Поняття кримінології. Кримінологія як наука і навчальна дисципліна



Поняття, предмет та система кримінології. Історія, сучасний стан та перспективи розвитку кримінології

Поняття кримінології. Кримінологія як наука і навчальна дисципліна

Проблема злочинності завжди була й сьогодні залишається однією з найважливіших і політично гострих. Думки з цього приводу були полярні: як з погляду розуміння того, що ж таке власне злочинність і особи, які скоїли злочини, так і з погляду того, а як же боротися з нею, якими шляхами, методами та заходами. Свій внесок у вивчення злочинності, а також у формування соціального порядку зробили священнослужителі, філософи, літератори, представники різних галузей науки.

Початком розвитку кримінології як науки вважають працю Ч. Беккарія (1738-1794 рр.) "Про злочини і покарання" (1764 р.), у якій він сконцентрував увагу на проблемі злочину та судів. Термін "кримінологія" ввійшов у науковий обіг у 1885 році, коли італієць Р. Горофало видав книгу з такою назвою.

Боротьба зі злочинністю, як свідчать теорія та практика різних держав, можлива тільки у двох основних напрямках. По-перше, це призначення кримінального покарання за вчинений злочин, і по-друге, - запобігання державою, суспільством, громадянами суспільно-небезпечних діянь, які можуть бути вчинені.

Кримінологія є однією з суспільних наук, вона перебуває на межі філософії, соціології, психології, правознавства та деяких інших наук. До правознавства кримінологія має стосунок тому, що явища, які вона вивчає, базуються на кримінально правових поняттях "злочин" і "злочинець". Профілактика злочинів теж має правову основу, чи правовий аспект, а детермінанти злочинності, особа злочинця пов'язані з дефектами її правосвідомості, психології тощо. Водночас вивчення злочинності як соціального явища, особи злочинця та засобів протидії злочинності не обмежується лише знайомством із правовими характеристиками. Аналіз цих проблем лежить у сфері предмета соціології. Уже тільки через це кримінологія є не суто правовою, а соціолого-правовою наукою.

Варто зрозуміти, що кримінологія за своєю природою є наукою комплексною. Вона охоплює і юридичні, і соціологічні, і психологічні теоретичні положення. При цьому соціолого-емпіричний матеріал описується, аналізується з позицій права. Переносячи в царину права соціологічні та психологічні знання, кримінологія розширює свої можливості у сфері вивчення системи злочинності й проблем запобігання їй.

Варто звернути увагу на те, що кримінологія, на відміну від кримінального права й інших правових наук, не має власної систематизованої сукупності правових норм, котрі були б предметом її вивчення. Тож, маємо справу переважно з галуззю наукових знань, із особливим напрямом у науці.

"Непопулярність" кримінології в Україні сьогодні можна пояснити тим, що програми запобігання злочинності багато в чому не відповідають реальним можливостям суспільства. Вони не мають реального матеріально-технічного, фінансового, організаційного, кадрового та психологічного забезпечення. Загальнодержавне планування здійснюється у відриві від регіонального. Позаяк відомо, що чим вищий рівень планування, тим більш загальний і менш конкретний характер воно має. Не всі державні органи, приватні структури та населення з належним розумінням сприймають і реалізують рекомендації, викладені в цих програмах. Отож, унаслідок згаданих вище чинників, програми запобігання злочинності лишаються здебільшого невиконаними.

Що стосується терміна «кримінологія», то він складається з двох слів: латинського «crimen» (злочин) і грецької о «logos» (вчення, поняття), і в загалі перекладається як «вчення про злочин». У нау­ковий обіг цей термін був уведений в 1885 p., коли італійський вче­ний Р. Гарофало опублікував книгу про так звані «природні» і «штучні» злочини, назвавши її «Кримінологія». Згодом у зв'язку з розвитком кримінологічних знань і відокременням їх у системі наук даний термін одержав більш широке значення і вживається тепер в значенні «наука про злочинність».

Злочинність і окремі злочини являють собою соціальні і разом з тим кримінально-правові поняття. Тому кримінологія знаходиться на стику правових, суспільних і психологічних наук: права, соціології та прикладних галузей психології. В цьому зв'язку виникає питання про природу кримінології. Допускалися і зараз допускаються тверд­ження, що кримінологія — це наука суто юридична. Існують уявлен­ня щодо неї як про науку соціологічну, так звану соціологію злочин­ності (особливо це характерно для американських учених та їх при­бічників). І, нарешті, одержала значне поширення думка, згідно з якою кримінологія є наукою комплексною. Вона для обгрунтування власних положень і розроблення практичних рекомендацій широко використовує статистичну методику, емпіричну соціологію та со­ціальну екологію, а також психологічні знання.

З першою думкою, вважаємо, погодитися не можна, тому що такі явища, котрі вивчаються кримінологією, як фактори (детермі­нація) злочинності, «механізм» одиничної злочинної поведінки, за-гальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи попередження злочинності, окремих злочинів і низка інших явищ, не вміщуються повністю в межі правових, зокрема кримінально-правових, відно­син. Якщо визнати, що кримінологія — наука соціологічна, то тоді вона буде штучно ізольована від юридичних наук — кримінально­го, адміністративного права та інших галузей права, які роблять свій істотний внесок у вирішення проблем злочинності. Більш того, при такому підході виникають неясність, невизначеність у встановленні предмета, меж і обсягів кримінологічних досліджень.

Тому напрошується єдино вірний висновок, що кримінологія за своєю природою — наука комплексна. У ній наведені і юридичний, і соціологічний, і психологічний, й інші пласти теоретичних поло­жень, а також практичної інформації. Причому соціолого-емпіричний і психолого-прикладний матеріал описується, аналізується, осмислюється з позицій права. Крім того, привносячи в право певні соціологічні, психологічні, педагогічні, економічні знання і знання інших суспільних наук, кримінологія розширює свої можливості у вивченні всієї системи злочинності і проблем її попередження.

Отже, кримінологія являє собою комплексну науку про за­кономірності злочинності та її конкретних проявів, особу зло­чинця, фактори, причини і умови, що породжують та визнача­ють злочинність і окремі злочинні посягання, а також про фор­ми і методи соціального і нормативного впливу на них з метою контролю за цими негативними явищами.


Дата добавления: 2015-12-16; просмотров: 19; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!