Сутність інституту адвокатури в Україні.



ТЕМА: «Адвокатура».

Розбудова правової держави є неможливою без створення гарантій для захисту прав людини, без забезпечення механізму функціонування такого специфічного демократичного інституту, яким є адвокатура.

Важливим кроком у створенні таких умов є прийняття Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який був ухвалений Верховною Радою України 5.07.2012 р. (далі – Закон). Закон проголошує, що адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, а адвокатська діяльність ним визнається як незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги.

Новий Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахував висновки і пропозиції експертів Ради Європи, Європейської Комісії “За демократію через право” (Венеціанська Комісія), пропозиції провідних вітчизняних вчених, адвокатів тощо. Закон зберіг позитивні напрацювання попередніх проектів, урахував нові доктринальні положення Кримінального процесуального кодексу, які, зокрема, передбачають посилення ролі інституту адвокатури у державі, а також демократичні європейські стандарти щодо організації діяльності адвокатури.

Згідно зі ст. 59 Основного Закону України адвокатура діє для забезпечення права на захист від обвинувачення й надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах. Саме це конституційне положення закладає загальні законодавчі засади діяльності цього правового інституту, розкриває його роль, завдання й повноваження.

Зі ст. 59 Конституції випливає, що всі інші, не названі у ч. 2 цієї статті види правової допомоги (наприклад, представництво інтересів фізичних та юридичних осіб), не становлять виключної компетенції адвокатури, вона вправі здійснювати й усі не заборонені законом види правової допомоги. Тим, що стаття, присвячена діяльності адвокатури, вміщена в розділі ІІ Основного Закону «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина», підкреслюється особливий характер цього правового інституту, діяльність якого спрямована на допомогу державі у виконанні нею певних функцій, визначених Конституцією.

Зазначена норма — це єдина в Конституції норма, в якій зустрічається слово “адвокатура”. Втім, ще кілька статей Конституції в тому чи іншому аспекті торкаються діяльності української адвокатури з надання правової допомоги. Так, ч. 4 ст. 29 передбачає право заарештованого чи затриманого користуватися правовою допомогою захисника. Стаття 63 гарантує підозрюваному, обвинуваченому та підсудному право на захист. Слід також зазначити, що права і свободи, передбачені ст. 29, 59, 63, не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст. 64 Конституції), тобто право на захист, згідно з Конституцією України, є правом абсолютним, і тому будь-яке втручання у здійс­нення цього права з боку держави має визнаватися неправомірним.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування. Звідси випливає:

Адвокатура – це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації і діяльності;

Завдання адвокатури – надання фізичним і юридичним особам усіх видів юридичної допомоги на професійній основі.

Адвокатура хоча і виконує функцію особливої державної ваги – захист прав і законних інтересів громадян, вона не є державною структурою, а є професійним об’єднанням, незалежним від органів влади. Адвокат – не державний службовець, а людина вільної професії, незалежна від державної влади та громадськості – тільки при такому статусі адвокатури та адвокатів можлива ефективна полеміка з державним обвинуваченням, виявлення помилок слідства та суду.

Разом з тим, визначення адвокатської профессії як “вільної” є у деякій мірі умовним, оскільки завдання адвокатури – захищати приватних осіб у правовому спорі з державою, здійснюючи при цьому публічно-правові функції. З одного боку, державні органи повинні “сприяти забезпеченню незалежної ролі адвокатів, яка має гарантуватися при розробці та застосуванні законодавства, а з другого, адвокат, як представник правової системи, відповідає перед нею як за свої приватні та комерційні справи, так і за здійсненні функцій, делегованих йому державою. У разі необхідності, адвокат, звичайно, має бути готовим піддати сумніву правомірність дій держави, якщо вони суперечать демократичним принципам, але він також забов’язаний не заважати нормальному перебігу правового процесу. Адвокат повинен бути водночас сумлінним захисником та представником правосуддя.[1]

В Конституції України правовий статус адвокатури не визначено, але з окреслених у ній завдань адвокатури можливо зробити висновок, що адвокатура є одним із інститутів правової системи держави, який виконує завдання, без здійснення котрих функціонування цієї системи неможливе. При цьому адвокатура не належить до жодної з гілок влади, передбачених ст. 6 Конституції, і в певному сенсі має відігравати роль «дружнього посередника» між державою та/або іншими суб’єктами права в громадському суспільстві.[2]

Вперше закон закріпив норму, що регулює взаємовідносини адвокатури та держави та є суттєвою гарантією незалежності адвокатури – стаття 5 - «Адвокатура і держава», відповідно до якої:

1. Адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

2. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

 


Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 16; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!