 хустинок, а Настя – на 2 хустинки більше (Стор.119).
Михайло купив 5 гачків для ловлі риби по 3 руб. За штуку. Скільки рублів заплатив Михайло за всі гачки? (Стор.160).
Як бачимо, в цих задачах дічата займаються традиційною хатньою справою (в тому числі таким нетиповим для сучасності видом діяльності як підшивання хустинок), а хлопчик купує гачки, щоб займатись своїм хоббі. Інші задачі не настільки відверті, але також можуть бути розцінені як прояв статевої дискримінації. Коли мова заходить про “людей взагалі” в задачах завжди мова йде про чоловіків (наприклад, умова задачі звучить так: дліна кроку дорослого чоловіка72 см, а хлопчика – 50 см” – Стор.135). Складно уявити, щоб в аналогічній задачі порівнювались дліна кроку дорослої жінки і дівчинки.
|
|
|
Той же самий підручник, одначе, включає “егалітарні задачі”, які не містять стереотипів. Дівчата та хлопчики показані зайнятими сумісною діяльністю в ході якої досягають однакових результатів:
В американських дослідженнях був проведений аналіз майже трьох тисяч оповідань і розповідей, які використовували в шкільних підручниках. Були виявлені багаточисленні ознаки гендерної нерівності, “приховані” в тексти навчальних посібників. Дослідники дійшли висновку, що, по-перше, чоловіки, зокрема, білі чоловіки представлені в якості норми, стандарту. По-друге, співвідношення кількості згадуваних в них чоловіків до числа жінок було три до одного. В біографіях, наведених в навчальних матеріалах, кількість чоловіків перевищувала кількість жінок у 6 разів. Якщо чоловіки – переважаючі персонажі учбових текстів, школяри переконуються в тому, що домінування чоловіків – це і є норма, суспільний стандарт. Персонажі історії – не менш, а іноді більш важливі джерела ідентифікації. Чоловічі персонажі виявляються більш видимими, активними і включеними в ті сфери життя, які вважаються вельми істотними для суспільства.
|
|
|
В результаті цієї диспропорції "хлопчики отримують явну перевагу в спробах "знайти себе" на сторінках шкільних підручників, у той час як дівчатка не знаходять для себе рольових моделей". (Попова Л.В. Гендерные аспекты самореализации личности. М., 1996.С.20)
Цікаві дані були отримані в дослідженні, проведеному під керівництвом І.Клециної Н.Н. Оболєнцевою (1997). В цьому дослідженні аналіз ілюстрацій п’яти підручників для 1-х та 2-х класів загальноосвітньої школи проводився за слідуючими категоріями 1) загальна кількість зображень особ чоловічої та жіночої статі; 2) кількість зображень особ чоловічої та жіночої статі в інструментальній та експресивній сферах діяльності; 3) співвідношення частот зображень особ чоловічої та жіночої статі в сфері начальної діяльності; 4) співвідношення частот зображень особ чоловічої та жіночої статі в сфері відпочинку.
Таблиця 2.
Співвідношення чоловічих та жіночих зображень в різних сферах діяльності
| № п/п | Категорії аналізу | Особи жіночої статі | Особи чоловічої статі | ||
| Загальна кільксть | % | Загальна кільксть | % | ||
| 1. | Загальна кількість Зображень | ||||
| 2. | Інструментальна сфера | ||||
| 3. | Експресивна сфера | ||||
| 4. | Сфера навчальної Діяльності | ||||
| 5. | Сфера відпочинку |
З таблиці виходить, що загальна кількість зображень чоловічої статі перевищує кількість зображень жіночої статі в два рази. Чоловіки та хлопчики в основному представлені, як такі, що в основному займаються інструментальною діяльністю. Окрім того, вони частіше, ніж жінки та дівчинки зображені в ситуації відпочинку, розваги та займаються навчальними вправами. Відмінності виявились статистично значимі за такими категоріями, як загальна кількість зображень особ чоловічої або жіночої статі, та представленість чоловіків і жінок в інструментальній сфері діяльності (використовувався критерій Пірсона).
Прихований і явний сексизм має місце і в підручниках для старших класів. Якщо взяти вітчизняні і російські підручники з історії для старших класів, то побачимо, що майже всі згадані в підручниках історичні особи-чоловіки. Як показало одне з досліджень, едина жінка, яка попала до числа 33 найбільш часто згадуваних в шкільних підручниках історії – Єкатерина ІІ (34 згадувань, 16 –е місце). Це обумовлено самим підходом до історії як до історії воєн і династій. Викладення історії побудовано в більшості на описанні воєнних дій і воєначальників. Природньо, що в таку історію жінки потрапляють тільки випадково. Так буде до того часу, поки так звана “історія повсякденності” (історія сім’ї, історія дитинства) не стане рівноправною частиною шкільного курсу історії.
Стереотипне зображення чоловіків як норми, активних та успішних, а жінок як невидимих (їх прото немає, вони відсутні в репрезентації) або маргінальних, пасивних та залежних продовжує відтворюватись в навчальних матеріалах і спеціалізованих джерелах, йкі використовують в навчанні на рівні середньої спеціальної та вищої освіти. Жінки-вчені в підручниках практично не представлені, навіть ті, які отримали відомість та світове визнання. Це в першу чергу пояснюється тим, що в сучасній культурі глибоко вкорінився погляд на науку як на чоловіче заняття. Наука створювалась чоловіками, і в ній знайшли відображення чоловічі норми та чоловіча система цінностей.
В старших класах вивчається також економічна географія, де ані слова не говориться про працю жінок, як поза сім’єю, так і усередині її. Коли ж підручнику друкуються зображення представників різних рас, то усі вони представлені виключно чоловіками. Твори авторів-жінок зазвичай не включають в курс рідної літератури для старшокласників (в книгах для молодщих школячрів багато віршів і оповідань авторів-жінок). Лише на початку 90-х років в шкільну програму були включені вірші жінок-поетес (Олени Пчілки, Ганни Чубач, Ліни Костенко, Олени Теліги, Оксани Лятуринської).
В підручнику А.С.Батуєва, Л.В.Соколової та М.Г.Левітіна “Людина, Основи фізіології та психології” (1998) для 9-го класу параграф “Волеві якості особистості” описує прагнення людини досягти мети, не глядячи на препони: “Уявіть, що ви мрієте стати в майбутньому пілотом, або моряком, або полярним дослідником. Для того, щоб ваші мрії перетворились в реальність, треба виконати багагто умов: добре вчитись, бути фізично розвиненим, багато знати і вміти і т.ін...Воля бере участь в формуванні багатьох якостей особистості – таких як цілеспрямованість, наполегливість, витримка, сміливість, рішучість, дисциплінованість тощо”(Стор.301-302). Приклади професій і згадування фізичної сили викликають асоціацію з чоловічим життєвим досвідом, про що мова йде і далі: ”Відповідальність, почуття долга, фізична і моральна сила, сміливість, рішучість і надійність – ці якості во всі часи вважались невід’ємним атрибутом чоловіка”(стор.319). Про жінок мова йде лише в розділі “Підготовка хлопчиків і дівчаток до сімейного життя”. Тут ретельно описується жіноче предназнапчення – “розвиток дівчинки як майбутньої матері починається ще з раннього дитинства; це видбивається в особливостях її поведінки, специфіці інтересів, виборі ігор...”
Окрім того, всі крупніші етичні вчення і теорії когнітивного розвитку грунтувались на дослідженнях, що стосувались виключно чоловіків та особливостей чоловічої соціалізації, не дивлячись на те, що в той самий час жінки соціалізувались в абсолютно інших умовах та за іншими принципами. Ці відмінності в засобах соціалізації, в правилах виховання дівчинок і хлопчиків приводили до різних моральних орієнтирів, тоді як теорії підносили “чоловічі” цінності як універсальні, єдині для всього людства. Самими очевидними пріортетами фемінної соціалізації, яка має безпосереднє відношення до оформлення моральної позиції суб’єкта, є піклування про інших і чуйність, уваги до їх потреб. Для маскулінної соціалізації, в свою чергу, характерний акцент на справедливості по відношенню до інших і повага до їхніх прав.
Як наслідок, теорія, створена на основі життєвого досвіду чоловіків, вимірювала і оцінювала жінок як менш зрілих і менш пристосованих до життя в суспільстві. Тим самим моральний розвиток чоловіків підносився як норма, а всяке питання про багаточисленність форм людської моральності просто виключалось із обговорення.
Зробимо висновок. Якими є наслідки неадекватної репрезентації жінок в навчальних матеріалах? По-перше, учні непомітно для самих себе доходять висновку, що саме чоловіки є стандартом і саме вони грають найбільш значиму роль в суспілстві і культурі. По-друге, тим самим обмежуються знання учеів про те, який вклад внесли жінки в культуру, а також про ті сфери нашого життя, які за традицією, вважаються жіночими. По-третє, на індивідуальному рівні, стереотипи, що містяться в освітніх програмах, в більшій мірі заохочують на досягнення чоловіків, тоді як жінки навчаються моделям поведінки, які мало співвідносяться з лідерством та управлінням.
Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 9; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!