Шляхи та форми проявів сексизму та репродукування гендерних стереотипів в педагогічному спілкуванні.



Фактором, що закріплює у дітей стеореотипні уявлення про жіночі і чоловічі соціальні ролі, є поведінка самого вчителя по відношенню до хлопчиків і дівчат в класі. Часто вчитель несвідомо робить вчинки, що впливають на уявлення дітей про гендерні ролі. Наведемо приклад з британської шкільної практики: діти повинні були написати невеличкі оповідання про динозаврів і намалювати їх. Коли дівчата обуоились, що це “тема для хлопчиків”, вчитель підтримав їх, сказавши:”Добре, пізніше ми займемось чимось на зразок хатинок і квітів”. Так відбувається з подачі вчителя закріплення гендерного стереотипу.

Те, з якими словами звертається вчитель до хлопчиків і дівчат, які вчинки він схвалює і за які наказує, все це орієнтує хлопчиків на позасімейну, дівчат – на внутрішньосімейну діяльність. Судьба дівчат зазвичай визначається вчителями виключно в термінах “коли ти вийдеш заміж”, “коли в тебе будуть свої діти”, що хлопчикам зазвичай кажуть тільки жартома.

Під час шкільного навчання вчителя активно продовжують започатковану батьками традицію формування різного типу поведінки у хлопчиків та дівчаток, виходячи з гендерних стереотипів, що вже утвердилися. Дослідження, проведені в школах різних країн, свідчать, що хлопчикам приділяється більше уваги з боку педагогів. Вчителі в середньому відводять дівчатам на 20% часу менше, ніж хлопчикам. Хлопчиків частіше притягують до демонстрації різних дослідів в класі, дівчат же зазвичай саджають писати протокол. В тих випадках, коли не вистачає начальних посібників або приладів, їх скоріше отримують хлопчики. Нарешті, вчителі очікують від хлопців більш високих результатів, особливо там, де потрібне абстрактне мислення, і більш високо оцінюють їх роботу.

Ще один бік прихованого навчального плану міститься в тому, що коммунікаційні процеси в освітніх закладах недооцінюють жінок, їх спосіб вчитись і виражати знання. В 1892 році Р.Холл та Б.Сендлер провели перше дослідження вербальних та невербальних комунікаційних практик в освіті. Прихований навчальний план було визначено як метакоммунікації – мова, через яку відбувається соціальний контроль.

Досить різні реакції вчителів на ситуації порушення дисципліни школярами. Відомо, що хлопчики створюють більше проблем з дисципліною, ніж дівчата. Навіть в нормальній обстановці вчителі частіше роблять зауваження хлопчикам, одначе, помітили, що дрібні порушення дисципліни, наприклад, вигуки з місця, якщо це роблять дівчата викликають активне неприйняття вчителів, в той час як хлопчикам ці дії «сходять з рук» (вчителі на таку поведінку можуть просто не звернути уваги). Хлопчиків схвалюють частіше, ніж дівчат. Ці відмінності існують не тільки за якісними параметрами, але і за кількісними. Хлопчиків хвалять за їх знанння та за правильні відповіді, а дівчат за слухняність та стараннысть. Засуджують же хлопчиків за невміння себе поводити, а дівчат - за помилки в відповідях. Так, в одному з американських досліджень, проведенному в четвертих-п’ятих класах, було виявлено, що 90% всіх заохочень з боку вчителів, що призначались хлопчикам (позитивний зворотній зв’язок – це заохочення за успішну інтелектуальну діяльність. Дівчата таких заохочень отримали менше - 80%. В той час як негативний зворотній зв’язок за невдачі в інтелектуальній діяльності склав 30% у хлопчиків та 75% у дівчат. (Golombok S., Fivush R., 1994, с.172). Таким чином, кількість і якість уваги, яку приділяють вчителі дівчатам, в прихованій формі дає їм зрозуміти, що вони перебувають на других ролях, що в класі є більш важливі люди.

Вчителі по-різному пояснюють погані успіхи учнів різної статі: неуспіх дівчат – відсутністю здібностей, неуспіх хлопчиків – недостатнім працелюбством, відсутністю наполегловості. Ця різниця має велике значення, бо за відсутністю здібностей працездатність, додаткові зусилля не вирішать проблему. Тобто дівчат менше спрямовують на роботу, їх заохочують прийняти те, що вже є як належне. Зворотнє слушне для хлопчиків – їх стимулюють працювати більше, щоб домогтися успіху.

Порівняльні психологічні дослідження виявили, що сторонні в більшій мірі, ніж батьки сприймають дітей на основі загальноприйнятих стереотипів статеворолевої поведінки. Батьки знають індивідуальні особливості своєї дитини та враховують їх. Незнайомі люди, які не знають дитини, очікують, що вона повиннна поводити себе “як хлопчик” або “як дівчинка”.

В.Л.Ситников (2001) показав, що в свідомості педагогів гендерні установки виражені більше, ніж в свідомості дітей. Так, образи “абстрактних” дітей різної статі в свідомості одного й того ж вчителя мають більше вірогідних відмінностей між собою, ніж образи реальних хлопчиків і дівчаток. Між образами конкретних дівчат в свідомості педагогів і Я- образами цих же дівчат є більше вірогідних відмінностей, ніж між відповідними образами хлопчиків. При цьому існують істотні відмінності між педагогами і студентами педагогічного вузу в тому, як вони уявляють “абстрактних” хлопчиків і дівчаток. За негативною модальністю судження педагогів більше наближаються до того, як хлопчики відбивають самих себе, судження студентів більше наближаються до того як відбивають себе дівчинки.


Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 12; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!