Характеристика на колектив № 1
За своїм віковим складом клас має майже однорідну структуру, тобто переважна більшість учнів 1995р. народження. З усього класу лише 5 учнів 1994р. народження, але це ніяк не відокремлює їх на фоні колективу. Клас складається з 16 дівчат та 12 хлопців, тому відношення між ними мають особливий характер. У хлопців лідерство проявляється у самоствердженні серед членів колективу.
Характерним є існування малих мікрогруп – не більше 3 членів, в основному за своїми вподобаннями в спорті, музиці, навчанні. Стосунки між ними частіше за все нейтральні.
Якщо говорити про структуру класу, то вона має такі структурні компоненти, як староста групи, зам. старости, відповідальний за культурно – масовий сектор, спортивний сектор і громадську діяльність. Але така структура існує лише формально. Основним є лідер класу – її староста Сайко Артем, який бере на себе основні обов’язки організації діяльності класу і має помітний вплив на групу.
Щодо характеру міжособистісних стосунків у колективі то я зробив висновок, що у класі організовані серйозні угрупування, які були б налаштовані проти педагогічних вимог. Натомість є окремі представники, які досить зневажливо ставляться до вчителів та однокласників, це Яценко Дмитро, Красько Антон, Федченко Іван, але вони грають не суттєву роль у впливі на інших, тим більше, Яценко Дмитро відноситься до (ізольованих) членів класу, а отже і авторитету у однокласників не має. Особливою згуртованістю цей клас не вирізняється, але порівняно з іншими класами має дружні стосунки, особливо серед хлопців. Між хлопцями стосунки надійні і носять характер поважання, хоча є і ізольовані учні. Антипатія спрямована на окремих учнів. Серед хлопців це Яценко Дмитро. Який має неврівноважену нервову систему, постійно заважає на заняттях, майже ні з ким із однолітків не має стійких дружніх контактів.
|
|
|
В цілому учні досить швидко знаходять між собою спільну мову, особливо це проявляється у випадках, які потребують спільних дій всього класу (наприклад поїздка на екскурсію, похід). Особливо швидко учні знаходять спільну мову при списуванні контрольних робіт та домашнього завдання. Також швидко вони домовляються про втечу з уроків. Але це е свідчить про антипедагогічну спрямованість, а навпаки, у деяких випадках про неспроможність деяких вчителів зацікавити учнів вивченням свого предмету.
Учні цього класу дуже доброзичливо ставляться до нових людей. Так в цьому році до класу прийшов новий учень, його одразу ж оточили увагою і ввесь клас дуже тепло віднісся до його появи. З часом інтерес дещо зменшився, але на протязі першого тижня його перебування в класі з’явились друзі.
|
|
|
Рівень взаємної відповідальності класу знаходиться на середньому рівні, навіть нижче середнього. В класі є трійка активістів: двоє постійних – Сайко Артем і Комісар Віталій та інколи допомагає Пархоменко Олег (таку структуру видно з побудованої соціограми). Всі інші учні вважають, що не несуть ніякої відповідальності та підтримання честі класу і не бажають переобтяжувати себе зайвою відповідальністю. При детальному розгляді процесу формування міжособистісних оцінок я помітив, що цей процес не можна звести до якої – не будь однієї загально визначеної форми. На мій погляд, більше всього у діях та спілкуванні дітей присутнє соціальне порівняння. Вважаю, це наслідок вітчизняної системи виховання, яка зробила з дитини невід’ємну частину соціуму, особу, яка б не виділялася із нього нічим. Хоча є певна кількість учнів, які є виключенням з цього правила. У цих дітей в підсвідомості закладене прагнення лідерства, популярності, хоча б і у такому обмеженому колі людей, як свій колектив. До таких осіб я міг би віднести двох зовсім протилежних людей: старосту класу Сайко Артема та Комісар Віталія. У них різні засоби досягнення, але мета єдина. Звичайно в класі існують певні особи, які потребують до себе особливої уваги. Серед проявів егоїзму та елітаризму особливо яскраво вирізняється Дідушенко Владислав. Цей хлопчина цікавий співрозмовник, в нього є всі задатки лідера, але він не використовує ці задатки, тому що матеріальне становище батьків набагато краще ніж у інших учнів. У хлопця склалася думка, що хлопці класу нижчі за нього і не варті його дружби. Звичайно це дуже шкодить не тільки самому учневі, але й всій атмосфері в колективі. Цей випадок найбільш яскравий, але не одиничний і дуже прикро, що в такому віці так багато уваги приділяють матеріальному становищу
|
|
|
Стосовно двійок, то вони і в інших колективах не рідкість. Але нема жорсткого вербально-фізичного пресингу проти ізольованих осіб, який можна зустріти в інших класах. Найчастіше сутички відбуваються на уроках фізкультури. Там учні особливо збуджені і тому становляться випадки конфлікту одного з одним. Але ці непорозуміння не мають довгострокових наслідків і швидко минають. Визначального впливу на рівень емоційного фону в класі вони не мають. Соціальне опитування в групі показало, що переважна більшість учнів класу офіційним лідером вважають старосту класу Сайко Артема. Але в усьому іншому вибір учнів дуже різнохарактерний і як видно з соціоматриці немає дуже великого розриву між лідером і аутсайдером групи, більшість учнів займає нейтральне положення в системі неофіційного спілкування. Стосовно спілкування в групі, я не можу визначити його за якою-небудь сталою і незаперечною схемою. Воно відбувається за багатьма рівнями та має різноманітний зміст. Звичайно ж що об’єднуючою темою у всіх є професійні, спортивні, навчальні, і внутрішні події. Між собою учні спілкуються відкрито, не приховуючись. Найрозповсюдженішим видом спілкування є міжособистісне, значно рідше – особистісно групове. В основному за допомогою вербального спілкування, невербальне спілкування застосовується для підказування на уроках та з’ясування міжособистісних стосунків.
|
|
|
Характерними фазами комунікативності в класі хотілося б звернути увагу нате, що досліджуючою фазою слід називати взаємоспрямованість і взаємоінформування унів підчас спілкування в колективі, це ще раз свідчить про позитивну загальну спрямованість групи в цілому. Відомо, що краще за все психолого- педагогічні якості членів колективу проявляються в спільній діяльності та спілкуваннію. Спостерігаючи за класом під час роботи учнів на прикріпленій ділянці. Особливого бажання працювати в учнів не було, але все ж таки вони виконали свою роботу добросовісно, під час роботи жартували, але без образ і злоби. У спілкуванні учні також люблять пожартувати один над одним, в міру відверті, достатньо тактичні щоб не образити співрозмовника, хоча і бувають такі випадки, але вони поодинокі, і не мають визначного впливу на загальниц емоційний мікроклімат колективу.
У класі сформована особлива атмосфера взаємопов’язаних особистісних зв’язків між членами колективу і сформованими за інтересами (спортивними-23%, музичними-44%, навчальними-15%, професійними-20%) мікрогрупами. Мікрогрупи утворились, як я писав вище, на спільних інтересах, або вже сформованих відносин як друзів і визначення того чи іншого в класі.
Стосунки між лідерами мікрогруп складаються на рівні горизонтальних зв’язків між ними, вирізняються своєю доброзичливістю та взаємопідтримкою. Зазвичай їх об’єднує діяльність по підтримці класу, підготовці заходів у класі,редагування та випуску стінгазети, готуванню концертів та вистав на свята. За стилем керівництва лідери належать переважно до представників демократично-лідерального стилю керівництва.
В класі повністю ізольованим членом колективу я міг би назвати одног учня Яценко Дмитро. Ставлення до нього однолітків майже однодушним, вони вважають його байдужим до навчання й колективу, негативно відросяться до йоо намагань заважати викладачам на заняттях. Класний керівник ніби відштовхує його. А хлопець навпаки намагається виділитись за допомогою відомих йому засобів.
На мій погляд, цілком можливо змінити диференціацію, але для цього потрібне об’єднання зусиль усього класу та вчителів. Ці зусилля повинні бути спрямовані на об’єднання всього класу під егідою досягнення спільної мети в спільній колективній справі, проводити спільні заходи із залученням до їх підготовки і проведення ізольованих учнів класу. Лише таким чином стане можливим дещо покращити становище цих підлітків в класі і тим самим підвищити рівень розвитку класу від кооперації до колективу. Для цього у класу є всі передумови.
Зв’язки у класі між його членами побудовані за ланцюжковою та круговою системою. Групові норми знаходяться на рівні загально визначених суспільних норм. Іноді клас з метою впливу на окремих учнів застосовує прийоми групового тиску. В основному здійснюється це з метою:(зробити їх такими як всі). Тобто такому впливу підлягають всі хто не так вдягається, не так розмовляє, не так розважається та інше.
До основного виду діяльності учнів належать головною мірою навчання та спілкування з однолітками. Серед мотивів навчання окремо виділяємо бажання мати добрий атестат про середню освіту, отримання професії, спілкування з друзями, а також примус батьків. У суспільно- корисній праці мотиви учнів дещо інші, оскільки вони не бачать реальної користі від неї. Тут основним чинником діє примус вчителя, батьків, дорослих, або матеріальне заохочення.
Характеризуючи взаємодію сім’ї і класу не можна обмежуватися лише класними батьківськими зборами і викикамибатьків. Тобто ця робота проводиться на достойному і належному рівні. Сім’я має дуже важливе значення для розвитку особистості. Сім’я являє собою систему соціального функціонування людини, один з основних інститутів соціалізації. Її функції трансформуютья не тільки під впливом соціально економічних умов, але й у силу внутрішніх процесів свого розвитку.
Під час практики, було проведено моніторинг серед учнів класу. Усім було запропоновано відповісти на таке запитання: напишіть три слова, які ви вважаєте головними у своєму житті. Підвівши підсумки були отримані такі результати:
Самими популярними відповідями були –
Дружба-73%
Кохання-53%
Батьки-53%
Здоров’я-13%
Щастя-13%
Освіта-13%
Свобода-13%
Футбол-6%
Ідея-6%
Благополуччя -6%
Розум-6%
Аналізуючи результати моніторингу, чітко видно, що головним для учнів класу є їх майбутнє навчання, але вони не забувають і про своїх близьких та друзів, а інші варіанти вказують на різноманітність учнів - на їх індивідуальність.
Взагалі клас можна було б назвати автономним, оскільки більшість зв’язків міжособистісних відносин, замикається всередині класу і не виходить за його межі. Виключенням є ті учні, які в поза навчальний час ведуть активне спілкування в поза навчальних колективах (гуртках, компаніях друзів).
Висновок:
Проводячи дослідження і свої спостереження, проведеними за 3 тижні проходження практики, я прихожу до висновків, що колектив ще не досяг кінцевого етапу свого розвитку, а лише знаходиться на шляху формування груп в колективі. В класі є значний потенціал для цього. На моє запитання, про те – Чи хотіли б вони вчитись в іншому класі? Майже всі відповіли заперечно. Але для цього недостатньо одного бажання стати колективом, тут потрібна важка і наполеглива праця самих учнів над удосконаленням своїх взаємовідносин, ставлення одне до одного. Необхідна діяльність класного керівника і вчителів по спрямуванню класу в потрібну колію, і обов’язкова допомога батьків. Тому перспективи для роботи багатопрофільної і насиченої ще дуже і дуже багато. У процесі організації діяльності потрібно застосовувати спеціальну методику, спрямовану на створення і виховання спорідненого колективу.
Педагогічну основу цієї методики складають:
Уміле пред’явлення вимог до учнів;
Виховання учнівського активу;
Організація захоплюючих перспектив у навчальній, трудовій, художньо-естетичній і спортивно-оздоровчій діяльності;
Формування здорової суспільної думки;
Створення і розвиток позитивних традицій колективного життя.
Успішність протікання виховної роботи в колективі багато в чому залежить від первісних внесків у його організацію. Створення колективу потрібно починати з умілого пред’явлення педагогічних вимог до вихованців. Правильне пред’явлення педагогічних вимог на самому початку виховної роботи із школярами організує їхнє продовження, сприяє поліпшенню їхньої роботи й у такий спосіб вносить у життя і діяльність колективу елементи згуртованості і єдності прагнень. Так закладаються основи для подальшого розвитку і виховання колективу. Для того, щоб педагогічні вимоги підтримувалися всіма учнями, необхідно прагнути до того, щоб їх підтримувала більш свідома частина учнів. Тому у виховній роботі з колективом велике значення має виховання учнівського активу, розвиток його самостійності і принциповості.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 9; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!