Інформаційний запит
У відповідності Закону України «Про доступ до публічної інформації», просимо організувати проведення публічної прес-конференції із запрошенням засобів масової інформації та нас, прихильників українського співака Кузьменко Андрія Вікторовича у найближчий термін, який згідно Законодавства дорівнює 5 днів. Метою заходу має стати надання громадськості вичерпної інформації щодо обставин, згідно яких загинув український співак Кузьменко Андрій Вікторович. Суттю такої інформації має стати надання інформації від органів Внутрішніх Справ України, що займаються досудовим розслідуванням інциденту, зокрема – надати відповідь на питання «Чи був присутнім в автомобілі українського співака Кузьменко Андрія Вікторовича відео реєстратор». У зв’язку із тим фактом, що український співак Кузьменко Андрій Вікторович є публічною особою, то обставини його загибелі мають також бути публічно оприлюднені, а громадськість, у свою чергу, має громадянське право бути публічно поінформованою про такі обставини. З огляду на що, просимо надати право громадськості задавати запитання на прес-конференції органам досудового слідства у присутності засобів масової інформації. Просимо розмістити оголошення про дату та час проведення такої прес-конференції у засобах масової інформації (без обмежень). З повагою. 07.02.2015 року».
У відповідь на що співтовариству було надано офіційний документ № 13/4/4 – 3179 від… лютого 2015 року (без зазначення точної дати) за підписом першого заступника начальника ГСУ МВС О.Ф. Вакуленко (див. у додатках, стор. 3). Цим документом засвідчувалося, що Міністерство Внутрішніх Справ України у місті Києві не має заперечення проти організації та проведення запитуваної нашою спільнотою прес-конференції, та що проведення такого суспільно значущого заходу доручається ГУМВС України Дніпропетровської області. Але новим документом № 7092 / Ус від 14 лютого 2015 року з Департаменту Режимно-секретного та документального забезпечення (м. Київ) за підписом заступника директора департаменту Ковальова Р.Ю. (див. у додатках, стор. 4). нас було сповіщено про те, що (як нами було зрозуміло зміст даного документу) рішення про проведення або не проведення запитуваної нашою спільнотою прес-конференції буде прийнято відповідальними посадовими особами лише протягом 30 діб – адже наш «інформаційний запит» було перекваліфіковано посадовцями на «звернення», внаслідок чого, у відповідальних осіб (розпорядників інформації) виник термін на прийнятті такого рішення, а саме, замість 5 діб в межах ЗУ «Про доступ до публічної інформації» стало 30 діб в межах ЗУ «Про звернення громадян». А вже документом № 280-282 зі від 19 лютого 2015 року за підписом директора Департаменту Режимно-секретного та документального забезпечення (м. Київ) Терещенко Ю.В. (див. у додатках, стор. 5)., нас було сповіщено про прізвище та посаду особи із ГУМВС України Дніпропетровської області, якою буде розглянуто наш інформаційний запит на прес-конференцію (перекваліфіковано на «звернення») ті повідомлено нас про прийняте рішення. Тобто, приблизна дата проведення запитуваної нашою спільнотою прес-конференції мала припасти на: 19 лютого 2015 року + 30 діб = 19 березня 2015 року. Але документом № 23- 233 вих-15 від 18.02.2015 року (див. у додатках, стор. 6)., за підписом начальника відділу з питань доступу до публічної інформації Генеральної Прокуратури України Мілевич Л., нас було сповіщено про те, що відповідно до ч.3 ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», усі інформаційні запити нашого співтовариства будуть розглянуто Міністерством Внутрішніх Справ України – тобто саме цей орган було призначено відповідальним за організацію доступу громадськості до інформації (а саме – за проведення прес-конференції). При цьому, враховуючи означений термін у 30 діб, закінчення якого строку припадало на 19 березня 2015 року, наша спільнота очікувала сповіщення нас про дату проведення запитуваної нашою спільнотою прес-конференції.
|
|
|
|
|
|
Однак, нами було отримано офіційний документ № 13/Л – 71 зі…..№ 13/Є-80 зі від 26 березня 2015 року, за підписом заступника начальника ГСУ МВС України Цюприк І.В. (див. у додатках, стор. 7)., яким нас було сповіщено про те, що якісь особи (невідомі нашому співтовариству), начебто, за власною ініціативою провели зустріч із працівниками ГУМВС України Дніпропетровської області (фактично із розпорядником інформації) та ними було висловлено відмову від проведення запитуваної нашою спільнотою прес-конференції.
|
|
|
Тобто, у той термін часу, коли наша спільнота, перебуваючи у стані офіційного листування із інстанціями, знаходилася у стані очікування офіційної відповіді згідно документу № 280-282 зі від 19 лютого 2015 року та документу № 23- 233 вих-15 від 18.02.2015 року, закінчення якого строку припадало на 19 березня 2015 року, невідомі нашому співтовариству особи, без згоди нашого співтовариства, фактично скасували наш інформаційний запит (перекваліфіковано у «звернення»), про яке фактичне «скасування» нашого інформаційного запиту, нас було сповіщено розпорядником інформації станом на 26 березня 2015 року документом № 13/Л – 71 зі…..№ 13/Є-80 зі від 26 березня 2015 року.
|
|
|
Тобто, право нашого співтовариства на доступ до публічної інформації та право бути поінформованими, було порушено невідомими нашому співтовариству особами та розпорядниками інформаці ї - працівниками ГУМВС України Дніпропетровської області (твердження - згідно документу № 13/Л – 71 зі…..№ 13/Є-80 зі від 26.03. 2015 року, за підписом заступника начальника ГСУ МВС України Цюприк І.В.).
Частина
А отже, вбачаючи порушення невідомими нашому співтовариству особами та працівниками ГУМВС України Дніпропетровської області права членів нашого співтовариства на доступ до публічної інформації та право бути поінформованими, ми внесли офіційне пояснення щодо того, що наше співтовариство не відмовилося від проведення запитуваної нашою спільнотою прес-конференції та продовжує очікувати точної дати її проведення. Крім того, станом на 28 березня 2015 року, до Головного Слідчого Управління ГУМВС України Дніпропетровської області, нами було подано додатковий інформаційний запит про сповіщення нашої спільноти про строки закінчення судово-медичних експертиз, адже, як слідувало із документу № 13/Л – 71 зі…..№ 13/Є-80 зі від 26 березня 2015 року (за підписом заступника начальника ГСУ МВС України Цюприк І.В.), що дата проведення запитуваної прес-конференції була пов’язана із датою закінчення строків судово-медичних експертиз. У відповідь на який запит нашої спільноти, документом № 8/8 зі….№ 8/11 зі від 02 квітня 2015 року ГУМВС України Дніпропетровської області, за підписом першого заступника начальника – начальника Слідчого Управління Мірошніченко О.Д. (див. у додатках, стор. 8).,, нашу спільноту було сповіщено про точну дату закінченнясудово-медичних експертиз. Та такою датою було 05 березня 2015 року. Тобто, ймовірна дата проведення запитуваної прес-конференції встановлювалася межею приблизно 10 березня 2015 року.
Частина
Отже, після отримання нашою спільнотою громадян України, які перебували у стані офіційного листування із інстанціями, документу № 8/8 зі….№ 8/11 зі від 02 квітня 2015 року ГУМВС України Дніпропетровської області, за підписом першого заступника начальника – начальника Слідчого Управління Мірошніченко О.Д. нам стало зрозуміло, що запитувану нами прес-конференцію розпорядники інформації мають провести приблизно 10 березня 2015 року, однак із документу № 13/Л – 71 зі…..№ 13/Є-80 зі від 26 березня 2015 року, за підписом заступника начальника ГСУ МВС України Цюприк І.В. слідувало, що невідомі нашому співтовариству особи, без згоди нашого співтовариства, фактично скасували наш інформаційний запит на проведення запитуваної нами прес-конференції. Такий стан речей не відповідав дійсності та потребам нашої спільноти, адже ми не давали офіційної згоди на скасування нашого інформаційного запиту на проведення прес-конференції. Тобто, ми офіційно (та взагалі у будь-який інший засіб) не відмінили /не скасували свій інформаційний запит від 07.02.2015 року (див у додатках, стор. 1). Однак, з моменту сповіщення розпорядниками інформації нашої спільноти документом № 8/8 зі….№ 8/11 зі від 02 квітня 2015 року ГУМВС України Дніпропетровської області, за підписом першого заступника начальника – начальника Слідчого Управління Мірошніченко О.Д. про те, що запитувану нашої спільнотою прес-конференцію можливо буде проведено приблизно 10 березня 2015 року, пройшло два місяці, але будь-якого сповіщення нами отримано так і не було.
У зв’язку із чим, станом на 8 травня 2015 року наше співтовариство було змушене звернутися із проханням сприяти у відновленні нашого порушеного права на інформацію (на електронну адресу) Головного департаменту забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента України, у відповідь на яке звернення (прохання) співтовариство отримало офіційну відповідь від 14 травня 2015 року у електронному вигляді та за підписом керівника Головного департаменту забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента України С.Кондзелі (див. у додатках, стор. 9), про необхідність подання звернення не у електронному, а у письмовому вигляді та до Приймальні Президента України (поштова адреса: 01220, м. Київ, вул. Банкова, 11). Які дії нашим співтовариством було вчинено у період з 15 травня по 28 травня 2015 року шляхом подання численної рекомендованої кореспонденції.
Крім того, нашим співтовариством було особисто у руки вручено оригінали такого прохання (звернення) наступним посадовим особам: президенту України Порошенко П.О., міністру Внутрішніх Справ України Авакову А.Б., прем’єр-міністру України Яценюку А.С. (див. у додатках, стор. 10 - 11), Члени нашої спільноти громадян, які подали рекомендованою кореспонденцією такі прохання (звернення) цим посадовим особам найвищого рангу, завершили подання станом на 05 червня 2015 року, а отже, відповідей ми вправі були очікувати станом на 05 липня 2015 року.
При цьому зазначаємо, що суттю нашого звернення до даних посадових осіб України найвищого рангу було прохання нашого співтовариства взяти на особистий контроль вище згадану кримінальну справу та наше звернення і вплинути на те, щоб частина інформації була донесена громадськості шляхом проведення прес-конференції найближчім часом. Зокрема, наше співтовариство просило сприяння даних посадових осіб Українив отриманні відповіді на наш початковий інформаційний запит від 07.02.2015 року про наявність або відсутність в матеріалах кримінальної справи записів з відеореєстратора з автомобіля Кузьменко А.В. Це в свою чергу, допомогло б нашій спільноті сподіватися, що досудовим слідством буде проведено об'єктивне розслідування, з урахуванням всіх наявних у його розпорядженні даних, у тому числі, і даних з відеореєстратора автомобіля Кузьменко А.В., а також розвіяло б підозри громадськості, що ДТП могло бути спланованим вбивством Кузьменко А.В. з політичних мотивів.
Тобто, як можна бачити з документу у додатках (стор. 9-10), наше співтовариство ніде, ніколи, ніяк не просило допустити наших представників до матеріалів кримінальної справи, адже ми свідомі того, що не були і не є сторонами у кримінальному провадженні. Навпроти, ми системно просили лише оприлюднення будь-якої частини інформації, якою володіло слідство (на розсуд слідства, як розпорядника інформації), та такий момент є суттєвим та важливим для розуміння предмету спору. Адже усі офіційні відповіді, які нам було надано, системно містили у собі посилання на так звану «таємницю слідства», розголошення якої гіпотетично могло «вчинити шкоду». Але зазначаємо, що ми ніколи та ніде не просили оприлюднення інформації не на розсуд представників ГУ УМВС, а тому інформація, яку ми очікували почути та побачити на прес-конференції могла бути подана нам лише на розсуд представників МВС, а тому системні відмовки розпорядників інформації нашому співтовариству у доступі до інформації, це, на нашу думку, штучна перепона у доступі до інформації та є порушенням нашого громадянського права бути поінформованими.
Частина
Протягом червня 2015 року, нам було надано численні сповіщення з Адміністрації Президента України (див. у додатках, стор. 12) про те, що прохання (звернення) нашої спільноти передано на розгляд до Генеральної Прокуратури України, як до державного органу, що контролює законність дій правоохоронних органів (зокрема – міліції). Тобто, фактично прохання (звернення) до даних посадових осіб України від нашого співтовариства було сприйнято як скарга на незаконні дії міліції. При цьому, ГПУ особисто мала провести перевірку за зверненням, або передати звернення у прокуратуру Дніпропетровської області для проведення такої перевірки. Про такі свої дії ГПУ повинна була нас обов'язково сповістити, а у разі переправлення нашого звернення до міліції, а не до прокуратури Дніпропетровської області (підпорядкованої), ми були вправі написати скаргу на підставі ч. 4 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» (забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються). При цьому, у липні 2015 року, наше співтовариство Генеральною Прокуратурою України за підписом прокурора Управління організації та розгляду звернень громадян Симоненко Ю. було офіційно сповіщено документом № 19-94164-15-вих. (див. у додатках, стор. 13) про те, що прохання (звернення) нашого співтовариства було надіслано до Прокуратури Дніпропетровської області для здійснення перевірки.
Тобто, з документу № 19-94164-15-вих. Генеральної Прокуратури України за підписом прокурора Управління організації та розгляду звернень громадян Симоненко Ю. походить, що таку перевірку ситуації, коли громадськість штучно обмежують розпорядником інформації (міліцією) у доступі до інформації – мало бути здійснено Прокуратурою Дніпропетровської області Однак, відповіді (звіту по проведеній перевірці) від Прокуратури Дніпропетровської області в межах розпорядження Генеральної Прокуратури України № 19-94164-15-вих. наше співтовариство не отримало апріорі, що є порушенням нашого права бути належним чином поінформованими щодо перебігу подій у розгляді нашого звернення.
Частина
Навпроти, без будь-яких пояснень нашому співтовариству про те, чому на даному етапі у проблему втрутилося ГУ УМВС Дніпропетровської області, станом на 27 липня, нам було надано документ № 6502 від 30 червня 2015 року за підписом т.в.о. начальника слідчого управління ГУ УМВС Дніпропетровської області Куратченко М.В. (див. у додатках, стор. 14 - 16) про те, що у разі, якщо у нашого співтовариства є будь-які факти та свідчення згідно версії «Умисне вбивство Кузьменко А.В. з політичних мотивів», то співтовариство може подати такі документи офіційному слідству. Внаслідок якої пропозиції, станом на 12 серпня 2015 року, нашим співтовариством було подано рекомендованою кореспонденцією та, відповідно, вручено адресату (див. у додатках, стор. 17 - 18) документ (див. у додатках, стор. 19 – 20) із переліком питань, згідно яких наше товариство мало за ціль отримати підтвердження або спростування деяких моментів згідно версії «Умисне вбивство Кузьменко А.В. з політичних мотивів» та слідом – мало намір подати свідчення та факти. Однак, станом на 08 вересня 2015 року, наше співтовариство було офіційно сповіщено документом № 8/8764 від 02.09.2015 року за підписом заступника начальника відділу ДТП при ГУ УМВС Дніпропетровської області Габрусь С.В. (див. у додатках, стор. 21) про закриття кримінальної справи станом на 30 серпня 2015 року – тобто справу було закрито через 18 днів після висловлення нам пропозиції про співпрацю зі слідством, що є незрозумілим та нелогічним вчинком з боку слідства, яке само цю пропозицію й висловило.
Частина
А отже, станом на день закриття кримінального провадження, наше співтовариство не отримало:
1. Звіту Прокуратури Дніпропетровської області по перевірці питання, яке стало предметом оскарження до Президента України, Прем’єр-міністра України та Міністра Внутрішніх Справ України
щодо відповіді на наш початковий інформаційний запит від 07.02.2015 року про наявність або відсутність в матеріалах кримінальної справи записів з відеореєстратора з автомобіля Кузьменко А.В. Це в свою чергу, допомогло б нашій спільноті сподіватися, що досудовим слідством буде проведено об'єктивне розслідування, з урахуванням всіх наявних у його розпорядженні даних, у тому числі, і даних з відеореєстратора автомобіля Кузьменко А.В., а також розвіяло б підозри громадськості, що ДТП могло бути спланованим вбивством Кузьменко А.В. з політичних мотивів.
2. Відповіді працівників ГУМВС України Дніпропетровської області на документ, переданий слідству нашою спільнотою та прийнятий адресатом станом на 18 серпня 2015 року (та у інші дні) в рамках співпраці зі слідством.
У зв’язку із яким порушенням наших прав, станом на 09 вересня 2015 року, співтовариство було змушено подати скаргу до Генеральної Прокуратури України на бездіяльність підпорядкованої прокуратури Дніпропетровської області щодо порушення підпорядкованою прокуратурою ч. 4 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» (забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються).
Тобто, прокуратура Дніпропетровської області не мала права доручати проводити перевірку самого себе правопорушнику (міліції), а повинна була провести таку перевірку особисто. Але навіть ГПУ було порушено ч. 4 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» (забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються), про що свідчить сповіщення № 19-137340-15 вих. від 13.09.2015 року (див. у додатках, стор. 22) А саме, ГПУ кваліфікувала нашу скаргу на прокуратуру Дніпропетровської області (на підпорядковану ГПУ) у якості «звернення» та переправила на розгляд до підпорядкованої прокуратури, яка саме й вчинила бездіяльність, не проводячи перевірку за попереднім розпорядженням ГПУ. Тобто, у даному випадку вже ГПУ не мала права доручати проводити перевірку самого себе правопорушнику (прокуратурі Дніпропетровської області), а повинна була провести таку перевірку особисто.
Отже, маємо подвійне порушення наших прав обома прокуратурами в частині ч. 4 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» (забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються), які фактично не відновили наше порушене розпорядником інформації (міліцією) право на доступу до публічної інформації.
Зокрема, наше співтовариство мало надію на відновлення прокуратурами обох рівнів нашого порушеного міліцією права на подання фактів за версією нашої спільноти «Умисне вбивство Кузьменко А.В. з політичних мотивів», адже кримінальне провадження було припинено одразу після того, як нашим товариством було вручено слідству такі документи. Внаслідок чого, ми обґрунтовано маємо право припускати, що слідство проведено однобоко та не об’єктивно, адже за основу взято лише одну версію - за ч. 2 ст. 286 КК України (необережне керування транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого). Або якщо слідством розглянуто й інші версії, то чому міліція категорично відмовляється від проведення запитуваної нами прес-конференції, на якій вона могла б звітувати перед громадськістю про проведену роботу? Внаслідок якого звіту міліції, у громадськості відпала би обґрунтована підозра, що гр.. Кузьменко А.В. вбито з політичних мотивів.
Отже, наслідком нашого звернення до ГПУ від 10.09.2015 року (зі скаргою на прокуратуру Дніпропетровської області) стало отримання нашим співтовариством документу № 04/2/5-15 від 23.10.2015 року за підписом начальника відділу прокуратури Дніпропетровської області Лисаченко С. (див. у додатках, стор. 23) який документ не є звітом прокуратури Дніпропетровської області про проведену перевірку порушення наших прав міліцією, а є формальною відпискою із переказом подій, про які події наше співтовариство свідомо й без такої констатації. Більш того, у документі № 04/2/5-15 від 23.10.2015 року за підписом начальника відділу прокуратури Дніпропетровської області Лисаченко С. вкотре зазначено, що, начебто, наша спільнота просить не проведення прес-конференції, на якій розпорядники інформації - представники МВС України НА ВЛАСНИЙ РОЗСУД мали б оприлюднити інформацію, що хвилює суспільство, а начебто громадськість просить доступу до матеріалів кримінального провадження. Таке трактування правоохоронними органами нашого прохання про проведення прес-конференції дійсності не відповідає, адже ніде, ніколи, ніяк наше співтовариство не просило й не просить дозволу ознайомлення із матеріалами кримінального провадження. Адже ми свідомі того, що не є сторонами кримінального провадження.
А отже, наше прохання в проведенні прес-конференції, як у доступі до інформації публічного характеру, знаходиться у площині Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ЗУ «Про інформацію», а не лежить у площині Кримінально-процесуального Кодексу України. А тому системні відмови розпорядника інформації та правоохоронних органів у проведенні запитуваної нами прес-конференції порушують наші громадянські права, зокрема, право бути поінформованими.
ВИСНОВОК:
Тобто, з наведеної хронології подій чітко простежується, що первісно (станом на 07 лютого 2015 року) наше співтовариство звернулося із проханням до розпорядників інформації (правоохоронних органів) про проведення належної прес-конференції по інциденту, що стався із публічною особою, а тому громадськість мала конституційне право бути поінформованою про подробиці інциденту. Але, в порушення такого права на інформацію, посадові особи свідомо перекваліфікували запит на інформацію у просте звернення, що потребує перевірки. Тобто, замість організації запитуваної прес-конференції у найближчий термін часу (у лютому 2015 року), посадові особи затягнули вирішення питання на строк у 10 місяців, чим порушили наше конституційне право бути поінформованою про подробиці інциденту. Більш того, правоохоронні органи, які мали контролювати роботу один одного, усунулися від виконання своїх посадових обов’язків (наглядових функцій в межах ЗУ «Про звернення громадян» та ЗУ «Про прокуратуру»), чим спричинили шкоду нашим правам та законним інтересам.
Дата добавления: 2016-01-06; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!