Характеристика на колектив
Виконана студенткою 5 курсу фізико-технічного факультету
Кравченко Оленою
(збережений авторський стиль)
Педагогічну практику я проходила у 10 класі, навчально-виховного комплексу загальноосвітньої школи I – ІІІ ступенів дошкільного навчального закладу № 2 м. Краснограда. У класі навчається 22 учні, з них 9 хлопців і 13 дівчат. Вік дітей майже однаковий – 15 років (є кілька учнів віком 16 та 14 років).
Характеризуючи соціальний стан батьків учнів, я з’ясувала, що у більшості дітей класу батьки є робітниками різних сфер (майже 70 %), у 15 % учнів батьки підприємці, у 5 % – працюють учителями, у 10 % – безробітні. Учні приблизно однаково забезпечені, тому особливого розшарування через матеріальні статки в класі не помітно, за деякими винятками, про які йдеться далі.
Двоє учнів є повними сиротами – Катрич Аліна і Славко (брат і сестра). Батько їх помер, а матір позбавили батьківських прав, тому виховуються бабусею й дідусем. Учні дисципліновані, добре навчаються, однак відчужені від класу.
У класі виділяються кілька мікрогруп. Існує поділ між хлопцями та дівчатами. Поспілкувавшись з учнями, я з’ясувала причини цього: хлопці цікавляться комп’ютерами, футболом тощо, а дівчат більше цікавить косметика, пліткування, модний одяг тощо (тобто, інтереси). Також створенню мікрогруп сприяють стосунки дітей, які до переходу в цей клас навчалися разом в інших класах, тому вони здебільшого «тримаються» разом. Загалом, мікрогрупи мирно співіснують, оскільки їх об’єднує навчальна діяльність, тому часто виникає потреба взаємодопомоги.
|
|
|
Для визначення рівня ціннісно-орієнтаційної єдності класу проведені такі методики: «Скільки голів, стільки умів» та «Що важливіше?» (Див. Додатки В, С). За результатами методики «Скільки голів, стільки умів» я розрахувала показник ціннісно-орієнтаційної єдності класу і з’ясувала, що він складає 70 %. Це свідчіть про не згуртованість класу, що підтверджується наявними мікрогрупами. Результати методики «Що важливіше?» показали, що найбільш цінними для учнів є такі якості: колективізм (12), чесність (7), товариськість (7), як показники ставлення до товаришів, а також відповідальність (10) й упевненість у собі (8), які, відповідно, характеризують навчально-організаційні уміння та ставлення до себе. Це засвідчує те, що учні пов’язують успіх своєї діяльності з колективним стилем поведінки і діяльності, з навчально-організаційними уміннями та ставленням до себе. Однак вони вибрали ці якості, але в житті класу не дуже їх виявляють. Мабуть, вони хотіли, щоб такі якості були властиві для класу в перспективі.
Як вже зазначалося, відчуженими від класу є Катричі В’ячеслав і Аліна, що підтвердило опитування (Див. Додаток А). Більшість часу вони проводять разом, інші учні їх здебільшого ігнорують, а деякі надто «круті» можуть, навіть, насміхатися. Це зумовлено тим, що діти вдягнені скромно, не мають дорогих речей (мобільних телефонів, комп’ютерів). Юнацький максималізм стає тут на заваді нормальному спілкуванню, співчутливому, гуманному ставленню до цих учнів, які поки що не можуть мати таких речей. До того ж, діти, які зверхньо ставляться бо брата й сестри, самі не заробили жодної копійки, тому в них немає підстав так поводитися. Можу відзначити, що вчителі особливої теплоти до Катричів також не виявляють.
|
|
|
Формальний лідер групи – Пащенко Катерина – староста класу. Вона гарно навчається, добре вихована, відповідально ставиться до своїх обов’язків, завжди прагне до порядку як у навчанні, так і в класі. Поспілкувавшись із нею, з’ясувала, що дівчина різносторонньо розвинена, крім навчання цікавиться танцями, добре співає, бере участь у художній самодіяльності, вивчає іноземну мову. Проте опитування показало, що вона не є лідером з жодного пункту (Див. Додаток А). Отже, хоч учні й добре ставляться до неї, «ніби» товаришують, але другом її не вбачають, а тому перевагу віддали неформальному лідеру Автушко Володимиру (Див. Додаток А). Він навчається задовільно, але займається спортом, має багато друзів (в основному, старших за віком), любить шумні компанії, знаходитись у центрі уваги, має шкідливі звички (палить, іноді вживає міцні напої, лається). Більшість хлопців намагаються його наслідувати, поводитися як він, прагнуть дружити з ним, бути у добрих стосунках. Багато дівчат також не байдужі до нього, хоча Володимир зовсім не той, на кого слід рівнятися. На зауваження вчителів майже не звертає уваги, однак прислухається до класного керівника. На мою думку, причиною такої поведінки є те, що батьки недостатньо уважні до нього. Вони бізнесмени, весь час займаються своїми справами. Володимиру дозволяють робити все, що забажається і завжди «прикривають» його, навіть, коли знають, що він неправий. Тому поведінка учня вирізняється зухвалістю, зверхнім ставлення до оточення. Безкарність, мабуть, і притягує хлопців: усім хочеться бути «крутими». Отже, Володимир негативно впливає на чоловічу половину класу, особливо на Гарбузенка Андрія, який беззаперечно підкоряється йому. І все ж, на мою думку, така поведінка Володимира є лише маскою дитини, позбавленої достатньої батьківської уваги, тепла, спілкування, а все компенсується грошима.
|
|
|
Особливими традиціями клас не вирізняється. Вітають іменників з днем народження, звичним вважається похід класом щоп’ятниці на шкільну дискотеку.
|
|
|
Загалом, клас активний. Учні майже завжди займають високі місця на змаганнях, у виховних заходах. Наприклад, троє дівчат входять до шкільної команди з волейболу і на відбіркових міських змаганнях зайняли друге місце. Хлопці зайняли перше місце у шкільних змаганнях з футболу. Солоділіна Аліна виграла конкурс «Міс осінь». Підготовка учнів до різноманітних заходів трохи зближує їх, але сказати, що вони можуть організувати щось самі, я не можу. У підготовці до свят, заходів потребують присутності вчителя, наставника, який допомагав, коригував і контролював би їх роботу. За його відсутності вони не можуть організуватися, через що виникають конфлікти (це я спостерігала при підготовці до «Осіннього балу»). Тож можна впевнено сказати, що клас здатний згуртуватися для виконання спільної справи, проте потребує постійної підтримки класного керівника. Олена Іванівна – це жінка середнього віку, досвідчений фахівець, організатор. Багато уваги приділяє всім учням, але не все від неї залежить. Зусилля її немарні, хоча свої вимоги слід більше аргументувати, а не моралізувати.
Під час проходження практики, я намагалася, особливо на перервах, спілкуватися з учнями на різні теми. Думаю, що зуміла знайти з ними спільну мову. Мабуть, саме тому діти спілкувалися зі мною, зверталися з проблемами, за порадами. Насамперед, багато уваги приділяла Катричам В’ячеславу і Аліні, заохочувала їх брати участь у наших спільних справах, а також проводила окремі бесіди з дітьми щодо їх ставлення до Славка й Аліни. Я помітила, що пізніше деякі дівчата, навіть, почали товаришувати з Аліною. Не вдалося мені залагодити дрібні внутрішні конфлікти, котрі досить часто виникали у дітей, проте я вважаю, що без конфліктів у колективі не обійтися.
Підсумовуючи сказане, можу зазначити, що клас недостатньо згуртований:
- наявні мікрогрупи; офіційний лідер не користується популярністю в учнів;
- неформальним лідером класу є учень, який не може бути добрим прикладом для наслідування;
- типовим є зневажливе ставлення до дітей-сиріт.
Рекомендації:
1. Класному керівнику приділяти більше уваги зневаженим дітям, підняти їх рейтинг у класі. Наприклад, залучати їх до участі у різноманітних заходах, хоча б у класних (а не «забувати» про них).
2. Провести диспут на тему: «Чи залежить людяність від кількості грошей?».
3. Знайти час і можливість переконати батьків Володимира, що гроші псують молоду людину, в якої ще остаточно не сформувалися життєві цінності.
4. Учителям поважати особистість кожної дитини, незалежно від їх матеріальних статків.
5. Запровадити традицію волонтерства.
Характеристика на особистість
Виконана студенткою 5 курсу філологічного факультету
Петрук Мариною
1. Загальні відомості про сім’ю учня.
Мовчан Олександр, учень 8-Б класу, народився 8 серпня 1995, вік – 13 років. Виховується в повній родині, має обох батьків працездатного віку. Батько – Павло Олександрович, працює продавцем у магазині «Радіотовари», мати – Світлана Георгіївна, домогосподарка. Має молодшого брата, що навчається в 5-му класі цієї ж школи.
Під час бесіди з класним керівником (див. додаток 1), з’ясувала, що мати – творча особистість, малює, вишиває, виготовляє вироби з бісеру, залучає сина до свого хобі, що позитивно впливає на його творчий розвиток.
Із розмови з Сашком, я з’ясувала, що в сім’ї є невелика бібліотека, якою він часто користується. У родині є традиція: вечорами, коли всі збираються, мама читає художні твори. Нещодавно почала читати Майн Рида «Вершник без голови». Це сприяє формуванню стійкого інтересу учня до читання, пізнання, що підтвердили мої спостереженнями: він часто читає книжки, не передбачені шкільною програмою, на перервах у класі.
Отже, можна сказати, що атмосфера в родині сприятлива для оптимального особистісного розвитку підлітка.
2. Загальний розвиток, обізнаність.
Спостереження показали, що учень має високий рівень обізнаності та уявлення про суспільні явища (обговорював на перерві з однокласниками економічну ситуацію в країні, жваво критикував телепередачі, зокрема, дослідження ТСН «Поки батьки не бачать» – про втручання батьків в особисте життя дітей). Під час уроків бере активну участь в обговоренні програмних питань (наприклад, на уроці з англійської мови про захист навколишнього середовища), є компетентним, ерудованим учнем. Має високий рівень навчальних досягнень, цікавиться фізикою, астрономією, робочими спеціальностями, тому можна говорити про його всебічний розвиток та достатню інформативність з багатьох галузей знань.
Інформацію отримує переважно шляхом самоосвіти: (має комп’ютер, підключений до мережі Інтернет), як вже зазначалося, любить читати книжки, переглядає пізнавальні телепередачі. Не останнє місце займає спілкування з однолітками (див. додаток №6, №3).
Учень ретельно виконує довірені йому дорученнями, може тривалий час виконувати однотипні завдання, аби лише досягнути успіху, здатний до адаптації в нових умовах (див. додаток №3, №4, №2).
У поведінці виявляються ознаки «кризи 13-ти років», а саме, прагнення самостійно приймати рішення, іноді цинізм та егоїзм, високий ступінь недовіри до оточуючих (див. додаток №3).
3. Пізнавальні процеси.
Вивчаючи особливості пам’яті учня, я використала методику для визначення обсягу короткочасної пам’яті (див. додаток №7). З’ясувалося, що він (обсяг) недостатній: хлопець запам’ятав незначну кількість запропонованих слів та майже не запам’ятав чисел, що пояснюється індивідуальними особливостями пам’яті. Довготривала пам’ять – хороша, Сашко відтворює навчальний матеріал легко і в достатньому обсязі (70-80% матеріалу).
Переважаючим видом є словесно-логічне мислення (див. додаток №5), що характерне для підліткового віку. Може легко аналізувати навчальний матеріал, використовуючи при цьому логічні судження, вільно оперує визначеннями, теоретичними поняттями тощо. Таким чином, розвиток довготривалої пам’яті й мислення знаходяться на належному рівні, що сприяє успіхам у навчальній діяльності.
4. Емоційно-вольова спрямованість.
Проведені дослідження та власні спостереження показали, що хлопчик не товариський, емоційно стабільний, оскільки має флегматичний тип темпераменту. При цьому достатньо самовпевнений, рішучий, вимогливий і критичний до себе та оточуючих, прискіпливий до підбору друзів, вимагає відданості, відкритості, щирості (див. додаток №3, №2).
Завдяки флегматичному типу темпераменту, рідко буває джерелом конфліктів, а в разі їх виникнення, намагається заспокоїти конфліктуючих.
5. Особистісний розвиток.
За результатами дослідження (див. додаток №3), хлопчик має завищену самооцінку, високо оцінює власні інтелектуальні можливості, цінність власної особистості для оточуючих, але це не заважає йому бути хорошим товаришем і користуватися авторитетом в однолітків.
Сашко не піддається негативному впливу стереотипів підліткового віку, має власну точку зору. На відміну від деяких своїх однокласників, він не палить, читає книжки, що зараз є рідкісним явищем через захоплення учнів Інтернетом. Аналізуючи особливості взаємовідносин у класі, констатую, що Сашка поважають саме за його індивідуальність, начитаність, неконфліктність.
Суперечливими виявилися результати при оцінці організаторських здібностей хлопчика (див. додаток №3, №4). З одного боку, він має стійкий характер, високий емоційно-вольовий рівень розвитку, достатньо амбітний, користується повагою в однолітків, тому є всі задатки лідера, керівника, але, зважаючи на інертність, він цього не прагне, через що показник організаторських здібностей є низьким (див. додаток №4).
Таким чином, Сашко для свого віку достатньо ерудований, що сприяє успішному опануванню навчальних дисциплін. Через флегматичний тип темпераменту стриманий, неконфліктний, некомунікабельний, має недостатні організаторські здібності.
Виходячи з цього, батькам і вчителям рекомендую продовжувати підтримувати прагнення та захоплення хлопчика й надалі, залучати його до участі у різноманітних заходах, принаймні у класних. Для розвитку комунікабельності, організаторських здібностей заохочувати до організаторської роботи. Пропонувати колективні завдання, призначаючи хлопчика на перші ролі – доручати відповідальним за організацію свят, різноманітних заходів та справ. Для активізації, пропоную частіше на уроках використовувати завдання змагального характеру, поліпшення короткочасної пам’яті Сашкові слід тренувати її хоча б шляхом вивчення віршів.
Зразки характеристик, оцінених на «незадовільно»
(збережені авторські варіанти викладу інформації)
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 15; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!