Питання уроку №1. Листопадова революція 1918 року.
Уже в 1918 році Німеччина вичерпала всі резерви для продовження війни:
- близько 2 млн. загиблих, 4, 5 млн. – поранених;
- величезні матеріальні збитки, епідемії, голод.
Німецькі панівні кола не очікували на революційні події, що призведуть до знищення німецької імперської монархії.
18.07.18р. Антанта почала потужний контрнаступ роти німецького війська. 14.08.18р. начальник Генштабу Гінденбург заявив імператору Вільгельму ІІ, що необхідно закінчити війну дипломатичними методами, поки ще німецькі війська знаходяться на території противника. До того ж почали виходити з війни союзники Німеччини: вересень – Болгарія, жовтень – Туреччина, листопад - Австро – Угорщина.
03.10.18р. канцлером імператор призначив ліберала Макса Баденського, що звернувся до Вільсона про перемир¢я.
Причини Листопадової революції (слайд №5 презентації до уроку):
1. Поразка Німеччини у І Світовій війні та зволікання з її припиненням (Основна причина революції).
2. Нездатність влади вирішити основні проблеми (відсутність демократії, не вирішення аграрного питання – юнкерське землеволодіння).
Основні події революції:
Початок революції.
03.11.18р. почалося повстання в порту Кіль. Моряки повстали проти спроби кинути флот в останній бій, щоб добитися вигідних умов перемир¢я. Тут була заснована перша в історії Німеччини рада. Повстання моряків підтримали в інших регіонах Німеччини.
|
|
|
2. Повстання в Берліні. (слайд №6 презентації до уроку)
9 листопада 1918 року повстання спалахнуло в Берліні. Імператор Вільгельм ІІ утік до Нідерландів. Цього ж дня Макс Баденський передав владу соціал – демократові Фрідріху Еберту та оголосив про зречення імператора. Німеччина – республіка (слайд №7 презентації до уроку).
Формування уряду.
10.11.18р. Берлінською радою було сформовано новий уряд – Раду народних уповноважених з двох партій (СДПН та КПН (група «Спартак»), серед яких відбувся розкол щодо питання про владу.
| Розкол щодо питання про владу | |
| Рада народних уповноважених (РНУ) | Берлінська рада |
| СДПН (Ф.Еберт) | група “Спартак” – КПН(К.Лібкнехт, Р.Люксембург) |
| установчі збори | соціалістичне повстання |
Питання до класу: чи можна цю подію назвати революцією? В якій країні події розвивалися так само?
З грудня 1918р. почала активно діяти група «Спартак» на чолі з К. Лібкнехтом і Р. Люксембург, яка перетворилася на КПН. Вони виступали за владу рад і соціалістичне повстання. І Всенімецький з’їзд Рад відкинув гасло «Вся влада – Радам!», тоді комуністи вдалися до організації повстання.
Го січня 1919р. збройне повстання КПН.
Вони хотіли встановити контроль над Берліном та іншими містами Німеччини. Ф. Еберт дав наказ розгромити повстання. Революційних діячів К. Лібкнехта і Р. Люксембург було вбито, порядок відновлено. Ф. Еберт виправдовувався, що в нього не було вибору: якби допустили комуністів, країну було б негайно окуповано Англією і Францією.
|
|
|
Спроба встановити радянську владу була в квітні 1919р. в Баварії (Баварська радянська республіка), вона – закінчилася поразкою.
Питання до класу: чому в Німеччині не вдалося встановити радянську владу?
19.01.1919р. відбулися вибори до Установчих зборів. Комуністи бойкотували. Перемогли лівоцентристи та праві.
Го лютого 1919р. – Установчі збори в м. Веймарі.
06.02.1919р. у м.Веймарі відкрилися Установчі збори. Президентом було обрано Ф.Еберта, головою уряду – Ф.Шейнеманна. В липні було прийнято Конституцію.
Наслідки Листопадової революції (слайд №8 презентації до уроку)
1. Повалення монархії.
2. Проголошення Німеччини республікою.
3. Вихід Німеччини із війни.
4. Прийняття Конституції.
(слайд №9 презентації до уроку)
Питання уроку №2. Веймарська республіка.
Учні працюють самостійно з підручником Полянський П.Б. Всесвітня історія: підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академ. Рівень / К.: Генеза, 2010, прочитати с.193 «Політичний устрій Німеччини за Веймарською конституцією» та с.194 «Основні права і свободи німецьких громадян за Веймарською конституцією» та відповісти на запитання.
|
|
|
Питання до класу: доведіть, що Веймарська конституція мала демократичний характер?
В чому ви вбачаєте слабкі сторони Веймарської конституції?
Демократичний характер:
1) республіка;
2) пропорційна виборча система (яка практично унеможливлювала здобуття абсолютної більшості місць у парламенті однією партією, тому у рейхстазі утворювалися коаліції);
3) парламент з двох палат: рейхсрат (від земель), рейхстаг (на загальних виборах);
4) елементи федералізму: землі зі своїми ландтагами;
5) недоторканість приватної власності;
6) демократичні права і свободи.
Слабкі сторони Веймарської конституції:
1) президент одержав надзвичайно широкі права (це було одночасно і позитивним і негативним моментом).
Вчитель.
Незважаючи на демократичні успіхи соціально – економічне становище після версальської Німеччини було складним:
а) політична криза
- слабкість коаліційних урядів (за14 років змінилося 15 урядів).
б) економічні проблеми
|
|
|
- втрата вугільних басейнів Саару;
- нестача продовольства;
- бюджетний дефіцит ®інфляція (в 1921 році уряд надрукував велику кількість грошей для виплати репарацій);
- неспроможність платити репарації (учні згадують динаміку по зміні виплати репарацій);
- нестача продовольства.
Проблема: запровадження демократії + економічні проблеми
ß
грунт для встановлення диктатури
Веймарська республіка так і не отримала стабільної політичної підтримки. Із кожним роком зростала популярність тих сил, які були її противниками. Більшість німців вважали, що республіка була породженням поразки у війні, нав’язана, не мала глибоких коренів у німецькому суспільстві.
Дата добавления: 2023-01-08; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!